Що таке ректоцеле?
Ректоцеле — випинання стінки прямої кишки, що виникає внаслідок ослаблення або пошкодження м'язів і зв'язок тазового дна. Патологія може бути передньою або задньою. Переднє ректоцеле діагностують, коли передня стінка прямої кишки виступає в бік піхви. Заднє ректоцеле — випинання задньої стінки прямої кишки в напрямку анокопчикової зв'язки.
Як зрозуміти, що в мене ректоцеле?
Поставте своє питання Проктологу «ОН Клінік»
Ректоцеле виглядає як м'який виступ тканини, який може промацуватися під час пальпування піхви. У важких випадках частина стінки прямої кишки може випадати з піхви, особливо під час напруження.
Однією з ознак ректоцеле є синдром утрудненої дефекації, оскільки випинання стінки прямої кишки порушує нормальне просування калових мас. Може з'явитися відчуття, що пряма кишка спорожняється не повністю, тому виникає необхідність у сильному напруженні для проштовхування калу. Для полегшення дефекації дехто допомагає собі руками, натискаючи на задню стінку піхви, вирівнюючи частину кишки, що випала, та створюючи умови для виходу калових мас. Інші можливі симптоми ректоцеле у жінок:
- часті хибні позиви до дефекації;
- біль між анусом і піхвою;
- слабкість вагінальних м'язів;
- дискомфорт під час статевого акту (диспареунія);
- сухий і твердий кал.
Через порушення кровообігу в малому тазу між анусом і піхвою може розвинутися запалення. За сильних напружень під час дефекації може пошкоджуватися сфінктер прямої кишки, через що до симптомів ректоцеле приєднується нетримання газів і калу.
Як відчувається ректоцеле?
За випинання прямокишкової стінки багато жінок відчувають, ніби в піхві знаходиться перегородка або чужорідне тіло. У положенні стоячи і під час підняття важких предметів відчуття, що щось заважає в промежині, може посилюватися та доповнюватися відчуттям, що чужорідне тіло ось-ось випаде.
Також за ректоцеле в жінок може з'явитися відчуття розпирання в прямій кишці. Через неповне спорожнення кишківника калові маси тиснуть на задній прохід, спричиняючи дискомфорт.
Через тиск випинання кишки на навколишні тканини жінки можуть відчувати біль між заднім проходом і промежиною. Больові відчуття часто посилюються під час сидіння або тривалої ходьби. Також можливі короткочасні спазми м'язів тазового дна.
Які причини ректоцеле?
Причини ректоцеле можуть мати гінекологічну природу. Хронічні запальні захворювання (бактеріальний вагіноз, кольпіт) можуть послабити вагінальні м'язи, спровокувавши опущення стінок прямої кишки в бік піхви.
Ризик опущення стінок піхви і випинання в їхній бік прямої кишки підвищується в період менопаузи. Після припинення менструацій помітно знижується рівень естрогенів — гормонів, які забезпечують пружність вагінальних стінок і тканин тазового дна. Інші можливі причини ректоцеле:
- генетична схильність;
- хронічні закрепи;
- надмірне напруження під час дефекації;
- тривалий кашель;
- часте підняття важких предметів;
- надмірна вага;
- пошкодження тканин тазового дна під час гінекологічних операцій.
Ризик ректоцеле зростає під час вагітності: матка, що постійно збільшується в розмірах, тисне на пряму кишку, провокуючи її випинання. У деяких жінок ректоцеле з'являється після пологів через травми м'язів і зв'язок тазового дна під час потуг.
Ступені ректоцеле
Виділяють чотири ступені випинання стінки прямої кишки. За ректоцеле першого ступеня кишка злегка виступає в піхву, тому захворювання протікає безсимптомно. За ректоцеле другого ступеня пролапс збільшується до одного-двох сантиметрів і може супроводжуватися дискомфортом у прямій кишці або піхві.
У пацієнток з ректоцеле третього ступеня стінка прямої кишки випинається на два-чотири сантиметри. Можуть з'явитися болі під час статевого акту і закрепи. Пролапс можна виявити на дотик під час пальцевого вагінального дослідження. За ректоцеле четвертого ступеня випинання перевищує чотири сантиметри, тому кишка може виступати за межі піхви.
Як діагностують ректоцеле?
За появи симптомів ректоцеле слід записатися на прийом до проктолога. На первинній консультації лікар аналізує скарги пацієнта та проводить фізикальний огляд прямої кишки за допомогою аноскопа (оптичного пристрою з джерелом світла та камерою на кінці). Для визначення розміру випинання та ступеня його випадання за межі піхви проктолог може попросити пацієнтку по черзі стискати і розслабляти м'язи тазового дна.
Візуалізаційні методи в діагностиці ректоцеле використовують рідко. Для виключення паралельного опущення тонкого кишківника сечового міхура, матки лікар може призначити УЗД органів малого таза. Оцінити зміни в прямій кишці в процесі штучно викликаної дефекації дає змогу рентген з контрастом (дефекографія).
Методи лікування ректоцеле
Без операції можна лікувати ректоцеле першого та другого ступенів, коли патологія має мінімальні клінічні прояви та не завдає істотного дискомфорту. Для тимчасового полегшення дефекації лікар може призначити проносні або клізми при ректоцеле.
Зміцнити м'язи тазового дна, які підтримують піхву, матку, сечовий міхур, тонку та пряму кишку, дає змогу лікувальна гімнастика за ректоцеле. Лікар може рекомендувати пацієнтці регулярне виконання вправ Кегеля. Їх можна робити в будь-якому зручному положенні (лежачи, стоячи, сидячи), попередньо спорожнивши сечовий міхур. Спочатку потрібно напружити м'язи тазового дна, ніби намагаючись зупинити потік сечі, і затримати їх у такому положенні на три-п'ять секунд. Через зазначений час м'язи слід розслабити.
За ректоцеле вправи Кегеля рекомендується виконувати по 10-15 підходів три-чотири рази на день. Регулярна гімнастика за ректоцеле активізує кровообіг, покращує живлення і прискорює відновлення ослаблених тканин.
Лікування ректоцеле без операції можна доповнити йогою. Поза містка, яка виконується лежачи на спині з підняттям таза вгору, сприяє зміцненню м'язів тазового дна. Поза дитини, що передбачає нахил уперед з витягнутими руками й опорою на коліна, знімає напругу в попереку й тазовій ділянці. Також йога за ректоцеле допомагає поліпшити моторику кишківника і знизити ризик закрепів.
Для прискорення кровообігу і зміцнення зв'язок у малому тазу лікар може призначити в разі ректоцеле масаж живота і попереково-крижової зони. Підняття важких предметів, інтенсивні тренування та фізичні вправи на прес у разі ректоцеле протипоказані, оскільки вони призводять до підвищення внутрішньочеревного тиску.
Лікування ректоцеле народними засобами (відварами трав, клізмами на основі ефірних олій) слід уникати. Вони забезпечують тимчасове полегшення дефекації, не усуваючи причини випинання кишкової стінки. Також багато рослинних екстрактів здатні викликати важку алергічну реакцію.
Пацієнткам, яким протипоказана операція, може встановлюватися песарій у разі ректоцеле третього-четвертого ступенів. Пристосування вводиться в піхву й утримує органи малого таза в анатомічно правильному положенні. Встановлення песарія має проводитися гінекологом для забезпечення правильного розташування в піхві.
Кому показане хірургічне лікування ректоцеле?
Операція з видалення випинання прямої кишки показана, коли консервативна терапія не призводить до поліпшень. Також хірургічне лікування ректоцеле є кращим у разі ректоцеле третього-четвертого ступенів, коли частина кишки випадає з піхви. Необхідність в операції може виникнути і за частих рецидивів. Показаннями до операції можуть стати опущення задньої стінки матки після пологів, цистоцеле й ентероцеле, що розвиваються паралельно і також потребують корекції.
Як підготуватися до операції при ректоцеле?
На первинній консультації хірурга необхідно повідомити про прийом медикаментів (антикоагулянтів, антигеморагічних засобів, гормонів, нестероїдних протизапальних препаратів), які можуть вплинути на перебіг процедури. Можливо, знадобиться їх тимчасова відміна або зниження добової дози. Медичне обстеження перед операцією:
- загальний аналіз крові;
- коагулограма (оцінка згортання крові);
- тест на групу крові та резус-фактор;
- аналізи на гепатити В і С, вірус імунодефіциту людини (ВІЛ);
- електрокардіограма.
Підготовка до операції за ректоцеле
Для виключення супутніх запальних гінекологічних захворювань (сальпінгіту, оофориту, ендометриту), які є тимчасовими протипоказаннями до хірургічного видалення ректоцеле, може знадобитися УЗД органів малого таза. Виключити запалення стінки піхви може допомогти кольпоскопія.
За день-два до операції призначається легка дієта. Рекомендується виключити з раціону їжу, яка важко перетравлюється (жирні та смажені страви, випічку і солодощі). Щоб уникнути ускладнень від анестезії, останній прийом їжі має відбутися не пізніше, ніж за 8-12 годин до процедури.
Увечері та вранці напередодні операції потрібно прийняти проносне для очищення кишечника від калових мас. Не рекомендується використовувати клізму, оскільки вона здатна викликати додаткове подразнення і травмувати тканини прямої кишки. Вранці в день операції потрібно провести гігієнічний туалет промежини.
Як проходить операція при ректоцеле?
Перед операцією пацієнтці вводять загальну або регіонарну (місцеву) анестезію, а потім знезаражують промежину для запобігання проникнення в організм інфекції. Хірургічне втручання може проводитися трансректально (через пряму кишку), трансвагінально (через піхву) або трансперінеально (через мікропроколи в промежині).
Під час операції з видалення ректоцеле лікар підтягує ослаблену тканину, повертаючи стінку прямої кишки в нормальне анатомічне положення, а потім зміцнює її за допомогою швів. За великого випинання може знадобитися висічення зайвої розтягнутої тканини з подальшим накладенням невеликого хірургічного шва.
Операція при ректоцеле прямої кишки зазвичай займає близько однієї години. Тривалість процедури залежить від складності патології та обсягу роботи.
Відновлювальний період після хірургічного лікування ректоцеле
У перші один-два дні після операції з видалення ректоцеле їжа має бути рідкою та легкозасвоюваною, щоб уникнути утворення твердого стільця. Під час дефекації слід уникати сильного напруження. Для зменшення больових відчуттів лікар може призначати анальгетики, для запобігання проникненню бактеріальної інфекції в рану — антибіотики, для зняття набряку та запалення — нестероїдні протизапальні засоби.
На третій-четвертий день після операції на ректоцеле для запобігання ускладнень (тромбоутворення, спайкового процесу) можна починати збільшувати рухову активність. Дозволяються нетривалі прогулянки, які допомагають активізувати кровообіг у малому тазі та прискорити загоєння.
Через сім-десять днів можна вводити вправи Кегеля для відновлення тонусу м'язів і запобігання рецидиву ректоцеле. Повне відновлення фізичної активності, включно з вправами з навантаженням, допускається не раніше, ніж через шість-вісім тижнів. Підняття важких предметів, інтенсивні тренування і тривале напруження виключаються на весь період реабілітації.
Важливим аспектом відновлення в післяопераційний період після ректоцеле є профілактика закрепів. Лікар може призначити проносні препарати і рекомендувати дієту, багату на клітковину (некислі овочі та фрукти, цільнозернові). Важливим є дотримання питного режиму, що передбачає споживання півтора-двох літрів води на день. Повна реабілітація після операції з видалення ректоцеле зазвичай займає близько трьох-шести тижнів залежно від індивідуальних особливостей організму.
Чи може ректоцеле пройти саме?
Ректоцеле зазвичай не проходить самостійно, оскільки воно пов'язане з анатомічними змінами прямої кишки та тазового дна загалом. Без корекції способу життя та лікування патологія з часом прогресуватиме.
Дієта за ректоцеле
Харчування за випинання стінки прямої кишки в жінок спрямоване на зниження навантаження на кишечник і запобігання закрепам. Рекомендується їсти чотири-п'ять разів на день маленькими порціями, намагаючись дотримуватися інтервалів між прийомами їжі. Основні принципи дієти за ректоцеле:
- виключення з раціону жирної їжі, солодощів і здоби;
- збільшення споживання клітковини, що міститься в некислих овочах і фруктах, бобах, цільних зернах, горіхах і насінні;
- насичення раціону кисломолочними продуктами (кефіром, йогуртом), у складі яких присутні пробіотики (корисні живі бактерії);
- уникнення гострої та кислої їжі, здатної подразнювати стінки кишківника.
Також слід випивати від півтора до двох літрів води на день. Рідина сприяє розм'якшенню випорожнень, що полегшує їхнє проходження кишечником.
Чим небезпечне ректоцеле?
Ослаблення однієї ділянки тазового дна може призводити до порушення підтримки сусідніх органів. Тому паралельно з ректоцеле часто виникає і цистоцеле (опущення сечового міхура в піхву). За ураження глибоких структур тазового дна випинання прямої кишки може супроводжуватися випаданням тонкої кишки (ентероцеле) і матки. Інші можливі ускладнення ректоцеле:
- анальні тріщини (розриви в слизовій оболонці анального каналу);
- геморой (варикозне розширення вен у зоні ануса та прямої кишки);
- проктит (запалення слизової оболонки прямої кишки);
- параректальна нориця (патологічний канал у періанальній зоні, наповнений гноєм);
- парапроктит (запалення жирової клітковини навколо прямої кишки).
- криптит (запальне захворювання морганієвої крипти — анатомічного заглиблення в термінальному відрізку прямої кишки).
Ректоцеле небезпечне у зв'язку з ризиком перфорації (розриву) прямої кишки за постійного напруження під час дефекації. На тлі ректоцеле може виникнути ректальний пролапс, за якого кишка «вилазить» з заднього проходу.
Профілактика ректоцеле
Для запобігання випинання стінок прямої кишки рекомендується щодня виконувати вправи Кегеля. Додаткові методи профілактики ректоцеле у жінок:
- підтримання нормальної ваги;
- своєчасне лікування захворювань дихальних шляхів, що супроводжуються кашлем (бронхіту, пневмонії, трахеїту);
- відмова від куріння;
- дотримання правильної техніки підняття важких предметів (не нахиляючись, а зігнувши ноги в колінах);
- помірні щоденні фізичні навантаження.
Запобігти випинанню та випадінню прямої кишки у жінок дасть змогу профілактика закрепів. Для нормалізації роботи кишківника та полегшення дефекації рекомендується вживати багато продуктів з клітковиною (овочів, фруктів, бобів, цільнозернових каш), виключити з раціону солодощі та жирні страви, а також пити півтора-два літри рідини на добу.
У нашого блогу є власні канали в телеграмі та вайбері, в яких ми розповідаємо корисні та цікаві речі про здоров'я. Підписуйтесь, щоб зробити турботу про власне здоров'я та здоров'я сім'ї комфортною та легкою.
Проктологія в ОН Клінік Харків Палац Спорту
Проктологія ОН Клінік в інших містах
Популярні питання
Ректоцеле лікує проктолог, оскільки захворювання пов'язане з порушеннями прямої кишки. Однак проблема зачіпає органи малого таза, тому може знадобитися консультація гінеколога для виключення паралельного опущення репродуктивних органів.
Вартість операції з видалення ректоцеле залежить від тяжкості захворювання і використовуваного лікарем методу хірургічного втручання. Уточнити ціну операції з видалення ректоцеле можна на сайті медичного центру «ОН Клінік Харків» або за телефоном.
Жити з ректоцеле можна, особливо на ранніх стадіях захворювання, коли симптоми мінімальні й піддаються корекції за допомогою фізичних вправ на зміцнення тазового дна. Однак при вираженому ректоцеле якість життя може погіршуватися через проблеми з дефекацією і больові відчуття. Тому важливо своєчасно звернутися до лікаря для оцінки стану і вибору відповідного лікування.
Народжувати за ректоцеле можна, проте акушер-гінеколог має враховувати ступінь захворювання пацієнтки. Щоб уникнути ускладнень під час пологів, може знадобитися кесарів розтин.
У ситуації, коли кал застряг у прямій кишці, не слід витягувати його з ануса пальцями або сторонніми предметами, щоб уникнути травматизації слизової оболонки. Для полегшення дефекації рекомендується скористатися клізмою або проносним. Можна також ввести палець у піхву, натиснути на її задню стінку для випрямлення випинання, яке утворилося в кишці, і виштовхування застряглого стільця. Однак перераховані методи забезпечують тимчасовий ефект і не усувають причину проблеми. Для визначення стадії ректоцеле і підбору лікування слід звернутися до проктолога.
Перш ніж піти, оцініть статтю – нам важливо знати вашу думку!
Дякуємо за вашу оцінку!
Ольга
10 місяців тому
