Як перевірити кишківник без колоноскопії та в яких випадках необхідна колоноскопія?

Коли і кому потрібно перевірити кишківник: основні симптоми та показання

Перевіряти кишківник потрібно при підозрі на виразки, пухлини, поліпи, дивертикуліт, коліт або хворобу Крона. Інші показання до перевірки кишківника можуть включати:

• хронічні закрепи або діарею;
• незрозумілі зміни ваги або біль у животі;
• нудоту, блювання;
• здуття живота;
• кров у калі;
• залізодефіцитну анемію.

Також перевірка кишківника може проводитися як контрольне обстеження. Зокрема, кишківник перевіряють після лікування захворювань (наприклад, поліпів).

Як можна перевірити кишківник?

Перевірити кишківник можна за допомогою ендоскопії, рентгенографії, комп'ютерної томографії, УЗД, МРТ, аноректальної манометрії або біопсії. Додатковими діагностичними методами є лабораторні дослідження крові та калу.

Як перевірити тонкий кишківник?

Перевірити тонкий кишківник можна за допомогою відеокапсульної ендоскопії, рентгена з барієм, комп'ютерної та магнітно-резонансної томографії. Для огляду дванадцятипалої кишки може застосовуватися езофагогастродуоденоскопія (верхня ендоскопія), а для оцінки моторики — антродуоденальна манометрія.

Ендоскопія

Відеокапсульна ендоскопія допомагає виявити причини кровотеч, поліпів, запальних захворювань, виразок і пухлин тонкого кишківника. Етапи капсульної ендоскопії:

1. На живіт пацієнта розміщується сенсорний пристрій.
2. Пацієнт проковтує невелику капсулу, в якій знаходиться відеокамера.
3. Капсула природним чином проходить через травний тракт, передаючи відеозображення на реєстратор даних, який протягом восьми годин залишається прикріпленим до поясу пацієнта.
4. Зображення тонкого кишківника завантажуються з реєстратора даних на комп'ютер.
5. Капсула проходить через товсту кишку і виводиться з організму з калом приблизно через 24 години.

Для проведення контрастної рентгенографії пацієнт проковтує барій (наприклад, у складі рідкої суміші), після чого робляться знімки. На рентгенівських знімках барій виглядає білим, що дозволяє візуалізувати слизову оболонку тонкої кишки.

Комп'ютерна томографія

Комп'ютерна томографія (КТ-ентерографія) — це метод візуалізації тонкої кишки, під час якого використовується контрастна речовина. Процедура, зокрема, дозволяє виявити запалення, пухлини, абсцеси, кишкову непрохідність, джерела кровотечі, а також оцінити локалізацію та ступінь тяжкості хвороби Крона. Етапи КТ-ентерографії:

1. Перед обстеженням потрібно ввести через клізму або випити кілька склянок рідини приблизно протягом години. Рідина містить контрастну речовину, яка допомагає краще розглянути тонку кишку на знімку.
2. Пацієнт лягає на стіл.
3. У вену вводиться контрастна речовина, після чого робляться знімки.

Під час процедури рекомендується зберігати нерухомість, періодично затримуючи дихання (згідно з вказівками медичного персоналу). Після вивчення знімків лікар робить висновок.

Магнітно-резонансна томографія

Магнітно-резонансна томографія (МРТ-ентерографія) — це діагностична процедура, яка дозволяє отримати детальні зображення тонкої кишки, виявити запалення, кровотечу, порушення прохідності, подразнення слизової, набряки, абсцеси, розриви та новоутворення.

Перед дослідженням пацієнту вводяться контрастні речовини для кращої візуалізації тонкої кишки та седативний засіб (за необхідності). Також використовується ліки, що зменшує перистальтику кишківника, яка може спотворити зображення.

Пацієнт знімає металеві предмети, лягає на стіл і зберігає нерухомість. Під час сканування апарат може гудіти, видавати стукіт або дзвінкі звуки. Для усунення дискомфорту можуть використовуватися беруші. Під час процедури, яка зазвичай триває близько 40-50 хвилин, створюються знімки, що дозволяють оцінити стан кишківника.

Ендоскопія верхніх відділів ШКТ

Езофагогастродуоденоскопія (ендоскопія верхніх відділів шлунково-кишкового тракту) призначена для обстеження дванадцятипалої кишки (першого відділу тонкого кишківника). Ендоскопія дозволяє виявити запалення, інфекції, виразки, пухлини або стриктури (звуження) кишки, целіакію або хворобу Крона. Процедура виконується за допомогою довгої гнучкої трубки — ендоскопа, на одному кінці якого розташовані джерело світла та мініатюрна відеокамера. Етапи езофагогастродуоденоскопії:

1. Задня частина горла може бути оброблена знеболювальним препаратом у вигляді спрею для запобігання блювотному рефлексу.
2. Трубка вводиться через ротову порожнину і повільно просувається через стравохід і шлунок у дванадцятипалу кишку.
3. Зображення, що фіксуються камерою, передаються на монітор.
4. В ендоскоп також можуть вводитися невеликі інструменти, що використовуються для взяття зразків рідини або тканин (біопсії), зупинки кровотечі, видалення сторонніх предметів або залишків їжі.
5. Трубка витягується з травного тракту.

Після процедури не можна нічого їсти та пити, доки не відновиться блювотний рефлекс (для профілактики задухи). Протягом декількох днів можуть виникати болі в горлі (особливо під час ковтання) та здуття живота.

Манометрія

Антродуоденальна манометрія — це метод оцінки роботи м’язів і нервів тонкої кишки. В одну з ніздрів вводиться катетер, який під контролем рентгена переміщується через глотку, стравохід і шлунок у тонкий кишківник. Катетер містить безліч датчиків для реєстрації нервово-м'язових реакцій. Сигнали від датчиків обробляються спеціальним апаратом. Тест триває приблизно 48 годин, після чого катетер видаляється. Для запобігання дискомфорту обстеження може проводитися під загальною анестезією.

Як перевірити товстий кишківник?

Перевірити товстий кишківник можна за допомогою ендоскопічної колоноскопії, КТ-колонографії (віртуальної колоноскопії), іригоскопії (рентгена з барієм) або МРТ.

Колоноскопія дозволяє побачити всю ободову кишку цілком (висхідний, поперечний, низхідний відділи та сигмоподібну кишку) до стику з тонким кишківником. Перед обстеженням необхідно протягом двох-трьох днів дотримуватися дієти з низьким вмістом клітковини, а ввечері напередодні процедури — очистити кишківник (проносними або клізмою). Етапи колоноскопії:

1. Седація або анестезія (колоноскопія може проводитися без наркозу або під наркозом).
2. Пацієнт приймає рекомендоване положення на кушетці.
3. Лікар вводить колоноскоп через анальний отвір і повільно просуває його по товстій кишці.
4. Під час просування катетер наповнює товсту кишку повітрям, а камера передає зображення на монітор.
5. За необхідності проводиться лікування (наприклад, видалення поліпів) або взяття зразка тканини для лабораторного дослідження.
6. Після огляду колоноскоп виводиться з кишківника.

Процедура в середньому займає від 30 до 50 хвилин. Біль у животі, здуття, нудота та невелика ректальна кровотеча є поширеними короткочасними симптомами після обстеження. Після колоноскопії рекомендується дотримуватися дієти, вживаючи невеликі порції легкозасвоюваних продуктів (наприклад, можна їсти супи, бульйони, банани, яблучне або картопляне пюре, білий рис, йогурт, білу рибу, запечену курку).

КТ-колонографія призначена для огляду стінок ободової кишки. Обстеження часто призначається, якщо просуванню звичайного ендоскопа перешкоджають спайки або анатомічні особливості.

Іригоскопія (рентген з барієм) дозволяє оцінити анатомію товстого кишківника, виявити звуження (стриктури) або випинання стінок (дивертикули). МРТ- та КТ-ентерографія частіше призначаються для обстеження тонкого кишківника, але при використанні спеціальних контрастних речовин можуть візуалізувати запалення та новоутворення у стінках товстого кишківника.

Як перевірити пряму кишку?

Перевірити пряму кишку можна за допомогою пальцевого дослідження, аноскопії, ректороманоскопії та колоноскопії. Під час пальцевого ректального дослідження пацієнт лягає на бік або нахиляється над оглядовим столом. Лікар оглядає зовнішню частину заднього проходу на наявність геморою або тріщин, потім одягає рукавичку і вводить змащений лубрикантом палець у пряму кишку. Обстеження дозволяє виявити кровотечу, новоутворення, тріщини, розриви товстої кишки, абсцеси або геморой.

Аноскопія

Аноскопія — це метод діагностики анального каналу та прямої кишки за допомогою аноскопа. Аноскоп являє собою порожнисту трубку з пластику або металу невеликого діаметра (трохи ширшу за палець) зі спеціальною вставкою (обтуратором). Довжина аноскопа становить близько 10–12 сантиметрів. Етапи аноскопії:

1. Пацієнт приймає рекомендоване положення тіла і робить кілька глибоких вдихів, щоб розслабити анальні м'язи.
2. Після обробки анальної області знеболювальним гелем лікар вводить аноскоп в анус і пряму кишку, витягує внутрішній обтуратор і оглядає слизову оболонку анального каналу та нижньої частини прямої кишки.
3. Під час проведення аноскопії високої роздільної здатності лікар вводить в анальний отвір марлеву серветку або ватний тампон, змочений розчином, який вступає в реакцію зі слизовою оболонкою прямої кишки і допомагає виявити підозрілі ділянки. Іноді на проблемні ділянки можуть бути нанесені барвники на основі йоду. Потім лікар за допомогою кольпоскопа (мобільного мікроскопа високої роздільної здатності) оглядає слизову оболонку під збільшенням і робить знімки.
4. При виявленні підозрілої ділянки лікар може взяти невеликий зразок тканини для лабораторного дослідження.
5. Після процедури аноскоп витягують.

Загоєння анального отвору після проведення біопсії може тривати кілька днів. Поширені симптоми включають кровотечу та дискомфорт, особливо після дефекації, який можна полегшити за допомогою нестероїдних протизапальних препаратів. Для запобігання закрепам рекомендується пити багато рідини та дотримуватися дієти з високим вмістом клітковини.

Ректороманоскопія

Ректороманоскопія — це процедура огляду прямої кишки та ануса за допомогою ректороманоскопа (жорсткої трубки з джерелом світла). Етапи ректороманоскопії:

1. Очищення кишківника (наприклад, клізмою).
2. Пацієнт приймає рекомендоване положення тіла.
3. Лікар проводить пальцеве ректальне дослідження, а потім обережно вводить в анус змащений лубрикантом ректороманоскоп.
4. Щоб краще розглянути стінки, лікар може ввести повітря в пряму кишку. Деякий дискомфорт (спазми або відчуття розпирання) є тимчасовим.

Процедура завершується витяганням ректороманоскопа. Ключова відмінність ректороманоскопії від аноскопії полягає в більшій області дослідження (приблизно до 25-30 сантиметрів).

Як перевірити шлунок і кишківник?

Перевірити шлунок і кишківник можна за допомогою капсульної ендоскопії. Якщо необхідно перевірити ШКТ за допомогою стандартного ендоскопічного обстеження, знадобиться дві процедури — гастроскопія (езофагогастродуоденоскопія) та колоноскопія. Під час діагностики шлунка та кишківника можуть також використовуватися рентгеноскопія, комп'ютерна та магнітно-резонансна томографія.

До якого лікаря звернутися для обстеження кишківника?

Обстежити кишківник можна у гастроентеролога. За необхідності лікар може направити пацієнта на консультацію до проктолога, ендоскопіста або онколога.

Як обстежити кишківник без колоноскопії?

Перевірити кишківник без класичної колоноскопії, яка за відсутності анестезії або седації іноді викликає біль і дискомфорт, можна за допомогою капсульної ендоскопії, КТ-колонографії, МРТ або рентгена з барієвою клізмою. Додатково можуть проводитися аналізи калу (наприклад, тести на приховану кров).

Які аналізи здати, щоб перевірити кишківник?

Щоб перевірити кишківник, потрібно здати аналізи, призначені лікарем. Лабораторні дослідження при діагностиці захворювань кишківника можуть включати:

• аналіз калу на приховану кров;
• аналіз калу на фекальний кальпротектин (білок, який вивільняється при запаленні слизової оболонки);
• посів калу на інфекції.

Також при проблемах з кишківником можуть проводитися аналізи крові. Наприклад, підвищений рівень С-реактивного білка та збільшена швидкість осідання еритроцитів можуть вказувати на запалення.

Чи можна перевірити кишківник на МРТ?

Перевірити кишківник на МРТ можна. Для діагностики патологій кишківника проводиться магнітно-резонансна ентерографія. Обстеження з контрастною речовиною дозволяє виявити кровотечу, подразнення, набряк, запалення, абсцес, розрив, пухлину або ділянку непрохідності.

Попередньо потрібно надати лікарю інформацію про наявність імплантатів (зокрема дефібрилятора або кардіостимулятора). Також важливо зняти всі металеві предмети, які можуть опинитися в зоні дії сильного магнітного поля.

Чи можна перевірити кишківник на УЗД?

Перевірити кишківник на УЗД можна. Ультразвукова діагностика органів травлення дозволяє діагностувати запальні захворювання (наприклад, хворобу Крона, виразковий коліт), абсцеси, свищі та стенози.

Щоб підготуватися до УЗД шлунково-кишкового тракту, пацієнту необхідно голодувати протягом щонайменше 8-10 годин до процедури. Прийом їжі може викликати здуття живота, що ускладнює візуалізацію кишківника. Вживання великої кількості рідини може наповнити кишківник водою та імітувати кишкову непрохідність. Для підвищення інформативності діагностики (наприклад, при пухлинах), крім УЗД кишківника, роблять МРТ та ендоскопію.

Акційні пропозиції та новини

-1 610 грн

Повна алергологічна панель за 2500 грн в усіх медичних центрах «ОН Клінік»

Знижка діє

з 25.03.26 по 25.04.26

Детальніше

У яких випадках при обстеженні кишківника без колоноскопії не обійтися?

Колоноскопія є незамінною процедурою у випадках, коли необхідно видалити чужорідне тіло, поліпи або провести біопсію (наприклад, при підозрі на рак). Показання до колоноскопії також включають непрохідність або заворот кишківника, дивертикуліт, виразковий коліт і ректальну кровотечу (у тому числі позитивний результат тесту на приховану кров у калі). При високому ризику перфорації кишківника процедуру можна відкласти.

Як себе почуваєш після колоноскопії?

Протягом декількох годин після колоноскопії можуть виникати спазми в шлунку, нудота, біль або здуття живота. Для зниження навантаження на травний тракт може призначатися дієта з легкозасвоюваної їжі.

Протягом декількох днів після процедури не виключається кровотеча з заднього проходу або поява крові в калі. Якщо колоноскопія проводилася з седацією або під наркозом, протягом доби не рекомендується керувати механізмами та транспортними засобами через тимчасове порушення координації. При різкому погіршенні самопочуття після колоноскопії (наприклад, лихоманці, інтенсивному болю в животі, задишці, блюванні або дьогтеподібному стільці) необхідно негайно звернутися за медичною допомогою.

Чим небезпечно відкладати колоноскопію?

Відкладати колоноскопію небезпечно через ризик ускладнень, які можуть виникнути в разі несвоєчасного проведення діагностики та лікування. Особливу небезпеку становлять тяжкі форми запалень, поліпи та ракові пухлини.

Які обстеження кишківника найточніші?

Найточнішими методами обстеження кишківника є колоноскопія та капсульна ендоскопія. Сучасне обладнання дозволяє виявляти та визначати стадії різних захворювань, а під час колоноскопії — проводити лікування деяких патологій кишківника.

Як перевірити кишківник у домашніх умовах?

Одним з доступних способів, що дозволяють перевірити кишківник у домашніх умовах, є тест на приховану кров у калі. Однак для більш інформативної діагностики з використанням медичного обладнання необхідно записатися на консультацію до гастроентеролога або проктолога.

Як перевірити кишківник у дитини?

Щоб перевірити кишківник у дитини, потрібно проконсультуватися з гастроентерологом. Лікар проведе огляд і призначить обстеження з урахуванням симптомів, анамнезу та віку пацієнта.