Що таке гематокрит крові: норми та причини відхилень

Що таке гематокрит (НСТ)?

Гематокрит — це клінічний показник, що відображає процентне співвідношення обсягу форменних елементів крові, переважно еритроцитів, до загального обсягу крові. Іншими словами, гематокрит показує, яку частку крові складають клітини, а яку — плазма. Гематокрит важливий для оцінки здатності крові переносити кисень, оскільки саме еритроцити відповідають за його транспортування.

За що відповідає гематокрит?

Гематокрит відповідає за відображення співвідношення між клітинною і рідкою частинами крові, дозволяючи визначити, наскільки ефективно кров може переносити кисень. Показник гематокриту в крові використовується для виявлення різних порушень, включаючи анемію, зневоднення або згущення крові, і відіграє важливу роль в оцінці загального стану організму.

Які норми гематокриту для жінок і чоловіків?

Норми гематокриту залежать від статі: у чоловіків вони зазвичай становлять від 41% до 50%, у жінок — від 36% до 44%. Наприклад, значення гематокриту 45 означає, що 45% об'єму крові припадає на еритроцити, а решта 55% — на плазму. Нормальні значення гематокриту можуть незначно варіюватися залежно від лабораторії, тому для розшифровки результатів аналізів потрібно записатися на консультацію до терапевта.

Які норми гематокриту у дітей?

У дітей нормальні значення гематокриту залежать від віку, оскільки в різні періоди росту і розвитку змінюється склад крові та інтенсивність кровотворення. Найвищі значення спостерігаються у новонароджених, що пов'язано з потребою у більшій кількості еритроцитів для забезпечення киснем органів, що швидко розвиваються. 

Для розшифровки аналізів крові у дитини необхідний огляд педіатра.

Як перевірити рівень гематокриту в крові?

Для перевірки рівня гематокриту здається загальний (клінічний) аналіз крові, який дозволяє оцінити склад крові, включаючи процентний вміст форменних елементів (в тому числі еритроцитів, лейкоцитів і тромбоцитів). Для аналізу крові на гематокрит біологічний матеріал береться з вени. Біохімічний аналіз крові не показує рівень гематокриту, оскільки тест спрямований на оцінку хімічного складу плазми крові — глюкози, білків, ферментів, електролітів, ліпідів і продуктів обміну речовин.

Як підготуватися до здачі аналізу на гематокрит?

Показник залежить від кількості форменних елементів крові, особливо еритроцитів, а не від короткострокового впливу їжі або рідини. Тому підготовка до здачі аналізу на гематокрит зазвичай не потрібна — пацієнту дозволяється їсти, пити і приймати ліки в звичайному режимі. Однак у деяких випадках лікар може порекомендувати здавати аналіз натщесерце, якщо одночасно планується оцінка інших показників, чутливих до прийому їжі.

Як позначається гематокрит в аналізах?

У результатах аналізів гематокрит позначається скороченнями Ht, HCT або Hct, що походять від терміна hematocrit. Зазначений показник є частиною клінічного аналізу крові і може виражатися або у відсотках (%), або у вигляді десяткового дробу (л/л), залежно від прийнятих одиниць вимірювання в конкретній лабораторії.

Від чого залежить рівень гематокриту в крові?

Рівень гематокриту в крові залежить від віку, статі, фізичного стану організму і наявності хронічних захворювань. На показник також можуть впливати зневоднення, крововтрата, гіпоксія (нестача кисню), гормональні зміни і деякі медикаментозні засоби (наприклад, препарати тестостерону). Крім того, фізіологічні коливання можливі під час вагітності, інтенсивних фізичних навантажень або перебування у високогір'ї.

Які причини підвищення гематокриту?

Підвищений гематокрит у жінок і чоловіків називається еритроцитозом і може свідчити про надмірне вироблення організмом еритроцитів у відповідь на нестачу кисню. У деяких випадках еритроцитоз є ознакою істинної поліцитемії — хронічного захворювання крові, при якому кістковий мозок виробляє занадто багато еритроцитів. Інші причини підвищення гематокриту:

• куріння тютюну;
• зневоднення організму;
• тривалий прийом тестостерону або діуретиків;
• отруєння чадним газом;
• легеневий фіброз (пошкодження і покриття легенів рубцями);
• обструктивне апное сну;
• деякі методи лікування (анаболічними стероїдами, еритропоетином, переливанням крові);
• хронічна обструктивна хвороба легень (ХОЗЛ);
• гемоглобінопатія (вроджене захворювання, при якому еритроцити втрачають здатність переносити кисень);
• захворювання серця (в тому числі недостатність, вроджені вади);
• неалкогольна жирова хвороба печінки;
• рак крові (наприклад, істинна поліцитемія).

У рідкісних випадках причиною підвищення рівня еритроцитів у крові може бути трансплантація нирки через надмірне вироблення еритропоетину — гормону, що стимулює утворення еритроцитів у кістковому мозку. Зростання кількості еритроцитів є результатом відновлення функції трансплантованої нирки. У деяких випадках підвищена продукція гормону стає надмірною, що призводить до еритроцитозу.

Які симптоми можуть вказувати на підвищений гематокрит?

Характерними ознаками еритроцитозу є втома і слабкість, які виникають через згущення (збільшення в'язкості) крові і погіршення її плинності, що знижує ефективність кровопостачання тканин. Інші симптоми підвищеного гематокриту:

• виражені головні болі;
• затуманений зір;
• почервоніння шкіри (особливо на обличчі, руках і ногах);
• підвищений артеріальний тиск;
• запаморочення і задишка;
• дискомфорт у животі;
• носові кровотечі і синці;
• свербіж шкірних покривів (може посилюватися після душу або ванни).

Також на високий гематокрит може вказувати подагра — захворювання обміну речовин, при якому в організмі накопичується і відкладається в суглобах у вигляді кристалів сечова кислота.

Чим небезпечний високий гематокрит?

Високий гематокрит небезпечний, оскільки призводить до збільшення в'язкості крові, ускладнюючи її вільний рух по судинах і посилюючи навантаження на серце. В результаті підвищується ризик утворення тромбів — згустків крові, які можуть перекривати просвіт судин і порушувати кровотік. Також еритроцитоз може призвести до погіршення кровопостачання життєво важливих органів (наприклад, серця, головного мозку або легенів) і спровокувати серйозні ускладнення, включаючи інфаркт або інсульт.

Як знизити рівень гематокриту?

Для лікування первинного еритроцитозу, зниження гемоглобіну і гематокриту зазвичай застосовується венесекція — медична процедура, при якій у пацієнта забирають певну кількість крові (зазвичай до півлітра за один сеанс). Вона проводиться для зменшення обсягу циркулюючих еритроцитів і зниження в'язкості крові. Венесекція допомагає нормалізувати кровотік, знизити навантаження на серце і зменшити ризик тромбоутворення.

Курс терапії при вторинному еритроцитозі спрямований на усунення причини, зменшення симптомів і запобігання судинних ускладнень, включаючи тромбоз, тромбоемболію легеневої артерії, інфаркт або інсульт. Способи лікування еритроцитозу включають:

• відміну ліків, що сприяють підвищенню рівня еритроцитів;
• кисневу терапію для пацієнтів з хронічно низьким рівнем кисню (наприклад, при захворюваннях легенів);
• лікування основного захворювання, що викликає гіпоксію (наприклад, серцевої або легеневої недостатності);
• хірургічне видалення пухлин;
• терапію гормональних порушень (наприклад, за допомогою препаратів, що нормалізують рівень еритропоетину або статевих гормонів);
• внутрішньовенне введення рідин для зниження в'язкості крові;
• контроль артеріального тиску і підтримка водно-сольового балансу за допомогою дієти, прийому антигіпертензивних препаратів і електролітних розчинів.

Знизити гематокрит допоможе відмова від куріння, оскільки нікотин і чадний газ знижують рівень кисню в крові, стимулюючи організм виробляти більше еритроцитів. Також необхідно знизити зайву вагу, регулярно займатися фізичною активністю, підтримувати водний баланс, дотримуватися збалансованої дієти і контролювати хронічні захворювання.

Чому гематокрит може бути зниженим?

Основною причиною низького гематокриту та еритроцитів є анемія — патологічний стан, при якому знижується кількість еритроцитів або рівень гемоглобіну, що призводить до порушення доставки кисню до тканин. Причинами анемії можуть бути дефіцит заліза, вітаміну B12 або фолієвої кислоти, порушення кісткового мозку і деякі генетичні патології (наприклад, таласемія).

Інші причини зниженого гематокриту:

• втрата великої кількості крові;
• гіпонатріємія (нестача натрію);
• рак крові (лейкемія, лімфома, множинна мієлома);
• захворювання нирок (наприклад, гломерулонефрит, ниркова недостатність);
• патології щитоподібної залози (в тому числі гіпотиреоз, аутоімунний тиреоїдит);
• порушення роботи кісткового мозку (наприклад, при цирозі, ревматоїдному артриті, запальному захворюванні кишечника).

Чому знижений гематокрит при вагітності?

Знижений гематокрит у жінок часто спостерігається під час виношування дитини. При вагітності гематокрит знижується через фізіологічне збільшення об'єму плазми крові, що призводить до відносного зменшення концентрації еритроцитів. Знижений гематокрит під час вагітності є природним адаптаційним механізмом, який забезпечує поліпшення кровопостачання плаценти і внутрішніх органів матері, і зазвичай не становить загрози для здоров'я.

Чому може бути низький гематокрит у дитини?

Знижений гематокрит у дитини може бути пов'язаний з анемією, яка нерідко розвивається в періоди активного росту. Також зниження гематокриту може спостерігатися при хронічних інфекціях, порушеннях всмоктування в кишечнику, хворобах нирок, а у новонароджених — у разі передчасних пологів або внутрішньоутробної гіпоксії.

Які симптоми при зниженому гематокриті?

Можливі симптоми низького гематокриту включають:

• постійну втому;
• головний біль і запаморочення;
• прискорене серцебиття;
• блідість шкірних покривів;
• часті інфекційні захворювання;
• пульсуючий шум у вухах;
• утруднене дихання або задишка;
• дискомфорт і біль у грудях;
• холодну шкіру ніг і рук.

При зниженому гематокриті ознаки зазвичай пов'язані з недостатнім надходженням кисню до тканин. 

Чим небезпечний низький гематокрит?

Низький гематокрит небезпечний, оскільки зниження кількості еритроцитів у крові призводить до погіршення здатності крові переносити кисень. При зниженому гематокриті підвищується ймовірність гіпоксії тканин, тобто недостатнього насичення органів киснем, що може призвести до порушення роботи серця, головного мозку, зниження розумової та фізичної активності, а у важких випадках — до серцевої недостатності.

Як підвищити рівень гематокриту?

Підвищити гематокрит можна за рахунок усунення причини його зниження і стимуляції кровотворення. У більшості випадків для підвищення гематокриту лікар рекомендує корекцію харчування шляхом включення в раціон продуктів, багатих залізом, вітаміном B12, фолієвою кислотою (наприклад, червоного м'яса, печінки, яєць, зелені, бобових). Також може знадобитися прийом вітамінно-мінеральних добавок або препаратів заліза за рекомендацією сімейного лікаря.
При виявленні основного захворювання (наприклад, ниркової патології або гормонального порушення) проводиться відповідне лікування. Курс терапії може включати препарати, що стимулюють вироблення еритропоетину, гормональну корекцію, лікування запальних процесів, заповнення дефіциту вітамінів і мікроелементів, а у важких випадках — переливання еритроцитарної маси.
 

Гематологія в ОН Клінік Харків Ярослава Мудрого