Що таке лямблії?
Лямблії (Lamblia intestinalis, Giardia lamblia або гардії) — паразитарні одноклітинні мікроорганізми, що мешкають у воді та на сухих поверхнях, забруднених каловими масами інфікованих людей і тварин. Впродовж життєвого циклу лямблії почергово набувають форми трофозоїтів і цист.
Трофозоїти — рухома форма лямблій, що паразитують тільки в тонкому кишечнику людини або тварини. Після прикріплення до кишкового епітелію вони починають інтенсивно розмножуватися шляхом поділу.
Рухливі лямблії, що потрапили в товстий кишечник, перетворюються на цисти та переходять у стан спокою. Цисти лямблій виводяться з товстого кишківника разом з каловими масами та залишаються неактивними до моменту потрапляння в тонкий кишківник нового господаря. Потім паразити проходять життєвий цикл заново.
Що таке лямбліоз?
Поставте своє питання Інфекціоністу «ОН Клінік»
Лямбліоз (гіардіаз, жиардіаз) — інфекційне захворювання шлунково-кишкового тракту, спричинене лямбліями. Місцем локалізації лямбліозу в організмі людини є тонкий кишечник. Небезпека хвороби полягає у здатності протікати безсимптомно, набуваючи хронічної форми та призводячи до ускладнень різного ступеня тяжкості — від алергічних реакцій до пошкодження нервової системи.
Найчастіше лямблія кишкова вражає дітей віком до чотирьох років. Пік захворюваності припадає на кінець літа – початок осені.
Як передається лямбліоз?
Лямбліоз передається фекально-оральним шляхом. Цисти виводяться з організму інфікованої людини разом з калом, а потрапляють в організм нового господаря через рот — найчастіше разом з забрудненою водою та продуктами харчування.
Ще один шлях зараження лямбліями — контактно-побутовий. Паразити можуть бути перенесені в травний тракт брудними руками з предметів, з якими контактувала інфікована людина (сповивальних столиків, ручок у вбиральні чи ванній кімнаті, дитячих іграшок). Люди, які перебувають у групі підвищеного ризику зараження лямбліозом:
- учні шкіл, вихованці дитячих садочків і співробітники дитячих установ;
- люди, які споживають немиті овочі та фрукти, некип'ячену воду;
- члени сім'ї інфікованої людини;
- мандрівники, які відвідують регіони з незадовільними санітарними умовами;
- люди, які контактують із фекаліями під час анального статевого акту;
- пацієнти з ослабленим імунітетом;
- туристи, які п'ють воду з озер, річок, дрібних джерел;
- люди, які випадково ковтнули воду під час купання у відкритих водоймах.
З фекаліями інфікованої людини може виділятися від ста мільйонів до десяти мільярдів цист щодня. У калі лямблії зберігають свою життєздатність до п'яти тижнів. Для зараження достатньо потрапляння 10 цист у харчовий тракт здорової людини.
Як передається лямбліоз
Чи можна заразитися лямбліозом від тварин?
Ймовірність заразитися лямбліозом від собак або котів невисока. Людей зазвичай вражає інший різновид лямблій. Однак за наявності домашнього улюбленця можна зробити кілька кроків, спрямованих на зниження ризику інфікування. Запобіжні заходи, що дають змогу захиститися від зараження лямбліозом від тварин:
- використання рукавичок під час роботи на присадибній ділянці для недопущення прямого контакту із забрудненим фекаліями ґрунтом;
- своєчасне прибирання калових мас тварини з відкритої території;
- регулярне чищення домашніх котячих лотків;
- дезінфекція побутових поверхонь, на яких часто сидить або лежить вихованець;
- знезараження іграшок, мисок для води та їжі, якими користується кішка або собака.
Після дотику до улюбленця та речей, з якими він контактує, слід ретельно мити руки. Рекомендується використовувати антибактеріальне мило та проточну воду.
Які симптоми лямбліозу?
Симптоми лямбліозу зазвичай з'являються через один-два тижні після інфікування. Перша ознака лямбліозу — діарея, за якої частота випорожнень може становити від двох до п'яти разів на день. Інші симптоми лямбліозу в дорослих:
- різкий, неприємний запах калових мас;
- водянисті жовті випорожнення з домішкою слизу;
- підвищене газоутворення в кишечнику;
- постійне бурчання в животі;
- часта відрижка, не пов'язана з прийомом їжі;
- нудота та блювання;
- зниження апетиту;
- біль і спазми у верхній (навколопупковій) частині живота;
- підвищена стомлюваність і загальна слабкість.
До перерахованих симптомів присутності лямблій в організмі часто приєднується підвищена температура тіла. В інфікованої людини може розвинутися алергія на лямблії, що проявляється кропив'янкою. Висип при лямбліозі зазвичай великий — поширюється по всьому тілу. Висипання на шкірі за паразитів, що викликають лямбліоз, можуть свербіти та лущитися.
Паразити перешкоджають засвоєнню поживних речовин (білків, жирів, вуглеводів) у кишечнику. Тому ще однією ознакою наявності лямблій в організмі може стати раптове зниження ваги.
Як діагностують лямбліоз?
На первинній консультації інфекціоніст вивчає анамнез, аналізує скарги пацієнта та для підтвердження діагнозу призначає лабораторну діагностику. Виявити цисти дає змогу мікроскопічний аналіз калу на лямбліоз. За гострого перебігу захворювання цисти починають виділятися з випорожненнями через п'ять-сім днів після появи симптомів. За хронічного жиардіазу вони виводяться не щодня, тому результат першого дослідження калу на лямбліоз може виявитися негативним. Для уточнення клінічної картини доведеться здати аналізи повторно.
До високоефективних способів лабораторної діагностики належить аналіз калу на лямбліоз, виконаний методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Тест дає змогу виявити в досліджуваному зразку генетичний матеріал (ДНК) лямблій.
Ще одним методом діагностики лямблій є дослідження крові на антитіла (імуноглобуліни). Вони являють собою білкові сполуки плазми, які починають вироблятися через два-чотири тижні після зараження, перешкоджаючи розмноженню паразитів і нейтралізуючи токсини, що виділяються ними. Тест на антитіла до лямбліозу здатний вказати на гостру або нещодавно перенесену інфекцію.
Як лікувати лямбліоз?
Починати лікувати лямбліоз з прийому антипаразитарних препаратів недоцільно, оскільки вони можуть спричинити токсико-алергічні ускладнення та загострення симптоматики захворювання. Тому лікування від лямблій проводять у три етапи.
| Базова схема лікування лямбліозу у дорослих | ||
| Етап | Тривалість | Характеристика |
| Перший етап | Один-два тижні | Лікувати лямбліоз у дорослих починають з поліпшення ферментативної активності кишківника й усунення токсикозу. Пацієнту рекомендують дієтотерапію, що передбачає збагачення раціону кашами, свіжими овочами, сухофруктами, нежирним вареним м'ясом, кефіром. Споживання вуглеводів слід звести до мінімуму. За допомогою спеціальної дієти вдається сповільнити процес розмноження лямблій у тонкому кишечнику. Також на першому етапі лікування лямбліозу призначають препарати-ентеросорбенти, що сприяють зв'язуванню і виведенню токсинів з організму. Для поліпшення травлення і засвоєння поживних речовин показані ферменти. Жовчогінні препарати за лямбліозу допомагають активізувати роботу печінки, прискорити відтік жовчі та виведення цист разом із каловими масами. Запобігти алергічній реакції на лямблії дають змогу антигістамінні препарати. Перелічені препарати слід приймати також протягом другого та третього етапів лікування лямбліозу. |
| Другий етап | П’ять-сім днів | На другому етапі терапії пацієнту призначають протимікробні антипротозойні препарати від лямбліозу. У профілактичних цілях приймання таблеток від лямбліозу рекомендовано всім членам сім'ї, які проживають разом з інфікованим пацієнтом. |
| Третій етап | Два-три тижні | На завершальному етапі лікування лямбліозу показані полівітамінні препарати, що підвищують імунітет і знижують ризик повторного захворювання. Для запобігання дисбактеріозу кишківника прописують пребіотики і пробіотики. |
За виражених симптомів синдрому подразненого кишківника лікування лямбліозу в дорослих доповнюють препаратами, що пригнічують перистальтику. За сильного болю в животі пацієнту можуть призначити спазмолітики.
Вагітним жінкам прийом антипротозойних препаратів протипоказаний. Для них оптимальним методом лікування жиардіазу є немедикаментозна терапія, заснована на дотриманні дієти.
Чи може лямбліоз минути сам?
У багатьох пацієнтів лямбліоз проходить самостійно без лікування. Зазвичай ознаки інфекції зникають протягом двох-шести тижнів. За збереження клінічних симптомів захворювання впродовж півтора і більше місяців рекомендується звернутися до лікаря.
Що таке хронічний лямбліоз?
Хронічний жиардіаз діагностують у пацієнтів, у яких ознаки патології періодично проявляються впродовж трьох і більше місяців. Основні симптоми хронічного лямбліозу:
- чергування діареї та закрепів;
- біль у правому підребер'ї, що посилюється після прийому жирної їжі;
- алергічний риніт;
- набряки навколо очей;
- жовтий наліт на язиці;
- випадіння волосся;
- задишка та бронхіальна астма;
- головний біль;
- дратівливість;
- порушення сну.
За хронічного лямбліозу на шкірі можуть з'являтися пігментні плями, що локалізуються в навколопупковій ділянці живота, на шиї та обличчі. Шкірний покрив часто блідне і набуває нерівномірного відтінку. Серед симптомів хронічного лямбліозу — лущення шкіри, яка пересихає через дегідратацію (зневоднення) організму внаслідок діареї.
Як лікувати лямблії в домашніх умовах?
Жиардіаз вимагає терапії під контролем лікаря. Щоб уникнути погіршення стану, не рекомендується лікувати лямблії в домашніх умовах народними методами з недоведеною ефективністю. Кроки, які можна зробити для полегшення симптомів і прискорення одужання:
- дотримання питного режиму для запобігання зневоднення (слід вживати не менше півтора-двох літрів рідини на день);
- перехід на легкозасвоювану їжу (бульйони, нежирне варене м'ясо, каші, овочі) та виключення з раціону смажених, жирних, гострих страв для зниження навантаження на кишечник;
- миття рук після відвідування вбиральні, перед їжею та приготуванням їжі для запобігання поширенню інфекції.
Контролювати ефективність терапії допомагає періодична лабораторна діагностика на лямблії. За збереження генетичного матеріалу паразитів у досліджуваних зразках після лікування необхідно звернутися до лікаря для коригування схеми терапії.
Особливості лямбліозу в дітей
Хронічний жиардіаз у дітей зазвичай протікає без клінічних проявів. До симптомів гострого лямбліозу у дітей відносяться діарея, нудота і блювання, підвищене газоутворення та біль у животі. Паразитуючи в тонкому кишечнику в дітей, лямблії провокують втрату апетиту в їхніх носіїв, перешкоджають нормальному набору ваги, фізичному та психомоторному розвитку.
Ознакою лямбліозу в дітей від народження до двох років є постійне підтягування ніг до живота в положенні лежачи в спробах полегшити біль, про який вони не можуть повідомити батькам. За ураження кишківника лямбліями шкіра в дітей лущиться і покривається сверблячим висипом. Гострий перебіг захворювання супроводжується примхливістю, дратівливістю, безсонням, які негативно позначаються на пам'яті, концентрації уваги, успішності в школі.
За появи симптомів жиардіазу в дитини рекомендується записатися на прийом до дитячого гастроентеролога. Лікар призначить лабораторні аналізи для підтвердження діагнозу та підбере відповідну терапію.
Лікування лямбліозу в дітей вимагає дотримання дієти, що знижує навантаження на кишечник і запобігає розмноженню паразитів. У раціоні мають переважати нежирні сорти м'яса і риби, каші, овочі, знежирені кисломолочні продукти. Від солодощів, борошняних і хлібобулочних виробів рекомендується відмовитися.
Лямбліоз у дітей лікують за допомогою антипаразитарних засобів, коригуючи дозування ліків відповідно до віку і маси тіла пацієнта. Під час лікування лямбліозу в дітей призначають препарати для виведення токсинів з організму (ентеросорбенти) та усунення ознак алергії (антигістамінні препарати). Активізувати травлення допомагає ферментотерапія. Для усунення дисбактеріозу кишечника в курс лікування лямбліозу в дітей включають пробіотики.
Можливі ускладнення лямбліозу
Лямбліоз може спричинити застій жовчі в жовчному міхурі, ознакою якого є постійне відчуття гіркоти в роті. Поширений наслідок лямбліозу — атопічний дерматит на обличчі, за якого шкіра нерівномірно пігментована та пересушена. Інші ускладнення жиардіазу:
- артрит (запальне ураження суглобів);
- анемія (зниження кількості еритроцитів і гемоглобіну в крові);
- мальабсорбція (порушення травлення та всмоктування поживних речовин у кишечнику);
- набряк Квінке (набряк підшкірної клітковини, що часто супроводжується задухою);
- непереносимість лактози (нездатність шлунка та кишечника перетравлювати молочний цукор);
- гастрит (запальне ураження слизової оболонки шлунка);
- астенія (синдром хронічної втоми та безсилля);
- гіпокаліємічна міопатія (слабкість скелетних м'язів);
- дуоденіт (запалення дванадцятипалої кишки);
- офтальмопатія (ураження очей, що супроводжується набряком, почервонінням, випинанням очного яблука і порушенням зору);
- неврози (психічні розлади на тлі тривалого больового синдрому і порушень у роботі кишківника).
За хронічного перебігу захворювання лямблії можуть проникати з тонкого кишківника в жовчні протоки та печінку. Симптомом присутності лямблій у печінці є патологічне збільшення її в розмірах, яке виразно відчувається під час пальпації правого підребер'я. За ураження лямбліозом печінки підвищується рівень печінкових ферментів у крові, про що свідчать результати лабораторної діагностики. Лямблії в печінці здатні спровокувати загострення хронічного гепатиту.
Профілактика лямбліозу
Лікування не гарантує пацієнту можливості позбутися лямблій назавжди. У разі недотримання запобіжних заходів і гігієнічних стандартів після терапії ймовірне повторне зараження паразитами з навколишнього середовища. Методи профілактики жиардіазу:
- миття свіжих овочів і фруктів перед вживанням;
- дотримання правил особистої гігієни (миття рук після прогулянки на вулиці та відвідування вбиральні, перед прийомом і приготуванням їжі);
- уникнення незахищених анальних статевих актів;
- регулярне прибирання кухні, ванної, санвузла;
- уникнення потрапляння в ротову порожнину води під час купання у відкритих водоймах і басейнах.
З метою профілактики жиардіазу рекомендується вживати тільки фільтровану або кип'ячену воду. Для знищення лямблій кип'ятити воду слід не менше десяти хвилин.
У нашого блогу є власні канали в телеграмі та вайбері, в яких ми розповідаємо корисні та цікаві речі про здоров'я. Підписуйтесь, щоб зробити турботу про власне здоров'я та здоров'я сім'ї комфортною та легкою.
Інфектологія в ОН Клінік Харків Ярослава Мудрого
Популярні питання
Лямблії не є різновидом гельмінтів (глистів) — черв'яків, що паразитують в організмі людини та тварин. Глисти — багатоклітинні організми, а лямбліоз викликають одноклітинні паразити Lamblia intestinalis.
Вивести лямблії з організму дає змогу прийом антипротозойних препаратів. У навколишньому середовищі цисти гинуть за температури нижче 13°C. У воді лямблії вбиває кип'ятіння.
Лямблії виходять з організму разом з каловими масами. Перемістившись у товстий кишечник, вони втрачають рухливість і перетворюються на цисти, у формі яких живуть у природному середовищі до потрапляння в тонкий кишечник нового господаря.
Вартість аналізу на лямблії залежить від типу дослідження і методу його проведення. Дізнатися ціну аналізу на лямбліоз можна за телефоном або на сайті медичного центру «ОН Клінік Харків».
Спеціальна дієта за лямбліозу дає змогу знизити навантаження на уражений шлунково-кишковий тракт, прискорити травлення і створити в кишечнику умови, несприятливі для розмноження та життя паразитів. Рекомендується відмовитися від гострих, жирних, смажених страв, солодощів, борошняних виробів і здоби. Меню має бути збагачене кашами, свіжими овочами, сухофруктами, кисломолочними продуктами. Пацієнтам, у яких на фоні жиардіазу розвинулася непереносимість лактози, необхідно виключити з раціону молочні продукти.
Для виявлення цист у випорожненнях пацієнта призначають мікроскопічний аналіз калу на лямбліоз. Дослідження калу методом ПЛР дозволяє виявити генетичний матеріал (ДНК) паразитів в організмі людини. Підтвердити поточну або нещодавно перенесену інфекцію можна за допомогою аналізу венозної крові на антитіла до лямблій.
Анатолій
2 місяці тому
