Цистопієлонефрит: причини, симптоми, способи лікування

Що таке цистопієлонефрит?

Цистопієлонефрит — це запальне захворювання, яке вражає сечовивідні шляхи, сечовий міхур і нирки. Бактерії викликають цистопієлонефрит, переміщаючись із сечового міхура в одну або обидві нирки.

Чим цистопієлонефрит відрізняється від циститу і пієлонефриту?

Цистопієлонефрит відрізняється від циститу (запалення слизової оболонки сечового міхура) і пієлонефриту (запалення нирок) характером перебігу і симптомами. Цистопієлонефрит об'єднує прояви циститу і пієлонефриту.

Чому розвивається цистопієлонефрит?

У більшості випадків цистопієлонефрит розвивається на тлі бактеріальних інфекцій (наприклад, причинами захворювання можуть бути ентеробактерії, кишкова паличка або стафілококи). Вірусний цистопієлонефрит зустрічається рідко.
Іноді бактерії можуть проникати в організм і інфікувати сечовивідні шляхи, в тому числі уретру, сечовий міхур і сечоводи. При відсутності лікування бактерії можуть потрапити в одну або обидві нирки, викликаючи запалення. Мікроби, що потрапили в кров з інших частин тіла, також можуть інфікувати нирки. 

Які симптоми вказують на цистопієлонефрит?

На цистопієлонефрит може вказувати часте сечовипускання, що супроводжується печінням або дискомфортом. Інші симптоми цистопієлонефриту у жінок і чоловіків можуть включати:

• біль у животі, попереку, боці або паху;
• високу температуру, озноб;
• нудоту, блювоту.

Сеча при цистопієлонефриті може мутніти і набувати неприємного запаху. Також не виключається поява гною або крові в сечі.

Чи може цистопієлонефрит протікати без виражених симптомів?

Цистопієлонефрит може протікати без виражених симптомів (наприклад, скарги можуть бути відсутні або обмежуватися незрозумілим загальним нездужанням). Відсутність специфічних проявів ускладнює діагностику запалення сечових шляхів.

Хто перебуває в групі ризику щодо розвитку цистопієлонефриту?

У групі ризику розвитку цистопієлонефриту перебувають пацієнти з обструкцією (закупоркою) сечовивідних шляхів (наприклад, через камені в нирках). Інші фактори ризику цистопієлонефриту можуть включати:

• везикоуретеральний рефлюкс (зворотний потік сечі з сечового міхура);
• ослаблену імунну систему (наприклад, при цукровому діабеті, ВІЛ або прийомі імунодепресантів);
• пошкодження спинного мозку або нервів навколо сечового міхура (може блокувати симптоми, що ускладнює своєчасну діагностику інфекції);
• використання катетера;
• перенесені операції.

Імовірність виникнення цистопієлонефриту у жінок може підвищуватися при випаданні матки, надмірному тиску на сечовий міхур під час вагітності, а також через коротку уретру, що полегшує проникнення бактерій в сечовий міхур і нирки. Чоловіки можуть бути схильні до захворювання при збільшенні передміхурової залози.

Які аналізи здають при підозрі на цистопієлонефрит?

При підозрі на цистопієлонефрит уролог може призначити бакпосів і загальні аналізи сечі та крові. Лабораторні дослідження допомагають виявити ознаки інфекції та запалення сечових шляхів у дорослого або дитини.

Які обстеження проводять при підозрі на цистопієлонефрит?

Крім аналізів, при підозрі на цистопієлонефрит можуть проводитися УЗД нирок або комп'ютерна томографія органів сечовидільної системи. Інструментальна діагностика дозволяє оцінити стан тканин і виявити вогнища запалення.

Як лікують цистопієлонефрит?

Цистопієлонефрит лікують антибіотиками, які підбирає уролог або нефролог за результатами консультації та діагностики. Тривалість курсу терапії, як правило, близько 14 днів. Після завершення лікування цистопієлонефриту може призначатися контрольний аналіз сечі на бактеріальну культуру.

Як зменшити біль при гострому цистопієлонефриті?

Зменшити біль при гострому цистопієлонефриті можна нестероїдними протизапальними препаратами, які призначаються за відсутності протипоказань. Лікар також може порекомендувати прикладати тепло (грілку) до живота, спини або боку, що може допомогти полегшити біль при цистопієлонефриті, і збільшити споживання рідини для вимивання бактерій із сечовивідних шляхів.

Чи можна лікувати цистопієлонефрит народними методами?

Лікувати цистопієлонефрит народними методами не рекомендується. Застосування народних засобів при запаленні сечового міхура і нирок може призвести до ускладнень (наприклад, загострення симптомів).

Що не можна робити при запаленні нирок і сечового міхура?

При запаленні нирок і сечового міхура не можна вживати каву та алкоголь до завершення лікування через ризик зневоднення та частого сечовипускання. Також при запаленні сечового міхура і нирок не можна приймати ліки без узгодження з лікарем.

Що буде, якщо не лікувати цистопієлонефрит?

Якщо не лікувати цистопієлонефрит, підвищується ризик ускладнень (особливо при ослабленому імунітеті та супутніх захворюваннях). Ускладнення цистопієлонефриту можуть включати:

• емфізематозний пієлонефрит (некротизуюча інфекція, яка найчастіше виникає при цукровому діабеті);
• нирковий некроз;
• абсцес нирки;
• тромбоз ниркової вени;
• ниркову недостатність;
• рубцювання та атрофію нирок.

Одним із небезпечних наслідків цистопієлонефриту є сепсис (зараження крові). За відсутності лікування інфекційні агенти можуть безконтрольно поширюватися по кровотоку.

Як уникнути рецидивів цистопієлонефриту?

Щоб уникнути рецидивів цистопієлонефриту, необхідно пройти повний курс лікування, призначений лікарем. Профілактика рецидивів цистопієлонефриту також може включати:

• рясне пиття (регулярне промивання сечового міхура допомагає запобігти інфекційним захворюванням);
• повне спорожнення сечового міхура відразу після виникнення позивів, а також після статевого акту;
• відмова від спринцювання і використання дезодорантів для статевих органів;
• регулярний душ і зміну нижньої білизни.

Після сечовипускання і дефекації необхідно витиратися в напрямку спереду назад, щоб запобігти потраплянню бактерій в уретру. При виявленні тривожних симптомів (наприклад, порушення сечовипускання або зміни кольору сечі) рекомендується невідкладно проконсультуватися з урологом.