Базальна температура (БТ) — це найнижча природна температура, якої досягає тіло у стані абсолютного спокою, зазвичай під час сну. Показник вимірюється вранці одразу після пробудження, не встаючи з ліжка, до будь-якої фізичної чи емоційної активності. Значення базальної температури може змінюватися під впливом різних факторів. Фактори, що впливають на базальну температуру, можуть включати:
На базальну температуру також можуть впливати емоційне та фізичне перенапруження, часті стреси, нестача сну. Для отримання точних результатів моніторинг необхідно виконувати щодня в один і той самий час. Також важливо вимірювати базальну температуру одним із обраних способів: у прямій кишці, у роті або у піхві.
Вимірювання базальної температури необхідно проводити для оцінки гормональних змін в організмі, відстеження стану жіночої репродуктивної системи в різні періоди менструального циклу. Моніторинг базальної температури у невагітної жінки особливо важливий для виявлення овуляції — етапу циклу, під час якого зріла яйцеклітина виходить із фолікула яєчника для можливого запліднення. Вимірювання базальної температури також дозволить визначити фертильне вікно — найбільш сприятливий період для зачаття (п'ять днів до овуляції, день овуляції та день після овуляції).
Менструальний цикл складається з двох фаз: фолікулярної та лютеїнової. Фолікулярна фаза починається в перший день менструації і триває до моменту овуляції. У першій фазі циклу підвищується рівень естрогену, а базальна температура зазвичай низька і становить 35,5–36,6 °C.
Овуляція зазвичай настає на 14-й день менструального циклу, який триває 28 днів. Після вивільнення яйцеклітини з яєчника формується жовте тіло (тимчасова ендокринна залоза), яке виробляє прогестерон. Гормон необхідний для підготовки ендометрія (слизової оболонки) матки до можливої імплантації заплідненої яйцеклітини. Збільшення рівня прогестерону супроводжується підвищенням базальної температури на 0,3–1 °C. У лютеїновій фазі вона зазвичай тримається в межах 36,1–37,2°C і залишається підвищеною до початку наступного менструального циклу.
Якщо вагітність не настає, рівень гормону поступово знижується. Також відбувається зниження БТ перед місячними до значень, характерних для фолікулярної фази.
Норма базальної температури у жінок залежить від фази менструального циклу. Від початку менструації і до овуляції базальна температура зазвичай коливається в межах 35,5–36,6 °C. Після овуляції, під впливом прогестерону, базальна температура в нормі підвищується і тримається на рівні приблизно 36,1–37,2 °C протягом усієї лютеїнової фази перед новим циклом місячних.
Вимірювання базальної температури можна проводити у прямій кишці (ректально), у піхві (вагінально) або в роті (орально). Ректальний метод є найточнішим. Важливо обрати один метод вимірювання температури та використовувати його протягом усього процесу моніторингу.
Для вимірювання базальної температури краще використовувати електронний термометр із точністю до двох знаків після коми. Також можна вимірювати базальну температуру за допомогою ртутного градусника, який слід тримати не менше п’яти хвилин.
Основним правилом є щоденне вимірювання базальної температури вранці, не встаючи з ліжка, після тривалого сну тривалістю не менше шести-восьми годин. Моніторинг важливо проводити з початку менструального циклу в один і той самий час, одним і тим самим термометром та обраним способом.
При вимірюванні базальної температури в роті термометр необхідно тримати під язиком із закритим ротом не менше п'яти хвилин. При вимірюванні температури у піхві або прямій кишці градусник вводиться на глибину не більше двох-трьох сантиметрів і утримується до звукового сигналу при використанні електронного приладу або близько п'яти хвилин, якщо градусник ртутний.
Графік базальної температури при здоровому менструальному циклі повинен чітко поділятися на дві фази. У перші 12–14 днів температурні показники можуть коливатися в межах 35,5–36,6 °C. Потім відбувається овуляція, після якої спостерігається підвищення температури на 0,3–0,5 °C, до приблизно 36,1–37,2 °C.
Стрибок базальної температури пов'язаний з виходом яйцеклітини з фолікула яєчника і подальшим виробленням прогестерону. Високі значення базальної температури зберігаються протягом усієї лютеїнової фази до початку наступної менструації. Якщо підвищення температури відсутнє, овуляції в даному менструальному циклі не відбулося.
При нерегулярному менструальному циклі також можна вимірювати базальну температуру. Для підвищення точності результатів моніторинг необхідно проводити протягом декількох менструальних циклів, що дозволить виявити наявність або відсутність овуляції, визначити її приблизний період та оцінити тривалість фолікулярної та лютеїнової фаз.
Базальну температуру не рекомендується вимірювати ввечері. Цей показник відображає найнижчу температуру тіла у стані спокою, яка спостерігається вранці після сну.
Для отримання точних висновків рекомендується проводити вимірювання базальної температури протягом щонайменше трьох менструальних циклів. Регулярний моніторинг дозволяє з імовірністю близько 80–85% підтвердити факт овуляції, а також оцінити тривалість фаз циклу. Період за чотири-п’ять днів до та один день після овуляції є найбільш сприятливим для зачаття.
Відстеження базальної температури може використовуватися як метод контрацепції. Уникати статевих контактів необхідно з початку циклу і ще три дні після підвищення температури. Однак вимірювання базальної температури не є надійним способом контрацепції, особливо при нерегулярних місячних.
Підвищення базальної температури, яке відбувається після виходу яйцеклітини з фолікула яєчника, дозволяє визначити день овуляції. Вона настає за день до підвищення температури. У деяких випадках перед овуляцією або під час неї може спостерігатися невелике короткочасне зниження базальної температури, після чого відбувається її різке підвищення на 0,3–0,5 °C.
Підвищене значення базальної температури, яке зберігається понад 14–16 днів після овуляції й не знижується перед очікуваною менструацією, є непрямою ознакою вагітності. У разі успішного зачаття жовте тіло продовжує синтезувати прогестерон, підтримуючи високу БТ на ранніх термінах вагітності, що є необхідним для розвитку плода. На графіку базальної температури під час вагітності відображаються високі значення температури без характерного зниження значень перед менструацією. Однак для підтвердження вагітності необхідно записатися до гінеколога та здати лабораторний аналіз крові на бета-ХГЧ.
Базальна температура не підвищується після зачаття. Температура залишається підвищеною після овуляції під впливом гормону прогестерону, що може опосередковано вказувати на вагітність.
Базальна температура при позаматковій вагітності зазвичай стабільно залишається підвищеною, як і при матковій вагітності. Цей стан пов’язаний із виробленням прогестерону жовтим тілом у першому триместрі вагітності. Однак у деяких випадках може спостерігатися нестабільність температурних показників або їх зниження в передбачувані терміни менструації, що може свідчити про проблеми на ранніх термінах вагітності. У разі підозри на позаматкову вагітність необхідно записатися на консультацію до гінеколога, який призначить УЗД.
Базальна температура при завмерлій вагітності може помітно знижуватися і повертатися до значень, характерних для фолікулярної фази (35,5–36,6 °C). Цей стан пов’язаний зі зниженням рівня прогестерону внаслідок припинення розвитку плода. Однак основним методом діагностики при підозрі на ускладнення вагітності є УЗД органів малого таза.
У період пременопаузи базальна температура може бути нестабільною, що відбувається внаслідок гормональних коливань через зниження функції яєчників. На графіках часто відсутня характерна різниця між першою (фолікулярною) та другою (лютеїновою) фазами менструального циклу, що може свідчити про нерегулярність або відсутність овуляції.
Вимірювання базальної температури під час клімаксу можна проводити для спостереження за гормональними змінами в організмі. Базальна температура під час клімаксу зазвичай стає стабільною та зниженою. Графік вимірювань буде рівним, без виражених піків та спадів, що підтверджує відсутність овуляторних фаз менструальних циклів.
Головною помилкою під час вимірювання базальної температури є порушення встановленого алгоритму проведення вимірювань. До факторів, що сприяють отриманню спотворених результатів вимірювань температури, можуть належати:
Стреси, емоційне перенапруження, втома також можуть призвести до коливань температури. Наявність в організмі будь-якого запального процесу знижує точність результатів вимірювання базальної температури.
У нашого блогу є власні канали в телеграмі та вайбері, в яких ми розповідаємо корисні та цікаві речі про здоров'я. Підписуйтесь, щоб зробити турботу про власне здоров'я та здоров'я сім'ї комфортною та легкою.
Перш ніж піти, оцініть статтю – нам важливо знати вашу думку!
Дякуємо за вашу оцінку!
Промокод прив'язаний до іншого номера телефону. Вкажіть замасковані 4 цифри номера телефону