Як розпізнати дизентерію?

Що таке дизентерія?

Дизентерія (dysentery) — це гостра кишкова інфекція, що характеризується ураженням шлунково-кишкового тракту. При дизентерії запалюється слизова оболонка товстої кишки, що призводить до порушення травлення. Найчастіше дизентерія з'являється у дітей до п'яти років і у дорослих в регіонах з поганими санітарними умовами. Дизентерія може призвести до зневоднення організму, патологій кишківника (парапроктиту, кровотечі), сепсису (зараження крові) і вимагає профілактики та лікування.

Сальмонельоз і дизентерія — у чому різниця?

Сальмонельоз розвивається в результаті зараження бактеріями сальмонела, а дизентерія (шигельоз) викликається бактеріями шигела. Сальмонели — паличкоподібні бактерії, що вражають тонкий кишківник, передаються від тварин до людини. Шигели — це нерухомі бактерії, що вражають товсту кишку. Шигельоз більш заразний і передається через контакти з інфікованими людьми.

Як передається дизентерія?

Збудниками дизентерії є паразити (амеби) та бактерії (шигели). Дизентерія передається фекально-оральним шляхом. Патогенні мікроорганізми потрапляють в шлунок, розмножуються в тонкій кишці і проникають в товстий кишківник. Шляхи зараження дизентерією:

• вживання забрудненої води;
• недотримання правил особистої гігієни (через брудні руки, дотик до інфікованих поверхонь);
• вживання зараженої їжі (несвіжих продуктів, немитих овочів і фруктів, недостатньо термічно оброблених риби і м'яса);
• купання в забрудненій воді (озерах, басейнах);
• контактно-побутовий шлях (при тісному контакті з носієм інфекції і спільному використанні предметів).

Причиною виникнення дизентерії можуть бути мухи, які переносять бактерії з фекалій на їжу і поверхні. Джерелом інфекції є хвора на дизентерію людина, яка може бути заражена навіть при відсутності симптомів. Зараження дизентерією також відбувається через незахищений статевий акт з носієм інфекції (при оральному та анальному сексі).

Якою буває дизентерія?

За типом збудника розрізняють амебну (амебіаз) і бактеріальну дизентерію (шигельоз). За характером перебігу захворювання інфекціоністи виділяють гостру і хронічну стадії дизентерії. Гостра дизентерія триває до трьох місяців, має яскраво виражену симптоматику (інтоксикацію організму, розлад травлення). Хронічна дизентерія чергується періодами загострення та ремісії, триває більше трьох місяців, може мати слабо виражені симптоми. Також існує субклінічна дизентерія, коли симптоми відсутні, але людина є носієм інфекції.

За тяжкістю перебігу і клінічною картиною виділяють легку, середньотяжку і тяжку форми дизентерії. При легкій формі захворювання відсутня виражена інтоксикація, спостерігаються помірні болі в животі. Середньотяжка дизентерія може супроводжуватися лихоманкою, частим стільцем, вираженими болями в епігастральній ділянці. Важка форма характеризується підвищенням температури до 40 градусів, частим стільцем з кров'ю, зневодненням організму. За локалізацією запалення виділяють такі види дизентерії:

• колітична — уражається товстий кишківник;
• гастроентерична — уражається шлунок і тонкий кишківник;
• гастроентероколітична — запалення локалізується в слизовій оболонці шлунка, товстому і тонкому кишківнику.

Також можуть зустрічатися змішані форми дизентерії. Визначити вид захворювання і область ураження може інфекціоніст після обстеження.

Які симптоми дизентерії?

Перші ознаки дизентерії зазвичай проявляються через один-три дні після зараження. Інкубаційний період захворювання може тривати до 10 днів. Симптоми дизентерії (шигельозу) у дорослих:

• нудота та блювання;
• діарея з кров'ю і слизом;
• слабкість;
• здуття живота;
• відсутність апетиту;
• підвищення температури тіла (до 38-40 градусів);
• головний біль;
• відчуття неповного випорожнення кишківника;
• біль і спазми в животі.

Симптоми дизентерії

Симптоми амебної дизентерії можуть проявлятися через дві-чотири тижні. Можуть бути присутні слабкість, часті випорожнення, біль у правому підребер'ї (через ураження печінки), втрата ваги. При важкій формі дизентерії можуть спостерігатися ознаки зневоднення організму (спрага, сухість слизових оболонок, рідкісне сечовипускання).

Який кал за дизентерії?

Дизентерія супроводжується терміновими і частими позивами до дефекації (до 20 разів на добу). Для дизентерії характерний м'які та рідкі випорожнення, які можуть містити домішки крові, слизу і гною. Кал при дизентерії може бути водянистим, з зеленим відтінком через слиз або з кров'яними прожилками чи згустками.

Як діагностують дизентерію?

На консультації інфекціоніст вислухає скарги, збере анамнез і призначить додаткові дослідження. Діагностика дизентерії включає бактеріологічний аналіз калу. Також лікар може призначити для виявлення збудників дизентерії серологічне дослідження крові (виявляє антитіла до шигел) і ПЛР-аналіз калу (визначає ДНК шигел). При підозрі на розвиток ускладнень інфекціоніст направить на УЗД органів черевної порожнини.

Як лікують дизентерію?

Для лікування дизентерії лікар призначає ліки, що сприяють зменшенню симптомів інтоксикації та відновленню травлення. При лікуванні дизентерії можуть використовуватися такі препарати:

• антибіотики (при середньотяжкій та тяжкій дизентерії);
• ентеросорбенти (виводять токсини з організму);
• засоби від зневоднення (електроліти, сольові розчини);
• пробіотики (для відновлення мікрофлори кишківника);
• ферментні препарати (для поліпшення травлення).

При легкій формі дизентерії антибіотики не призначаються. Від сильних болів у животі при дизентерії інфекціоніст може призначити спазмолітики та знеболюючі засоби. Не рекомендується вживати протидіарейні ліки, оскільки вони можуть затримувати виведення бактерій з організму. Для лікування амебіазу використовуються протиамебні препарати. Також лікар призначає дієту, що виключає жирні, солоні, гострі продукти і лактозу.

Особливості лікування дизентерії у дітей

Дизентерія у дітей протікає складніше, ніж у дорослих. У дитини можуть бути лихоманка, нудота, слабкість, діарея з кров'ю. Немовлята можуть плакати і відмовлятися від молока.

При середньотяжкій і тяжкій дизентерії дитячий інфекціоніст або педіатр можуть призначити антибіотик. Також лікар може виписати жарознижуючі препарати, спазмолітики, сорбенти. Лікування дизентерії у дітей включає рясне пиття для поповнення рідини (воду, сольові розчини, електроліти). При тяжкому перебігу захворювання може призначатися внутрішньовенне введення рідини. Рекомендовано дробове харчування, що виключає тверду та жирну їжу. Немовлят необхідно продовжувати годувати грудним молоком або адаптованими сумішами.

Як лікувати дизентерію в домашніх умовах?

Лікування дизентерії в домашніх умовах можливе при легкій формі і під контролем лікаря. Пацієнту необхідно забезпечити спокій, відмовитися від фізичних навантажень. Рекомендується пити мінеральну воду без газу, компот без цукру, слабкий чай для поповнення втрати рідини від діареї і блювання. Можна їсти легкозасвоювану їжу (пісні каші, нежирні бульйони). Використання народних засобів (відварів ромашки, календули, шавлії) можливе за рекомендацією лікаря. При лікуванні дизентерії в домашніх умовах можна проконсультуватися з лікарем і задати питання інфекціоністу онлайн.

Не можна приймати антибіотики та інші лікарські препарати при дизентерії без призначення лікаря. Самолікування інфекційних захворювань може призвести до посилення симптомів і появи ускладнень. Наслідками дизентерії можуть бути запалення очеревини, випадання прямої кишки, ураження нирок, артрит.

Що можна їсти за дизентерії?

За дизентерії рекомендується вживати їжу п'ять-шість разів на день невеликими порціями, щоб не перевантажувати кишківник. Їжа повинна бути теплою, холодні та гарячі страви подразнюють слизову оболонку травних органів. Рекомендується вживати їжу у вареному, тушкованому та запеченому вигляді. Також необхідно обмежити кількість солі в раціоні. Продукти, які можна їсти при дизентерії:

• каші (вівсяну, рисову, гречану);
• овочі (моркву, картоплю, гарбуз у відвареному вигляді);
• нежирне м'ясо (курку, індичку, кролика);
• нежирні сорти риби (судак, хек);
• фрукти (банани, запечені яблука);
• яйця некруто зварені;
• хлібобулочні вироби (сухарі з білого хліба, галетне печиво).

При кишковій інфекції слід відмовитися від молочних, бобових продуктів, солодощів, сирих овочів і фруктів. З раціону необхідно виключити смажені, жирні, солоні і копчені страви. Не рекомендується вживати алкоголь, каву, газовані напої.

Як довго лікується дизентерія?

Бактеріальна дизентерія без ускладнень лікується близько п'яти-семи днів, іноді симптоми зберігаються протягом місяця і довше. Амебна дизентерія зазвичай триває до 14 днів. Відновлення слизової оболонки кишківника при ускладненнях може зайняти кілька місяців.

Що таке хронічна дизентерія?

Хронічна дизентерія характеризується тривалим перебігом захворювання (більше трьох місяців) і чергуванням періодів загострення та ремісії. Виникає при недолікованому гострому шигельозі та при ослабленому імунітеті.

Лікування хронічної дизентерії може включати антибіотики, чутливі до збудника інфекції (призначає інфекціоніст після бактеріального посіву калу з визначенням чутливості до антибіотиків). Також лікар призначає препарати, що відновлюють мікрофлору кишківника (пробіотики, пребіотики) та підбирає дієту. В якості симптоматичного лікування можуть використовуватися спазмолітики і сорбенти. Для зміцнення імунітету можуть застосовуватися імуностимулятори та вітамінні комплекси.

Як не заразити інших дизентерією?

Для запобігання зараження дизентерією хворому необхідно обмежити контакти з оточуючими і дотримуватися правил особистої гігієни. Рекомендації, як запобігти поширенню дизентерії:

• мити руки з милом (після відвідування туалету, перед їжею, контактами з поверхнями);
• використовувати окремі предмети гігієни (рушник, мочалку, зубну щітку);
• дезінфікувати унітаз після кожного відвідування туалету;
• користуватися окремим посудом і ретельно мити його після використання;
• проводити вологе прибирання та дезінфікувати поверхні, до яких торкався носій інфекції (дверні ручки, вимикачі, крани);
• прати білизну окремо від оточуючих при максимально високій температурі;
• утриматися від статевих контактів;
• не готувати їжу для інших;
• ізолюватися в окремій кімнаті або приміщенні (за можливості).

При виявленні дизентерії в школах і дитячих садах вводиться карантин для запобігання поширенню інфекції серед дітей. Дорослим необхідно відмовитися від відвідування роботи та громадських місць.

Чи може дизентерія призвести до смерті?

При своєчасному лікуванні дизентерії прогноз сприятливий. Хоча більшість людей почуваються краще через кілька днів після інфікування, дизентерія може викликати ускладнення (сильне зневоднення, інфекційно-токсичний шок, сепсис), які можуть призвести до смерті. У групі ризику знаходяться діти до п'яти років, люди похилого віку. Також дизентерія може бути смертельною для людей з імунодефіцитом.

Що включає профілактика дизентерії?

Для запобігання зараження дизентерією необхідно дотримуватися санітарно-гігієнічних норм. Профілактика дизентерії включає:

• миття рук після відвідування громадських місць, санвузлів, контактів з тваринами і перед вживанням їжі;
• вживання тільки кип'яченої і очищеної води;
• ретельне миття овочів і фруктів перед вживанням їх в їжу;
• дотримання правил зберігання продуктів (стежити за термінами придатності та температурним режимом зберігання);
• відмова від покупки продуктів у місцях, не призначених для торгівлі;
• позбавлення від мух;
• уникнення контакту сирої та готової їжі;
• достатня термічна обробка продуктів;
• купання тільки в дозволених водоймах;
• регулярне вологе прибирання та дезінфекція поверхонь.

Для профілактики дизентерії необхідно уникати контактів із зараженими людьми. Також потрібно утриматися від незахищеного сексу, оскільки дизентерія передається при анальному та оральному проникненні.

Що таке щеплення від дизентерії?

Щеплення від дизентерії — це вакцина, яка призначена для профілактики інфікування бактеріями роду шигела. За даними ВООЗ, кілька вакцин-кандидатів проходять оцінку ефективності. Але на даний момент немає рекомендованої ліцензованої вакцини від дизентерії.

Кому роблять щеплення від дизентерії?

Профілактика дизентерії необхідна для дітей і дорослих з ослабленим імунітетом. Також запобіжні заходи від зараження інфекційними захворюваннями важливі для медиків, працівників харчової промисловості, водоканалу, мандрівників в райони з низьким рівнем санітарії. Але вакцинація від дизентерії не входить до календаря обов'язкових профілактичних щеплень.

Куди роблять щеплення від дизентерії?

Існує кілька кандидатів-вакцин для щеплення від дизентерії. Деякі з них вводяться внутрішньовенно, внутрішньом'язово або орально. Але єдиного ліцензованого щеплення від дизентерії немає.