Logo
0 800 30 11 77

Як позбутися стригучого лишаю?

Як позбутися стригучого лишаю?
Читати 10 хвилин | Створено: 2 травня 2019 | Оновлено: 2 травня 2019 | 600003 600003
Стригучий лишай належить до категорії заразних захворювань, тому він дуже часто поширюється в сім'ях і навчальних закладах.

Що таке стригучий лишай?

Стригучий лишай - це інфекційне шкірне захворювання, яке спричиняють паразитичні грибки Microsporum canis та Trichophyton tonsurans, він належить до групи лишаїв, що вражають переважно шкіру, волосся та нігті. Це інфекційна дерматологічна патологія, що викликається грибками-дерматофітами. Її також називають дерматомікозом, паршею, мікро- і дерматофітозом.

Лікарі виділяють кілька видів стригучого лишаю, залежно від локалізації, характеру перебігу та збудника.

Основними типами захворювання є:

  • хронічний або стригучий лишай гладкої шкіри;
  • поверхневий;
  • стригучий лишай нігтьової пластини;
  • інфільтративно-нагнійний.

Оскільки стригучий лишай викликається двома видами грибків, у медицині його діагностують як мікроспорію і трихофітію. Ці гриби мають стійку патогенність, яскраво виражену вірулентність і нерідко викликають гострі за перебігом і різноманітні за клінічними проявами захворювання.

Захворювання, що спричиняється грибами роду Microsporum canis - це мікроспорія. Залежно від локалізації, буває мікроспорія гладкої шкіри і мікроспорія волосистої частини голови.

Трихофітія зумовлена активністю дерматофіта Trichophyton tonsurans, який за антропонозного шляху зараження спричиняє запалення волосистої частини голови та гладкої шкіри, а за зоотропонозного - запалення в глибоких шарах дерми, що супроводжується нагноєнням.

Не завжди наявність спор грибка провокує ураження шкіри та її придатків. Переходу гриба з неактивного стану в патогенний сприяють обмінні та ендокринні порушення, імунні захворювання, гіповітаміноз або вегетосудинна дистонія. Таке посилення патогенності дерматофітів провокує загострення запальних процесів, поширення гриба з током крові та лімфи.

Захворювання слабко виражене в разі розвитку прихованої інфекції та локалізації на раніше уражених ділянках, а висока вірулентність грибка формується під час рецидиву, поступово зменшуючись у процесі перебігу інфекції.

Симптоми стригучого лишаю:

По завершенню інкубаційного періоду, на шкірі з'являються сверблячі кільцеподібні плями червоно-рожевого кольору, на поверхні яких з'являються бульбашки, після яких залишається кірка і лущення. Волосся в місці ураження ламається і випадає.

У нормі імунна система здатна впоратися зі збудником патології та запобігти його активності, але існує низка чинників, що підвищують ризик виникнення стригучого лишаю, а саме:

  • мікротравми шкіри;
  • нестача вітамінів і мікроелементів;
  • тривалий контакт із джерелом зараження;
  • високі вологість і температура повітря;
  • загострення хронічних захворювань тощо.

У ситуації, коли вдома перебуває дорослий або дитина з лишаєм, необхідно дотримуватися заходів профілактики, що зменшують ймовірність його поширення, а саме:

  • користуватися окремими рушниками та постільною білизною;
  • ретельно мити руки з милом, особливо, якщо торкалися речей хворого;
  • використовувати рукавички, торкаючись вогнищ захворювання;
  • проходити огляд і здавати аналізи на виявлення патогенів тощо.

Основним методом діагностики стригучого лишаю є застосування лампи Вуда, під світлом якої уражені ділянки набувають характерного зеленуватого світіння. Для підтвердження діагнозу ефективними є мікроскопічне дослідження та посів лусочок шкіри та волосся.

Своєчасна діагностика і правильно підібрана схема терапії дають змогу результативно усунути стригучий лишай у дітей і дорослих, запобігаючи його поширенню. Патологія схильна до рецидиву, оскільки наявність спор життєздатних грибів може викликати повторне ураження. Вкрай важливо довести до кінця курс лікування і виконувати всі рекомендації лікаря.

Як передається стригучий лишай?

Поставте своє питання Дерматологу
«ОН Клінік»

Передається лишай двома шляхами:

  • від хворої тварини - зоонозний з інкубаційним періодом у тиждень;
  • від зараженої людини - антропонозний з інкубаційним періодом до 6 тижнів.

У групі ризику перебувають діти, оскільки вони найчастіше контактують із переносниками збудників цього захворювання - кішками та собаками. Дитяча шкіра характеризується невисокою щільністю рогового шару, слабкими захисними властивостями водно-ліпідної мантії. Роговий шар попереджає потрапляння грибка в шари шкіри, оскільки його спори розташовуються між роговими лусочками, а водно-ліпідна мантія утворює бар'єр для проникнення патогенів.

Також інфекція передається в разі недотримання норм індивідуальної гігієни та використання чужого особистого приладдя, що містить спори грибка (шапки, гребінці, постільна білизна та ін.).

З чого починається стригучий лишай?

Сприятливі умови сприяють виникненню і розмноженню в шкірі патогенного гриба, запускаючи інфекційний процес. На початкових стадіях цей період протікає безсимптомно. Після чого розвиток патології набуває клінічних проявів, ознаки яких залежать від стадії перебігу патології.

Стадіями перебігу інфекційного процесу при розвитку стригучого лишаю є:

  • інкубаційний період;
  • період росту гриба;
  • рефрактерна стадія (період нечутливості, спокою);
  • регрес.

У шкірі гриб утворює гіллястий міцелій, який поступово захоплює нові ділянки шкіри, при цьому старі осередки ураження стають локацією його спор. Даний період росту гриба визначається швидким збільшенням колонії збудника, активним поділом клітин шкіри і високою швидкістю відлущування ураженого епідермісу.

Оскільки найчастіше зростання колонії випереджає швидкість зміни рогового шару, то відбувається поширення інфекційного процесу. Інтенсивна імунна реакція (запалення) у вогнищі ураження відображається у вигляді кільця червоного кольору, яке за хронічного перебігу мікозу стає місцем постійного перебування збудника.

Як виглядає стригучий лишай?

Клінічні прояви стригучого лишаю залежать від типу збудника, форми перебігу та стадії захворювання. Дерматофіти виділяють ферменти і токсини, що руйнують білок-кератин (вони ним харчуються), тому ступінь вираженості симптомів безпосередньо залежить від здатності грибів продукувати ці речовини.

Загальними симптомами стригучого лишаю на волосистій частині голови є:

  • порідіння волосся;
  • поява локалізованого лущення шкіри;
  • почервоніння епідермісу;
  • обламування волосся біля кореня;
  • поява дрібних пухирців із каламутним вмістом по краю залисин, після розтину яких утворюються жовті скоринки.

Стригучий лишай гладкої шкіри включає в себе такі ознаки:

  • яскраво виражений свербіж;
  • поява круглих червоних плям;
  • світлий епідерміс у вогнищі пошкодження, оточений сірими лусочками;
  • краї пошкодженої ділянки складаються з пухирців рожево-червоного кольору;
  • зростання вогнища ураження в діаметрі.

Хронічна форма перебігу захворювання супроводжується наявністю мікроскопічних пухирців на уражених ділянках, утворенням рубців після їхнього розтину і сильним свербінням. У ситуації, коли місцем ураження є нігтьова пластина, спостерігається її розшарування, зміна кольору і потовщення.

Стригучий лишай інфільтративно-нагнійної форми характеризується появою великих яскраво-червоних плям до 10 см у діаметрі, зовнішня поверхня яких горбиста і нерівна, а по краях формуються гнійні фолікули. Також спостерігаються болючість, набряки та гіперемія уражених ділянок.

Поява перших ознак захворювання вимагає обов'язкового звернення до дерматолога. Відсутність кваліфікованого лікування може призвести до стрімкого поширення інфекції організмом і спричинити низку ускладнень: рубцювання тканин, загибель волосяних фолікулів, алергічні реакції та приєднання вторинної інфекції.

Чим лікують стригучий лишай?

У кожному випадку лікування стригучого лишаю має підбиратися індивідуально, оскільки його склад, тривалість мають свою специфіку і визначаються типом, місцем розташування та стадією патології.

Ефективними є тільки призначення лікаря-дерматолога, вони враховують поточну клінічну картину, особливості фізичного здоров'я пацієнта та його вік.

Терапія спрямована не тільки на купірування симптомів патології, а й на інактивацію збудника. Хронічна форма захворювання передбачає також підтримку імунітету, нормалізацію метаболізму і гормонального фону.

Для лікування стригучого лишаю застосовуються такі групи лікарських препаратів:

  • системні та місцеві антимікотики;
  • антисептичні розчини;
  • полівітамінні комплекси.

Скільки лікується стригучий лишай?

Процес лікування стригучого лишаю тривалий, зазвичай він триває щонайменше шість тижнів, при цьому системна терапія триває переважно 15-25 днів.

Ефективність терапії оцінюється за допомогою лабораторних досліджень. У ситуації, коли тести свідчать про значне зниження кількості спор гриба через 2 тижні медикаментозного курсу, необхідно продовжувати обране лікування. У деяких випадках виділення грибків може тривати кілька місяців.

Після зникнення ознак патології потрібно тричі виконати зішкріб епідермісу в раніше пошкоджених ділянках:

  • одразу по закінченню терапії;
  • через 7 днів після терапії;
  • через 2-3 місяці.

Успішним результат терапії вважається, якщо всі три аналізи показали негативні результати.

Чим лікувати стригучий лишай у дітей?

Лікування стригучого лишаю у дитини перебуває в компетенції дитячого дерматолога, оскільки особливості дитячого організму вимагають спеціальних доз і складу лікарських препаратів.

Також важливими елементами терапії патології є гігієна і догляд за дитиною:

  • кип'ятіння і прасування одягу, що контактує з ураженими ділянками шкіри;
  • обробка побутових поверхонь дезінфекторами для запобігання поширенню спор;
  • часта зміна постільної білизни;
  • миття в душі, а не ванній тощо.

Чи можна ходити на роботу або до школи зі стригучим лишаєм?

Наявність цього діагнозу передбачає ізоляцію пацієнта з колективу, як мінімум на два тижні. У школах та інших дитячих установах відбувається обов'язкове сповіщення батьків для своєчасного виявлення захворювання в інших дітей.

Зникнення симптомів стригучого лишаю та 3 негативних тести на наявність грибка є приводом повернутися до навчання або роботи.

Якщо в колективі було виявлено зараження дерматомікозом, то для профілактики патології можна деякий час використовувати протигрибкові шампуні, проводити вологе прибирання з додаванням антисептичних розчинів і суворо дотримуватися особистої гігієни.

У нашого блогу є власні канали в телеграмі та вайбері, в яких ми розповідаємо корисні та цікаві речі про здоров'я. Підписуйтесь, щоб зробити турботу про власне здоров'я та здоров'я сім'ї комфортною та легкою.

Дитяча дерматовенерологія в ОН Клінік Харків Палац Спорту

Як позбутися стригучого лишаю? - Мангушева Вікторія Юріївна
Мангушева Вікторія Юріївна
ОН Клінік Харків Палац Спорту
пр. Героїв Харкова, 257
м. Палац Спорту
Графік роботи:
Пн - Пт: 8:00 - 18:00
Сб: 8:00 - 17:00
Нд: 9:00 - 14:00
Рейтинг статті:
3 з 5 на основі 9 оцінок
Як позбутися стригучого лишаю?
Лікар-дерматовенеролог, трихолог. Кандидат медичних наук, лікар вищої категорії.
Як позбутися стригучого лишаю?
Лікар-дерматовенеролог. Вища категорія.

Консультація лікаря-дерматолога, трихолога, дитячого дерматовенеролога, дитячого трихолога по лікуванню стригучого лишаю

Інші статті на тему

Схожі статті:

Коментарі

Записатись на прийом
Заповніть форму, і ми зв'яжемося з Вами у найближчий час
Натискаючи на кнопку Відправити Ви даєте згоду на обробку даних, та погоджуєтеся з умовами угоди
Перевищено ліміт запитів. Спробуйте через 5 хв.

Не пропустіть оновлення від нас!

Обмінюємо email на корисну інформацію про ваше здоров’я. Нас читають понад 100 000 користувачів щомісяця. Приєднуйтесь і ви!
Підписуйтесь на наші соцмережі та вигравайте 1000 грн