Що таке енурез?
Нетримання сечі (енурез, інконтиненція) — це патологічний стан, за якого людина не може повністю контролювати сечовипускання, що призводить до мимовільних витікання або підтікання урини. Симптомом нетримання сечі в жінок є мимовільне виділення урини під час кашлю чи чхання, сміху, фізичної активності, вночі або за переповнення сечового міхура.
У нормі сечовипускання контролюється складною координацією м'язів сечового міхура, сфінктерів і тазового дна, а також нервовою системою.Сечовий міхур накопичує сечу до отримання сигналу від головного мозку про необхідність розслаблення сфінктерів і скорочення м'язів сечового міхура для виведення сечі з організму. М'язи тазового дна підтримують органи малого таза та допомагають утримувати сечу до моменту, коли людина вирішує спорожнити сечовий міхур.
Які причини нетримання сечі у жінок?
Поставте своє питання Хірургу «ОН Клінік»
Однією з причин енурезу в дорослих жінок є інфекції сечовивідних шляхів, які призводять до подразнення і запалення тканин сечового міхура та уретри. Інші причини нетримання сечі у жінок:
- тривалий або безконтрольний прийом лікарських засобів (наприклад, діуретиків, антидепресантів, міорелаксантів, седативних);
- споживання великої кількості продуктів з високим вмістом цукру, кислоти або спецій;
- зловживання алкогольними та кофеїновмісними напоями;
- часте споживання солодких і гірких продуктів;
- надлишок вітаміну С в організмі;
- хронічні закрепи;
- порушення роботи м'язів тазового дна;
- доброякісна або злоякісна пухлина сечовивідних шляхів;
- неконтрольований цукровий діабет;
- захворювання сполучної тканини (наприклад, синдром Елерса-Данлоса);
- ушкодження сечового міхура або прилеглої зони під час хірургічного втручання (зокрема, під час видалення матки);
- сечокам'яна хвороба або гіперактивний сечовий міхур;
- неврологічні патології (наприклад, розсіяний склероз, хвороби Паркінсона та Альцгеймера);
- травма хребта;
- пухлина головного мозку.
Нетримання сечі під час вагітності виникає через тиск зростаючої матки на сечовий міхур і ослаблення м'язів тазового дна під впливом гормонів. Гормональні зміни (наприклад, підвищення рівня прогестерону) розслаблюють тканини, включно з м'язами, знижуючи контроль над сечовипусканням. Також збільшена матка здавлює сечовий міхур, зменшуючи його місткість і провокуючи часті або мимовільні сечовипускання.
Після пологів нетримання сечі часто пов'язане з ослабленням і розтягненням м'язів тазового дна, які підтримують сечовий міхур і уретру. Під час вагітності та пологів м'язи зазнають значних навантажень (особливо під час вагінальних пологів), що може призвести до їхньої зниженої здатності утримувати сечу. Також нервові закінчення, що контролюють сечовипускання, можуть пошкоджуватися під час важких пологів, порушуючи функції сечового міхура.
Нетримання сечі після інсульту виникає через пошкодження ділянок головного мозку, які відповідають за контроль функції сечового міхура і сечовипускання. У результаті пацієнт може відчувати часті та раптові позиви до сечовипускання, а також мимовільні витоки сечі.
У жінок після 50 років нетримання сечі часто пов'язане з віковими та гормональними змінами. Зниження рівня естрогену може призвести до зменшення еластичності тканин, погіршуючи підтримку сечового міхура та уретри. Сечовий міхур накопичує сечу до отримання сигналу від головного мозку про необхідність розслаблення сфінктерів і скорочення м'язів сечового міхура для виведення сечі з організму. М'язи тазового дна підтримують органи малого таза і допомагають утримувати сечу до моменту, коли людина вирішує спорожнити сечовий міхур.
Нетримання сечі після видалення катетера у жінок може виникнути через подразнення або запалення уретри та сечового міхура, призводячи до тимчасової дисфункції органів. Також тривале використання катетера може послабити м'язи тазового дна та порушити нормальну функцію сечового міхура, призводячи до труднощів у контролі сечовипускання.
За підтікання або мимовільного сечовипускання необхідно записатися на прийом до уролога для визначення причини (наприклад, проблеми з сечовим міхуром або сечовивідними шляхами, гормональні порушення). За результатами діагностики лікар призначить засіб від нетримання сечі у жінок або порекомендує операцію. За енурезу в жінок гормональної природи лікар може скерувати на консультацію до ендокринолога, за підозри на неврологічні порушення — до невролога, патології репродуктивних органів — до гінеколога.
Види нетримання сечі в жінок
Нетримання сечі класифікують залежно від причини та часу виникнення, а також від чинників, які призводять до підтікання урини.
| Види енурезу в дорослих жінок | |
| Тип | Характеристика |
| Ургентне нетримання сечі | Характеризується раптовими та непереборними позивами до сечовипускання, що може призвести до мимовільних витоків урини. Патологічний стан часто пов'язаний з подразненням сечового міхура, може виникати за інфекцій або неврологічних розладів. |
| Стресове нетримання сечі | Виникає при фізичному навантаженні (наприклад, кашлі, сміху або фізичних вправах), коли тиск у животі перевищує здатність уретри утримувати сечу. Часто спостерігається у жінок після пологів або в період менопаузи через ослаблення м'язів тазового дна. |
| Нічне нетримання сечі (ноктурія) | Проявляється у вигляді мимовільного сечовипускання вночі, що може призводити до занепокоєння і порушень сну. Патологічний стан може бути спричинений віковими змінами та хронічними захворюваннями, включно з діабетом або серцевою недостатністю. |
| Вікове нетримання сечі | Нетримання сечі у літніх жінок пов'язане з природними змінами в організмі, включно з ослабленням м'язів тазового дна і зниженням рівня гормонів, що впливає на підтримку сечового міхура. |
| Функціональне нетримання | Пов'язане з фізичною неможливістю дістатися до туалету вчасно через фізичні або когнітивні обмеження. Часто спостерігається у літніх людей з порушеннями рухливості або розумовими розладами (наприклад, деменцією). |
| Нетримання сечі внаслідок переповнення | Виникає за нездатності повного випорожнення сечового міхура та великої кількості залишкової сечі. Підтікання сечі після сечовипускання часто пов'язане з неврологічними порушеннями або блокуванням сечових шляхів, що призводить до частих позивів і витоків сечі. |
Як діагностують нетримання сечі в жінок?
Позбутися нетримання сечі допоможе уролог після визначення причини інконтиненції. На первинній консультації лікар запитує про симптоми і час їхньої появи, наявність хронічних захворювань внутрішніх органів, неврологічних і гормональних патологій, а також про перенесені операції, вагітність і пологи. Діагностика нетримання сечі:
- фізикальний огляд. Лікар перевіряє тонус і силу м'язів тазового дна, наявність ознак опущення органів малого таза, а також оцінює анатомічні особливості, включно зі станом уретри та піхви;
- УЗД сечового міхура. Ультразвукове дослідження дає змогу візуалізувати сечовий міхур і навколишні структури. УЗД допомагає лікарю визначити розмір і форму міхура, а також оцінити стан стінок і наявність аномалій (наприклад, кісти або пухлини);
- вимірювання залишкового об'єму сечі. Тест виконується для визначення об'єму сечі, який залишається в сечовому міхурі після сечовипускання. Для проведення тесту пацієнта просять спорожнити сечовий міхур, а потім за допомогою УЗД вимірюють залишковий об'єм урини. Великий об'єм залишкової сечі може вказувати на проблеми з випорожненням сечового міхура, включно з обструкцією або неврологічними порушеннями, які можуть бути причиною нетримання;
- аналіз сечі. Призначається для виявлення інфекцій, запальних процесів або захворювань сечовивідних шляхів, які можуть сприяти нетриманню сечі. Пацієнту можуть призначити загальний аналіз сечі для оцінки наявності білка, крові, глюкози в урині, а також посів сечі для визначення патогенних мікроорганізмів. Результати аналізу допомагають лікареві встановити можливі причини енурезу та призначити препарати від нетримання сечі у жінок;
- стрес-тест. Під час тесту лікар просить пацієнта покашляти або зробити кілька фізичних вправ для виявлення підтікання сечі. Дослідження допомагає урологу визначити ступінь і характер нетримання, а також оцінити функціональність м'язів тазового дна;
- цистоскопія. Лікар оглядає внутрішню поверхню сечового міхура та уретри за допомогою тонкої гнучкої трубки з камерою на кінці (цистоскопа). Дослідження дає змогу виявити анатомічні аномалії, запальні процеси, пухлини, які можуть сприяти нетриманню. Цистоскопія також допомагає виключити інші причини підтікання урини, включно з інфекціями або пошкодженнями.
Лікар також може призначити уродинамічне тестування, яке проводиться в клінічних умовах і включає кілька етапів: спочатку лікар заповнює сечовий міхур стерильним розчином через катетер, потім вимірює тиск у міхурі та уретрі, а також фіксує об'єм сечі. Під час дослідження пацієнта також можуть попросити здійснити сечовипускання, щоб оцінити здатність сечового міхура до спорожнення і виявити можливі функціональні порушення.
За проблем з сечовипусканням у жінок також застосовується «прокладковий тест», який призначається для оцінки ступеня нетримання. Пацієнтці пропонується носити спеціальні прокладки впродовж певного часу (зазвичай 24-48 годин). Після завершення тесту лікар перевіряє прокладку, визначаючи кількість сечі, що допомагає встановити ступінь і тип енурезу, а також призначити ліки від нетримання сечі у жінок.
Методи лікування нетримання сечі у жінок
Для лікування нетримання сечі у жінок застосовуються медикаментозні засоби, фізичні вправи, ін'єкції плазми, а також хірургічне втручання.
| Методи лікування нетримання сечі у жінок | |
| Назва | Характеристика |
| Медикаментозна терапія | Таблетки для лікування нетримання сечі у жінок працюють завдяки зниженню активності сечового міхура і розслабленню його м'язів, зменшуючи частоту та інтенсивність позивів до сечовипускання. Наприклад, антихолінергічні засоби блокують нервові сигнали, що викликають мимовільні скорочення, а бета-3 агоністи збільшують місткість сечового міхура, покращуючи контроль над сечовипусканням. |
| Ін'єкції ботулотоксину | Ботулотоксин блокує нервові імпульси, які викликають мимовільні скорочення сечового міхура. Ін'єкції дають змогу збільшити ємність сечового міхура і знизити частоту позивів до сечовипускання. |
| Нейромодуляція | Метод заснований на стимуляції нервів, що регулюють сечовипускання, за допомогою імплантованих пристроїв або неінвазивних методів (наприклад, транскраніальної магнітної стимуляції). Нейромодуляція допомагає відновити нормальне функціонування сечового міхура, зменшуючи симптоми нетримання і підвищуючи якість життя пацієнтів. |
| Лазерна терапія | Лазерна терапія використовується для стимуляції регенерації тканин і поліпшення їхнього стану. Лазери допомагають активізувати кровообіг і стимулюють синтез колагену, що сприяє підвищенню пружності та еластичності стінок сечового міхура. Лазерне лікування особливо ефективне за нетримання сечі в жінок у постменопаузі, коли знижується рівень естрогену та відбувається атрофія тканин. |
| Вправи | За нетримання сечі в жінок зазвичай показані вправи Кегеля. Вправи при нетриманні сечі у жінок зміцнюють м'язи тазового дна, які підтримують сечовий міхур і контролюють утримання урини. За регулярних тренувань м'язи стають сильнішими, що покращує їхню здатність утримувати сечу, особливо під час фізичного навантаження, кашлю або чхання. Вправи також допомагають нормалізувати кровообіг у зоні таза. |
За неефективності медикаментозної терапії можуть призначатися слінгові операції, які допомагають за стресового нетримання сечі в жінок завдяки підтримці уретри. Під час процедури під уретру встановлюється спеціальна стрічка (слінг), яка підтримує орган, запобігаючи мимовільному витіканню сечі під час фізичних навантажень, кашлю або чхання. За необхідності оперативного втручання уролог направляє пацієнтку на консультацію хірурга.
Коли показане хірургічне лікування нетримання сечі у жінок?
Хірургічне лікування нетримання сечі показане, коли консервативні методи (наприклад, медикаментозна терапія, вправи для зміцнення м'язів тазового дна та поведінкові техніки) не дають бажаних результатів. Операція за нетримання сечі в жінок призначається в разі важких форм енурезу, спричиненого слабкістю м'язів і тканин, що підтримують уретру та сечовий міхур.
Як підготуватися до операції при нетриманні сечі?
Для виключення протипоказань до оперативного втручання лікар призначає лабораторні та інструментальні дослідження. Підготовка до TVT-операції при нетриманні сечі:
- клінічні аналізи крові та сечі;
- біохімічне дослідження крові;
- коагулограма;
- аналіз на групу крові та резус-фактор;
- тест на сумарні антитіла до сифілісу;
- дослідження на гепатит В і С;
- аналіз на антитіла до ВІЛ;
- тест на коронавірус (ІФА IgM).
Підготовка до операції за нетримання сечі у жінок
Електрокардіографію (ЕКГ) перед операцією проводять для оцінки стану серця та виявлення патологій серцево-судинної системи, включно з аритмією або ішемічною хворобою, які можуть збільшити ризик ускладнень під час хірургічного втручання. Також необхідна консультація терапевта, який виключить абсолютні протипоказання до встановлення сітки при нетриманні сечі. Увечері та вранці напередодні операції потрібно відмовитися від їжі, за дві години до хірургічного втручання — від вживання рідини.
Як проходить оперативне лікування нетримання сечі у жінок?
Під час оперативного лікування нетримання сечі в медичному центрі «ОН Клінік» використовується поліпропіленовий імплант, переваги якого включають високу біосумісність, довговічність і здатність забезпечувати надійну підтримку уретри. Етапи встановлення TVT-O-імпланта за нетримання сечі:
- Антисептична обробка. Операційна зона, включно з паховими ділянками і піхвою, ретельно обробляється антисептиками для запобігання інфекціям.
- Анестезія. Пацієнтці вводять внутрішньовенний наркоз, щоб забезпечити повне знеболення під час операції.
- Розрізи та проколи. Хірург робить невеликий розріз у піхві під уретрою і два маленькі проколи в пахових складках.
- Встановлення імпланта. Поліпропіленовий імплант (слінг) вводять через розрізи під уретру за допомогою спеціальних інструментів, що вводять через проколи в ділянці паху.
- Регулювання слінга. Стрічка натягується, створюючи необхідну підтримку уретрі для запобігання витоку сечі.
Після завершення встановлення імпланта лікар перевіряє правильність розташування слінга, після накладає шви і стерильну пов'язку. Тривалість операції зазвичай не перевищує 60 хвилин.
Відновлювальний період після хірургічного лікування енурезу в жінок
Після хірургічного втручання пацієнтка перебуває в стаціонарі протягом одного дня для запобігання ускладнень. Відновлювальний період зазвичай триває дні тижня, у рідкісних випадках — три-чотири тижні. Реабілітація після операції з нетримання сечі у жінок:
- утримання від вагінальних статевих актів;
- підтримання гігієни та антисептична обробка шва;
- відмова від прийняття гарячої ванни;
- утримання від інтенсивної фізичної активності;
- відмова від відвідування громадських басейнів, купання у відкритих водоймах;
- утримання від відвідування лазні та сауни;
- відмова від водіння автомобіля протягом одного-двох днів (наркоз впливає на швидкість реакції);
- приймання знеболювальних препаратів (за призначенням лікаря).
Після встановлення слінга не можна піднімати предмети, важчі за два кілограми, через ризик надлишкового тиску на ділянку таза та уретри, що збільшує ризик зміщення імпланта або пошкодження навколишніх тканин. Підняття важких предметів також може сприяти розвитку запальних процесів і погіршенню загоєння.
Можливі ускладнення після операції при нетриманні сечі у жінок
Впродовж кількох днів після операції пацієнтка може відчувати дискомфорт, набряк і болючість у зоні таза через вплив на тканини та нерви. Можливі ускладнення TVT-операції:
- інфекція сечовивідних шляхів;
- пошкодження уретри або сечового міхура;
- хронічні болі в зоні таза або геніталій;
- неконтрольоване виділення сечі (через пошкодження м'язів).
Зсув імплантату після слінгової операції може статися через недостатню фіксацію або неправильне розміщення пристрою, призводячи до порушення його функціональності та рецидиву нетримання сечі. У рідкісних випадках може розвинутися перфорація імпланта — ускладнення, за якого слінг проколює навколишні тканини, включно із сечовим міхуром або уретрою. Ризик ускладнень зводиться до мінімуму при виконанні всіх рекомендацій лікаря.
Чи можна вилікувати нетримання сечі в жінок у домашніх умовах?
Для лікування нетримання сечі в жінок у домашніх умовах потрібно використовувати медикаментозні засоби та вправи для м'язів тазового дна. Для зменшення симптомів за нетримання сечі в жінок можуть застосовуватися трави (наприклад, хвощ, підмаренник, кукурудзяні приймочки), які мають сечогінні, протизапальні та зміцнювальні властивості. Однак лікування нетримання сечі в жінок народними засобами (наприклад, настоянками та відварами) зазвичай малоефективне, оскільки вони не здатні усунути причину енурезу.
Чи може нетримання сечі пройти саме?
Нетримання сечі, спричинене стресом, змінами у способі життя чи дієті, прийомом лікарських засобів, може зникнути самостійно після усунення зазначених чинників. Хронічні випадки, пов'язані з віковими змінами, слабкістю м'язів тазового дна, інфекціями, неврологічними патологіями, потребують комплексного підходу до лікування, оскільки не зникнуть без відповідної терапії.
Чим небезпечне нетримання сечі у жінок?
Нетримання сечі може призвести до інфекцій сечовивідних шляхів, оскільки застій урини в сечовому міхурі створює сприятливе середовище для розмноження патогенних бактерій. Крім того, енурез може спричинити подразнення тканин уретри і піхви, роблячи організм більш сприйнятливим до інфекцій.
Шкірні інфекції та виразки можуть виникнути при нетриманні сечі через постійний контакт шкіри з сечею, що призводить до подразнення, вологості та пошкодження захисного шару шкіри. Енурез у дітей і дорослих також може викликати психологічний дискомфорт і негативно вплинути на соціальні стосунки.
У нашого блогу є власні канали в телеграмі та вайбері, в яких ми розповідаємо корисні та цікаві речі про здоров'я. Підписуйтесь, щоб зробити турботу про власне здоров'я та здоров'я сім'ї комфортною та легкою.
Хірургія в ОН Клінік Харків Левада
Хірургія ОН Клінік в інших містах
Популярні питання
Лавровий лист містить активні сполуки, включно з міристицином і евгенолом, які можуть стимулювати ниркову функцію і покращувати виділення сечі. Вважається, що він має діуретичні властивості, сприяючи збільшенню об'єму сечі та виведенню токсинів з організму, а також поліпшенню загального стану сечовивідних шляхів. Однак застосування народних засобів на основі лаврового листа для лікування старечого нетримання сечі не рекомендується. Наукові дані, які підтверджували б ефективність лаврового листа для лікування інконтиненції, відсутні.
Таблетки від нетримання сечі у жінок молодого і похилого віку підбираються лікарем після визначення причини і ступеня підтікання урини. Медикаментозне лікування нетримання сечі може включати:
- антихолінергічні препарати. Блокують дію ацетилхоліну, нейромедіатора, який відповідає за скорочення м'язів міхура, що допомагає знизити частоту позивів до сечовипускання;
- альфа-блокатори. Розслаблюють гладкі м'язи шийки сечового міхура і уретри, що полегшує сечовипускання і допомагає при нетриманні сечі, пов'язаному зі звуженням або обструкцією (непрохідністю) сечовивідних шляхів;
- антидепресанти. Допомагають у разі нетримання сечі завдяки седативним властивостям і впливу на нейротрансмітери, що може знизити відчуття тривоги і поліпшити контроль над сечовипусканням;
- антибіотики. Використовуються для лікування інфекцій сечовивідних шляхів, які можуть бути причиною нетримання сечі. Усунення інфекції допомагає зменшити запалення і відновити нормальну функцію сечового міхура;
- засоби з естрогеном. Застосовуються для лікування енурезу в жінок під час менопаузи, випускаються у формі кілець, кремів і пластирів. Естроген відновлює еластичність і тонус тканин сечового міхура й уретри, а також покращує кровообіг;
- свічки від нетримання сечі. Містять активні речовини, які допомагають зміцнити м'язи тазового дна і покращують тонус слизової оболонки піхви.
За нетримання сечі в літніх жінок необхідно пити препарати, призначені лікарем (наприклад, альфа-блокатори, бета-3 агоністи). Для лікування старечого нетримання сечі також можуть застосовуватися зміна способу життя, фізична терапія (наприклад, вправи для м'язів тазового дна). Також може використовуватися песарій — медичний пристрій, зазвичай виготовлений із силікону або гуми, який вводиться в піхву для підтримки тазових органів.
Зміцнення сечового міхура може бути досягнуто за допомогою медикаментів, які діють на м'язи та нерви, що регулюють сечовипускання. Лікар може призначити антихолінергічні препарати, бета-3 агоністи, а також гормональні засоби. Також може застосовуватися введення різних наповнювачів, включно з гіалуроновою кислотою і колагеном, у стінку уретри або сечового міхура. Наповнювачі збільшують об'єм і пружність стінок сечового міхура, сприяючи поліпшенню його функції та зниженню частоти мимовільних позивів до сечовипускання (особливо в разі енурезу, спричиненого недостатньою еластичністю і тонусом тканин).
При визначенні вартості встановлення TVT-O-імпланта враховується ціна TVT петлі та роботи хірурга. Ціна хірургічного лікування енурезу також варіюється залежно від медичного центру. Уточнити вартість операції в мережі медичних центрів «ОН Клінік Харків» можна на сайті або за телефоном у операторів.
Віктор
3 місяці тому
