Оперізувальний лишай: причини, симптоми та лікування

Оперізувальний лишай (герпес зостер) — це вірусне захворювання, яке проявляється червоними плямами та пухирями, наповненими рідиною. За типової форми висипання зазвичай розташовуються вздовж уражених вірусом нервових шляхів, що нагадують пояс. Види атипового оперізувального лишаю:
Важкість захворювання безпосередньо пов'язана із загальним станом імунітету. У людей з ослабленим імунітетом (на фоні променевої терапії, хронічних хвороб, віку) інфекція протікає найгостріше, частіше призводить до ускладнень.
Лишай виглядає як червоні, рожеві або коричневі плями, які можуть бути гладкими або трохи виступають над поверхнею здорової шкіри. Усередині плям можуть бути дрібні бульбашки, заповнені прозорою рідиною.
Плями можуть бути дрібними, розміром з горошину, або великими, діаметром до 10 см. На відміну від лишая Жибера, герпес, що оперізує, зазвичай проявляється на одній стороні тіла, рідше на обох сторонах. Як виглядає оперізуючий лишай — можна побачити на фото.
Причиною розвитку лишаю, що оперізує, є вірус Варіцелла-Зостер, який при першому попаданні в організм викликає вітряну віспу, а після одужання — переходить у неактивну форму і зберігається в клітинах спинного мозку. Його повторна активація і натомість зниження імунітету призводить до появи симптомів герпесу зостер. Фактори ризику оперізувального лишаю:
Неконтрольований прийом медикаментів (наприклад, стероїдів) також послаблює імунну систему та підвищує ймовірність активації вірусу. Тривалий вплив алергенів або токсичних речовин (наприклад, на виробництві) також збільшує ризик лишаю.
Інкубаційний період оперізувального лишаю становить від 10 днів до трьох тижнів. Однак на відміну від вітряної віспи, яка проявляється симптомами після закінчення зазначеного терміну, лишай може зберігатися в організмі десятиліттями.
Оперізувальний лишай починається найчастіше з хворобливості, печіння або поколювання шкіри в місці ураження нерва. Болі при оперізувальному лишаї можуть мати колючу, гостру, пекучу та пульсуючу природу.
Характерною ознакою захворювання є висип, який є яскраво червоним на світлій шкірі, і коричневим на темній шкірі. Дрібні висипання можуть поєднуватися в кластери (великі ділянки), зазвичай на одній стороні тіла. Інші симптоми оперізувального лишаю:
Також при оперізувальному лишаї на спині та животі можуть з'являтися пухирі (везикули), заповнені рідиною, які самостійно розкриваються та покриваються жовтою кіркою. При оперізувальному лишаї на ногах можуть виникнути порушення координації та кульгання. Оперізувальний лишай у дітей може проявлятися вираженою слабкістю, примхливістю, дратівливістю, а також безсонням через виражений біль.
Висип також може з'являтися всередині та навколо ока, викликаючи болючість, печіння та пульсацію, припухлість повік, почервоніння та сльозотечу. Збільшення площі висипів та ураження нервів можуть погіршити зір і слух, утруднити рух однієї сторони обличчя.
Колір, кількість і виразність висипань на шкірі варіюються залежно від стадії лишаю.
Стадія лишаю | Опис | Тривалість |
Продромальна | Для початку оперізувального лишаю не властивий висип, проте характерні печіння, больові відчуття або оніміння шкіри вздовж ураженого нерва | Два-чотири дні |
Еритематозна | Початкова стадія оперізувального лишаю характеризується появою червоного або рожевого висипання вздовж нерва | Три-п'ять днів |
Везикулярна | Утворення пухирців з рідиною на червоному висипанні | Чотири-сім днів |
Коркова | Висипання висихають і утворюють кірки | 7-10 днів |
Рубцева | Утворення рубців і зміни пігментації шкіри | Два-чотири тижні |
Тривалість кожної стадії варіюється в залежності від індивідуальних особливостей (наприклад, віку) пацієнта та виразності захворювання. Як виглядає лишай, що оперізує, на початковій стадії — можна побачити на фото.
Початкова стадія оперізувального лишаю
Локалізація захворювання варіюється від ураженого нерва. Висипання можуть з'явитися на обличчі, тулубі та кінцівках, але зазвичай тільки з одного боку тіла: наприклад, тільки на спині або тільки на животі. Інші можливі місця розташування висипу при лишаї:
Якщо бульбашки з'являються на слизових оболонках, швидко лопаються з утворенням ділянок ерозії. Залежно від ураженої ділянки лишай можна переплутати з неврологічними, серцево-судинними або дихальними патологіями, тому при появі висипів необхідно звернутися до дерматолога для встановлення діагнозу.
На діагностиці, лікуванні та профілактиці оперізувального герпесу спеціалізується дерматолог. Діагностика оперізувального лишаю:
Для визначення причини оперізувального лишаю на обличчі лікар додатково призначає лабораторні аналізи (загальний та біохімічний аналіз крові, дослідження сечі). Курс лікування підбирається за результатами діагностики залежно від форми та стадії герпесу.
Курс лікування залежить від тяжкості захворювання, віку пацієнта, його здоров'я. Тривалість терапії придушення вірусу залежить від імунітету, проте зазвичай становить від двох до шести тижнів. Препарати для лікування оперізувального лишаю:
Для придушення росту бактерій у пухирцях дерматолог може додатково призначити антибіотики разом із пробіотиками. При герпесі на спині та животі також використовуються місцеві засоби: противірусні мазі та антисептики (наприклад, розчин перекису водню) для обробки уражених ділянок шкіри.
Мазі мають комплексний вплив: пригнічують вірус всередині везикул, прискорюють загоєння шкірних покривів, мінімізують ризик зараження виразок бактеріями. Також місцеві засоби знімають набряк та почервоніння тканин, усувають свербіж.
Для швидкого лікування оперізувального лишаю без рецидивів важливо усунути його причину. Якщо він викликаний гіповітамінозом, призначаються полівітамінні комплекси та аскорбінова кислота, у разі стресів необхідно нормувати режим дня, повноцінно відпочивати. Важливо дотримуватися збалансованої дієти: зменшити вживання тваринних жирів, відмовитися від солоної та копченої їжі, додати до раціону більше свіжих овочів.
Лікування оперізувального лишаю в домашніх умовах може включати застосування препаратів та мазей, призначених дерматологом. Рекомендації для домашнього догляду за шкірою при герпесі:
Використання настоянок з трав або самостійно виготовлених лосьйонів небезпечно і неефективно, оскільки для придушення вірусу в організмі необхідний комплексний вплив противірусних засобів, що підтримують імунітет. Неправильно підібране лікування може призвести до розвитку наслідків та прогресування хвороби.
Ускладнення герпесу варіюються залежно від локалізації уражень.
Локалізація | Наслідки оперізувального лишаю |
Очі | Небезпека ураження ока і розвитку офтальмічного лишаю, який може призвести до проблем із зором, включно з погіршенням зорової функції і навіть сліпотою |
Обличчя | Можливе утворення рубців і шрамів |
Шия і груди | У рідкісних випадках може призвести до розвитку пневмонії (запалення легенів) |
Верхні кінцівки | Можуть виникнути проблеми з рухом, якщо герпес зачепив нерви в руках або пальцях |
Тулуб | Розвиток постгерпетичної невралгії — больового синдрому, який триває довше, ніж висипання (в деяких випадках, протягом місяців або років) |
Спина | Постійні болі в попереку, які посилюються під час нахилів, різких поворотів, підняття важких предметів |
Ноги та стопи | У разі ураження нервів у ногах і стопах можуть виникнути проблеми з рухом і чутливістю |
Запобігти розвитку ускладнень захворювання допоможе дерматолог за допомогою правильно підібраної медикаментозної терапії. У разі розвитку неврологічних наслідків оперізувального лишаю лікар може направити на консультацію до невролога.
При лишаї не рекомендується надмірно мочити уражені ділянки шкіри через ризик поширення інфекції. Залежно від форми та стадії лишаю лікар може призначити спеціальні антисептичні засоби та розчини для обробки висипів.
За відсутності вказівок з боку лікаря щодо догляду за шкірою уражені ділянки можна мити м'яким милом та теплою водою, а потім ретельно висушувати. Гігієнічні рекомендації при оперізуючому герпесі:
Необхідно уникати синтетичного, тісного та щільного одягу, що перешкоджає шкірному диханню та здатного пошкодити везикули. Після підсихання бульбашок можна відновити звичайні гігієнічні процедури, а також приймати сольові ванни як додатковий метод терапії за погодженням з лікарем.
Оскільки герпес розвивається на тлі ослабленого імунітету, важливою умовою швидкого одужання є активізація природних механізмів захисту. Лікування інфекції ускладнюється у разі хронічних та аутоімунних захворювань в анамнезі, нещодавно перенесених хірургічних операцій. Рекомендації для зміцнення організму:
Під час лікування оперізуючого лишаю важливо дотримуватись схеми прийому лікарських препаратів. За потреби лікар може додатково призначити полівітамінні комплекси.
Повторитися оперізувальний лишай може у разі зниження імунітету. Однак повторне зараження малоймовірне, оскільки після одужання формується імунітет до збудника.
Оперізувальний лишай заразний, оскільки має вірусну природу, проте при контакті з інфікованою людиною може статися зараження не лишаєм, а вітряною віспою. Вірус перебуває в активній формі за один-два дні до появи висипу та до повного загоєння везикул. Способи передачі оперізувального герпесу:
При контакті з інфікованою людиною або предметами, необхідно дотримуватися запобіжних заходів, щоб уникнути зараження. Рекомендується регулярно мити руки з милом та водою, уникати дотику до уражених ділянок шкіри, використовувати власні рушники та одяг, та не розділяти особисті гігієнічні предмети з іншими людьми.
Вилікувати оперізувальний лишай швидко можна за допомогою противірусних препаратів. Однак тривалість лікування може бути довшою у разі ослабленого імунітету пацієнта.
Знеболити оперізувальний лишай допоможуть призначені дерматологом анальгетики або опіоїдні препарати (при вираженому болі). Для зняття гострих нападів болю можна прикладати холодні компреси до уражених ділянок шкіри.
Якщо вірус герпесу пошкодив нервові закінчення, у пацієнта розвивається постгерпетична невралгія, яка може супроводжуватися нападами болю, онімінням шкірних покривів, свербінням навіть після зникнення висипу. Для лікування невралгії після лишаю лікар підбирає антидепресанти та антиконвульсанти.