Що таке дислексія?
Дислексія — це порушення здатності до навчання, яке проявляється у вигляді розладу читання. Людина не може правильно розпізнавати літери й звуки, тому не здатна зрозуміти суть прочитаного. Порушення має неврологічне походження і не пов'язане з низьким інтелектом, недостатньою мотивацією до навчання або поганим зором. Приклади проявів дислексії:
- замість слова «книга» людина може читати «книта», а замість «щілина» — «цілина»;
- «молоко» може бути прочитано як «моколо», а «люди» — як «лдюи»;
- слово «слон» може читатися як «лон» або «сон».
Клінічний опис розладу читання зробив у 1881 році німецький лікар Освальд Берхан. Термін «дислексія» вперше використав у 1887 році німецький офтальмолог Рудольф Берлін, описуючи випадок пацієнта, у якого були труднощі з читанням при нормальному рівні інтелекту і фізичних здібностей. Серед відомих людей із дислексією — шестиразовий лауреат премії «Еммі», журналіст Андерсон Купер, голлівудська актриса та ведуча Вупі Голдберг, британський підприємець та засновник корпорації Virgin Group Річард Бренсон.
Які причини дислексії?
Поставте своє питання Дитячому неврологу «ОН Клінік»
Причина дислексії — порушення в структурі й роботі лівої півкулі головного мозку, відповідальної за логіку, аналіз та розуміння слів. У нормі лобна (забезпечує вміння писати й розмовляти), тім'яна (допомагає у сприйнятті та декодуванні слів) і потилична (відповідає за сприйняття зорової інформації) долі лівої півкулі функціонують рівномірно. У людей з дислексією активність у тім'яній і потиличній долях знижена.
Завдяки сучасним методам візуалізації у пацієнтів із порушеннями читання вдалося виявити менший обсяг сірої й білої речовин в тім'яній і потиличній долях лівої півкулі головного мозку. Фактори ризику, які можуть спровокувати дисфункцію мозку і спричинити розвиток дислексії:
- генетична схильність (наявність розладу читання у близьких родичів);
- ускладнення після вірусних захворювань (краснухи, кору, герпесу);
- отруєння головного мозку хімікатами, важкими металами, нікотином;
- черепно-мозкові травми;
- нейроінфекції (менінгіт, енцефаліт, нейросифіліс);
- психоемоційні стани та захворювання (депресія, тривожний розлад, деменція);
- патології судин головного мозку (аневризма, інсульт, хронічна ішемія мозку);
- стрімкі або затяжні пологи з ускладненнями (тривале кисневе голодування плода, стиснення його голови під час проходження родовими шляхами);
- дефіцит мовного спілкування;
- надто ранній або пізній початок навчання дитини грамоті;
- багатомовність у сім'ї;
- надмірні розумові навантаження.
Серед факторів, що сприяють розвитку дислексії, наука психосоматика виділяє хронічний стрес і часте емоційне перевантаження. Надмірна суворість батьків і відсутність підтримки також можуть сповільнити темпи розвитку когнітивних навичок у дитини.
Види дислексії
Дислексію класифікують залежно від аналізатора, на рівні якого порушено сприйняття. Різновиди розладу читання наведені в таблиці.
Види дислексії | |
Вид | Характеристика |
Фонематична (слухова, акустична) | Характеризується труднощами у сприйнятті звуків на слух. При слуховій дислексії людина нездатна розрізняти звуки, які схожі за звучанням (Г-К, З-С, Ж-Ш). |
Семантична | Полягає у відсутності розуміння сенсу слів. Людина може правильно вимовляти слово, але нездатна самостійно скласти його зі складів і об’єднати кілька слів у змістовне речення. |
Аграмматична | Супроводжується проблемами з граматичним побудовою мови. При цьому виді дислексії в письмовій та усній мові людина не узгоджує відмінки, плутає закінчення слів, неправильно використовує часи дієслів. |
Тактильна | Діагностується у сліпих людей, які навчаються читанню за таблицею Брайля. Супроводжується неможливістю на дотик розрізнити подібні літери, що складаються з однакової кількості крапок або відрізняються лише однією крапкою. |
Оптична | Характеризується труднощами в розпізнаванні букв за їхнім виглядом. При оптичній дислексії деякі люди бачать текст спотвореним або розмитим, ніби дивляться 3D-фільм без спеціальних окулярів. Деяким пацієнтам складно відрізнити букви, схожі за написанням (П-Л, Щ-Ц, А-Д, Г-Т, В-З). |
Мнестична | Вирізняється відсутністю розуміння того, який звук позначає кожна буква. Результатом мнестичної дислексії є нездатність людини опанувати алфавіт. |
Порушення читання може бути вродженим або набутим. Вроджена дислексія є наслідком генетичних факторів або ураження головного мозку під час внутрішньоутробного розвитку плоду. Набуте порушення читання виникає внаслідок виховання, черепно-мозкових травм або захворювань, перенесених у дитинстві або дорослому житті.
Які симптоми дислексії?
Основним симптомом дислексії є повільне читання. Людина не може повністю прочитати слово, тому вимовляє його по буквах або складах. Супутні симптоми дислексії включають:
- пропускання окремих звуків або складів у словах;
- нездатність будувати складні речення;
- додавання зайвих звуків і складів до слів;
- неправильне узгодження відмінків і часів дієслів;
- зміна послідовності букв і складів у словах;
- нездатність писати під диктування;
- труднощі із запам'ятовуванням і розумінням значення слів;
- заміна одних букв і звуків у словах іншими.
Зрозуміти, що у вас дислексія, можна за неспроможністю переказати суть прочитаного тексту. Через труднощі з розпізнаванням букв і звуків людина може використовувати тактику «вгадуючого читання» — припускати, що написано далі, спираючись на сенс окремих слів, які вдалося розібрати.
Дислексія проявляється комплексом психоемоційних симптомів. Часто люди з порушенням читання відчувають себе невпевнено, страждають від низької самооцінки та депресії, прагнуть до соціальної ізоляції. Дитина, яка плутає букви при читанні, може намагатися уникати ситуацій, що потребують читання і письма
У кого може бути дислексія?
Порушення читання може виявлятися як у дітей, так і в дорослих. У групі підвищеного ризику знаходяться пацієнти з аутизмом — розладом, що супроводжується втратою потреби та бажання спілкуватися з оточуючими. Дислексія може розвинутися при СДУГ (синдромі дефіциту уваги та гіперактивності) — патології, що характеризується неуважністю, імпульсивністю і нездатністю людини зосереджуватися на виконанні завдань.
Дислексія у дорослих
Дислексія у дорослих негативно впливає на організаційних навичках та плануванні. Оскільки людині потрібно більше часу для структуризації та засвоєння інформації, їй важко дотримуватися дедлайнів і виконувати термінову роботу, що спричиняє стрес та тривожність.
Порушення читання може перешкоджати вивченню іноземних мов. Дислексикам складно складати плани та готувати звіти. Проте через переважання образного мислення їм легше працювати з тривимірними об'єктами в сферах архітектури, будівництва, моделювання, графічного дизайну, анімації.
Дислексія у дітей
Діти з дислексією зазвичай починають пізно говорити. Розпізнати дислексію у дитини дошкільного віку можна за наявністю проблем із словотворенням. Дислексикам властиво говорити, змінюючи місцями склади в словах. Також зрозуміти, що у дитини дислексія, можна за повільним розширенням словникового запасу.
Дислексія у дітей молодшого шкільного віку спричиняє відставання від однолітків у темпах оволодіння навичками читання. Проте ознак зниженого інтелекту дислексики не демонструють. Батькам, які підозрюють у дитини порушення читання, потрібно записатися на прийом до дитячого невролога. Лікар проведе тести, що дозволяють відрізнити дислексію від інших розладів (дизорфографії, дискалькулії, афазії, дизартрії).
Як думають дислексики?
У дислексиків переважає образне мислення, в якому залучена переважно права півкуля головного мозку (на відміну від людей без порушення читання, у яких за мислення відповідає ліва півкуля). Дислексики можуть уявити смак страви, зовнішній вигляд будівлі, запах парфуму, звук автомобіля. Інформацію вони краще сприймають і запам'ятовують через візуальні образи — схеми, малюнки, графіки, діаграми.
Які літери плутають дислексики?
Люди з порушенням читання часто плутають схожі за написанням літери: З-В, Р-Ь, Г-Т, И-Й, А-Д, Ш-Щ, Ц-Щ, Н-П. Також може виникати плутанина зі схожими за звучанням звуками: Ж-Ш, З-С, Д-Т, К-Х, В-Ф, Б-П.
Як дислексія впливає на почерк?
Дислексики пишуть повільно і переривчасто, через що рядки виглядають нерівними, а інтервали між словами — неоднаковими. Кострубатий почерк у дислексиків не є пов'язаний з порушенням дрібної моторики. При розладах читання людині складно запам'ятати, як виглядають літери, тому у неї виникають труднощі з їх відтворенням на папері.
Які захворювання схожі на дислексію?
Хвороба дислексія має схожі симптоми з дисграфією — порушенням письма, яке супроводжується заміною букв і складів у словах, недотриманням правил роздільного написання слів у реченні. Інші розлади, схожі на дислексію:
- дизорфографія — часткове порушення письма, пов'язане з нездатністю людини оволодіти правилами орфографії;
- дискалькулія — труднощі з розумінням числових понять, виконанням арифметичних операцій, вирішенням математичних завдань;
- афазія — порушення мови, що виникає внаслідок пошкодження ділянок мозку, відповідальних за мовні функції, і супроводжується труднощами з вимовлянням слів і формуванням речень;
- дизартрія — проблеми з розмовною мовою через погану рухливість м'язів мовного апарату.
Порушення читання може бути як самостійний розлад, так і супроводжуватися одним або одразу кількома з перелічених вище захворювань. Проте наявність одного розладу не означає, що у пацієнта обов'язково проявляться й інші.
Як діагностують дислексію?
При появі симптомів порушення читання необхідно записатися на консультацію до невролога. Лікар вивчить анамнез (перенесені вірусні та нейроінфекції, черепно-мозкові травми, психічні розлади, судинні патології) і проаналізує скарги пацієнта, а також поцікавиться, чи є серед його близьких родичів дислексики.
Лабораторних аналізів та апаратних досліджень, які дозволяють виявити порушення читання, не існує. Для постановки діагнозу «дислексія» використовуються тести на перевірку навичок усного читання, розуміння прочитаного, здатності будувати змістовні фрази, записування під диктування.
При підозрах на захворювання головного мозку, що здатні викликати порушення читання, невролог може призначити пацієнту МРТ або КТ голови. Для виключення психічних розладів може знадобитися допомога психотерапевта.
У якому віці ставлять діагноз «дислексія» дітям?
Діагноз «дислексія» зазвичай ставлять дітям після семи років (у другому-третьому класах). Читання — це навичка, яка розвивається поступово. Перед школою і в першому класі діти лише починають її опановувати і можуть мати тимчасові труднощі. У другому-третьому класах більшість дітей показує більш чіткі і стабільні навички читання та письма. Наявні в цьому віці проблеми із розпізнаванням та розумінням написаного є підставою перевірити дитину на дислексію.
Як лікується дислексія?
Повністю дислексія не лікується, проте розлад можна контролювати за допомогою спеціальних навчальних методик. Навчати дислексиків читанню рекомендується за підручниками, де текст надруковано великими різнокольоровими літерами для полегшення сприйняття. У шкільних програмах для дислексиків на засвоєння нової інформації має виділятися більше часу, ніж для дітей без порушення читання.
Для тренування сприйняття тексту на слух варто практикувати прослуховування аудіокниг. Також корекція дислексії потребує постійного поповнення словникового запасу. З дислексиком потрібно вчити нові слова, паралельно поділяючи їх на звуки і букви та вимовляючи значення кожного з них. Для профілактики дисграфії, яка може супроводжувати дислексію, рекомендується використовувати тренажери для письма і регулярно писати диктанти.
Медикаментозного лікування дислексії не існує. Пацієнтам, у яких розлад читання супроводжується депресією або СДУГ, лікар може призначити інгібітори зворотного захоплення серотоніну, при підвищеній тривожності — анксіолітики, при розладах сну — снодійні. Проте специфічні фармакологічні препарати не входять у протокол лікування порушень читання.
Які способи лікування дислексії в домашніх умовах?
Заняття з дітьми в домашніх умовах підвищують шанси на успіх при лікуванні дислексії. Батькам потрібно щодня читати з дитиною вголос, а потім просити її переказувати прочитане. Також можна виділяти по 20 хвилин на написання слів і речень під диктування. Для запобігання депресії у дитини, страху перед зошитами і книжками важливо надавати їй психологічну підтримку та хвалити за успіхи. Регулярне читання і письмо (не менше 30-40 хвилин щодня) є методами корекції дислексії і у дорослих.
Як розвивати інтелектуальні здібності дитини?
Для розвитку інтелектуальних здібностей дитини рекомендується використовувати настільні ігри на запам'ятовування слів або зображень, планування і розробку стратегії. Розгадування головоломок, кросвордів, судоку також стимулює когнітивні функції.
Як правильно навчити дитину читати?
Навчання читанню потрібно починати тоді, коли дитина зможе концентруватися на одному занятті 10-15 хвилин і довше. Поради, які допоможуть швидко навчити дитину читати:
- Не вчіть букви так, як вони називаються в алфавіті — допоможіть запам'ятати звук, який позначає буква.
- Почніть складати склади з двох звуків. Покажіть дитині парні склади, у яких один голосний звук стоїть до і після приголосного (ан-на, ам-ма).
- Далі переходьте до читання складів, що складаються з одного голосного звуку з різними приголосними (но, мо, ро, бо) і навпаки (но, на, ну, не).
- Почніть складати слова з трьох букв. До складів з приголосного і голосного додавайте ще один приголосний, читаючи парами (ко-кот, ча-чай, ро-рот).
- Переходьте до читання слів, що складаються з двох (зи-ма, ка-ша, лі-то) і трьох складів (мо-ло-ко, ма-ши-на, ко-ле-со). Слова потрібно вибирати прості та зрозумілі для дитини, які вона щодня чує, вживає в побуті.
Відучити дитину робити паузи між складами можна, пояснивши їй, що всі звуки у словах «міцно тримаються за руки», тому вимовляти їх потрібно разом і швидко. Перейшовши від читання по складах до читання словами, дитина почне розуміти зміст написаного.
Що потрібно знати дитині перед школою?
Перед школою дитині потрібно знати своє прізвище, ім'я, по батькові, адресу проживання і дату народження. Дитина має називати прізвища, імена та професії батьків, розрізняти дні тижня, місяці, пори року і погодні явища, знати кольори і геометричні фігури. Додаткові навички, якими бажано володіти дошкільнятам:
- розмовляти змістовними фразами;
- чітко вимовляти всі звуки;
- усно описувати зображення, які бачать;
- слухати, розуміти і переказувати короткі історії;
- декламувати раніше вивчені вірші, розповідати улюблені казки;
- вирізати ножицями по контуру;
- розмальовувати картинки;
- тримати ручку і мати базові навички письма;
- рахувати до 10 і в зворотному порядку.
Не всі діти можуть мати перед школою перелічені навички. Батькам варто пам'ятати, що здібності і темпи розвитку у всіх дітей різні. Важливо підтримувати дитину, хвалити за прогрес і зусилля, навіть якщо результати не ідеальні. Позитивне ставлення сприяє підвищенню самооцінки і мотивації.
У нашого блогу є власні канали в телеграмі та вайбері, в яких ми розповідаємо корисні та цікаві речі про здоров'я. Підписуйтесь, щоб зробити турботу про власне здоров'я та здоров'я сім'ї комфортною та легкою.
Дитяча неврологія в Дитячому відділенні в Полтаві
Популярні питання
Дизартрія — це втрата здатності до чіткої мови через ослаблення м'язів язика, губ, м'якого піднебіння, глотки, щелепи та обличчя. Розлад може бути наслідком ураження мозочка (частини головного мозку, що контролює рух м'язів) і нервово-м'язових з'єднань мовного апарату. При дизартрії порушується не лише вимова звуків, але й голос, інтонація, темп і ритм мови. Людина із дизартрією може розпізнавати написані букви і почуті звуки, але не може чітко їх вимовляти через обмежену рухливість м'язів, які беруть участь в артикуляції. У дислексиків зберігається чіткість мови та контроль над вимовою, але вони плутають літери і звуки через нездатність правильно їх декодувати.
Дислексія та дисграфія — два різних неврологічних розлади. При дислексії людина відчуває труднощі з розпізнаванням букв і звуків під час читання, через що не може зрозуміти суті прочитаного. Дисграфія є порушенням письма, при якому людина плутає схожі за написанням букви, змінює порядок складів у словах, не дотримується пробілів між словами. Порушення читання і письма рідко зустрічаються як окремі розлади, оскільки труднощі з декодуванням слів можуть призводити до помилок при письмі, а проблеми з написанням тексту можуть ускладнювати процес його читання. Тому дисграфія і дислексія у багатьох дорослих та дітей діагностуються одночасно.
Однією з можливих причин дислексії є спадковість. Порушеннями читання мають 40- 60% дітей, у яких один із батьків має діагноз «дислексія».
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 2018 року, діти з дислексією належать до категорії осіб з особливими освітніми потребами. Вони можуть навчатися у звичайних школах у класах, де є асистент педагога, який надає допомогу у навчальному процесі. Шкільна програма повинна коригуватися з урахуванням індивідуальних особливостей розвитку дитини, надаючи їй більше часу на вивчення кожної теми.
Порушення читання та аутизм не є тотожними поняттями. Розлад аутичного спектру супроводжується труднощами в комунікації, наявністю у пацієнта обмежених інтересів та повторюваних дій. Люди з аутизмом і дислексією можуть мати проблеми з навчанням, але з різних причин. Аутистам важко вчитися через відсутність бажання спілкуватися з оточуючими людьми і виконувати завдання, що не входять у коло їхніх інтересів. У дислексиків основна трудність полягає у нездатності правильно розуміти (декодувати) та інтерпретувати прочитане.