Питання та відповіді стор. 66
Міома матки є гормонозалежним захворюванням, найчастіше це доброякісна пухлина. У більшості випадків міома протікає безсимптомно і виявляється під час гінекологічного огляду або за допомогою ультразвукового дослідження. Якщо міома супроводжується больовим синдромом, необхідно звернутися до лікаря, оскільки це може свідчити про наявність великих вузлів, які можуть здавлювати інші органи малого таза, або про перекрут ніжки міоматозного вузла. Масаж живота і поперекового відділу хребта за міоми не рекомендується, тим більше масаж не є методом лікування міоми.
Комбіновані оральні контрацептиви є офф-лейбл терапією щодо ендометріозу. Вони можуть зменшити прояви хвороби, пригнічуючи природний менструальний цикл і пригнічуючи ріст ендометріоїдних вогнищ. Перевагою гормональної контрацепції є тривалість застосування. Однак така терапія матиме симптоматичний, а не патогенетичний характер. У разі припинення лікування симптоми можуть повертатися.
З метою контрацепції можна також використовувати гормонопродукуючі внутрішньоматкові контрацептиви «Мірена», «Джайдес», вони зменшують вираженість больового синдрому і зводять менструальні виділення до застосування щоденних прокладок.
Так само можливе використання препаратів прогестерону, оскільки механізм впливу полягає в пригніченні росту ендометріоїдних вогнищ. До таких препаратів належить дієногест, проте контрацептивний ефект проявляється через деякий час.
Так, це можливо. Під час ультразвукової діагностики ми можемо побачити розмір, положення, об'єм яєчників, визначити наявність кіст яєчників різного походження. Зокрема, функціональна кіста яєчника може бути пов'язана з фазою менструального циклу, найчастіше не потребує лікування, але потрібне динамічне спостереження. Бувають інші види кіст, які за несвоєчасного реагування можуть призвести до серйозних наслідків, зокрема й до безпліддя. Чим вони небезпечні - вони практично не мають симптомів, тому регулярне відвідування лікаря-гінеколога та якісне УЗД - запорука здоров'я будь-якої жінки. Лікар-сонолог також бачить ознаки запалення, кісти та інші утворення матки і придатків, а також іншу патологію, що дуже важливо для лікаря-гінеколога і подальшого якісного лікування.
Симптоматика (в тому числі виділення крові) при проктиті залежить від його причини, може виникати на фоні вживання гострої їжі та алкоголю, судинних захворювань прямої кишки, під час променевої терапії, паразитарних та інфекційних захворювань, як ізольована форма при неспецифічних захворюваннях кишківника (НЯК, хвороба Крона) та багатьох інших. Кровотеча є дуже загрозливим станом для організму. Також багато залежить від активності процесу, розповсюдженості та в тому числі адекватності призначеного лікування та правильності підібраної дози препаратів.
Тому якщо в процесі лікування знову з'явилась кров при поході в туалет потрібно одразу порадитись з лікуючим лікарем чи пройти ще раз обстеження у лікаря-проктолога.
Свербіж в задньому проході – це один із симптомів, що насторожує в практиці проктолога і найчастіше свідчить про наявність патології прямої кишки та анодерми (шкіри перианальної ділянки). Свербіж може бути ознакою проктологічних дерматологічних та гастроентерологічних захворювань: геморой, хронічна анальна тріщина, хронічний парапроктит у формі аноректальної нориці, анальна бахромка, анальні папіломи, кондиломи та бородавки, запалення слизової оболонки прямої кишки з різних причин (автоімунні захворювання, інфекції, в тому числі ІПСШ (інфекції, що передаються статевим шляхом), інвазія глистами чи найпростішими, дерматит, екзема, псоріаз, дисбактеріоз кишківника) та навіть може бути симптомом онкологічних захворювань. Також зуд супроводжує в період після оперативних втручань на прямій кишці та перианальній ділянці. Тому потрібно одразу при виникненні такого симптому як свербіж записуватись на прийом до лікаря проктолога.
Вітаємо. Розрив кісти яєчника - це стан, який починається гостро. При розриві кісти яєчника відбувається порушення цілісності яєчника. Це супроводжується внутрішньочеревною кровотечею, яка може бути достатньо об`ємною і становити загрозу життю. Жінку може почати турбувати різкий і сильний біль в нижніх відділах животу, який іррадіює (тобто «віддає») в задній прохід, поперек, зовнішні статеві органи. Больовий напад може супроводжуватися ознаками внутрішньочеревної («внутрішньої») крововтрати, такими як: слабкість, запаморочення, нудота, блювота, підвищення частоти серцебиття, холодний піт. В залежності від об`єму крововтрати знижується артеріальний тиск. Іноді, при масивній крововтраті можлива, навіть, втрата свідомості. У випадку розриву кісти яєчника потрібна ургентна (термінова) госпіталізація в гінекологічний стаціонар, термінове (а не планове) оперативне лікування у випадку внутрішньочеревної кровотечі. Своїм пацієнтам завжди даю рекомендацію: у випадку змін самопочуття терміново звернутися до лікаря незалежно від часу доби. Навіть, якщо Ви переоцінили/перебільшили важкість свого стану і насправді нічого критичного не відбувається - це завжди краще, ніж недооцінити ситуацію і втратити час. Окрім цього, хочу зазначити, що наявність кісти не означає, що обов`язково відбудеться розрив цієї кісти. Тому рекомендую, також, фахову консультацію спеціаліста.
Така патологія як уретрит не завжди проявляється частим сечовипусканням. Часте сечовипускання не являється основним симптомом уретриту. Для уретриту окрім частого сечовипускання, характерні такі симптоми як різі при сечовипусканні, виділення з уретри на спідній білизні різного характеру, свербіж в уретрі. Для уточнення діагнозу необхідна консультація зі спеціалістом, урологом. Часті позови до сечовипускання можуть бути причиною не тільки запальних захворювань органів сечовидільної системи. Часте сечовипускання може говорити про наявність такої патології як: уретрит, простатит, цистит, гіперактивний сечовий міхур, злоякісний процес передміхурової залози. Кожна з названих патології потребує правильної діагностики.
Як перший етап діагностики потрібно почати з простих методів обстеження: ультразвукове дослідження сечовидільної системи (нирок, сечового міхура, передміхурової залози, чоловікам вікової групи 50+ залишкова сеча), загальний аналіз сечі, клінічний аналіз крові. Це ті методи, що зможуть дати відповідь на первинному прийому лікаря в якому напрямку діагностики треба рухатись для виявлення проблеми, постановки правильного діагнозу і в подальшому використовуючи отриманні дані обстежень призначення терапії, що принесе максимально корисний ефект та бажаний результат для пацієнта.
В даному випадку не треба займатись самолікуванням і тим паче не починати прийом антибактеріальних препаратів самостійно. Якщо розпочати самостійно прийом антибіотиків це: 1 – приведе до отримання сумнівних, не правильних, не інформативних результатів лабораторних досліджень; 2 – бактерії мають властивості виробляти стійкість, не чутливість до антибактеріальних препаратів. Самостійно призначені антибіотики, це не правильно підібраний препарат, доза, до якого бактерії вироблять стійкість, що в подальшому вплине на результат лікування; 3 – такий прийом препаратів приведе до покращення самопочуття на короткий проміжок часу, і при появі симптомів вони будуть сильнішими і більш вираженими.
Більш інформативно та правильно всі етапи діагностики проходити в одному місці, де всі спеціалісти працюють як єдиний механізм, де спеціалісти довіряють один одному і впевнені в якісності виконання як інструментальних так і лабораторних методів дослідження. Не менш важливим являється правильна підготовка для здачі аналізів та забір матеріалу, адже існують багато факторів які можуть вплинути на результати аналізів і відповідно привести до не правильного діагностичного заключення в послідуючому не правильному діагнозу та лікуванню. Забір біологічного матеріалу такого як: мазок з уретри, урогенітальний мазок, секрет простати, бактеріологічні мазки мають виконуватись лікарем який в подальшому і буде проводити діагностику, таким способом краще здійснюється контроль за якістю взяття матеріалу.
Функціонал нашої клініки дозволяє в повній мірі здійснити діагностику, кожен з лікарів володіє технікою забору матеріалу, та правильно і якісно проаналізувати та виставити діагноз з подальшим призначенням терапії для отримання максимально задовільного ефекту для пацієнта.
З огляду на наявність у Вас описаних симптомів, йдеться про активну фазу простатиту. І правильна дієта здатна прискорити процес одужання та зменшити вираженість симптомів. Тому в гострій фазі простатиту необхідно виключити вживання продуктів, що подразнюють сечовий міхур, - гострі приправи та спеції, маринади, консерви, снеки, на деякий час обмежити вживання лимона, цибулі, часнику та інших гострих овочів. Також краще не включати в меню продукти, що спричиняють підвищене газоутворення в кишечнику, такі як капуста, редис, бобові. Необхідно відмовитися від алкоголю, кави та газованої води. Після зникнення гострих симптомів захворювання та нормалізації стану можна повернутися до більш щадної дієти й помірно вживати улюблені продукти, зокрема й лимон, у якому міститься велика кількість вітаміну С.
Дійсно, за аденоми простати потрібно дотримуватися певної дієти. Бажано вживати їжу в невеликих кількостях часто, в певний час. Необхідно виключити солону, перчену їжу, алкогольні напої, продукти, що подразнюють сечовий міхур - гостре і кисле, зменшити вживання цитрусових. Смажене і жирне м'ясо необхідно замінити вареним, тушкованим або паровим. Тваринні жири слід замінити рослинними, а також мінімізувати вживання молочних продуктів, масла та солодкого в раціоні. Обов'язково мають бути присутніми в раціоні страви, що містять воду, бульйон, фрукти, горіхи, зернові. Особливо корисні гарбузове насіння і петрушка.
Доброго дня. Всі ми прекрасно знаємо, що ключем до лікування будь-якого захворювання є правильний діагноз, за яким призначається правильна терапія. Тому правильна діагностика багато в чому зумовлює результат хвороби.
Різі під час сечовипускання - це симптом, який проявляється не тільки в разі уретриту. Найчастіше цей симптом у чоловіків виникає в разі запалення простати (простатит). Також різі під час сечовипускання можуть з'являтися за запалення сечового міхура (цистит), а також можуть бути симптомом за сечокам'яної хвороби. Для повної діагностики за цього симптому призначають клінічний аналіз сечі (або двох- і трьохскляночні проби сечі), УЗД простати, сечового міхура і нирок, мазок з уретри, обстеження на захворювання, що передаються статевим шляхом, бактеріальний посів на неспецифічну флору з антибіотикограмою. Дуже часто, коли пацієнтам не проводять повну діагностику, це призводить до встановлення неправильного діагнозу, неправильного лікування, і, як наслідок, хронізації запального процесу, що позбавляє пацієнта комфортного життя і зменшує можливість повного виліковування цього запалення в майбутньому. Хронічний простатит надалі спричиняє не тільки порушення сечовипускання, а й больовий синдром, порушення ерекції та порушення фертильної функції (проблеми із зачаттям).
Цистит як у вагітних, так і у звичайних людей проявляється одними й тими ж симптомами. Це прискорене сечовипускання, різі під час сечовипускання, імперативні позиви, нетримання сечі, відчуття неповного випорожнення сечового міхура після акту сечовипускання, а також болями в надлобковій зоні живота. Іноді може підніматися температура, слабкість і домішки крові в сечі. Для встановлення діагнозу найчастіше достатньо мінімального обстеження - це клінічний аналіз сечі, крові та проведення ультразвукової діагностики сечового міхура і нирок.
Під час вагітності ж часте сечовипускання найчастіше має фізіологічний характер. Це пов'язано з тим, що під час вагітності відбувається зміна метаболізму і біологічних реакцій організму. Через це поступово починає зростати обсяг вільної рідини і посилено виробляються статеві гормони, спрямовані на збереження вагітності. Прогестерон - основний гормон вагітності, здатний розслабляти м'язові волокна в усьому організмі, зокрема й у стінках сечового міхура. На цьому тлі стінки органу не можуть, як і раніше, утримувати великий обсяг сечі, тому спорожнення сечового міхура відбувається частіше. Крім того, збільшується в об'ємі матка, яка додатково тисне на сечовий міхур. Тому часте сечовипускання під час вагітності не завжди пов'язане з циститом!
Втрата ваги, м'язові болі досить серйозні симптоми. Вони можуть бути внаслідок різної патології. Ваша лікарка права, що відправила Вас на обстеження щитоподібної залози. За проблем зі щитоподібною залозою буває як втрата ваги, так і її збільшення. УЗД обов'язково побачить проблему, якщо така присутня. Місячні не є протипоказанням до проведення УЗД щитоподібної залози. Крім УЗД потрібно ще обов'язково здати аналіз крові для дослідження рівня гормонів щитоподібної залози. Ці обидва дослідження доповнюють одне одного. Але також у зв'язку зі скаргами на проблеми зі шлунком слід провести ультразвукове дослідження органів черевної порожнини, бо хворобам шлунка та інших органів черевної порожнини зниження ваги також характерне. Одночасно рекомендується дослідження біохімічного та загального аналізів крові. Коли результати досліджень будуть готові, зверніться за консультацією до ендокринолога та гастроентеролога.
