Що таке еректильна дисфункція?

Еректильна дисфункція — це нездатність досягти та підтримувати ерекцію, достатню для здійснення статевого акту. За виявлення ознак еректильної дисфункції необхідно записатися на консультацію уролога.

Як зрозуміти, що в мене еректильна дисфункція?

Основними ознаками імпотенції у молодих і зрілих чоловіків є відсутність ерекції та труднощі з її підтриманням, які спостерігаються регулярно чи періодично. Симптоми еректильної дисфункції:

• непостійність ерекції (досягається не перед кожним статевим актом);
• необхідність використовувати сильну стимуляцію для підтримання ерекції;
• здатність досягти ерекції перед сексом, але нездатність підтримувати її до завершення статевого акту (наприклад, еректильна дисфункція при варикоцеле);
• зниження лібідо (сексуального бажання).

Несистематичні проблеми з ерекцією, зумовлені стресом, перевтомою, прийомом ліків або вживанням алкоголю, не завжди є приводом для занепокоєння та звернення до лікаря. Якщо відсутність ерекції негативно впливає на самооцінку, психоемоційний стан і знижує якість сексуального життя, необхідно провести діагностику. За підтвердження діагнозу лікар призначить лікування еректильної дисфункції.

Чим відрізняється еректильна дисфункція від імпотенції?

Імпотенція — синонім еректильної дисфункції. Під час опису патології та супутньої симптоматики можна використовувати обидва терміни. У деяких термінологіях повну відсутність ерекції називають імпотенцією, а часткову — еректильною дисфункцією.

Чому виникають проблеми з чоловічою потенцією?

Проблеми з чоловічою потенцією виникають через недостатнє наповнення пеніса кров'ю. Поширені причини еректильної дисфункції:

• захворювання серцево-судинної системи;
• ожиріння;
• цукровий діабет;
• хвороба Паркінсона;
• хвороба Пейроні;
• розсіяний склероз;
• захворювання простати;
• епілепсія;
• хвороби нирок;
• ендокринні захворювання (наприклад, гіпертиреоз або гіпотиреоз);
• гормональні збої (наприклад, низький тестостерон);
• депресія, підвищена тривожність, страх невдачі в сексі;
• порушення сну;
• травми тазових кісток, пеніса, простати, сечового міхура, головного чи спинного мозку;
• променева терапія;
• перенесені операції на статевих органах;
• старіння організму.

Незадовільна ерекція може бути побічним ефектом шкідливих звичок або прийому медикаментів. Результатом впливу ряду несприятливих факторів є неможливість здійснити статевий контакт.

Причина 1. Еректильна дисфункція при атеросклерозі

Підвищений рівень холестерину в крові може спровокувати розвиток атеросклерозу, за якого в судинах з'являються бляшки, що перешкоджають нормальному кровообігу пеніса. Фактори ризику розвитку атеросклерозу:

• куріння, зловживання алкоголем;
• підвищений артеріальний тиск;
• цукровий діабет;
• надмірна вага;
• низький рівень фізичної активності.

Для оцінки концентрації холестерину в крові використовують ліпідограми. Лікування, засноване на даних діагностики, призначає на консультації терапевт або кардіолог.

Причина 2. Еректильна дисфункція за серцево-судинних захворювань

Еректильна дисфункція (зокрема, ранкова) може бути одним з проявів або наслідків серцево-судинних захворювань. За підвищеного артеріального тиску виникають судинні спазми, які порушують природний механізм ерекції (розслаблення судин, приплив крові до тканин, здавлювання тонких вен, блокування відтоку крові, підтримання напруги пеніса). Фактором ризику виникнення функціональних порушень статевого члена є не тільки гіпертензія, а й прийом медпрепаратів від підвищеного тиску.

Діаметр судин статевого члена менший за діаметр периферичних артерій, а також судин серця та головного мозку, тож проблеми з ерекцією можуть вказувати на підвищений ризик виникнення інсульту, інфаркту чи ішемічної хвороби серця в майбутньому. На початковій стадії розвитку серцево-судинних хвороб інші симптоми, крім слабкої ерекції, можуть бути відсутні.

Причина 3. Еректильна дисфункція за застою сечі, ниркової чи печінкової недостатності

Ниркова, печінкова недостатність і застій сечі супроводжуються накопиченням продуктів життєдіяльності в крові. Висока концентрація токсинів є причиною зміни гормонального фону (зменшення концентрації естрадіолу та тестостерону в крові), а також чинить негативний вплив на кавернозну тканину стовбура статевого члена. Серед негативних чинників також можна виокремити приймання діуретиків або препаратів, що нормалізують тиск, які можуть посилити еректильну дисфункцію.

Ризик виникнення еректильної дисфункції за ниркової недостатності підвищується за наявності супутніх захворювань, наприклад, гіпертонії, ішемії чи діабету. Одними з наслідків печінкової недостатності є гормональні порушення, зокрема, зниження концентрації тестостерону в крові та, як наслідок, проблеми з ерекцією.

Причина 4. Еректильна дисфункція при порушеннях у роботі нервової системи

Розвиток нейрогенної еректильної дисфункції може пояснюватися пошкодженням нервів статевого члена (наприклад, через травми, пухлини чи перенесені операції на передміхуровій залозі). Проблеми з ерекцією можуть спостерігатися при зниженні чутливості статевих органів через защемлення нервових корінців у ділянці крижів або поперекового відділу хребта.

Чоловіча потенція також може знижуватися за розсіяного склерозу, інсульту, спінального стенозу, епілепсії, хвороби Паркінсона та множинної системної атрофії. Щоб вилікувати нейрогенну імпотенцію, необхідно насамперед провести терапію виявлених неврологічних захворювань.

Причина 5. Еректильна дисфункція за запальних процесів у передміхуровій залозі

Запальні процеси за простатиту можуть призвести до порушень скорочення та розслаблення гладких м'язів, а також до погіршення наповнюваності кров'ю тканин статевого члена, що зменшує здатність підтримувати ерекцію. Запалення виникають не тільки в передміхуровій залозі, а й у сечівнику, насіннєвих пухирцях, мошонці та яєчках.

Біль, порушення сечовипускання та кровообігу, що виникають за простатиту, можуть знижувати сексуальний потяг, частоту статевих контактів і призводити до еректильної дисфункції. Симптоми можуть доповнюватися тривожністю, стресом і депресією. У моменти загострень простатиту ерекція може посилюватися, але надалі через наявність запалень еректильна дисфункція стає більш вираженою.

Причина 6. Еректильна дисфункція при зниженні вироблення тестостерону

Порушення гормонального фону призводять до зниження вироблення гормону тестостерону та підвищення рівня естрогену (жіночого статевого гормону). Дисбаланс гормонів є причиною слабкої ерекції та зниження лібідо. Крім цього, за низької концентрації тестостерону може розвиватися ожиріння, яке є додатковим фактором ризику виникнення проблем з ерекцією.

Причина 7. Еректильна дисфункція при ендокринних захворюваннях

Гіпогонадизм (стан, за якого залози не виробляють достатньої кількості тестостерону) негативно впливає на лібідо та еректильну функцію. Захворювання щитоподібної залози (зокрема, гіпотиреоз) є менш частими причинами проблем з потенцією.

Еректильна дисфункція може прогресувати за цукрового діабету. Навіть незначне підвищення глюкози в крові чинить руйнівний вплив на судини, які відповідають за еректильну функцію статевого члена. Для лікування імпотенції, спричиненої збільшенням концентрації глюкози в крові, необхідно звернутися до ендокринолога.

Причина 8. Еректильна дисфункція за паління та вживання алкоголю

Компоненти цигаркового диму та алкогольних напоїв (нікотин і спирт) руйнують серце, судини, спричиняють судинні спазми та порушення кровообігу, що є однією з причин імпотенції. Ризик виникнення проблем з ерекцією збільшується пропорційно до кількості щоденно викурених цигарок та об'єму спожитого спиртного. Під час вживання алкоголю в невеликих дозах рівень тестостерону зростає, але впродовж кількох діб рівень гормону знижується, що не дає змоги підтримувати нормальну ерекцію.

Причина 9. Еректильна дисфункція за стресу

Ризик розвитку психогенної еректильної дисфункції підвищується за стресів, депресії та тривожних розладів. Якщо ерекція погіршується на фоні втоми, емоційних і психологічних перевантажень, які блокують механізми збудження, потрібна консультація психотерапевта.

Причина 10. Еректильна дисфункція за нерегулярного статевого життя

Імовірність виникнення еректильної дисфункції обернено пропорційна частоті статевих актів. Наприклад, ризик появи проблем з ерекцією за щотижневих занять сексом нижчий, ніж за статевих контактів, що відбуваються один раз на кілька місяців. За несистематичних статевих контактів рівень тестостерону знижується, а за відновлення регулярного статевого життя — збільшується.

Як діагностують еректильну дисфункцію?

Уролог проводить огляд, вивчає анамнез, за необхідності направляє пацієнта на УЗД судин статевого члена (доплерографію), консультацію невролога та інших вузькопрофільних фахівців. Також для уточнення клінічної картини необхідно здати аналізи сечі та крові. Під час диференціальної діагностики еректильної дисфункції слід виключити діабет, депресію, гіпертонію, гіпогонадизм, онкологію, епілепсію та розсіяний склероз.

Методи лікування еректильної дисфункції

Терапія проблем з ерекцією охоплює прийом препаратів, що сприяють нормалізації кровообігу статевого члена. Інші методи лікування імпотенції та еректильної дисфункції:

• гормональні препарати;
• сеанси психотерапії;
• вакуумні пристрої;
• терапія супутніх захворювань нервової, ендокринної, серцево-судинної систем;
• позбавлення від зайвої ваги;
• комплекси фізіопроцедур (сприяють відновленню активності кавернозної тканини);
• підтримка високого рівня фізичної активності (наприклад, плавання, їзда на велосипеді, стрибки, біг, швидка ходьба).

За еректильної дисфункції необхідно відмовитися від алкоголю, паління та безконтрольного прийому медикаментів. У рамках профілактики еректильної дисфункції рекомендується вживати продукти з низьким вмістом насичених жирів (наприклад, фрукти, овочі, крупи).

Чи можна повністю відновити потенцію?

Еректильна дисфункція лікується. Повністю відновити потенцію можна не в кожному клінічному випадку, проте курси прийому лікарських препаратів і фізіотерапевтичні процедури є дієвими методами терапії еректильної дисфункції.