Що таке цистоцеле?
Цистоцеле — патологічна зміна положення сечового міхура, за якої орган випинається в піхву. Цистоцеле у жінок розвивається при ослабленні м'язів тазового дна. Цистоцеле у чоловіків не буває через анатомічні особливості будови сечовидільної системи.
Сечовий міхур у жінок опускається через ослаблення зв'язок передньої стінки піхви. Дно сечового міхура зміщується та тисне на матку, що спричиняє дискомфорт під час сечовипускання. За хронічного цистоцеле можливий розвиток пролапсу (опущення) органів малого таза (матки, прямої кишки сечового міхура). Найчастіше цистоцеле розвивається у жінок після 50 років через зміну рівня гормонів.
Які симптоми цистоцеле?
Поставте своє питання Хірургу «ОН Клінік»
Першими ознаками опущення сечового міхура є тягнучий і ниючий біль внизу живота. У жінок з'являється відчуття, що сечовий міхур тисне на піхву. Інші симптоми цистоцеле:
- часті позиви до сечовипускання;
- утруднений початок сечовипускання (необхідно напружуватися, щоб помочитися);
- відчуття неповного спорожнення сечового міхура;
- відчуття стороннього тіла в піхві;
- біль і дискомфорт у зоні таза (після тривалого перебування в положенні стоячи або сидячи);
- нетримання сечі;
- больові відчуття під час статевого акту.
До симптомів опущення сечового міхура належать неприємні відчуття в зоні промежини під час руху. З'являється відчуття постійного тиску на сечовий міхур.
Які причини цистоцеле?
Цистоцеле може розвиватися під час вагітності через збільшення матки, яка тисне на сечовий міхур. Інші причини цистоцеле:
- підвищений внутрішньоутробний тиск;
- вікові зміни (зниження рівня естрогену);
- надмірна вага (збільшує навантаження на органи малого таза);
- важкі фізичні навантаження;
- спадкова схильність.
Цистоцеле може з'явитися після пологів через травмування зв'язок піхви. Опущення уретри може розвинутися після ускладнень під час пологів (за великого плоду, застосування вакуум-екстракції). Цистоцеле може з'явитися одночасно з ректоцеле (випинанням прямої кишки в бік піхви) внаслідок сильних родових потуг.
Ступені цистоцеле
Опущення передньої стінки сечового міхура на ранній стадії може бути непомітним і виявляється випадково під час гінекологічного огляду. Гінекологи виділяють такі ступені цистоцеле:
- цистоцеле першого ступеня — сечовий міхур злегка випирає в піхву, але не досягає її входу;
- цистоцеле другого ступеня — сечовий міхур у жінок знаходиться біля входу в піхву, з'являються порушення сечовипускання;
- цистоцеле третього ступеня — у жінок спостерігається випадання сечового міхура за межі піхви.
За першого ступеня цистоцеле симптоми можуть бути відсутні або бути слабко виражені. За третього ступеня захворювання можуть з'явитися сильні болі в зоні промежини та нетримання сечі.
Як діагностують цистоцеле?
На консультації гінеколог проведе огляд, збере анамнез і призначить додаткові методи обстеження. Діагностика цистоцеле включає:
- УЗД органів малого таза;
- бактеріальний посів сечі;
- цистографію (рентген сечового міхура).
Цистоцеле на УЗД виглядає як грижа в зоні піхви. Якщо сечовий міхур випинається за межі піхви, гінеколог направить на консультацію до хірурга.
Методи лікування цистоцеле
За діагнозу «цистоцеле» може призначатися консервативне або хірургічне лікування, залежно від ступеня захворювання. На ранніх стадіях застосовується консервативне лікування, на пізніх стадіях хвороби лікар може призначити операцію. Методи лікування цистоцеле:
- гімнастика для зміцнення м'язів тазового дна (вправи Кегеля);
- дієта, спрямована на зниження маси тіла;
- таблетки від опущення сечового міхура (урологічні та гормональні препарати);
- обмеження важкого фізичного навантаження;
- встановлення песарія (синтетичного кільця) за опущення сечового міхура.
Для лікування цистоцеле застосовують лазер і фізіотерапію. Також за опущення сечового міхура може використовуватися бандаж для фіксації органів у їхньому фізіологічному положенні.
Кому показане оперативне лікування цистоцеле?
Операція за цистоцеле призначається в разі неефективності консервативної терапії. Показання до операції за цистоцеле:
- третій ступінь захворювання;
- виражені симптоми, що погіршують якість життя (болі в животі, нетримання сечі);
- пролапс органів малого таза (матки, прямої кишки);
- розвиток уретроцеле (звуження сечоводу) у жінок.
Протипоказаннями до операції можуть бути порушення згортання крові, цукровий діабет. Також лікар може рекомендувати не проводити операцію під час вагітності.
Як підготуватися до операції за цистоцеле?
Перед операцією необхідно пройти обстеження у гінеколога та здати всі необхідні аналізи. Дослідження перед операцією при цистоцеле:
- загальний аналіз крові та сечі;
- аналіз крові на згортання;
- електрокардіограма;
- УЗД органів малого таза.
Перед оперативним втручанням рекомендується утриматися від прийому їжі впродовж шести-восьми годин. Також необхідно повідомити про прийняті ліки, за необхідності лікар може на деякий час скасувати їх прийом.
Як проходить операція за цистоцеле?
Операція за опущення сечового міхура може проходити під загальною або епідуральною анестезією. Етапи операції за цистоцеле:
- Лікар вводить анестезуючі препарати.
- Хірург робить невеликий надріз у передній стінці піхви.
- Лікар робить підшивання сечового міхура для повернення його у фізіологічне положення.
За необхідності може бути видалена надлишкова тканина передньої стінки піхви. Також лікар може встановити катетер для відведення сечі за порушення сечовипускання.
Відновлювальний період після операції за цистоцеле
Відновлення після операції цистоцеле займає від шести до восьми тижнів. У період реабілітації рекомендується відмовитися від важких фізичних навантажень і статевих контактів. Необхідно дотримуватися дієти, вживати їжу, багату на клітковину для профілактики закрепів. Також перші шість тижнів після операції потрібно відмовитися від відвідування сауни, лазні, басейну.
Можливі ускладнення після операції за цистоцеле
Після операції за цистоцеле можливі ускладнення у вигляді затримки сечі. Щоб уникнути проблем з сечовипусканням, хірург може поставити катетер після операції. Також можливе приєднання інфекції, тому лікар призначає антибіотики після оперативного втручання.
Що не можна робити за цистоцеле?
За цистоцеле не можна піднімати тяжкості, оскільки можна посилити симптоми захворювання. Рекомендується уникати напруження під час дефекації та сечовипускання, відмовитися від куріння та вживання алкоголю. Також не можна нехтувати інтимною гігієною та проводити довгий час у сидячому положенні, оскільки збільшується застій крові в зоні таза.
Чи можна вилікувати цистоцеле без операції?
За першого або другого ступеня цистоцеле можна вилікувати без операції. На ранніх стадіях захворювання може застосовуватися медикаментозне лікування і фізіотерапія. Також для лікування цистоцеле використовується гімнастика, що зміцнює м'язи тазового дна.
Чим небезпечне цистоцеле?
Цистоцеле небезпечне приєднанням інфекцій сечовивідних шляхів (циститу, пієлонефриту). Також може розвиватися опущення органів малого таза (прямої кишки, петель кишечника). На пізніх стадіях цистоцеле можливий розвиток нетримання сечі.
У нашого блогу є власні канали в телеграмі та вайбері, в яких ми розповідаємо корисні та цікаві речі про здоров'я. Підписуйтесь, щоб зробити турботу про власне здоров'я та здоров'я сім'ї комфортною та легкою.
Хірургія в ОН Клінік Харків Левада
Популярні питання
Песарій ставити не боляче. Після встановлення песарія не відчувається присутність чужорідного тіла в промежині та не відчувається дискомфорт.
На сечовий міхур може тиснути матка або кишечник. Щоб визначити причину тиску на сечовий міхур, необхідно зробити УЗД органів малого таза.
Підняти опущений сечовий міхур можна за допомогою медикаментозного та хірургічного лікування. Метод лікування цистоцеле призначає гінеколог після обстеження.
Ціна операції за цистоцеле залежить від ступеня захворювання та стану пацієнта. Щоб дізнатися вартість операції при цистоцеле, необхідно записатися на консультацію хірурга.
Вправи Кегеля за цистоцеле допомагають зміцнити м'язи тазового дна та полегшити симптоми захворювання. Але за третього ступеня цистоцеле фізичних вправ недостатньо для лікування, може знадобитися хірургічне втручання.