Що таке СДУГ?
Синдром дефіциту уваги та гіперактивності (Attention Deficit Hyperactivity Syndrome, ADHS) — психічне захворювання, для якого характерні імпульсивність, підвищена збудливість, труднощі з концентрацією уваги. За відсутності лікування патологія є перепоною для повноцінної соціальної адаптації дитини.
Які причини СДУГ у дітей?
Поставте своє питання терапевту «ОН Клінік»
СДУГ — клінічний діагноз, який ставить психіатр після ретельної діагностики. Підвищена фізична активність і неуважність у дітей не завжди вказують на наявність патології. За підозр на СДУГ слід записатися на консультацію педіатра. Лікар проведе попередній огляд дитини та за необхідності видасть направлення до психіатра.
Причина СДУГ — функціональні порушення в головному мозку. У пацієнтів спостерігається зниження активності в лобових частках і префронтальній корі, що відповідають за концентрацію уваги, цілеспрямовані рухи, мотивацію та прийняття рішень.
До розладу уваги та гіперактивності призводить генетична схильність. Шанси дитини успадкувати захворювання від батьків і близьких родичів становлять 30%. Інші фактори ризику СДУГ у дітей:
- недоношеність (народження в термін від 28 до 37 тижнів вагітності);
- внутрішньоутробна гіпоксія (кисневе голодування плода);
- низька вага при народженні (менше 2500 г);
- токсичне ураження головного мозку;
- травми голови;
- куріння, зловживання жінкою алкоголем і наркотиками під час вагітності;
- часті стреси у матері в період виношування дитини;
- швидкоплинні та затяжні пологи;
- нераціональне (яке не забезпечує надходження в організм достатньої кількості вітамінів і мінералів) харчування жінки під час вагітності.
До розладу дефіциту уваги та гіперактивності можуть призводити часті конфлікти в сім'ї, надмірна суворість батьків і брак емоційного тепла. Розвитку захворювання сприяють непослідовність і часта зміна вимог до дітей, а також різні (інколи такі, що суперечать) підходи до виховання дитини в матері й батька, бабусь і дідусів, учителів.
Види та симптоми СДУГ у дітей
Діагноз СДУГ або РДУГ (розлад дефіциту уваги та гіперактивност) ставлять за наявності в дітей симптомів, які заважають їх нормальній життєдіяльності щонайменше у двох сферах життя (наприклад, удома, у школі) та зберігаються впродовж останніх шести місяців. Вони не є результатом неслухняності дитини та її нездатності зрозуміти завдання (вимогу, інструкцію). Ознаки СДУГ у дітей і підлітків:
- постійні неспокійні рухи руками, ногами, головою;
- проблеми із запам'ятовуванням інформації;
- нездатність зосередитися на виконанні завдань;
- надмірна балакучість;
- метушливість;
- незграбність;
- нетерплячість;
- схильність до необдуманих дій.
Перші симптоми СДУГ у дітей проявляються найчастіше у віці до 12 років (іноді в проміжку від трьох до шести років). Їх комбінація відрізняється залежно від типу захворювання.
| Види синдрому дефіциту уваги та гіперактивності | |
| Вид | Характеристика |
| Переважно неуважний | Відрізняється переважанням проблем з концентрацією уваги |
| Переважно гіперактивний | Характеризується домінуванням надмірної фізичної активності |
| Комбінований | Супроводжується рівномірним проявом ознак дефіциту уваги та гіперактивності |
Переважаючі симптоми СДУГ можуть змінюватися в міру дорослішання дитини. У маленьких дітей найчастіше діагностують переважно гіперактивний тип патології. У підлітків ознаки надмірної фізичної активності стають менш помітними, а прояви неуважності — більш вираженими.
Переважно неуважний СДУГ
Дітям з дефіцитом уваги складно зосередитися на виконанні одного завдання, через що вони швидко змінюють вид своєї активності. Інші симптоми переважно неуважного РДУГ у дітей:
- постійні помилки під час виконання домашніх завдань, контрольних робіт та інших видів монотонної та одноманітної діяльності;
- низька концентрація уваги під час гри з однолітками;
- труднощі сприйняття монологів вихователів, вчителів, батьків;
- часта втрата дрібних предметів (іграшок, книжок, ручок, олівців, підручників);
- схильність відволікатися на сторонні шуми, розмови, події.
Дитина з синдромом дефіциту уваги уникає виконання завдань, що вимагають розумових зусиль. Їй складно дотримуватися інструкцій, запам'ятати розпорядок дня та розклад уроків, орієнтуватися в часі.
Переважно гіперактивний та імпульсивний СДУГ
Головна ознака гіперкінетичного синдрому в дітей — зайва рухова активність, яка має безцільний характер. Дитина непосидюча, постійно ходить або бігає, безпричинно махає кистями та стопами, крутиться на стільці, обертається. Інші симптоми гіперактивного та імпульсивного СДУГ:
- нездатність розслабитися та відпочити, пограти в спокійні ігри;
- надмірна балакучість;
- підвищене занепокоєння;
- схильність переривати мову співрозмовника і відповідати на запитання, не дослухавши їх до кінця;
- нетерплячість і нездатність чекати своєї черги.
У дітей з переважно гіперактивним РДУГ часто порушена дрібна моторика: їм складно зав'язувати шнурки, малювати, різати ножицями. Гіперактивна дитина часто стикається з порушенням рівноваги (проявляються труднощами в опануванні їзди на велосипеді та ковзанах) і зорово-просторової координації (призводять до нездатності грати в динамічні ігри, особливо з м'ячем).
Комбінований СДУГ
У понад 70% пацієнтів лікарі діагностують комбінований тип СДУГ. Симптоми гіперактивності та розсіяної уваги в дитини присутні в рівній кількості, зрідка спостерігається незначне переважання одного з них.
Як діагностують СДУГ у дітей?
Лабораторного тесту на СДУГ у дітей і підлітків не існує. Психіатр ставить діагноз на підставі клінічного огляду дитини та бесіди з її батьками. Для виключення генетичної схильності до захворювання проводять аналіз сімейного анамнезу пацієнта.
Підтвердити наявність патології та визначити її підтип допомагає психологічний тест на СДУГ у підлітків і дітей. Опитувальник заповнює один з батьків, орієнтуючись на особливості поведінки дитини впродовж останніх шести місяців.
Розшифровку результатів тесту на СДУГ робить психіатр. За наявності шести та більше симптомів розладу уваги в пацієнта діагностують переважно неуважний СДУГ, за виявлення шести та більше ознак підвищеної рухової активності та імпульсивності — переважно гіперактивний СДУГ. Діагноз «комбінований СДУГ» ставлять дітям, у яких проявляється мінімум по шість ознак порушення концентрації уваги та гіперкінетичного синдрому.
За травм головного мозку, підозр на інші психічні розлади та затримку інтелектуального розвитку лікар дає направлення на ехоенцефалографію (ЕЕГ) голови. Для виключення гіпертеріозу (надмірного вироблення щитоподібною залозою тиреоїдних гормонів), що має подібну симптоматику, потрібно здати аналізи крові на рівень гормонів щитоподібної залози.
Методи лікування СДУГ у дітей
Полегшити симптоми дає змогу комплексне лікування СДУГ, що включає медикаментозні методи та психотерапію. Як ліки від СДУГ застосовують препарати-стимулятори (діюча речовина — метилфенідат), інгібітори зворотного захоплення норадреналіну (діюча речовина — атомоксетин). Таблетки від СДУГ сприяють підвищенню рівня норадреналіну та дофаміну, що відповідають за передачу імпульсів між нервовими клітинами, активізують роботу лобових часток і префронтальної кори мозку.
Лікувати СДУГ допомагає психотерапія. Під час сеансів дитина отримує навички самоконтролю і самоорганізації, вчиться справлятися зі стресом та імпульсивною поведінкою. Робота з психотерапевтом також спрямована на підвищення самооцінки пацієнта, налагодження стосунків з однолітками та членами сім'ї.
Чи можна вилікувати СДУГ назавжди?
Синдром дефіциту уваги та гіперактивності — хронічне захворювання, повністю позбутися якого неможливо. Однак за допомогою правильно підібраних препаратів і поведінкової терапії можна полегшити симптоми та поліпшити якість життя пацієнта.
Чи може СДУГ у дитини минути сам?
Синдром нестачі уваги та гіперактивності не минає самостійно. Одні ознаки захворювання з віком зникають, інші — стають слабко вираженими. Але у більшості пацієнтів симптоми захворювання проявляються і в дорослому житті.
Як доглядати за дитиною зі СДУГ?
На додаток до психотерапії та лікування препаратами-стимуляторами від СДУГ батьки повинні допомогти дитині налагодити здоровий спосіб життя. Правила догляду за дітьми з синдромом дефіциту уваги та гіперактивності:
- дотримання режиму сну та неспання;
- обмеження щоденного екранного часу (перегляду телевізора, гри на комп'ютері, смартфоні та планшеті);
- організація регулярної фізичної активності (ранкової зарядки або пробіжки, відвідування спортивних секцій).
Особливу увагу слід приділити дієті. З раціону дитини слід виключити продукти, що підвищують фізичну активність (солодощі, здобу, каву), алергени (молоко, яйця, мед). Рекомендується споживати більше свіжих фруктів, овочів, продуктів з цільнозернового борошна, нежирних сортів м'яса.
Які методики можна використовувати для управління СДУГ у дитини в домашніх умовах?
Дітям з поганою концентрацією уваги та гіперактивністю не можна давати кілька доручень одразу. Нове завдання можна ставити тільки після виконання попереднього. Прохання та вказівки мають бути прямими та небагатослівними, інакше дитина не почує їх. Методики управління СДУГ у дитини в домашніх умовах:
- створення та дотримання розпорядку дня від пробудження до сну;
- використання щоденників для фіксації завдань, майбутніх важливих подій;
- упорядкування предметів повсякденного використання з визначенням чітких місць зберігання одягу, іграшок, підручників, зошитів;
- обмеження часу на гру, виконання домашніх завдань і доручень;
- застосування похвали та винагороди за дотримання правил.
Важливо акцентувати увагу на досягненнях дитини, а не на поганій поведінці. Покарання за невиконану роботу призведуть до наростання протесту, агресії, неприйняття правил та інструкцій.
Приклади ігор для гіперактивних дітей
Тренувати увагу, пам'ять і посидючість можна в ігровій формі. Корекційні ігрові методики спрямовані на формування в дітей навичок програмування дій, самоконтролю та емоційної залученості в ігровий процес.
| Ігри при порушеннях концентрації уваги та гіперактивності | |
| Назва гри | Опис |
| «Шапка-невидимка» | Учасників ділять на дві команди. Непомітно від дітей ховають під шапку кілька предметів. Потім шапку на три секунди піднімають. Завдання учасників — запам'ятати всі предмети, що лежать під нею, та перерахувати їх. Перемагає команда, яка впоралась з завданням без помилок. |
| «Слалом-гігант» | У дві паралельні лінії виставляють стільці, залишаючи між ними вільний простір. Учасників гри ділять на дві команди. Завдання кожної дитини — подолати «трасу», лавіруючи між стільцями. Рухатися в обидва боки потрібно спиною вперед. Учасник, який зачепив спиною стілець, повертається назад для повторної спроби. Перемагає та команда, яка першою пройде «трасу». |
| «Броунівський рух» | Учасники стають у коло. Ведучий вкочує в центр кола кілька десятків тенісних м'ячів. Завдання дітей — уважно стежити за ними, не дати жодному з них зупинитися та викотитися з кола. |
| «Жива картина» | Учасники створюють сюжетну композицію та завмирають у своїх позах. Необхідно зберігати нерухомість, поки ведучий не розгадає, що зображено на картині. |
| «Воскова фігура» | Ведучий допомагає кожному учаснику прийняти певну позу, створюючи «скульптури». Завдання дітей — не рухатися до закінчення гри. |
| «Збери автомобіль» | Ведучий конструює авто. У ролі деталей (коліс, дверей, багажника, капота) виступають учасники. Завдання кожної дитини — до закінчення «складання» авто залишатися в позі, прийняти яку їй допоміг ведучий. |
Ігри на концентрацію уваги та тренування посидючості підходять не тільки пацієнтам зі СДУГ, а й дітям, у яких не діагностовано синдром дефіциту уваги та гіперактивності. Вони допоможуть впоратися з надлишковою енергією, навчитися зосереджуватися, слідувати інструкціям.
Чи є позитивні сторони у СДУГ?
Пацієнти з нестачею уваги та гіперактивністю часто мають творчий потенціал, якого немає у здорових людей. Позитивні риси та навички людей зі СДУГ:
- високий рівень комунікабельності;
- нестандартне мислення та креативність;
- енергійність та активність;
- розвинені уява та кмітливість;
- емпатійність і чутливість.
Іноді зворотнім боком дефіциту уваги стає гіперфокус — максимальне занурення в будь-яку діяльність, за якого час і навколишній світ для людини «перестають існувати». Стан гіперфокусу РДУГ у дорослих дає змогу досягати високої продуктивності праці.
Які супутні стани та захворювання можуть виникати у дітей зі СДУГ?
Синдром дефіциту уваги часто супроводжується тривожним розладом — захворюванням, що характеризується підвищеною безпричинною тривогою та страхом. Інші супутні стани при СДУГ:
- аутизм (порушення психіки, основною ознакою якого є втрата потреби у взаємодії із зовнішнім світом);
- епілепсія (неврологічне захворювання, що супроводжується періодичними судомними нападами);
- опозиційно-викликальний розлад (негативна, ворожа поведінка щодо старших);
- диспраксія (синдром незграбної дитини, пов'язаний із порушеннями координації руху).
У деяких пацієнтів разом з синдромом дефіциту уваги та гіперактивності діагностується біполярний розлад. Захворювання супроводжується частою різкою зміною депресії підвищеним настроєм і навпаки.
Особливості СДУГ у дорослих
Діагностувати СДУГ у жінок складніше, ніж у чоловіків, оскільки в них зустрічається переважно неуважний тип патології. Він проявляється зайвою балакучістю, неуважністю, нестійкістю до стресів, які стереотипно вважаються особливостями жіночої поведінки. Інші симптоми СДУГ у дорослих:
- складнощі з виконанням поставлених завдань;
- нетерплячість;
- перепади настрою;
- імпульсивність;
- схильність до ризику;
- забудькуватість;
- напади агресії та гніву.
За СДУГ у дорослих спостерігаються проблеми у стосунках з оточуючими, труднощі з організацією та тайм-менеджментом. Дитяча гіперактивність змінюється постійним занепокоєнням і метушливістю.
Діагностикою синдрому дефіциту уваги та гіперактивності у дорослих займається психіатр. Зрозуміти, що в тебе СДУГ, допомагають психологічні опитувальники. Для підтвердження діагнозу необхідно, щоб тест на СДУГ у дорослих показав наявність не менше п'яти симптомів патології (а не шести, як у дітей).
Лікування СДУГ у дорослих включає поведінкову та медикаментозну терапію. Психотерапія сприяє поліпшенню психологічного та емоційного стану, зниженню рівня тривожності, подоланню депресії та безсоння. Для медикаментозного лікування СДУГ у дорослих застосовують препарати-стимулятори активності головного мозку, інгібітори зворотного захоплення норадреналіну, антидепресанти.
Можливі ускладнення СДУГ
За відсутності лікування проблеми з концентрацією уваги та гіперактивність можуть призводити до серйозних відхилень у розвитку дитини, негативно позначатися на навчанні та стосунках з однолітками. Можливі ускладнення та наслідки СДУГ:
- низька самооцінка;
- академічна неуспішність;
- депресія;
- безсоння;
- дислексія (розлад навичок читання);
- асоціальна поведінка та агресія;
- синдром Туретта (множинні рухові та вокальні тики).
У дорослому житті пацієнти зі СДУГ схильні до шкідливих звичок (зловживання алкоголем, наркотичними речовинами). Ускладненнями синдрому дефіциту уваги у дорослих і підлітків стають розлади харчової поведінки (анорексія, булімія, патологічне переїдання).
Профілактика СДУГ у дітей
Оскільки значну роль у розвитку синдрому дефіциту уваги та гіперактивності відіграє генетичний фактор, повністю запобігти захворюванню неможливо. Однак деяких факторів ризику можна уникнути. У період вагітності жінкам рекомендується навчитися справлятися зі стресом, відмовитися від куріння, вживання алкоголю та наркотичних речовин. Для запобігання токсичному ураження мозку плода не рекомендується перебувати в зоні підвищеної концентрації отруйних речовин у повітрі.
Для зниження ризику розладу уваги батькам слід уникати помилок у вихованні дитини: нетерпимості, зайвої суворості, непослідовності вимог. Для зняття напруги в сім'ї всім її членам необхідно навчитися керувати агресією і спокійно вирішувати конфлікти.
Педіатрія в Дитячому відділенні «ОН Клінік Одеса» (Таїрова)
Популярні питання
Гіперкінетичний синдром — нервово-психологічний розлад, що характеризується руховою гіперактивністю, короткочасною концентрацією уваги, імпульсивністю поведінки. Дитина з гіперактивністю непосидюча та неспокійна, не здатна розслабитися та довго займатися одним видом діяльності.
За виявлення проблем з концентрацією уваги слід звернутися до терапевта. Лікар проаналізує анамнез (особистий і сімейний), скарги і на підставі отриманої інформації дасть направлення до невролога або психіатра. Профільний лікар проведе діагностику, визначить причину проблеми та підбере відповідне лікування та таблетки для концентрації уваги.
За СДУГ у дитини виникають труднощі в навчанні, оскільки їй складно займатися одноманітною діяльністю, планувати, дотримуватися інструкцій. Захворювання призводить до погіршення робочої (короткочасної) пам'яті та супроводжується забудькуватістю. Через порушення регуляції мозкової активності зростає час, необхідний дитині для засинання, підвищується ризик розвитку безсоння.
Лабораторних аналізів, за результатами яких можна діагностувати синдром дефіциту уваги, не існує. Однак є психологічні тести на СДУГ, що дають змогу виявити в пацієнта симптоми захворювання.
СДУГ у дітей — самостійне захворювання, що не має стосунку до аутичного розладу. Однак обидві патології є порушеннями нервово-психічного розвитку дитини та мають схожу симптоматику. У пацієнтів з аутизмом зростає ризик розвитку СДУГ і навпаки.
Діагноз СДУГ ставить психіатр. За наявності у дитини ознак захворювання потрібно звернутися до педіатра, який після огляду пацієнта та опитування батьків дасть направлення до психіатра.
Софія
19 годин тому
