Що таке еритразма?
Еритразма — це поверхневе шкірне захворювання, спричинене грампозитивною бактерією Corynebacterium minutissimum. Захворювання належить до групи псевдомікозів (інфекцій шкіри негрибкової природи).
Збудник входить до складу мікрофлори більшості здорових людей, не викликаючи запальних реакцій шкіри. Під впливом провокуючих факторів (високої температури повітря, підвищеної вологості) бактерії починають активно розмножуватися на шкірному покриві, вражаючи його верхні шари. У процесі життєдіяльності бактерії виділяють ферменти, що руйнують кератин (білок), який є структурним матеріалом рогового шару епідермісу.
В результаті інфікування відбувається потовщення рогового шару і утворення червонуватих або коричневих плям, які лущаться. Інфекція може розвиватися у будь-якому віці, проте частіше діагностується у дорослих. Еритразма вражає переважно чоловіків. Підвищений ризик захворювання мають люди, які живуть у теплому та вологому кліматі.
Де на тілі може бути еритразма?
Еритразма локалізується на тілі в місцях тертя та підвищеної вологості. Інфекція поширюється на великі шкірні складки. Типи еритразми за місцем локалізації:
- міжпальцева. Інфекція найчастіше локалізується в міжпальцевих проміжках стоп, особливо між третім та четвертим, четвертим та п'ятим пальцями;
- міжтригінозна. Шкірне захворювання поширюється в пахвових западинах, субмамарних складках (під грудьми), паху, в ділянці пупка;
- генералізована (дискова). Попрілість вражає інші частини тіла, в тому числі й бічні складки шиї, ліктьові і підколінні згини.
У жінок еритразма розвивається переважно в ділянці пахвових западин, складках шкіри живота, паху, під молочними залозами. У чоловіків попрілість на шкірі часто з'являється навколо заднього проходу між сідницями. Еритразма зазвичай не розвивається на обличчі. Наявність на шкірі червоних плям, що лущиться, може бути ознакою інших шкірних захворювань (дерматиту, розацеа).
Поставте своє питання Дерматологу «ОН Клінік»
Які причини еритразми?
Основною причиною еритразми є інфікування верхніх шарів шкіри грампозитивними бактеріями Corynebacterium minutissimum. Фактори, що сприяють розвитку еритразми:
- спекотний та вологий клімат;
- гіпергідроз (підвищене потовиділення);
- надмірна вага;
- недотримання правил особистої гігієни;
- носіння тісного одягу із синтетичних, водонепроникних матеріалів, що створюють «парниковий ефект»;
- гіпергігієна з частим застосуванням агресивних засобів для чищення, які порушують захисні функції шкіри;
- порушення цілісності шкірного покриву (мікротравми, попрілості);
- цукровий діабет;
- зниження імунітету;
- хронічні захворювання шкіри (атопічний дерматит, екзема);
- стрес.
Ризик розвитку еритразми пахової зони зростає з віком, що пов'язано зі зміною будови та функцій шкіри (наприклад, витончення шарів, зміни рН, ослаблення захисних функцій). Патологія найчастіше діагностується у віці 30-50 років. У групі ризику перебувають люди, які мешкають у гуртожитках, казармах.
Які симптоми вказують на еритразму?
Симптомами еритразми є плями рожевого, червоно-коричневого, червоного або коричневого забарвлення з чіткими межами та неправильним контуром, які виникають між складками шкіри. Плями часто мають лускату поверхню. Інші симптоми еритразми:
- болючі тріщини на шкірі;
- сухість шкірного покриву;
- мацерація шкіри (перезволоження шкірного покриву, яке виглядає як попрілість у ділянці пахв);
- зміна кольору шкіри;
- ороговіння шкірного покриву;
- зморшкуваті складки на шкірі.
У поодиноких випадках при еритразмі може спостерігатися свербіж, печіння, неприємний запах з ділянки ураження. Симптоми часто посилюються при підвищеному потовиділенні у спеку, після фізичних навантажень, внаслідок носіння тісного одягу із синтетичних матеріалів. Свербіж і печіння спонукають до роздряпування шкіри, що підвищує ризик вторинного інфікування.
Чи може бути еритразма у дітей?
Еритразма частіше діагностується у дорослих, проте в поодиноких випадках інфекція зустрічається також у дітей переважно шкільного та підліткового віку. У пубертатний період створюються сприятливі умови для розмноження бактерій, що пояснюється гормональними змінами, активацією роботи сальних і потових залоз. Підвищене потовиділення, зміна хімічного складу поту в дітей з віком підвищують ризик розвитку еритразми.
Шкірне захворювання в дітей може вражати міжпальцеві проміжки на стопах. Інфекція може розвиватися при тривалому носінні закритого взуття, активному занятті спортом, недотриманні гігієни стоп.
Еритразма у дітей часто супроводжується вираженим свербінням, що спонукає до роздряпування шкіри. В результаті на тлі інфекції можуть розвиватися інші шкірні захворювання (наприклад, дерматит, висівкоподібний лишай), що сприяє зміні симптоматики патології, ускладнюючи її діагностику. За будь-яких змін на шкірі у дитини необхідно звернутися до лікаря.
З якими захворюваннями можна сплутати еритразму?
Еритразму часто плутають із грибковою інфекцією (наприклад, епідермофітією) за подібними клінічними проявами. Проте захворювання мають різну етіологію (причини виникнення). Еритразма може нагадувати оперізуючий лишай або попрілості, що локалізуються в паху, під грудьми або під пахвами. Для діагностики інфекції треба звернутись до дерматолога.
Еритразма заразна чи ні?
Еритразма є малозаразною інфекцією. Збудник захворювання характеризується незначною патогенністю та низькою контагіозністю (заразністю). У поодиноких випадках передача інфекції може статися контактно-побутовим шляхом через прямий дотик із ураженою шкірою інфікованої людини. Інші шляхи передачі інфекції:
- при статевому контакті. Характерно для пахової еритразми;
- спільне користування нижньою та постільною білизною, рушниками;
- спільне використання предметів особистої гігієни (наприклад, мочалок);
- при контакті із зараженими поверхнями у басейнах, душових, саунах.
Ризик розвитку інфекції зростає при підвищеній вологості та високій температурі повітря. Супутніми факторами для розвитку еритразми, особливо в ділянці пахв, також є рясне потовиділення, недостатнє дотримання правил особистої гігієни, супутні патології (наприклад, цукровий діабет).
Який лікар лікує еритразму?
Для діагностики та лікування еритразми треба записатися на консультацію до дерматолога. На прийомі лікар проводить фізикальний огляд, оцінює стан шкіри, вивчає скарги та симптоми. При підозрі на еритразму дерматолог призначає лабораторні дослідження: загальний аналіз крові, зішкріб зі шкіри. За наявності ендокринних порушень може бути потрібен огляд ендокринолога.
Як вилікувати еритразму?
Еритразма є хронічною патологією, яку повністю вилікувати неможливо. Лікування спрямоване на усунення бактеріальної інфекції, спричиненої Corynebacterium minutissimum, та зниження випадків рецидиву. Тактика лікування еритразми підбирається лікарем виходячи з тяжкості патології, наявності супутніх хронічних захворювань, індивідуальних особливостей організму. Клінічні рекомендації при лікуванні еритразми можуть включати:
- медикаментозну терапію;
- фізіотерапію;
- гігієнічні заходи.
В рамках медикаментозної терапії призначаються місцеві антибактеріальні та протигрибкові препарати у вигляді мазей, кремів, лосьйонів, пінок або розчинів. При поширенні еритразми, наявності великих вогнищ на шкірі для лікування патології можуть бути призначені системні антибіотики. При комплексній терапії може бути показана фізіотерапія — вплив ультрафіолетом. Процедура має підсушуючий і загоюючий вплив, зменшуючи вогнища ураження та покращуючи стан шкіри.
Для виключення ризику повторного інфікування потрібно випрати при високих температурах постільну, нижню білизну, рушники і пропрасувати речі праскою або відпарювачем. При підвищеному потовиділенні можна скористатися антиперспірантами, дезодорантами, тальком для ніг. На великі складки шкіри, в яких може накопичуватись волога, можна наносити дитячу присипку.
Які мазі допомагають при еритразмі?
При лікуванні еритразми допомагають антисептичні та антибактеріальні засоби у вигляді мазей чи кремів. Місцева терапія еритразми може включати:
- мазі з мупіроцином концентрацією 2%, еритроміцином, фузидовою, бензойною, саліциловою кислотами;
- крем із кліндаміцином;
- пероксид бензоїлу у вигляді мазі, крему або лосьйону.
Для лікування еритразми також можуть бути показані протигрибкові мазі з клотримазолом, міконазолом, еконазолом. Для відлущування ороговілих клітин шкіри можуть використовуватися саліцилова кислота або засоби на її основі. Місцеві препарати для лікування еритразми призначає лікар.
Чи можна вилікувати еритразму народними засобами?
Використання народних засобів, БАДів, гомеопатичних препаратів для лікування еритразми не має доказової ефективності. Еритразма є бактеріальною інфекцією, терапія якої здійснюється за допомогою місцевих чи пероральних антибактеріальних препаратів.
Використання трав'яних відварів, розчинів оцту, ванн з морською сіллю та інших методів лікування еритразми в домашніх умовах можуть тимчасово полегшити симптоми захворювання. Але народні засоби не здатні знищити збудників інфекції, що сприятиме прогресу патології, підвищуючи ризик розвитку ускладнень. Також деякі засоби (наприклад, розчини оцту чи спирту) можуть викликати подразнення, алергічну реакцію чи опік шкіри.
Що буде, якщо не лікувати еритразму?
Якщо не лікувати еритразму, патологія може прогресувати, завдаючи дискомфорт та погіршуючи якість життя. При поширенні інфекції плями на шкірі збільшуються у розмірі та зливаються між собою, утворюючи великі осередки. Хронізація патології призводить не тільки до естетичного дискомфорту, але і створює сприятливе середовище для розмноження бактерій. Ускладнення еритразми можуть включати:
- контактний алергічний дерматит;
- екзему;
- ліхеніфікацію (потовщення шкіри);
- постінфекційну пігментацію;
- шкірну гранульому (доброякісне вузлове утворення на шкірі);
- дерматофітію стоп (грибкове ураження шкіри стоп);
- діабетичну дермопатію (ураження на шкірі при цукровому діабеті).
У поодиноких випадках у людей з ослабленим імунітетом може виникнути целюліт, абсцес, сепсис. У тяжких випадках при приєднанні вторинної інфекції може розвиватися менінгіт, ендокардит, пієлонефрит, ендофтальміт. На тлі хронічної еритразми можуть виникнути депресивні розлади. Наявність естетичних дефектів на видимих ділянках шкіри створює обмеження у виборі одягу, повсякденній активності, що сприятиме зниженню самооцінки, соціальній ізоляції.
Як запобігти повторній появі еритразми?
Для запобігання повторній появі еритразми в паху, під пахвами, між пальцями ніг треба дотримуватися правил особистої гігієни. Необхідно приймати душ, використовуючи антисептичні засоби. Особливу увагу треба приділяти складкам шкіри. Для очищення проблемних ділянок можна використовувати антибактеріальне мило. Профілактика рецидивів еритразми може включати:
- носіння просторого одягу із натуральних тканин;
- ретельне витирання шкіри, особливо у місцях складок, після водних процедур;
- уникнення перегріву;
- відмова від спільного використання постільної білизни, рушників, одягу;
- регулярне прання постільної, нижньої білизни, рушників при високих температурах з подальшим пропрасуванням праскою або відпарювачем;
- оброблення взуття спеціальними засобами з дезінфекційною дією;
- боротьбу з надмірною пітливістю (регулярне очищення шкіри та використання антиперспірантів, тальків);
- своєчасне лікування мікротравм шкіри;
- контроль маси тіла;
- здорове харчування;
- відмова від шкідливих звичок (куріння, вживання алкоголю).
Для запобігання прогресування еритразми, зниження ймовірності рецидиву патології необхідно регулярно проходити профілактичні огляди у дерматолога. Своєчасна діагностика та лікування шкірних захворювань, контроль хронічних патологій також знижують ризик частоти загострень еритразми.
У нашого блогу є власні канали в телеграмі та вайбері, в яких ми розповідаємо корисні та цікаві речі про здоров'я. Підписуйтесь, щоб зробити турботу про власне здоров'я та здоров'я сім'ї комфортною та легкою.
Дерматологія в ОН Клінік Черкаси
Дерматологія ОН Клінік в інших містах
Популярні питання
При постійному свербежі в ділянці пахв, особливо якщо він супроводжується почервонінням, печінням, запаленням, червоними чи коричневими плямами, необхідно записатися на консультацію до дерматолога для з’ясування причин дискомфорту. Свербіж може виникати внаслідок використання косметичних засобів з агресивними компонентами, тертя об одяг із синтетичних матеріалів, розвитку бактеріальної або грибкової інфекції.
Правильний догляд за шкірою пахв полягає в щоденній гігієні з використанням м’яких засобів без агресивних компонентів для запобігання розвитку інфекційних захворювань. Після очищення важливо ретельно висушити шкіру в ділянці пахв, нанести дезодорант або антиперспірант. Рекомендується використовувати засоби без вмісту спирту, ароматизаторів, віддушок. Щоб уникнути появи «парникового ефекту» в зоні пахв, бажано носити вільний одяг із натуральних тканин.
При надмірній вазі та ожирінні шкіра страждає від сухості, закупорки пор, порушення цілісності захисного бар’єра, що потребує особливого догляду. Збільшується кількість і розмір шкірних складок, створюючи сприятливі умови для появи попрілостей, розвитку грибкових і бактеріальних інфекцій. Для запобігання подразненню, запаленню та іншим проблемам шкіри необхідно дотримуватися правил особистої гігієни, регулярно приймати душ із використанням косметичних засобів без агресивних компонентів, ретельно витирати шкіру, користуватися дезодорантами й антиперспірантами. Для складок шкіри з підвищеним потовиділенням і тертям можна застосовувати дитячу присипку. Щодня потрібно наносити на тіло зволожувальний крем або лосьйон. Рекомендується віддавати перевагу вільному одягу з натуральних тканин.
При подразненні під пахвами важливо дотримуватися правил особистої гігієни, приймати душ із використанням мила або гелю з антибактеріальним ефектом, ретельно висушувати шкіру. Слід уникати носіння тісного одягу з синтетичного матеріалу, антиперспірантів, що містять спирт і ароматизатори. При почервонінні, яке викликане підвищеним потовиділенням, на суху, очищену шкіру пахв можна нанести дитячу присипку. Якщо подразнення в ділянці пахв не минає протягом кількох днів, супроводжується сильним свербежем, печінням, наявністю висипань, необхідно звернутися до дерматолога для з’ясування причин запалення.
Еритразма відрізняється від інших грибкових інфекцій шкіри тим, що є бактеріальною патологією, викликаною бактерією Corynebacterium minutissimum. Збудниками грибкових інфекцій (мікозів) є різні види патогенних грибів, наприклад, Trichophyton, Microsporum, Epidermophyton floccosum, Candida.
Шкірні захворювання, викликані бактеріями або грибками, можуть мати подібні клінічні прояви. Наприклад, пахова епідермофітія є грибковою інфекцією, яка проявляється червоно-коричневими плямами, свербежем і печінням у ділянці паху. Мікоз пахових складок супроводжується запаленням, свербежем, печінням, лущенням уражених ділянок.
У результаті грибкової інфекції може розвиватися дерматит пахвових западин, який також викликає подразнення, запалення, утворення червоних плям під пахвами, що постійно сверблять. Для виявлення еритразми, епідермофітії чи іншої шкірної інфекції необхідно звернутися до дерматолога.
Перш ніж піти, оцініть статтю – нам важливо знати вашу думку!
Дякуємо за вашу оцінку!
