Питання та відповіді стор. 68
З огляду на наявність у Вас описаних симптомів, йдеться про активну фазу простатиту. І правильна дієта здатна прискорити процес одужання та зменшити вираженість симптомів. Тому в гострій фазі простатиту необхідно виключити вживання продуктів, що подразнюють сечовий міхур, - гострі приправи та спеції, маринади, консерви, снеки, на деякий час обмежити вживання лимона, цибулі, часнику та інших гострих овочів. Також краще не включати в меню продукти, що спричиняють підвищене газоутворення в кишечнику, такі як капуста, редис, бобові. Необхідно відмовитися від алкоголю, кави та газованої води. Після зникнення гострих симптомів захворювання та нормалізації стану можна повернутися до більш щадної дієти й помірно вживати улюблені продукти, зокрема й лимон, у якому міститься велика кількість вітаміну С.
Дійсно, за аденоми простати потрібно дотримуватися певної дієти. Бажано вживати їжу в невеликих кількостях часто, в певний час. Необхідно виключити солону, перчену їжу, алкогольні напої, продукти, що подразнюють сечовий міхур - гостре і кисле, зменшити вживання цитрусових. Смажене і жирне м'ясо необхідно замінити вареним, тушкованим або паровим. Тваринні жири слід замінити рослинними, а також мінімізувати вживання молочних продуктів, масла та солодкого в раціоні. Обов'язково мають бути присутніми в раціоні страви, що містять воду, бульйон, фрукти, горіхи, зернові. Особливо корисні гарбузове насіння і петрушка.
Доброго дня. Всі ми прекрасно знаємо, що ключем до лікування будь-якого захворювання є правильний діагноз, за яким призначається правильна терапія. Тому правильна діагностика багато в чому зумовлює результат хвороби.
Різі під час сечовипускання - це симптом, який проявляється не тільки в разі уретриту. Найчастіше цей симптом у чоловіків виникає в разі запалення простати (простатит). Також різі під час сечовипускання можуть з'являтися за запалення сечового міхура (цистит), а також можуть бути симптомом за сечокам'яної хвороби. Для повної діагностики за цього симптому призначають клінічний аналіз сечі (або двох- і трьохскляночні проби сечі), УЗД простати, сечового міхура і нирок, мазок з уретри, обстеження на захворювання, що передаються статевим шляхом, бактеріальний посів на неспецифічну флору з антибіотикограмою. Дуже часто, коли пацієнтам не проводять повну діагностику, це призводить до встановлення неправильного діагнозу, неправильного лікування, і, як наслідок, хронізації запального процесу, що позбавляє пацієнта комфортного життя і зменшує можливість повного виліковування цього запалення в майбутньому. Хронічний простатит надалі спричиняє не тільки порушення сечовипускання, а й больовий синдром, порушення ерекції та порушення фертильної функції (проблеми із зачаттям).
Цистит як у вагітних, так і у звичайних людей проявляється одними й тими ж симптомами. Це прискорене сечовипускання, різі під час сечовипускання, імперативні позиви, нетримання сечі, відчуття неповного випорожнення сечового міхура після акту сечовипускання, а також болями в надлобковій зоні живота. Іноді може підніматися температура, слабкість і домішки крові в сечі. Для встановлення діагнозу найчастіше достатньо мінімального обстеження - це клінічний аналіз сечі, крові та проведення ультразвукової діагностики сечового міхура і нирок.
Під час вагітності ж часте сечовипускання найчастіше має фізіологічний характер. Це пов'язано з тим, що під час вагітності відбувається зміна метаболізму і біологічних реакцій організму. Через це поступово починає зростати обсяг вільної рідини і посилено виробляються статеві гормони, спрямовані на збереження вагітності. Прогестерон - основний гормон вагітності, здатний розслабляти м'язові волокна в усьому організмі, зокрема й у стінках сечового міхура. На цьому тлі стінки органу не можуть, як і раніше, утримувати великий обсяг сечі, тому спорожнення сечового міхура відбувається частіше. Крім того, збільшується в об'ємі матка, яка додатково тисне на сечовий міхур. Тому часте сечовипускання під час вагітності не завжди пов'язане з циститом!
Втрата ваги, м'язові болі досить серйозні симптоми. Вони можуть бути внаслідок різної патології. Ваша лікарка права, що відправила Вас на обстеження щитоподібної залози. За проблем зі щитоподібною залозою буває як втрата ваги, так і її збільшення. УЗД обов'язково побачить проблему, якщо така присутня. Місячні не є протипоказанням до проведення УЗД щитоподібної залози. Крім УЗД потрібно ще обов'язково здати аналіз крові для дослідження рівня гормонів щитоподібної залози. Ці обидва дослідження доповнюють одне одного. Але також у зв'язку зі скаргами на проблеми зі шлунком слід провести ультразвукове дослідження органів черевної порожнини, бо хворобам шлунка та інших органів черевної порожнини зниження ваги також характерне. Одночасно рекомендується дослідження біохімічного та загального аналізів крові. Коли результати досліджень будуть готові, зверніться за консультацією до ендокринолога та гастроентеролога.
Для вагітних із таким терміном пити воду спеціально перед проведенням ультразвукової діагностики не потрібно, достатньо вранці не мочитися і прийти на прийом УЗД, де ми побачимо розміри нирок, положення, їхню структуру, структуру надниркових залоз і вміст сечового міхура. Під час ультразвукового дослідження можуть бути виявлені кісти, пухлини, гнійнички, обструкція, розширення, камені в нирці та сечоводі. Доцільно проводити повне обстеження сечостатевої системи - нирок, сечоводів, сечового міхура, - лікар зможе скласти більш цілісне уявлення про стан пацієнта.
Ультразвукова діагностика молочних залоз - сучасний, безболісний метод обстеження, який не має протипоказань, може проводитися навіть вагітним і жінкам, які годують груддю. УЗД дає змогу оцінити структуру тканин залози, наявність патологічних утворень (абсцеси, кісти, пухлини) навіть на ранній стадії. При обстеженні молодих жінок УЗД має більшу інформативність, ніж мамографія.
Кожна жінка, яка піклується про своє здоров'я, повинна регулярно проходити профілактичне обстеження молочних залоз 1 раз на рік. У разі підвищеного ризику захворювань молочної залози - якщо захворювання було діагностовано у близьких родичів, якщо у самої жінки було виявлено захворювання молочної залози або яєчників, обстежуватися треба не рідше ніж один раз на 6 місяців.
Краще проводити дослідження в першій половині циклу - на 5-10 день, але сучасна апаратура дає змогу бачити зміни в будь-якому періоді. Якщо жінка приймає гормональні контрацептиви або в періоді менопаузи УЗД проводять у будь-який час. Якщо раптом з'явився не пов'язаний із менструальним циклом дискомфорт у грудях, якщо з'явилися виділення із сосків, якщо під час самообстеження виявляється ущільнення, під час планування вагітності, за умови зміни шкіри на грудях або збільшення молочних залоз, за запалення та травм молочних залоз треба звернутися на УЗД не відкладаючи.
За таких різнопланових скарг ми рекомендуємо зробити комплексне обстеження, яке включає УЗД органів сечовивідної системи (нирки і сечовий міхур). Тому що ці симптоми можуть проявлятися при запаленні сечового міхура. Підготовка включає в себе наступне: краще натщесерце або полегшений сніданок із каші. Також потрібно за 1 годину до дослідження випити води, щоб до моменту проведення УЗД був наповнений сечовий міхур. Зуби Ви можете чистити. УЗД дуже інформативне і безпечне дослідження, але у зв'язку з вашими скаргами рекомендовано обов'язкове дослідження сечі і крові (загальні аналізи). Також обов'язково потрібна консультація уролога, який для виключення запалення сечовипускального каналу може взяти мазки під час огляду. У зв'язку з набряками ніг слід обстежити серцево-судинну систему. Бо саме при порушенні роботи серця виникає симптом набряків нижніх кінцівок. Для цього рекомендується електрокардіограма та УЗД серця.
Ні, якщо турбує сильний біль і вам потрібно підготуватися на прийом до проктолога, ні в якому разі не потрібно готуватися клізмою - це може зашкодити вашому здоров'ю. Краще використовувати пероральні медичні проносні препарати чи взагалі йти без підготовки, головне за день до огляду не вживати в їжу продукти, які спричиняють бродіння та підвищення газів кишечнику: овочі та фрукти (особливо капусту, яблука і виноград), бобові, кисломолочні продукти, борошняні страви, газовані напої, солодкі води і соки, сухофрукти, каші. Виключіть споживання солоного та гострого.
Біль у задньому проході одна із найпоширеніших скарг і може бути симптомом наступних захворювань прямої кишки:
- Анальна або хронічна тріщина.
- Періанальний венозний тромбоз.
- Гострий та хронічний парапроктит.
- Випадання прямої кишки.
- Пухлини анального каналу.
- Неспецифічні запалення прямої кишки (НЯК, хвороба Крона).
- Анокопчиковий больовий синдром.
Відрізнити геморой від проктиту можна тільки після повного обстеження у проктолога: пальцеве обстеження прямої кишки, аноскопія та ректороманоскопія. І при такому симптомі як біль у задньому проході потрібно терміново записатися на прийом до проктолога і пройти повне обстеження для виявлення причини та призначення своєчасного лікування до розвитку ускладнень.
Для початку потрібно визначиться чи тільки анальна бахромка є причиною сверблячки і болю в задньому проході. Це можна зробити якщо повністю виключити решту проктологічних захворювань прямої кишки, після повного обстеження в проктологічному кабінеті і подальше лікування залежить від остаточного діагнозу. Якщо ж за анальною бахромкою не ховаються інші захворювання прямої кишки і її наявність супроводжується свербінням чи болем, то обов'язково потрібно серйозно підходити до її лікування, щоб уникнути ускладнень: запальні процеси слизової оболонки прямої кишки (проктит) та параректальної клітковини (парапроктит), дерматити, ерозії та виразки в анусі, гнійні запальні процеси, некроз шкіри у ураженій ділянці. У медичному центрі «ОН Клінік Дніпро» ви можете пройти своєчасне та ефективне лікування. Малоінвазивна маніпуляція з видалення бахромок лазером проводиться під місцевою анестезією в амбулаторних умовах і триває 15-20 хвилин. На час відновлювального періоду після лазерного висічення бахромки потрібно виконувати рекомендації лікаря тоді повне загоєння тканин слизової оболонки та анодерми заднього проходу після операції настає протягом 2-3 тижнів, і настає повне одужання.
Лейоміома тіла матки - одна із найпоширеніших доброякісних пухлин органів жіночої репродуктивної системи. Незважаючи на доброякісність цього захворювання, в залежності від локалізації (розташування) та розмірів лейоматозних вузлів, у пацієнтки можуть бути досить неприємні та знижуючі якість життя та здоров`я симптоми, такі як дисменорея (болі внизу живота під час місячних), аномальні маткові кровотечі ( як варіант - рясні маткові кровотечі під час місячних), неплідність (при розташуванні вузлів у порожнині матки, деформації вузлами порожнини матки, великих розмірах вузлів), мимовільні переривання вагітності, часте сечовипускання або порушення функції кишківника, коли лейоматозні вузли розташовані таким чином, що здавлюють відповідні органи ( сечовий міхур, кишківник). Субмукозна лейоміома матки - це такий вид лейоміоми тіла матки, коли лейоматозні вузли частково або повністю розташовані у порожнині матки. Таке розташування, навіть при малих розмірах вузлів, може давати дисменорею, аномальні маткові кровотечі (в тому числа і важкі маткові кровотечі з анемією, погіршенням загального самопочуття внаслідок крововтрати, неможливістю працювати, мати якісне життя під час місячних), неплідність, мимовільні переривання вагітності. Враховуючи ці особливості захворювання, необхідна консультація лікаря-гінеколога для того, щоб Вам призначили обстеження та лікування згідно сучасних протоколів і щоби була можливість не в цілому пояснити про захворювання, а надати персональний алгоритм допомоги саме Вам, в тому числі і при вже наявних симптомах захворювання (болей, аномальних маткових кровотеч, анемії). Однозначно не треба сподіватися, що захворювання пройде з часом самостійно або лікуватися народними методами.
