Що відбувається з нами, коли ми закохуємось? Наукове пояснення хімії кохання

Як ми обираємо, в кого закохатися?

Закоханість не є випадковим процесом — вона залежить від комбінації біологічних, психологічних і соціальних факторів. Хоча здається, що ми контролюємо свій вибір, насправді багато рішень приймаються підсвідомо.

Дослідження показують, що емоційний зв’язок формується на рівні мозку без нашої прямої участі. Закоханість пов’язана з активацією системи винагороди в мозку, де виділяються дофамін (гормон задоволення) та окситоцин (гормон прихильності). Це робить нас більш вразливими до певних типів людей. До факторів, що впливають на наш вибір партнера належать:

• схожість. Ми часто закохуємося в людей, які мають подібні цінності, інтереси або навіть риси особистості. Схожість створює відчуття розуміння й емоційної безпеки;
• раніше сформовані шаблони. Дитячий досвід, особливо стосунки з батьками, впливає на вибір партнера. Наприклад, люди, які виросли в емоційно нестабільному середовищі, можуть підсвідомо обирати партнерів із подібною поведінкою;
• фізична привабливість і біологічні фактори. Наша підсвідомість шукає ознаки здоров’я, фертильності та генетичної сумісності. Наприклад, жінки можуть несвідомо віддавати перевагу чоловікам із певним типом голосу чи запаху;
• доступність і частота взаємодії. Щобільше ми контактуємо з людиною, то вищі шанси, що вона нам подобатиметься. Це пояснює, чому люди часто закохуються в колег по роботі або друзів.

Попри спроби пояснити кохання через хімію мозку, наука ще не знайшла точний механізм, за яким можна передбачити, хто стане нашим ідеальним партнером, адже на його вибір також впливають соціальні, культурні й емоційні фактори. Проте розуміння біологічних процесів, що відбуваються під впливом закоханості в нашому організмі, може допомогти краще усвідомлювати власні почуття та обирати здорові стосунки.

Що відбувається в мозку, коли ми закохані?

Коли ми закохуємося, в мозку активуються певні ділянки та виділяються специфічні хімічні речовини, що викликають характерні емоції та поведінку. Дослідження показують, що закоханість активує ділянки мозку, пов'язані з винагородою та мотивацією, а саме: вентральну тегментальну ділянку (VTA) та хвостате ядро. Дані зони мозку відповідають за відчуття задоволення та прагнення до близькості з об'єктом кохання.

Закоханість також супроводжується підвищенням рівня дофаміну — хімічної речовини, що відповідає за відчуття задоволення та винагороди. Це пояснює, чому ми відчуваємо ейфорію та піднесення, коли перебуваємо поруч із коханою людиною. Також знижується рівень гормону серотоніну, що може призводити до нав'язливих думок про партнера.

Гормони окситоцин та вазопресин відіграють ключову роль у формуванні емоційної прив'язаності та довіри між партнерами. Вони сприяють зміцненню зв'язку та відчуттю близькості.

Під впливом даних гормонів ми можемо відчувати підвищену енергію, зниження апетиту та потреби у сні, а також посилену увагу до об'єкта кохання. В організмі виникають хімічні реакції схожі на ті, які можуть бути при вживанні деяких стимуляторів, що підкреслює потужний вплив закоханості на мозок.

Крім того, закоханість впливає на рівень кортизолу — гормону стресу. На початкових етапах романтичних стосунків спостерігається підвищення рівня кортизолу, що може бути пов'язано з емоційним збудженням і невизначеністю нових відносин. З часом, у стабільних стосунках, рівень кортизолу зазвичай повертається до норми.

Чому серце б'ється швидше, коли ми бачимо кохану людину?

Коли ми бачимо кохану людину, наше серце починає битися швидше, що є природною реакцією організму на емоційне збудження. Це відбувається через активацію симпатичної нервової системи, яка відповідає за реакцію «бий або біжи». Мозок сприймає присутність коханої людини як визначну подію, що викликає емоційне збудження. У відповідь виділяються гормони адреналін та норадреналін, які пришвидшують серцебиття та підвищують артеріальний тиск. 

Також відомо, що у закоханих пар серцеві ритми можуть синхронізуватися. В експерименті, проведеному в Каліфорнійському університеті в Девісі, пари сиділи навпроти одне одного та дивилися в очі протягом трьох хвилин. Результати показали, що їхні серцеві ритми ставали схожими, що може свідчити про фізіологічну взаємодію між партнерами.

Цікаве з теми:

Чи є відмінності в закоханості у чоловіків та жінок?

Хоча чоловіки та жінки відчувають закоханість подібним чином, існують деякі відмінності у переживанні та вираженні кохання. Дослідження, опубліковане в Journal of Social Psychology, виявило, що чоловіки частіше закохуються швидше та раніше зізнаються в коханні, ніж жінки. Але жінки частіше повідомляють про відчуття кохання протягом дня порівняно з чоловіками. 

Біологічні дослідження виявили, що закоханість супроводжується гормональними змінами у обох статей. У чоловіків спостерігається зниження рівня тестостерону, а у жінок рівень цього гормону підвищується. 

Також відомо, що після одруження жінки можуть відчувати значніше зниження романтичних почуттів до партнера порівняно з чоловіками, що може бути пов'язано з різними очікуваннями та ролями у шлюбі.

Чи можна контролювати свою закоханість?

Дослідження показують, що ми можемо певною мірою впливати на свої романтичні почуття, послаблюючи або посилюючи їх. Для регулювання своїх романтичних почуттів та зміни інтенсивності любовних емоцій люди можуть використовувати різні стратегії, серед яких:

• когнітивна переоцінка (зміна способу мислення про партнера або стосунки);
• відволікання (перемикання уваги на інші справи або хобі, щоб зменшити інтенсивність почуттів);
• уникнення (зменшення контактів або думок про романтичного партнера).

Повністю уникнути емоційного зв’язку важко, адже ми не можемо змусити себе не закохуватися. Але ми здатні свідомо керувати своїми реакціями і розуміння «механізму» закоханості допомагає краще усвідомлювати свої емоції та приймати обґрунтовані рішення у стосунках. Якщо людина розуміє, що партнер їй не підходить, вона може поступово зменшувати контакти, перемикати свою увагу на інші аспекти життя та аналізувати свої почуття. 

Чи правда, що закоханість схожа на залежність?

Закоханість має багато спільного з механізмами залежності, що підтверджують сучасні дослідження нейробіології. Для більшості людей закоханість є природним і здоровим почуттям. Проте у деяких випадках вона може перерости в любовну залежність, що супроводжується нав’язливими думками, страхом втрати партнера, нездатністю контролювати свої емоції та поведінку. 

Психологи називають це феноменом «емоційного наркотика» — закохана людина постійно шукає контакт із партнером, не може думати про щось інше, відчуває тривогу при розлуці. Її поведінка стає схожою на компульсивну поведінку наркозалежних. Тому науковці порівнюють хімічні процеси, що відбуваються в мозку закоханої людини, із процесами при наркотичній залежності. Наприклад, функціональна МРТ показала, що у закоханих активуються ті ж зони мозку, що й у людей із наркотичною залежністю — вентральна тегментальна ділянка та хвостате ядро.

Закоханість і залежність мають спільні нейробіологічні механізми, зокрема вплив на систему винагороди мозку. Проте здорова любов базується на довірі, взаємоповазі та стабільному емоційному зв’язку, а любовна залежність може руйнувати життя.

Цікаве з теми:

Чому ми не помічаємо недоліків партнера на початкових етапах стосунків?

Ідеалізація партнера — це природний механізм, що допомагає формувати емоційний зв’язок. Закоханість на ранніх етапах стосунків викликає сильні емоції, які можуть спотворювати наше сприйняття реальності. Підвищена кількість «гормонів щастя» дофаміну та окситоцину, яку виробляє мозок під час закоханості мозок, пригнічує активність мигдалеподібного тіла — ділянки мозку, яка відповідає за оцінку ризиків та розпізнавання загроз. Внаслідок цього ми менш критично ставимося до партнера та не помічаємо його недоліків.

Також відомо про ефект «рожевих окулярів», який може виникати в закоханих людей. Психологи пояснюють даний феномен когнітивними упередженнями, зокрема ефектом підтвердження — ми помічаємо лише ті риси партнера, які відповідають нашим очікуванням, ігноруючи потенційні червоні прапорці.

Коли перша хвиля емоцій спадає, людина починає бачити реальну картину стосунків. Якщо на початку були проігноровані важливі несумісності чи токсична поведінка партнера, ймовірне розчарування або усвідомлення односторонніх стосунків, де один партнер віддає більше, ніж отримує.

Як зрозуміти, що вас кохають?

Визначити, чи кохає вас інша людина, можна за певними ознаками. Згідно з результатами дослідження на тему кохання, про любов до вас можуть свідчити наступні дії та поведінка партнера:

• підтримка та турбота. Партнер проявляє щиру зацікавленість у вашому благополуччі, підтримує у складних ситуаціях, піклується про ваші потреби;
• повага до особистих кордонів. Кохана людина поважає ваш особистий простір, не намагається контролювати або обмежувати вас, цінує вашу індивідуальність;
• спільне проведення часу. Партнер прагне проводити з вами час, незалежно від зайнятості, і знаходить можливості для спільних занять та відпочинку;
• відкритість та чесність. Кохана людина ділиться з вами своїми думками, почуттями та переживаннями, створюючи атмосферу довіри та взаєморозуміння;
• підтримка ваших цілей та мрій. Партнер заохочує ваші прагнення, допомагає досягати поставлених цілей, радіє вашим успіхам;
• виявлення ніжності та прихильності. Фізичний контакт (обійми, поцілунки, дотики) є проявом кохання та близькості;
• захист та безпека. Кохана людина створює відчуття безпеки, захищає вас від негативу та готова захистими у будь-якій ситуації.

Дані ознаки можуть свідчити про щирі почуття з боку вашого партнера. Проте важливо розуміти, що кожна людина виражає кохання по-своєму, і найкращий спосіб зрозуміти почуття партнера — це відкрите спілкування.

Чому після закоханості приходить етап охолодження почуттів?

На початкових етапах закоханості люди відчувають сильний емоційний підйом, але з часом інтенсивність почуттів зменшується. Це нормальний біологічний і психологічний процес, який має наукове пояснення.

Закоханість супроводжується викидом дофаміну, окситоцину та адреналіну (нейромедіаторів, які викликають ейфорію та сильну прив’язаність до партнера). Проте організм не може постійно підтримувати такий рівень стимуляції, тому через кілька місяців рівень даних гормонів стабілізується, що призводить до зниження інтенсивності емоцій.

Згідно з дослідженнями, стосунки проходять кілька стадій (закоханість, адаптацію, конфліктний період, стабільну прив’язаність). Внаслідок дофаміну спочатку домінує пристрасть, але пізніше мозок активує вироблення вазопресину та окситоцину, які сприяють формуванню тривалого зв’язку, але не викликають тієї ж інтенсивної ейфорії. Люди починають бачити відмінності в характерах, звичках і поглядах, що може призвести до охолодження або конфліктів.

Охолодження після закоханості — природний процес. Але якщо партнери працюють над стосунками, зміцнюють емоційну близькість і підтримують спільні цінності, стосунки переходять у фазу глибшої прихильності, що може бути навіть міцнішим почуттям, ніж перша пристрасть.

Цікаве з теми:

Як закохатися в свого партнера ще раз?

Стосунки змінюються з часом, і почуття, які були яскравими на початку, можуть втратити свою інтенсивність. Проте дослідження показують, що повернути любов і зміцнити зв’язок можливо, якщо свідомо працювати над стосунками. Допомогти «освіжити» кохання можуть:

• повернення до початку, тобто повторення спільних занять, які викликали позитивні емоції на старті відносин;
• нові спільні активності (подорожі, курси, прості експерименти у щоденному житті);
• практикування вдячності (слова подяки або дрібні вчинки, які покажуть партнерові його цінність для вас).

Глибокі розмови, обговорення мрій, думок, переживань один одного чи спільних спогадів допомагають зміцнити взаємну довіру та формують відчуття емоційної безпеки у відносинах.

Що робить кохання тривалим?

Тривале кохання — це не лише хімічні реакції в мозку, а й набір поведінкових звичок та емоційної роботи обох партнерів. Психологи Американської психологічної асоціації наголошують: підтримка стосунків вимагає усвідомлених зусиль, а не просто взаємної симпатії.

Відомо, що пари, які відчувають себе емоційно в безпеці, рідше розлучаються. Довіра дозволяє відкрито говорити про почуття та очікування, що зміцнює зв’язок. Пари, які мають схожі погляди на життя, рідше конфліктують. Навіть якщо закохані мають різні інтереси, спільне бачення майбутнього є ключовим для стабільності відносин. Не існує ідеальних пар без розбіжностей. Проте відомо, що успішні пари вчаться вирішувати конфлікти конструктивно, а не уникати їх чи перетворювати на постійне незадоволення.

Регулярні спільні заняття, ритуали (наприклад, романтичні вечері) підсилюють відчуття зв’язку та допомагають підтримувати романтику в довгострокових стосунках. Але попри важливість близькості, кожен партнер потребує особистого простору. Дослідження показують, що стосунки, у яких зберігається баланс між «ми» та «я», довговічніші, ніж ті, де один із партнерів поглинає особистість іншого.

Цікаве з теми:

Десять захоплюючих романів про кохання

Підготували підбірку цікавих романів про кохання з небанальним сюжетом, які захоплюють з перших сторінок. Емоційні історії до мурашок, неймовірні життєві виклики та зцілення любов’ю — кожен з вас знайде в цьому списку книгу, яка залишить по собі приємний післясмак:

1. «Велика глушина», Крістін Генна. Роман-товстунець про стосунки в сімействі, батько якого брав участь у В’єтнамській війні. Яскраві описи природи Аляски та її підкорення понад 50 років тому, токсична атмосфера в сім’ї, драма, що назавжди змінила долю двох жінок, та кохання, яке зцілює навіть від найболючіших ран.
2. «Оля», Ольга Саліпа. Роман про особисте життя однієї з найвизначніших жінок в українській літературі — Ольгу Кобилянську. Легка, майстерно написана історія про кохання Кобилянської, її стосунків з чоловіками, помилки та невдачі, побут та становище жінки в суспільстві понад 100 років тому. Книга буде цікавою навіть тим, хто не прочитав жодного твору Кобилянської в школі.
3. «Гора між нами», Чарльз Мартін. Зворушлива історія двох людей, які внаслідок авіакатастрофи опинилися на межі виживання. Спокуси, виклики, спогади про минуле, боротьба за виживання з природою та кохання — ось про що ця історія. Книгу екранізовано — головну роль виконує Кейт Уінслет.
4. «Майже ніколи не навпаки», Марія Матіос. Карпати, бринза, банош і гуцульське кохання, присмачене соковитою мовою Марії Матіос, однієї з найбільш відомих сучасних письменниць України. Заборонені почуття, давні гуцульські традиції — роман «затягує» з першого рядка. А десь посередині книги вам взагалі видаватиметься, що ви й справді опинилися в Карпатах та чуєте шум смерек і блеяння овець.
5. «Коли плачуть цвіркуни», Чарльз Мартін. Що робитиме хлопець, який з дитинства закоханий в дівчину із вадою серця? Він стане лікарем та шукатиме способи продовжити життя коханій. Важко не спойлерити, описуючи сюжет, тому скажемо коротко — це історія ніжного кохання, вірності та безмежній відданості іншій людині та своїй справі.
6. «Уроки хімії», Бонні Ґармус. Чи можна розповідати про хімію легко і без наукових термінів? Чи можна зробити сенсаційне ток-шоу, пояснюючи складні хімічні реакції? Головній героїні книги це вдалося. Дотепний, надихаючий роман про жінку-науковицю, яка ламає стереотипи в 1960-х. Кохання, сила розуму, боротьба за рівність і сміливість бути собою — книга залишає після себе відчуття натхнення.
7. «Світло між двох океанів», Марго Стедман. Розповідь про моральний вибір, кохання та біль втрати. Самотній доглядач маяка та його дружина знаходять немовля у човні й приймають рішення, яке змінить їхні життя назавжди. Глибока атмосфера й драматичні повороти змушують замислитися над тим, як далеко можна зайти заради щастя.
8. «Правила будинку сидру», Джон Ірвінг. Незвичайна історія про пошук свого місця у світі. Сирота Гомер Веллс зростає в притулку, навчаючись у лікаря Вілбура Ларча, який стає для нього наставником. Але бажання знайти власний шлях змушує його залишити рідні стіни й зануритися у складний світ дорослих рішень, любові та втрат. Ви можете не підтримувати вчинки головного героя та не поділяти його погляди, але вам точно буде цікаво знати «а що там далі».
9. «Світло, яке ми втратили», Джилл Сантополо. Історія кохання, вибору та долі. Люсі та Гейб зустрічаються у важливий день для всього світу і їхній зв’язок стає незабутнім, але життя розводить їх у протилежні сторони. Вони постійно шукають одне одного у своїх рішеннях, змушуючи читача замислитися: чи справді справжнє кохання триває вічно, навіть якщо закохані не разом?
10. «До зустрічі з тобою», Джоджо Мойєс. Найбільш «любовна» історія з нашого переліку. Спочатку розповідь вам може видатися банальною — класичний сюжет про незаможну дівчину, яка починає доглядати паралізованого вередливого багатія. Проте не поспішайте думати, що це просто ще одна солоденька розповідь про кохання. Книга змушує одночасно сміятися й плакати та піднімає одну з найбільш болючих тем сьогодення — евтаназію.

Цікаве з теми: