Що таке бронхіальна астма?

Бронхіальна астма — це хронічне запальне захворювання, яке характеризується обструкцією (звуженням) і набряком дихальних шляхів. Внаслідок цього кількість повітря, яке надходить у легені, зменшується, що призводить до утрудненого дихання, задишки та кашлю.

Причини бронхіальної астми

Точна причина бронхіальної астми невідома, проте вчені підозрюють наявність взаємозв'язку між захворюванням, забрудненням довкілля та генетичними мутаціями. Фактори, що підвищують ризик розвитку астми:

• спадкова схильність;
• пилові кліщі та шкідники (таргани, щури);
• інтенсивні фізичні вправи;
• наявність цвілі у квартирі чи робочому приміщенні;
• активне чи пасивне куріння;
• респіраторні інфекції (наприклад, респіраторно-синцитіальний вірус, застуда, грип);
• вплив холодного повітря;
• хронічний стрес;
• гастроезофагеальна рефлюксна хвороба;
• надмірна вага;
• алергічне захворювання (атопічний дерматит, сінна лихоманка).

Деякі лікарські препарати, включно з нестероїдними протизапальними препаратами, бета-блокаторами, можуть вплинути на розвиток захворювання. Забруднення повітря, спричинене вихлопами автомобілів, димом від лісових пожеж, викидами технологічних підприємств (наприклад, заводів), підвищує ризик астми.

Напади астми можуть спровокувати сульфіти та консерванти, що додаються до складу харчових продуктів (сухофруктів, картоплі фрі) та напоїв (вина та пива). До появи симптомів бронхіальної астми в дорослих і дітей також може призвести глутамат натрію — харчова добавка, яка міститься в білкових продуктах (м'ясі, рибі, сирах), помідорах, грибах.

До розвитку захворювання у дітей у ранньому віці може призвести астматичний бронхіт — респіраторна патологія, за якої алергічні реакції впливають на різні відділи дихального тракту. За відсутності лікування захворювання може прогресувати, призводячи до стійкого та вираженого звуження дихальних шляхів.

Види бронхіальної астми

Бронхіальну астму класифікують залежно від частоти та інтенсивності нападів.

Також бронхіальну астму класифікують залежно від причини виникнення та особливостей перебігу. Види астми:

• атопічна (алергічна) бронхіальна астма. Виникає у відповідь на алерген (наприклад, пилок рослин, шерсть тварин);
• неалергічна астма. Може виникнути в екстремальних погодних умовах (під час літньої спеки чи зимових морозів), на фоні стресу чи застуди;
• професійна астма. Розвивається у людей, які працюють на шкідливих виробництвах і постійно контактують з подразнювальниками (пилом, хімічними парами);
• еозинофільна астма. Важка форма бронхіальної астми, яка вражає людей віком від 35 до 50 років, характеризується високим рівнем лейкоцитів;
• аспіринова астма. Різновид бронхіальної астми, провокувальним фактором якої є нестероїдні протизапальні препарати, зокрема ацетилсаліцилова кислота.

Окремо виділяють астму, спричинену фізичним навантаженням, виникнення якої зумовлене вдиханням сухого повітря. Симптоми захворювання можуть виникнути через кілька хвилин після початку заняття та тривати впродовж 10-15 хвилин після завершення тренування.

Як розпізнати бронхіальну астму?

Ознаки бронхіальної астми можуть проявлятися постійно чи виникати періодично, мати різну інтенсивність. Симптоми бронхіальної астми:

• утруднене дихання чи задишка;
• кашель (зазвичай з виділенням мокротиння);
• хрипи чи свистячий звук під час дихання;
• стиснення, біль або дискомфорт у грудях;
• стягування шкіри між ребрами під час дихання;
• проблеми зі сном (наприклад, безсоння).

Симптоми бронхіальної астми

Астма проявляється порушенням дихання, за якого видих займає вдвічі більше часу, ніж вдих. Симптоми алергічної астми посилюються під час контакту з алергеном (наприклад, пилком рослин або шерстю домашніх тварин). За підозри на астму необхідна консультація пульмонолога.

Як діагностують бронхіальну астму?

Запишіться на консультацію по лікуванню бронхіальної астми

Гапонова Ірина Василівна

Лікар загальної практики - сімейний лікар. Вища категорія.

Стаж роботи 38 років

Рогожин Антон Вікторович

Лікар-пульмонолог, фтизіатр. Кандидат медичних наук, доцент.

Стаж роботи 16 років

Збарах Тетяна Василівна

Лікар-пульмонолог.

Стаж роботи 6 років

Для постановки діагнозу пульмонолог аналізує симптоми, збирає особистий і сімейний анамнези пацієнта (запитує про перенесені респіраторні інфекції, алергії, спадкову схильність). Діагностика бронхіальної астми:

• спірометрія. Функціональний тест, який дає змогу оцінити об'єм і швидкість видиху за одну секунду, форсовану життєву ємність легень. Застосовується для оцінки ступеня прохідності дихальних шляхів;
• пікова швидкість видиху. Тест, який застосовується для оцінки швидкості та сили видиху після глибокого вдиху. Використовується для виявлення звуження дихальних шляхів;
• рентгенографія грудної клітки. За бронхіальної астми рентген проводять для виключення структурних змін (наприклад, емфіземи, розширення бронхів), інфекції, запалення чи пухлини легенів;
• комп'ютерна томографія грудної клітки. КТ використовується для оцінки розмірів бронхів, виявлення патологічних змін в органах дихання;
• УЗД легенів. Застосовується для виключення інших патологій дихальної системи (кісти, абсцесу) чи оцінки ускладнень астми (наприклад, плевриту, пневмотораксу);
• провокаційна проба з метахоліном. Тест, який проводять для оцінки ступеня скорочення гладком'язових волокон стінки бронхів після вдихання метахоліну. Використовується для оцінки гіперчутливості дихальних шляхів;
• тести на алергію. Для виявлення тригерів алергії можуть застосовуватися шкірні проби чи дослідження крові (Alex-тест);
• тест на оксид азоту. Спрямований на вимірювання рівня оксиду азоту у видихуваному повітрі (підвищена концентрація може вказувати на запалення);
• аналіз мокротиння. Допомагає виявити еозинофіли (тип лейкоцитів) у слині та мокротинні, які виділяються під час кашлю.

Пацієнту також можуть бути показані провокаційні тести на фізичне навантаження та холод. Лікар просить пацієнта виконати кілька вправ або зробити кілька вдихів холодного повітря, а потім оцінює реакцію на тригери.

За важких нападів астми пульмонолог може направити на здачу аналізу крові для визначення в ній розчинених газів. Тест допомагає виявити концентрацію кисню та вуглекислого газу, а також кислотність крові.

Методи лікування бронхіальної астми

Препарати для лікування бронхіальної астми підбирають індивідуально залежно від причини, виду і тяжкості нападів. Лікування бронхіальної астми:

• інгаляційні кортикостероїди. Інгалятори при бронхіальній астмі зменшують запалення в дихальних шляхах, пригнічуючи активність і міграцію запальних клітин, і покращують функцію дихання;
• антилейкотрієнові препарати. Впливають на лейкотрієни — речовини, що відіграють роль у запальних реакціях і скороченні бронхіальних м'язів;
• бета-агоністи. Препарати для зняття бронхоспазму розширюють бронхи, стимулюючи бета-адренорецептори, забезпечують швидке полегшення симптомів (задишки та спазмів бронхів);
• імунотерапія. Впливає на імунну систему, зменшуючи чутливість до алергенів. У результаті знижується частота та інтенсивність астматичних нападів;
• біологічні препарати. Спрямовано впливають на певні молекули чи клітини, які відіграють роль у розвитку астми;
• протизапальні ліки. Зменшують запалення в дихальних шляхах, знижують набряклість слизової оболонки та гіперреактивність бронхів.

Лікар також може призначити ліки від астми, діючою речовиною яких є теофілін. Таблетки від астми допоможуть розширити бронхи та поліпшити дихання.

Для лікування свисту в бронхах під час дихання можуть призначатися антихолінергічні засоби. Ліки блокують дію ацетилхоліну, зменшуючи скорочення бронхіальних м'язів, і покращують прохідність повітря.

Протокол лікування важкої бронхіальної астми може включати термопластику. Під час процедури лікар нагріває внутрішню частину дихальних шляхів за допомогою електрода. Тепло зменшує гладку мускулатуру бронхів, обмежуючи їх здатність до стискання, полегшуючи дихання та зменшуючи напади астми.

Що таке напад астми?

У нормі м'язи дихальних шляхів розслабляються під час кожного вдиху та видиху, забезпечуючи постійне надходження кисню та видалення вуглекислого газу з організму. Патогенез (механізм розвитку) бронхіальної астми:

1. Запалення бронхіальних стінок. У відповідь на різні чинники (наприклад, алергени, інфекції, холодне повітря чи фізичну активність) відбувається активація імунної системи, що призводить до запалення слизової оболонки бронхів.
2. Збільшення секреції слизу. Запалення спричиняє посилене виробництво густого слизу в бронхах, що може призвести до порушення прохідності дихальних шляхів.
3. Скорочення бронхіальних м'язів (бронхоспазм). Внаслідок запалення, стимуляції опасистих клітин (мастоцитів) та еозинофілів відбувається скорочення гладких м'язів навколо бронхіальних стінок і звуження бронхів, що утруднює проходження повітря.

На розвиток нападу можуть вказувати різка задуха та астматичний кашель, інтенсивність якого поступово збільшується. Симптоми також можуть включати посиніння губ та обличчя (ціаноз), сонливість, сплутаність свідомості, прискорений пульс, підвищене потовиділення, тривожність і утруднене мовлення.

Як зняти напад астми?

Зняти напад допоможе інгалятор від астми — спеціальний пристрій, що містить бронходилататори, кортикостероїди чи антилейкотрієнові препарати у вигляді аерозолю. Етапи використання інгалятора під час нападу бронхіальної астми:

1. Зніміть кришку з інгалятора та енергійно струсіть пристрій впродовж двох-трьох секунд.
2. Прийміть вертикальне положення, трохи нахиліть голову назад і відкрийте рот.
3. Зробіть глибокий вдих, не панікуйте.
4. Обхопіть мундштук губами, одночасно натискайте на верхню частину інгалятора та повільно вдихайте аерозоль (впродовж п'яти-семи секунд).
5. Закрийте рот, затримайте дихання на 10 секунд, видихніть через ніс.
6. За необхідності повторіть процедуру через одну хвилину.

За можливості потрібно також використовувати спейсер — спеціальний резервуар, що полегшує застосування інгалятора. Аерозоль подається в спейсер, а потім вдихається пацієнтом через мундштук або лицьову маску.

Як допомогти людині під час гострого нападу астми?

Допомогу за бронхіальної астми необхідно надавати негайно, оскільки спазм дихальних шляхів може призвести до утрудненого дихання та задухи. Невідкладна допомога за бронхіальної астми:

1. Заспокойте людину, щоб зменшити тривожність і зменшити симптоми.
2. Звільніть людину від одягу, що заважає (наприклад, допоможіть розстебнути комір або зняти краватку) та прикрас.
3. Запитайте людину про наявність інгалятора та допоможіть використувати його.

За відсутності інгалятора чи реакції на аерозоль необхідно терміново викликати швидку допомогу. Під час нападу не можна давати людині їжу та воду через ризик задухи та придушення кашльового рефлексу, який важливий для відхаркування слизу, що накопичується в дихальних шляхах.

Як лікувати бронхіальну астму в домашніх умовах?

Лікування астми в домашніх умовах проводиться за допомогою лікарських засобів, призначених пульмонологом. Рекомендації, які допоможуть контролювати напади астми:

• уникнення провокуючих чинників астми;
• регулярні фізичні вправи;
• підтримання здорової ваги;
• контроль хронічних захворювань (наприклад, кислотного рефлюксу).

Для поліпшення контролю над диханням і зменшення частоти нападів можна виконувати дихальну гімнастику та займатися йогою. Також може використовуватися голковколювання для розслаблення м'язів дихальних шляхів, зменшення спазмів і полегшення дихання. Деякі дослідження підтверджують, що голковколювання може позитивно впливати на систему імунітету та знижувати рівень запалення.

Чому астма може посилюватися вночі?

Механізми нічної астми тісно пов'язані з циркадними ритмами, які впливають на гормони, що циркулюють у крові. Адреналін розслабляє м'язи стінок бронхів, пригнічує вивільнення гістамінів, які спричиняють вироблення слизу та бронхоспазми. Рівні адреналіну та швидкість видиху найнижчі приблизно о четвертій ранку, тоді як рівні гістаміну — досягають піку. У результаті зниження рівня адреналіну стає сприятливим фактором астми в нічний час.

Циркадні ритми також впливають на підвищення тонусу блукаючого нерва, запальні клітини та медіатори, збільшуючи ймовірність нападу бронхіальної астми. Інші можливі причини загострення астми вночі:

• сон на спині. Може призвести до потрапляння слизу в горло чи до кислотного рефлюксу, а також до чинення додаткового тиску на грудну клітку та легені;
• контакт з алергенами. За наявності алергії на пилових кліщів, плісняву чи шерсть тварин, які можуть перебувати на постільній білизні чи в повітрі, вночі відбувається тривалий контакт з алергеном, спричиняючи напад астми;
• вплив холодного повітря. Вдихання прохолодного повітря (наприклад, під час сну в приміщенні з постійним кондиціонуванням) призводить до звуження та спазму дихальних шляхів.

На якість сну можуть вплинути прийняті лікарські препарати (зокрема антилейкотрієнові засоби та стероїди). Вночі також знижується функція легенів, що призводить до загострення астми.

Особливості бронхіальної астми в дітей

Астма може розвинутися в будь-якому віці, проте зазвичай починається в дитинстві, оскільки в дитини імунна система сформована неповністю та не може протистояти впливу зовнішніх факторів. За статистикою, захворювання розвивається у кожної десятої дитини у світі.

Перші ознаки астми зазвичай з'являються у дитини віком до п'яти років. Симптоми бронхіальної астми у дітей:

• частий кашель (особливо під час гри, сміху чи нічного сну);
• відсутність енергії, відмова від активних ігор;
• необхідність відпочинку після нетривалої фізичної активності;
• поверхневе та швидке дихання;
• біль або відчуття здавлення в грудях;
• постійна слабкість або втома;
• проблеми з годуванням (наприклад, відмова від їжі або відсутність апетиту).

Дослідження показують, що одним з чинників, який впливає на розвиток астми у дітей, є відсутність грудного вигодовування після народження. Як наслідок дитина не отримує достатньої кількості поживних речовин для формування імунної системи.

Медикаментозне лікування, захист будинку чи квартири від вогкості та плісняви, використання очищувачів повітря та підтримання здорової ваги підвищують імовірність помітного зменшення симптомів астми в дитини до підліткового віку. Однак через підвищену чутливість дихальних шляхів зберігається можливість повторного розвитку бронхіальної астми у віці 30-40 років.

Можливі ускладнення бронхіальної астми

За тривалого і неконтрольованого нападу в пацієнта може розвинутися астматичний статус, який характеризується набряком бронхіол і накопиченням у них густого мокротиння. Унаслідок астматичного стану розвиваються гіпоксія (кисневе голодування), ядуха та за відсутності своєчасної допомоги — смерть.

Довгостроковим наслідком астми є необоротне звуження дихальних шляхів і заміна здорових тканин рубцевими. Ризик тяжкого перебігу захворювання та розвитку наслідків підвищений у людей з ослабленим імунітетом (наприклад, у дітей) і у жінок під час вагітності. Можливі ускладнення бронхіальної астми у вагітних:

• викидень на ранньому терміні вагітності;
• передчасні пологи;
• низька вага дитини при народженні;
• прееклампсія (високий артеріальний тиск);
• кровотеча до чи після пологів;
• легенева емболія (закупорка кровоносної судини тромбом);
• смерть дитини під час пологів;
• гіперемезис (рясна нудота та блювання).

Неконтрольована астма також може призвести до зниження кисню в крові, що може погіршувати ріст і розвиток плода. Збільшити ризик ускладнень астми у вагітних можуть паління, наявність надмірної ваги чи ожиріння.

Профілактика бронхіальної астми

Запобігти появі бронхіальної астми складно, оскільки достеменно невідомо, що її викликає. Однак уникнення факторів ризику допоможе зменшити ймовірність захворювань дихальної системи та знизити ризик нападів у астматиків. Профілактика бронхіальної астми:

• захист постільної білизни від пилових кліщів за допомогою антиалергенних чохлів;
• регулярне вологе прибирання та прання килимів у квартирі чи будинку;
• застосування мийних і чистячих засобів без ароматизаторів;
• підтримання низького рівня вологості в приміщенні (для профілактики цвілі);
• відмова від активного та пасивного куріння;
• вакцинація від респіраторних захворювань (наприклад, від грипу).

За можливості потрібно уникати впливу на дихальні шляхи промислового пилу та подразнювальних парів. Під час роботи зі шкідливими речовинами (наприклад, з хімікатами) рекомендується використовувати захисні маски.

ОН Клінік Харків Гагаріна

вул. Молочна, 48

м. Проспект Гагаріна

Графік роботи:

Пн - Пт: 8:30 - 18:00

Сб: 8:30 - 17:00

Нд: 8:30 - 14:00

Популярні питання

Автор: Рогожин Антон Вікторович

Лікар-пульмонолог, фтизіатр. Кандидат медичних наук, доцент.

Стаття перевірена: Ткаченко Марина Олександрівна

Лікар-терапевт. Стаж роботи 7 років.