Що таке контактний дерматит?

Контактний дерматит — це дерматологічне захворювання, що характеризується запальним процесом шкіри. Захворювання розвивається через вплив на шкірний покрив різних речовин, які викликають подразнення чи алергічну реакцію (наприклад, хімікатів, лікарських препаратів зовнішнього застосування, металів, рослин).

Контактний дерматит

Які симптоми контактного дерматиту?

Перші ознаки контактного дерматиту можуть з'явитися через кілька годин або кілька днів після впливу тригера (подразника чи алергену). Симптоми запалення шкірного покриву залежать від речовини, яка його спровокувала, та індивідуальних особливостей організму. Симптоми контактного дерматиту:

• свербіж і печіння шкіри;
• локальне почервоніння та набряк шкірного покриву;
• поява дрібного пухирцевого висипу (везикул);
• еритема (виразна червона пляма на шкірі);
• сухість і лущення шкіри;
• болючість під час дотику до запаленої ділянки шкірного покриву.

Висип може поширюватися по шкірі та на дотичні слизові оболонки (наприклад, рота, носової порожнини, статевого члена). Везикули можуть з'єднуватися, утворюючи великі пухирі, які при інтенсивному розчісуванні можуть перетворитися на відкриті рани та виразки.

Які причини виникнення контактного дерматиту?

Контактний дерматит виникає через вплив алергенів на організм або внаслідок контакту шкіри з подразливою речовиною. Причини контактного дерматиту:

• тривале використання побутової хімії чи косметичних засобів з агресивним складом (детергентами, ароматизаторами);
• застосування деяких лікарських препаратів (протизапальних, антибактеріальних, протипухлинних);
• контакт з хімічними речовинами (кислотами, лугами, формальдегідами, барвниками, ароматизаторами, будівельними матеріалами);
• консерванти (використовувані в продуктах харчування, косметиці, парфумерії);
• контакт з рослинами (амброзією, отруйним плющем, примулою) або тваринами (медузами, ящірками);
• алергія на латекс (наприклад, при використанні медичних рукавичок або презервативів);
• взаємодія з продуктами харчування (наприклад, із цитрусовими, содою, медом, часником, перцем);
• взаємодія з деякими металами (наприклад, нікелем, кобальтом, міддю, що використовуються в прикрасах або аксесуарах);
• контакт із синтетичними тканинами (нейлоном, поліестером, біфлексом).

Контактний дерматит може розвинутися через тривалий вплив подразника на шкіру: за частого тертя елементами одягу, ділянки шкірного покриву, яка постійно мокра (за підвищеної пітливості в зоні пахв або промежини). Запалення шкіри може виникнути як реакція на сонце в поєднанні з іншими речовинами, які посилюють чутливість до ультрафіолету (наприклад, кремами, мазями, ліками).

Які фактори ризику при контактному дерматиті?

Основними факторами ризику виникнення контактного дерматиту є пошкодження шкіри: подряпини, рани, тріщини, потертості, опіки. Також запалення шкіри може розвиватися за постійної вологості: під час контакту шкірного покриву зі слиною, сечею чи через «парниковий ефект» (наприклад, під час використання підгузків, щоденних прокладок або носіння одягу із синтетичних тканин, які «не дихають»). Сприятливі фактори розвитку контактного дерматиту:

• підвищена чутливість шкіри;
• хронічні дерматологічні захворювання (екзема, псоріаз);
• харчові алергії;
• захворювання травної системи (наприклад, дисбактеріоз);
• часті стреси;
• підвищене потовиділення (гіпергідроз);
• знижений імунітет (зокрема захисні механізми шкіри).

У зоні ризику розвитку контактного дерматиту перебувають люди, чия робота пов'язана з контактами з хімічними речовинами: автомеханіки, фармацевти, косметологи, будівельники, працівники сільськогосподарської чи харчової промисловості. Також виникнення дерматиту можуть спровокувати часті травми шкіри (наприклад, численні тату, пірсинги).

Яким буває контактний дерматит?

Дерматологи класифікують контактний дерматит за причиною розвитку, тяжкістю та формою перебігу. Захворювання може також бути гострим і хронічним.

Гостре запалення шкірного покриву виникає раптово та швидко розвивається, характеризується вираженими симптомами (сильним свербінням, почервонінням, набряком, мокнучим і болючим висипом). Хронічний контактний дерматит розвивається на фоні частих запальних процесів шкіри та супроводжується її сухістю, огрубінням і потовщенням дерми у зоні запалення.

Фототоксичний контактний дерматит може бути спровокований застосуванням сонцезахисних засобів, різноманітних олій і кремів, що посилюють засмагу. Запалення шкіри найчастіше виникає на відкритих ділянках тіла, схильних до сонячного впливу (на обличчі, шиї, плечах, руках).

Алергічний контактний дерматит

Алергічний контактний дерматит зумовлений шкірною реакцією, яка виникає після сенсибілізації (набуття підвищеної чутливості до чужорідних речовин) і повторного контакту з алергеном. Симптоми алергічного дерматиту індивідуальні. Хвороба може виникнути гостро з яскраво вираженими ознаками чи розвиватися поступово з наростаючою симптоматикою.

Відмінними проявами алергічного контактного дерматиту є сильний свербіж і висипання різної інтенсивності (еритема, папули, везикули). Захворювання схильне до рецидивів при повторному контакті з алергеном.

Контактний дерматит від подразнення

Подразливий контактний дерматит викликає швидке пошкодження (подразнення) шкіри. Запалення шкірного покриву може розвиватися на фоні травматичних (впливу хімікатів, тертя, стискання), термічних (опіку або обмороження), медикаментозних (використання лікарських препаратів зовнішнього застосування) та бактеріальних чинників (паразитарних інвазій).

Контактний дерматит у дітей

Контактний дерматит у дітей найчастіше виникає через подразнення чутливої шкіри, тому протікає в гострій фазі з яскраво вираженою набряклістю та почервонінням. Захворювання швидко припиняється після усунення провокувального чинника, тому рекомендовано використовувати безпечні засоби гігієни для дітей і побутову хімію.

Контактний алергічний дерматит на попі в дитини може виникнути через реакцію на компоненти підгузків, тому необхідно підбирати засоби гігієни, враховуючи індивідуальні особливості шкіри. Також важливо стежити за раціоном дитини і дотримуватися гіпоалергенної дієти.

Контактний дерматит під час вагітності

Причинами виникнення контактного дерматиту під час вагітності є ослаблення імунітету і перебудова гормонального фону жінки, що підвищує гіперчутливість організму до алергенів різної природи. За перших ознак контактного дерматиту під час вагітності важливо звернутися до дерматолога, який призначить засоби зовнішнього застосування для усунення неприємних симптомів (свербіння, печіння, набряклості). За умови виключення контакту з алергенами і своєчасного звернення до лікаря дерматит не є небезпечним для мами і майбутньої дитини.

Як відрізнити контактний дерматит від інших захворювань шкіри?

Симптоми контактного дерматиту схожі з іншими захворюваннями шкіри (наприклад, атопічного дерматиту чи нейродерміту), зокрема інфекційними (лишаю, себореї). Відрізнити одну дерматологічну патологію від іншої може дерматолог після обстеження.

Які типові місця прояву контактного дерматиту?

Контактний дерматит може вражати різні ділянки тіла: волосяну частину голови, обличчя, повіки, рот, губи, шию, кисті, кінцівки, стопи. Запалення шкіри в певних місцях на тілі зумовлене причинами виникнення.

Чутливість шкіри повік сприяє появі запалень у цій ділянці. До контактного дерматиту навколо очей можуть призводити застосування очних крапель, використання доглядової чи декоративної косметики, окулярів з оправою, що містить гуму.

Контактний дерматит у ділянці рота можуть спровокувати засоби гігієни для зубів (пасти, ополіскувачі, зубні нитки), що містять ароматизатори, лаурилсульфат натрію, фтор. Алергічну реакцію в порожнині рота можуть спровокувати зубні протези та коронки, які містять нікель, золото, кобальт.

Контактний дерматит у ділянці промежини, зокрема на члені або вульві, може спровокувати використання лубрикантів, презервативів, секс-іграшок. Причиною запалення шкіри на тілі може стати одяг (висипання виникають у місцях тертя шкіри з тканиною). Причиною текстильного контактного дерматиту може бути як сама тканина, так і барвники, що використовуються під час її виробництва.

Як діагностують контактний дерматит?

Контактний дерматит діагностує дерматолог. На прийомі лікар збере детальний анамнез (дані про контакти з хімічними речовинами, наявність дерматологічних захворювань, раніше запальних реакцій, алергій, тривалості запалення) та огляне уражені ділянки шкіри. Діагностика контактного дерматиту включає:

• дерматоскопію (дослідження шкірного покриву шляхом багаторазового збільшення і виведення зображення на екран за допомогою дерматоскопа);
• алергологічну пробу (проводиться при алергічному контактному дерматиті для ідентифікації алергену);
• зішкріб ураженої шкіри (за підозри на грибкову, бактеріальну чи вірусну інфекцію);
• клінічні аналізи крові та сечі.

Шкірну алергічну пробу (патч-тест) проводять за допомогою наклеювання пластирів, у які вбудовані мінімальні кількості алергенів. Стан шкіри під пластиром оцінюють через 48 і 96 годин після нанесення.

Як лікувати контактний дерматит?

Вилікувати контактний дерматит допоможе дерматолог. Схему терапії лікар призначить після обстеження. Лікування контактного дерматиту включає:

• антигістамінні препарати;
• антисептичні та протизапальні засоби зовнішнього застосування;
• гіпоалергенну дієту.

За приєднання вторинної інфекції дерматолог може призначити антибіотики, за тяжкого перебігу захворювання (поширеності запалення на понад 20% шкірного покриву) — кортикостероїди (препарати, які містять гормони). Під час лікування важливо усунути контакт із подразнювальним фактором.

Лікування хронічного контактного дерматиту може включати тривале застосування кортикостероїдних мазей, у деяких випадках під оклюзійну пов'язку (для герметизації рани та запобігання потраплянню до рани повітря, вологи та бактерій). Додатково дерматолог може призначити зволожувальні та пом'якшувальні засоби (емоленти).

Які ускладнення при контактному дерматиті?

Без лікування контактний дерматит прогресує та може призвести до ускладнень. Під час терапії важливо виключити провокувальні чинники (подразники), щоб запобігти рецидиву. Ускладнення контактного дерматиту:

• пігментація (поява пігментних плям на шкірі);
• приєднання вторинної інфекції, нагноєння, сепсис (через виразки та рани, що можуть утворитися під час інтенсивного розчісування або тяжкого перебігу хвороби);
• рубці;
• атрофія (витончення деяких ділянок шкірного покриву);
• зміна кольору шкіри (дисхромія).

За тривалого перебігу алергічний дерматит може спровокувати розвиток екземи. Екзема — це хронічне алергічне захворювання шкіри, яке характеризується частими рецидивами.

Профілактика контактного дерматиту

Профілактика контактного дерматиту полягає в уникненні контакту з алергенами та подразнювальними речовинами, які викликають захворювання. Також важливо підтримувати імунітет і не допускати травмування шкірного покриву. Профілактика контактного дерматиту включає:

• носіння захисного одягу, рукавичок, масок або респіраторів під час роботи зі шкідливими хімічними речовинами;
• суворе дотримання техніки безпеки під час контакту з хімічними та фізичними агентами;
• використання вдома щадних засобів побутової хімії та користування ними в рукавичках;
• застосування сертифікованої гіпоалергенної доглядової та декоративної косметики;
• уникнення агресивних пілінгів, скрабування шкіри, а також тривалого сонячного опромінення;
• використання медикаментозних препаратів тільки за призначенням лікаря.

За потрапляння потенційно небезпечної речовини на шкіру, слід одразу ж промити уражену ділянку великою кількістю води. За перших ознак шкірного захворювання необхідно звертатися до дерматолога за консультацією, щоб не допустити розвитку запального процесу та переходу патології у хронічну форму. За гіперчутливості шкірного покриву лікар може рекомендувати застосування зволожувальних і захисних кремів у профілактичних цілях.

Популярні питання

Автор: Плута Катерина-Марія

Лікар-дерматолог, трихолог медичного центру «ДокторПРО» у Братиславі. Стаж роботи 2 роки.