Питання та відповіді стор. 11

Протокова кіста молочної залози — це доброякісне утворення, що являє собою невелику порожнину, заповнену рідиною, яка утворюється в молочних протоках. Вона частіше трапляється у жінок 30-50 років і може не спричиняти серйозних проблем. Чи небезпечна протокова кіста? На початкових стадіях розвитку і малих розмірах — ні, але з плином часу ризик злоякісного розвитку зростає. У рідкісних випадках можуть запалюватися і ставати причиною дискомфорту. Чи потрібно видаляти кісту? У більшості випадків видалення не потрібне. Однак за відповідних клінічних проявів та ультразвукових характеристик лікар може запропонувати:

• Спостереження — якщо кіста невелика, не збільшується і не викликає скарг.
• Пункцію (аспірацію) — якщо кіста велика і тисне на тканини, її можна зменшити шляхом евакуації вмісту за допомогою тонкої голки (процедура безболісна і проводиться під контролем УЗД).
• Хірургічне видалення — якщо в кісті є підозрілі включення, вона часто запалюється і пункційне лікування малоефективне.

Чим можна себе убезпечити від розвитку несприятливого результату надалі?

• Проходити регулярні УЗД молочних залоз і огляди в мамолога (раз на 6-12 місяців).
• Звертати увагу на гормональні збої (за необхідності лікар може призначити аналізи на визначення рівнів гормонів).
• Стежити за харчуванням і уникати надлишку кофеїну (за деякими даними, він може впливати на кістозні зміни).
• Носити зручну підтримуючу білизну, щоб зменшити дискомфорт.

Протокова кіста молочної залози не становить небезпеки, якщо не росте, не запалюється і не має патологічних змін. Найчастіше вона потребує лише спостереження, але якщо лікар рекомендує пункцію або видалення — краще дотримуватися його рекомендацій.

Добрий вечір. Виявлене ущільнення в грудях, особливо якщо воно болюче, може бути спричинене різними причинами. Важливо не панікувати, оскільки більшість таких утворень не є злоякісними. Тим більше, не варто шукати поради в інтернеті. Найбільш правильним буде не спостерігати за проявами, які приносять занепокоєння, а звернутися до лікаря і отримати вичерпні відповіді на ваші запитання. У більшості жінок молочні залози стають більш чутливими і навіть болючими в певні періоди циклу. То що ж робити? Відповідь проста — отримати кваліфіковану консультацію у лікаря-мамолога. І тільки потім, згідно з рекомендаціями лікаря, займатися самоспостереженням. 

Відстежувати, чи змінюються відчуття і розмір ущільнення залежно від фази циклу.
Звертати увагу на появу нових симптомів, наприклад почервоніння або втягнення шкірних покривів, появу виділень із соска. Коли звернутися до лікаря?

• Якщо ущільнення не зникає протягом 1-2 менструальних циклів.
• Якщо воно швидко збільшується.
• Якщо є виражений біль, почервоніння, втягнення шкіри або виділення із соска.
• Якщо є підвищення температури.

У більшості випадків, проблему вдається розв'язати не хірургічним шляхом, але щоб виключити можливі ускладнення і більш серйозну патологію, краще своєчасно проконсультуватися з мамологом.

Добрий день. Тут треба розібратись, якого вже ж характеру були виділення: серозні (прозорі, «сукровиця») чи виділення з вмістом крові, яка кількість. У будь-якому випадку необхідно звернутись до лікаря-мамолога для обстеження та лікування.

Варто почати з того, що при натисканні на сосок виділення 1 прозорої краплі є варіантом норми. Виділення червоно кольору (від яскраво-червоного до темно-вишневого) можуть бути симптом певних захворювань та станів і їх варто диференціювати, так як лікування обирається окремо та індивідуально: травма молочної залози, інтрадуктальна папілома, фіброаденома, кіста, може бути симптомом злоякісного новоутворення молочної залози, мастит.

В першу чергу лікар має провести мануальний огляд молочних залоз, та взяти виділення на цитологічне дослідження — це є обовʼязковим етапом у встановленні діагнозу, необхідно вияснити, які саме є клітини у матеріалі: (білковий детрит, лейкоцити, еритроцити, клітини потокового епітелію, молозивні тільця) та виключити наявність атипових клітин, клітин внутрішньопротокової папіломи. Наступний метод обстеження — УЗД молочних залоз, в такому випадку не важлива фаза менструального циклу, лікар оцінить діаметр протоків (розширені чи ні), наявність внутрішньопротокових структур (в нормі їх не має бути), та загальний стан молочної залози, наявність утворень паренхіми молочної залози. Якщо Вам 40 років і більше — необхідно зробити скринінгову мамографію. З приводу аналізів картина зовсім інша, так як спектр дуже широкий. Лікар має відштовхуватись від анамнезу всього спостереження у мамолога (якщо ви були у такого спеціаліста раніше), ендокринолога, гінеколога. Вияснити, які препарати наразі отримуєте, якщо отримуєте, чи отримували раніше ЗГТ, ГнРГ та ін. Стандартний пакет аналізів: Пролактин, Кортизол (в слині), гормони щитоподібної залози (ТТГ, АТО, Т3 вільний, Т4 вільний), загальний аналіз крові (якщо підозрюється мастит). Усі аналізи та обстеження лікар призначає індивідуально.

Здрастуйте! Вроджена косоокість — досить складна офтальмологічна проблема, і залежно від її типу, ступеня і причин, методи лікування можуть відрізнятися. Вправи для очей можуть допомогти в деяких випадках, але не завжди здатні повністю виправити вроджену косоокість. Можливі методи корекції:

1. Очкова корекція
2. Оклюзійна терапія.
3. Апаратне лікування.
4. Гімнастика для очей.

Якщо косоокість вроджена, і її кут більше 10 градусів, вправи навряд чи дадуть значний ефект. У таких випадках може знадобитися хірургічна корекція, особливо якщо косоокість заважає нормальному розвитку бінокулярного зору. Якщо вправи і терапія не дають результату, можливо, варто обговорити варіант операції.

Якщо у вас є дані обстежень або висновки лікарів, можемо допомогти їх розшифрувати і дати додаткові рекомендації.

Кардіосклероз - це не окреме захворювання, а патологічний процес у міокарді, за якого функціональні кардіоміоцити (клітини серцевого м'яза) заміщуються сполучною тканиною. По суті, це формування рубцевої тканини, яка не здатна скорочуватися і проводити імпульси, що з часом порушує основну функцію серця - ефективне перекачування крові. Розвиток кардіосклерозу починається в місцях загибелі міокардіальних волокон. У відповідь на ушкодження серцевий м'яз спочатку гіпертрофується (потовщується) для компенсації навантаження, але потім серце розширюється (дилатується), що призводить до відносної клапанної недостатності та порушення кровотоку всередині серця. Зрештою розвивається серцева недостатність.
Причини загибелі кардіоміоцитів:

• Порушення кровопостачання серця.
• Запальні процеси в міокарді.
• Проблеми з обміном речовин у серцевих клітинах.

Найчастіше кардіосклероз розвивається через атеросклероз коронарних артерій, за якого судини серця звужуються через накопичення холестерину та формування бляшок. Це спричиняє ішемію міокарда - хронічний або гострий дефіцит кисню.
За хронічного перебігу, коли уражені одразу кілька судин, ставлять діагноз: «ІХС. Атеросклеротичний кардіосклероз». Якщо кардіосклероз розвивається після інфаркту, його називають «ІХС. Постінфарктний кардіосклероз». Якщо причиною загибелі кардіоміоцитів стало запалення, діагноз звучить як «Міокардіофіброз».

Також кардіосклероз може виникати при системних захворюваннях сполучної тканини (колагенозах).

До чого призводить кардіосклероз?

• Серцева недостатність - зниження насосної функції серця, що погіршує кровопостачання органів.
• Затримка рідини в тканинах, що призводить до набряків, скупчення рідини в черевній і плевральній порожнинах.
• Задишка навіть за невеликих навантажень і в спокої, особливо в горизонтальному положенні.
• Швидка стомлюваність і зниження витривалості.

Комплексне лікування кардіосклерозу спрямоване на підтримання серцевої функції та запобігання ускладненням. При появі тривожних симптомів важливо своєчасно звернутися до кардіолога!

Добрий день! Вікова далекозорість (пресбіопія) — це природний процес, пов'язаний зі зменшенням еластичності кришталика, через що стає важко фокусуватися на близьких предметах. Окуляри не усувають пресбіопію, але вони допомагають компенсувати зниження здатності ока до фокусування. Тобто, це не тимчасове рішення, а спосіб поліпшити зір за вікової далекозорості. Якщо не хочеться постійно носити окуляри, можна розглянути: мультифокальні контактні лінзи — працюють за принципом прогресивних окулярів, лазерну корекцію — у деяких випадках можливе проведення операцій. Повністю повернути молодий зір без операції неможливо, але є способи уповільнити погіршення:

• Тренування акомодації (вправи для очей).
• Правильне освітлення під час роботи.
• Збалансоване харчування для здоров'я очей.
• Регулярні огляди в офтальмолога.

Окуляри — це не тимчасове, а оптимальне і безпечне рішення для вікової далекозорості. Якщо хочеться повністю позбутися необхідності їх носити, варто проконсультуватися з офтальмологом з приводу контактних лінз або хірургічних методів корекції.

Здрастуйте! Короткозорість (міопія) у дітей дійсно може прогресувати, особливо в шкільному віці, коли очі зазнають підвищеного навантаження. Однак є методи, які допомагають уповільнити або зупинити погіршення зору. Як можна уповільнити прогресію міопії?

1. Спеціальні окуляри та лінзи. Окуляри з перифокальними лінзами - допомагають рівномірно розподіляти навантаження на сітківку, знижуючи прогресію міопії. Ортокератологічні (нічні) лінзи — спеціальні жорсткі лінзи, які дитина одягає на ніч, а вдень бачить без корекції. Вони допомагають уповільнити ріст очного яблука, що зменшує швидкість погіршення зору. М'які контактні лінзи з міопічним дефокусом — розроблені спеціально для дітей із прогресуючою міопією.
2. Очна гімнастика. Регулярне виконання вправ зміцнює м'язи очей і покращує кровопостачання.
3. Апаратне лікування. Обов'язково спостерігатися в офтальмолога кожні 6 місяців і стежити за динамікою. Що раніше почати корекцію і профілактику, то більше шансів уповільнити розвиток міопії.

Добрий день! Відбір на реабілітацію пацієнтів, що перенесли інсульт, проводить лікар ФРМ ще на етапі перебування в стаціонарі оцінюючи ступінь інвалідизації за модифікованою шкалою Ренкіна (mRS).

В залежності від стану пацієнта на 2-3 добу в  палаті проводяться пасивні рухи в основних суглобах, вправи для гомілковостопних суглобів, по 5 повторень кожної; глибоке дихання (в положенні лежачи на спині) 2 рази на день. Вертикалізація пацієнта, поступово збільшується навантаження.

При легких порушеннях функцій вправи також проводяться  в тренажерному залі: виконання вправ (пасивні та активні рухи в суглобах) по 5-10 повторень кожної; вправи на  розтягування мʼязів ніг (задньої поверхні стегна, литкових) по 10 повторень кожної; виконання вправ на велоергометрі по 5 хв, підйом по сходинках (2-4 сходинки) з дозволу лікаря. Збільшення дистанції переміщення до 150 м двічі на день (з допомогою, якщо необхідно). Хода на коротку відстань в холі.

Реабілітолог надає інструктаж з приводу домашньої програми рухової активності. Рання позалікарняна программа реабілітації проводиться на базі реабілітаційного відділення (центру) або в домашніх умовах. Головна мета — поступове підвищення рівня функціональної спроможності, поліпшення швидкості ходьби і витривалості, зменшення ступеню залежності від інших людей під час ходи. Зниження факторів ризику серцево-судинних захворювань і підготовка хворого до повернення до професійної діяльності. Ця фаза, як правило, продовжується до 3 місяців. Призначаються фізичні навантаження низької та середньої інтенсивності аеробної та силової спрямованості. 

Хворі на інсульт з мовленнєвими порушеннями (афазією, дизартрією) повинні бути направлені на логопедичну терапію. Якщо пацієнт почуває себе досить добре і мотивовано, терапія повинна проводитися мінімум 2 години на тиждень. Також за призначенням фізіотерапевта проводиться електротерапія (електрофорез, діадинамотерапія, ампліпульстерапія, чрезшкірна електростимуляція та функціональна електроміостимуляція, мікрохвильова терапія, тощо), магнітотерапія, фототерапія (інфрачервоне та ультрафіолетове опромінення, лазеротерапія), термотерапія (парафін, озокерит, пакетна теплотерапія), ультразвук, гідротерапія. Масаж, ортезування, психотерапія.

Більш докладніше та наживо цю тему вам висвітлить лікар фізичної та реабілітаційної медицини.

Під час зміни погоди деяких людей починає турбувати головний біль, що досить ускладнює життя, знижує працездатність, погіршує настрій та виникає потреба у прийомі ліків. Такий стан іноді називають «метеозалежністю». При зниженні атмосферного тиску зменшується парціальний тиск кисню в крові, що спричиняє гіпоксію (нестачу кисню) в органах і тканинах, насамперед у клітинах кори головного мозку, внаслідок чого може виникати головний біль. Як боротися? Рекомендую:

1. Підтримувати здоровий сон та відпочивати.
2. Менше нервувати.
3. Харчуватися збалансовано.
4. Займатися фізичною активністю.
5. Гуляти на свіжому повітрі.
6. У разі виникнення головного болю — приймати НПЗП (Німесил, ібупрофен, парацетамол).

Якщо головний біль стає регулярним у вашому житті — звернутися до лікаря. Адже за допомогою ліків можна зменшити головний біль, але не усунути причину.

Добрий день. Деменція – це прогресуючий клінічний синдром, що супроводжується значним погіршенням когнітивних функцій, а на пізніх стадіях – підвищеною залежністю від сторонньої допомоги. Це незворотний стан, проте існують методи, що допомагають покращити когнітивні та поведінкові розлади завдяки медикаментозному та немедикаментозному втручанню.

Головним підходом у догляді за пацієнтами з деменцією є пацієнтоорієнтована модель, яка передбачає повагу до людини, врахування її інтересів і стимулювання до соціальної та побутової активності. По можливості варто уникати передчасної госпіталізації.

Вправи для пам’яті корисні на ранніх етапах хвороби, але на пізніх стадіях їх ефективність знижується. Люди похилого віку часто мають супутні захворювання (гіпертонію, діабет, інфекції сечовивідних шляхів), тому можуть потребувати нагляду кардіолога, ендокринолога чи уролога. Необхідно виключити депресію та психози, оскільки вони часто супроводжують деменцію. Для запобігання розвитку деменції важливо усунути модифіковані фактори ризику: відмовитися від куріння, зменшити вживання алкоголю. Форми деменції: хвороба Альцгеймера – найпоширеніший тип (60–80%), судинна деменція – 10–25%, деменція з тільцями Леві – 7–25%, рідкісні форми становлять менш ніж 10%. Часто зустрічається змішаний тип захворювання. Лікування призначають психіатри, неврологи або геріатри.
Основні препарати:

• Інгібітори ацетилхолінестерази: донепезил, ривастигмін, галантамін.
• Мемантин – застосовується при середньотяжкій і тяжкій деменції.
• Церебролізин може бути призначений при неефективності основного лікування.
• Використовуються екстракти гінко білоби (мемоплант, тебокан).

Пацієнти, які проходять терапію, потребують регулярного огляду, що включає когнітивну, функціональну та поведінкову оцінку. До 75% людей із деменцією стикаються зі змінами особистості, агресивною поведінкою, неспокоєм, безцільним блуканням, маячними ідеями, галюцинаціями, труднощами з прийомом їжі, нетриманням сечі, порушеннями рухової активності, що підвищує ризик падінь і переломів. При психотичних розладах і поведінкових проблемах слід звернутися до психіатра. Незалежно від стадії захворювання підтримка, турбота та присутність рідних є безцінними для людини з деменцією.

Нудота після гастроскопії — це досить частий побічний ефект, який виникає з кількох причин:

1. Подразнення слизової.
2. Реакція на анестезію.
3. Рефлекторна реакція.
4. Попадання повітря в шлунок.

Зазвичай неприємні відчуття зникають протягом кількох годин, максимум — доби. Якщо нудота зберігається довше або супроводжується сильним болем, блювання з кров'ю чи іншими тривожними симптомами, краще звернутися до лікаря. Що можна зробити, щоб полегшити стан? Пий теплу воду маленькими ковтками. Уникай важкої, жирної та дратівливої їжі в день дослідження.

Якщо відчуття розпирання пов'язане з повітрям у шлунку, спробуй акуратно рухатися або злегка помасажувати живіт. Якщо лікар дозволив, можна випити чорний чай. Загалом, якщо немає інших тривожних симптомів, це нормальна реакція організму, і скоро все мине! Якщо вже були перед дослідженням у гастроентеролога, то відновити дієту і призначене лікування.

Добрий день, для верифікації діагнозу необхідно на першому етапі виконати КТ ОГК та загальноклінічні аналізи крові, після даних досліджень вирішується питання про подальші інвазивні методи дослідження, якщо вони необхідні. Торакоскопія — це оперативне втручання, яке проводиться під загальним знеболенням, для виконання якого мають виставлятись чіткі показання, які не виставляються тільки на основі аускультації, як у вашому випадку.