Що таке гайморит?
Гайморит — це запалення гайморових (верхньощелепних) пазух. Пазухами називають парні порожнини, які виробляють слиз, що витікає через носові проходи. Дренаж (механізм очищення пазух, який при гаймориті порушується) допомагає підтримувати ніс чистим, зволоженим і вільним від алергенів і патогенів.
Як зрозуміти, що в мене гайморит?
Поставте своє питання Хірургу «ОН Клінік»
Зрозуміти, що у тебе гайморит, можна через набряки, що не проходять, і біль у зоні щік, очей або чола. Інші симптоми гаймориту в дорослих і дітей можуть включати:
- зниження нюху та смаку;
- закладений ніс або нежить (виділення з носа є одними із симптомів початкової стадії гаймориту);
- високу температуру;
- неприємний запах з рота або неприємний присмак у роті;
- кашель з мокротинням (може посилюватися вночі);
- відчуття тиску у вухах;
- хропіння під час сну;
- занепад сил.
Ще однією ознакою гаймориту є відчуття тиску або розпирання в зоні носа, очей або чола, яке може посилюватися під час нахилів або поворотів голови. Також гайморит може проявлятися болями різної локалізації.
Де болить при гаймориті?
За гаймориту найчастіше болять зуби, вуха, голова та обличчя (зокрема, ділянка під очима). Біль може посилюватися під час дотику до запалених ділянок.
Які соплі при гаймориті?
За гаймориту з носа можуть виділятися соплі зеленого або жовтого кольору. Якщо захворювання супроводжується постназальним синдромом, слиз не тільки виділяється з носових ходів, а й також накопичується і стікає по задній стінці горла.
Який вигляд має гній при гаймориті?
Гній при гаймориті може виглядати як рідина жовтого або молочного кольору, що виділяється з носа. Також гній при гаймориті може набувати рожевого (з кров'ю), зеленого (з інфікованими соплями) або коричневого (з омертвілими тканинами або залишками засохлої крові) відтінку. Якщо гнійний гайморит супроводжується інтенсивними болями, різким підвищенням температури або неприємним запахом, необхідно якомога швидше звернутися по медичну допомогу через підвищений ризик ускладнень.
Які причини гаймориту?
Запалення носових пазух може спричинятися алергенами, грибками, вірусами або бактеріями (наприклад, патогени можуть розмножуватися під час тяжкого перебігу застуди або грипу). Інші причини гаймориту можуть включати:
- астму;
- муковісцидоз;
- поліпи в носі;
- викривлену носову перегородку;
- паління;
- захворювання зубів (якщо інфекція, що вражає тканини навколо зубного коріння, поширюється на верхньощелепні пазухи, розвивається одонтогенний гайморит);
- ослаблену імунну систему (наприклад, причинами імунологічних збоїв можуть бути онкологічні захворювання або безконтрольне приймання ліків).
Гайморит не передається від хворої людини до здорової. Однак існує ризик передачі інфекційних збудників, які можуть спровокувати запалення гайморових пазух (наприклад, контактним або повітряно-крапельним шляхом).
Види гаймориту
Класифікація гаймориту ґрунтується на тривалості перебігу та локалізації захворювання. Види гаймориту за характером перебігу:
- гострий (минає менш ніж за місяць);
- підгострий (тривалість симптомів становить від 30 до 90 днів);
- хронічний гайморит (триває понад три місяці);
- рецидивуючий. Рецидиви діагностують за наявності чотирьох і більше окремих епізодів гострого гаймориту на рік, які повторюються з інтервалами не менше 10 днів.
За локалізацією гайморит може бути одностороннім і двостороннім. Односторонній гайморит вражає одну (ліву або праву) верхньощелепну пазуху, двосторонній — обидві пазухи.
Як діагностують гайморит?
За виявлення симптомів гаймориту в дітей або дорослих необхідно записатися на прийом до отоларинголога. Діагностика гаймориту може включати:
- огляд носа і горла;
- збір анамнезу (лікар розпитує пацієнта про час виникнення симптомів, потенційні фактори ризику, медикаменти, які він вживає, і супутні захворювання);
- ендоскопію (метод інструментальної діагностики, що передбачає огляд гайморових пазух ендоскопом — медичним приладом у вигляді тонкої трубки з підсвічуванням і невеликою камерою, яка передає зображення на екран).
Обстеження можуть доповнюватися мазками з носа (для дослідження в лабораторії на наявність інфекційних збудників). Також можуть проводитися тести на алергію (за підозри на алергічні реакції).
Як лікувати гайморит?
Терапія захворювання проводиться під контролем отоларинголога. Лікування гаймориту може включати:
- протинабрякові препарати (наприклад, для зменшення набряку носових пазух за гаймориту можуть призначатися стероїдні назальні спреї, краплі або таблетки із судинозвужувальною дією);
- антигістамінні препарати (за алергії);
- антибіотики (за гаймориту, який супроводжується бактеріальними інфекціями). Антибіотики від гаймориту випускають у вигляді засобів для зовнішнього (наприклад, мазей) і перорального (таблеток, капсул) застосування;
- пункцію (прокол спеціальною голкою дає змогу очистити гайморові пазухи від слизу та гною, що утворюються під час гаймориту).
Також лікар може призначити промивання носа сольовим розчином і рясне пиття. У разі поліпів, викривленої носової перегородки, блокування пазух або ускладненого перебігу захворювання може знадобитися операція.
Що таке гайморотомія?
Гайморотомія — це хірургічне втручання, спрямоване на усунення патологічного процесу у верхньощелепній пазусі. Операція рекомендована при неефективності консервативного лікування гаймориту або за ускладнень (наприклад, абсцесу, остеомієліту, хронічного перебігу патології).
Коли показана гайморотомія при гаймориті?
Найчастіше процедуру виконують у разі ускладненого або рецидивуючого гаймориту, який не піддається медикаментозному лікуванню. Показання до гайморотомії можуть включати:
- хронічний гайморит;
- закладеність носа;
- розростання тканин у носі (наприклад, кіст або поліпів), що можуть блокувати вихід слизу;
- гнійне запалення в носових ходах або всередині гайморової пазухи;
- чужорідні тіла в пазусі;
- анатомічні порушення (наприклад, вроджені чи спричинені травмами), що заважають нормальному дренажу (відтоку слизу та секрету з верхньощелепної пазухи).
Протипоказаннями до гайморотомії є непереносимість анестезії, ураження тканин усередині черепа, у зоні піднебіння, очної ямки або лобової пазухи. Також лікування гаймориту хірургічним методом протипоказане під час вагітності.
Гайморотомія — це боляче?
Гайморотомія є безболісною процедурою. Операція проводиться під внутрішньовенним наркозом (проведення гайморотомії під місцевим наркозом може супроводжуватися фізичним і психологічним дискомфортом для пацієнта).
Як підготуватися до гайморотомії?
Перед операцією проводиться огляд і консультація ЛОРа. Підготовка до гайморотомії також включає відмову від їжі та пиття за чотири години до процедури.
Як проходить гайморотомія?
Лікар може проводити односторонню або двосторонню операцію на гайморових пазухах (залежно від результатів діагностики). Етапи ендоскопічної гайморотомії (мікрогайморотомії):
- Введення в ніс судинозвужувального засобу, ендоскопа і хірургічних інструментів.
- Видалення патологічних тканин.
- Очищення гайморових пазух від гною і слизу.
- Відновлення анатомії перегородки (за необхідності).
- Виведення ендоскопа та інструментів з носу.
Гайморотомія 
За великого запалення і скупчення гною проводять відкрите хірургічне втручання (радикальну гайморотомію). Для полегшення дренажу і повного видалення слизу, що накопичується під час гаймориту, під час операції може виконуватися розріз стінки гайморової пазухи. Тривалість гайморотомії становить 30-60 хвилин.
Відновлювальний період після гайморотомії
Після гайморотомії пацієнт перебуває в медичному центрі під наглядом лікаря від шести годин до доби. Відновлення після гайморотомії:
- стероїдні препарати (пігулки, спреї або краплі для носа), що сприяють зменшенню запалення;
- нестероїдні протизапальні препарати (пігулки або капсули допомагають позбутися болю після хірургічного лікування гаймориту);
- антибіотики (для профілактики інфекцій);
- обережне дихання через ніс (щоб уникнути травмування тканин після гайморотомії, не можна сякатися та вдихати специфічні запахи, що можуть посилити набряк);
- чхання з відкритим ротом (щоб запобігти створенню надлишкового тиску в носі);
- уникання підйому тяжкощів та інтенсивних фізичних навантажень (через ризик набряків і кровотеч).
Впродовж перших двох тижнів з носа може виділятися невелика кількість кров'янистої водянистої рідини (симптом, що часто супроводжує реабілітацію після операції на гайморовій пазусі, не є патологією). Також необхідно дотримуватися графіка контрольних оглядів. Скасовувати обмеження після гайморотомії (наприклад, починати займатися спортом або сякатися) можна тільки з дозволу лікаря.
У більшості випадків гайморотомія добре переноситься і характеризується мінімальним ризиком побічних ефектів. Ускладнення після операції на гайморовій пазусі можуть включати:
- сильну кровотечу;
- сльозотечу;
- проблеми із зором;
- оніміння частини обличчя.
Ще одним ускладненням гайморотомії, яке може супроводжувати післяопераційний період, є синдром порожнього носа (відчуття закладеності носа або неможливість зробити повний вдих, незважаючи на усунення перешкод для руху повітря). У разі ускладнень потрібна невідкладна лікарська консультація.
Скільки лікується гайморит?
Протягом перших 10 днів лікування захворювання може проводитися без антибіотиків. Якщо симптоми не поліпшуються, лікар може призначити антибіотики, які потрібно приймати від кількох днів (за гострого гаймориту) до кількох тижнів (за хронічного запалення гайморових пазух). Для проведення операції потрібно близько доби (з урахуванням часу перебування пацієнта в медичному центрі).
Як лікують гайморит вдома?
Домашня терапія захворювання є доповненням до основного курсу терапії. Лікування гаймориту вдома може включати:
- приймання препаратів, призначених лікарем;
- зволоження порожнини носових пазух (наприклад, за узгодженням із лікарем можна вдихати пару над мискою з гарячою водою або приймати гарячий душ, вдихаючи тепле вологе повітря);
- промивання носових ходів фізіологічним розчином;
- підтримання водного балансу, який сприяє розрідженню та виведенню слизу;
- відмову від алкоголю й кофеїну, що можуть спричиняти зневоднення та набряки.
Для поліпшення дренажу пазух і зменшення закладеності носа можна спати з піднятою головою. Також важливо контролювати вологість повітря в приміщенні (за потреби можна скористатися спеціальними зволожувачами).
Чим лікувати гайморит у дітей?
Терапія гаймориту в дитячому віці спрямована на усунення запалення, нейтралізацію інфекційних агентів, зменшення тяжкості та тривалості симптомів, а також профілактику ускладнень. Лікування гаймориту в дітей може включати:
- промивання пазух носа сольовим розчином;
- антибіотики;
- назальні стероїди;
- судинозвужувальні та антигістамінні препарати;
- знеболювальні засоби.
Дозування медикаментів підбирається на консультації з дитячим отоларингологом з урахуванням ступеня тяжкості захворювання, ваги і віку дитини. Для прискорення детоксикації при гаймориті необхідно пити якомога більше очищеної негазованої води (від півтора-двох літрів на день). У разі ускладнень (наприклад, у разі заповнення порожнин гноєм) може знадобитися хірургічне втручання.
Чим промити ніс за гаймориту?
Одним із найбезпечніших і найефективніших засобів для промивання носа є фізіологічний розчин (солона вода). Промивання носа за гаймориту:
- Закип'ятити 250 мл води, дати їй охолонути (вода не повинна бути гарячою або холодною).
- Розчинити у воді половину чайної ложки солі (йодована сіль не підходить).
- Ретельно вимити руки з милом.
- Вилити в долоню невелику кількість розчину і вдихнути через одну ніздрю.
- Дихати ротом, щоб вода вилилася назад.
- Повторити дії для промивання іншої ніздрі.
Промивати ніс за гаймориту можна до трьох разів на день, щоразу готуючи новий розчин (тривалість терапії необхідно уточнити в отоларинголога). За погодженням з лікарем можна робити розчин для промивань носових ходів у разі гаймориту з додаванням чверті чайної ложки харчової соди. Як альтернативу можна використовувати готові аптечні розчини для зрошення носа, які зазвичай виробляються у формі спреїв від гаймориту.
Як зрозуміти, що гайморит проходить?
Зрозуміти, що гайморит проходить, можна за полегшенням симптомів. Ознаки, що гайморит проходить:
- зменшення закладеності носа;
- зниження інтенсивності болю та тиску в ділянці гайморових пазух;
- відновлення носового дихання, нюху та смаку;
- нормалізація темпу носа; відновлення носової порожнини.
Важливо пам'ятати, що в більшості випадків гайморит не минає швидко. Зазвичай лікування захворювання займає кілька тижнів або місяців.
Що буде, якщо не лікувати гайморит?
Якщо не лікувати гострий гайморит, хвороба може перейти в хронічну форму. Інші наслідки гаймориту можуть включати:
- менінгіт (запалення оболонок головного та спинного мозку);
- остеомієліт (гнійно-некротичний процес у кістковій тканині);
- зниження зору (наприклад, на тлі запалення тканин ока);
- шкірні інфекції;
- тромбоз кавернозного синуса (великої черепної вени);
- абсцеси.
Запущений гайморит однієї пазухи може призвести до поширення запалення на здорову пазуху. Одним з небезпечних ускладнень гнійного гаймориту є сепсис (зараження крові).
Профілактика гаймориту
За схильності до частих респіраторних інфекцій і запалень рекомендується регулярно спостерігатися у ЛОРа. Профілактика гаймориту також може включати:
- дотримання гігієни (для профілактики інфекційних захворювань);
- уникнення тісного контакту з людьми, у яких проявляються симптоми респіраторних інфекцій;
- відмова від куріння;
- дотримання графіків вакцинації;
- використання зволожувачів повітря у приміщеннях;
- здорове харчування;
- промивання носа солоною водою;
- споживання достатньої кількості води (для дорослої людини — не менше двох літрів на добу).
Також необхідно виключити контакти з алергенами. Препарати, які зменшують алергічні реакції, можна приймати тільки за призначенням лікаря.
У нашого блогу є власні канали в телеграмі та вайбері, в яких ми розповідаємо корисні та цікаві речі про здоров'я. Підписуйтесь, щоб зробити турботу про власне здоров'я та здоров'я сім'ї комфортною та легкою.
Хірургія в ОН Клінік Миколаїв
Хірургія ОН Клінік в інших містах
Популярні питання
Гріти гайморит не рекомендується через ризик ускладнень (особливо за гнійного запалення). Виняток становить легка форма хвороби, за якої можна прикладати теплі вологі рушники на ніс, щоки або очі для зменшення болю. Тепловий вплив на зону запалення допускається тільки після попередньої консультації з лікарем.
Щоб «витягнути» гній з носа, необхідно звернутися до ЛОРа. У домашніх умовах за погодженням із лікарем допускається застосовувати допоміжні методи терапії, спрямовані на полегшення симптомів (наприклад, у разі гаймориту можна робити інгаляції та промивання сольовим розчином).
Позбутися гаймориту за три дні неможливо. Для зняття запалення може знадобитися від одного тижня до кількох місяців (залежно від ступеня тяжкості захворювання).
Для зняття головного болю при гаймориті можна приймати нестероїдні протизапальні препарати. Дозування і схему прийому медикаментів рекомендується уточнити в отоларинголога.
Народні методи (наприклад, теплі компреси, рясне пиття, вдихання пари, промивання носових ходів сольовим розчином) можуть доповнювати основне лікування гаймориту, однак не дають змоги позбутися патології назавжди. Терапія захворювання проводиться відповідно до призначень лікаря.
Гайморит на знімку має вигляд сірих або білих ділянок у ділянці верхньощелепних пазух. У нормі (за відсутності гаймориту) пазухи на знімку мають чорний колір. Зміни зовнішнього вигляду носових пазух на рентгені пояснюються запаленням, скупченням рідини або абсцесом (запаленням тканин з утворенням порожнини, заповненої гнійним вмістом), що супроводжує гайморит.
Набряк носа, який є наслідком травмування тканин під час операції та запальної реакції, може триматися впродовж усього періоду відновлення після гайморотомії (близько двох-трьох тижнів). Набряклість може доповнюватися болем, виділеннями та закладеністю носа. У разі набряків після хірургічного лікування гаймориту, які не минають протягом місяця, посилюються або супроводжуються підвищенням температури, необхідно звернутися до лікаря.
Ціну гайморотомії можна уточнити за телефоном на сайті медичного центру «ОН Клінік». Записатися на консультацію отоларинголога і гайморотомію також можна за телефоном або через форму зворотного зв'язку на сайті.
Катерина
3 тижні тому
