Камені в нирках: симптоми, причини та лікування

Солі різних мінералів накопичуються в нирках і утворюють камені (конкременти). Ускладнення нефролітіазу можуть призвести до порушення відтоку сечі, тому хвороба потребує обов'язкового лікування.
Основною причиною утворення піску та солей у нирках є порушення обміну речовин.
Причини каменів у нирках
Інші причини каменів у нирках:
Нефролітіаз може бути вродженим (пов'язаний із патологіями розвитку сечостатевої системи) і набутим (внаслідок неправильного способу життя). Сприяє утворенню каменів у нирках вживання неякісної води з великим вмістом солей і мінералів. Поява солей оксалатів у сечі може виникнути внаслідок недостатнього споживання вітамінів.
Симптоми каменів у нирках у жінок і чоловіків можуть ніяк не проявлятися. Хвороблива симптоматика з'являється, коли камінь збільшується в розмірі або потрапляє в сечовід. Симптоми гострого нефролітіазу:
Також до симптомів піску в нирках може належати рідкісне сечовипускання. Сеча може мати каламутний осад і неприємний запах.
Нефролітіаз буває правобічним і лівобічним, початкова його стадія називається мікролітіаз нирки. Мікроліти в нирках ― невеликі камені, розміром до чотирьох мм.
Види каменів у нирках | |||
Вид каменю в нирках | Характеристика каменю в нирках | Причини каменів у нирках | Діагностика каменів у нирках |
Уратні камені | Складаються із солей калію та натрію, сечової кислоти. Урати є щільними, мають гладеньку поверхню, жовтий колір | Неправильне харчування: занадто велика кількість білкової їжі в раціоні (м'яса, субпродуктів), недостатнє споживання рідини. Ризик появи уратів підвищений у людей з порушеним обміном речовин і ожирінням. | Через відсутність кальцію камені не видно на рентгені. Для діагностики уратів використовують УЗД нирок і аналіз сечі. |
Оксалатні камені | Містять багато кальцію, мають велику щільність. Камені переважно темно-сірого кольору, нерівної форми. | Надмірне вживання цитрусових, солодощів, кави, чаю, буряка та чорної смородини. Ризик оксалатних каменів у нирках підвищують вік, остеопороз, захворювання щитоподібної та паращитоподібної залоз. | Рентген, ультразвукове дослідження сечовидільної системи, аналіз сечі. |
Фосфатні камені | Складаються з кальцієвих солей фосфорної кислоти. Гладкі, легко кришаться, мають сірувато-білий колір. | Зазвичай виникають на тлі ниркової недостатності, фосфатурії (підвищеного виділення фосфатів із сечею), інфекції сечовивідних шляхів. | Аналіз сечі на лужність, наявність солей і запального процесу, загальний аналіз крові, ниркові тести, рентген. |
Струвітні камені | Складаються з магнію, амонію та фосфату. Мають м'яку консистенцію і сіруватий колір, швидко збільшуються в розмірах, що підвищує ризик наповнення ниркової миски. | Бактеріальна інфекція (стафілококи, псевдомонади). | Аналіз крові та сечі, УЗД, рентген. |
Цистинові камені | Складаються із сірчистої сполуки амінокислоти цистину, зустрічаються рідко. Мають округлу форму, м'яку консистенцію, жовтувато-білий колір і гладку поверхню. | Зустрічаються у дітей і в молодому віці. Викликані генетично зумовленим захворюванням, що характеризується порушенням всмоктуваності цистину (надлишок цистину випадає в осад у формі кристалів і ниркових каменів). | УЗД і аналіз сечі на концентрацію цистину. |
Ксантинові камені | Мають м'яку консистенцію. | Генетична схильність, порушення процесу обміну амінокислот. | Є рентген-негативними, для діагностики використовують УЗД сечовидільної системи. |
На початковій стадії утворюється пісок у нирках і сечовому міхурі, який потім може перетворитися на камені. Камені в нирках виглядають як невеликі ущільнення жовтого, сірого або білого кольору з гладкою або нерівною поверхнею, можуть бути одиничними або множинними, маленькими (до чотирьох мм) або великими (до 10-15 см).
Камені з нирок можуть виходити самостійно у вигляді піску в сечі, якщо їхній розмір не перевищує п'яти-шести міліметрів. Під час виходу великих каменів із нирок з'являється сильний біль у ділянці попереку, нижньої частини живота і паху. Якщо камінь у нирках почав рухатися, він може потрапити у вузькі місця сечових шляхів (сечовід, шийку ниркової чашечки) і призвести до закупорки відтоку сечі.
Процес виходу каменя з нирки займає близько двох-трьох тижнів і залежить від його виду та розміру. Що нижче конкремент спускається сечоводом, то сильніше відчувається біль. Симптоми, що свідчать про вихід каменя з нирки:
Також під час виходу конкременту можуть з'явитися набряки обличчя і кінцівок, що пов'язано з утрудненням виходу сечі. У разі виникнення ниркових кольок і болісного сечовипускання необхідно терміново записатися на консультацію уролога.
На первинному прийомі уролог проведе огляд, вислухає скарги, збере анамнез і призначить додаткові методи дослідження. Діагностика нефролітіазу включає аналізи крові та сечі, УЗД нирок. За результатами обстеження уролог призначає лікування каменів у нирці, яке може включати медикаментозну терапію, фізіопроцедури або хірургічне втручання, залежно від ступеня розвитку захворювання.
Допустимі розміри каменів у нирках, за яких використовують медикаментозну терапію, становлять п'ять-шість міліметрів. Лікування каменів невеликого розміру за допомогою лікарських препаратів допомагає вивести пісок у нирках, не вдаючись до хірургічного втручання. У разі утворення великих каменів у нирках використовують малоінвазивні хірургічні методи лікування.
Дроблення каменів у нирках (літотрипсія) ― позбавлення від відкладень піску і солей у нирках без розрізу тканин за допомогою малоінвазивних методів лікування. Найпопулярніші способи літотрипсії:
Ускладнення після дроблення каменів у нирках виникають рідко. Може з'явитися незначний біль під час сечовипускання і бути присутнім пісок і кров у сечі протягом першого тижня після операції. Також можливі підвищення температури тіла, гіпо- або гіпертензія, м'язовий тремор, непритомний стан.
Профілактика каменів у нирках передбачає правильне харчування, дотримання питного режиму (не менше двох літрів води на добу), уникнення переохолодження. Також слід відмовитися від важких фізичних навантажень і підняття важких предметів. За хронічного нефролітіазу слід проходити профілактичний огляд в уролога не менше одного разу на рік.
Дієта за сечокам'яної хвороби передбачає вживання їжі, багатої на вітаміни та мінерали. Харчуватися слід невеликими порціями кілька разів на день. Урологи рекомендують вживати знежирене молоко, житній хліб, нежирні сорти риби і м'яса, овочеві супи.
За сечокам'яної хвороби не можна вживати жирне м'ясо, копчену, солону їжу, здобну випічку, маринади, шоколад. Також слід відмовитися від міцного чаю і кави, виключити газовані та алкогольні напої.
У разі різкого підвищення температури тіла, сильного болю в попереку або внизу живота необхідно терміново звернутися до уролога. Якщо камінь у нирці виходить і болить, обов'язково потрібна консультація лікаря, оскільки самолікування може призвести до небезпечних наслідків для здоров'я (утруднення відходження сечі та порушення роботи нирок).
При каменях у нирках не можна займатися важкими фізичними навантаженнями, вживати каву та алкоголь. Також слід відмовитися від вживання жирної, солоної, копченої та здобної їжі.
Визначити вид каменів у нирках можна після обстеження в уролога. Діагностика каменів у нирках включає біохімічні аналізи сечі та крові, рентгенологічне та ультразвукове дослідження нирок.
Препарати для розчинення каменів у нирках повинен визначати уролог після обстеження. Залежно від виду і розміру каменя в нирці підбираються медикаменти, що нормалізують концентрацію сечової кислоти. Також лікар призначає лікувальну дієту, що сприяє нормалізації роботи сечостатевої системи.