Лікування судинних кризів у Чернігові

Судинний криз — це раптове порушення нормального тонусу кровоносних судин, що призводить до різких змін у кровообігу. Лікування підбирається з урахуванням причини та симптомів захворювання та може включати медикаментозну терапію (седативними, антигіпертензивними, антиаритмічними засобами) та корекцію способу життя (зниження стресу, нормалізацію сну, помірну фізичну активність).

У Чернігові на діагностиці та лікуванні судинних кризів спеціалізуються кардіологи медичного центру «ОН Клінік Чернігів». Запис на консультацію кардіолога здійснюється цілодобово.

Причини судинних криз

Патологія може розвинутися на тлі хронічно підвищеного та зниженого артеріального тиску (гіпертонії та гіпотонії). Інші причини судинного кризу можуть включати:

• нейроциркуляторну дистонію (порушення роботи серця та судин через збій регуляції з боку вегетативної нервової системи);
• атеросклероз (відкладання бляшок холестерину на стінках судин);
• феохромоцитому надниркових залоз (гормонально активну пухлину, що провокує різкі стрибки тиску);
• ендокринні захворювання (цукровий діабет, гіпертиреоз, гіпотиреоз);
• васкуліт (запалення судин);
• хронічні захворювання нирок (гломерулонефрит, пієлонефрит, ниркову недостатність);
• зміни гормонального фону (у період менопаузи, прийому гормональних контрацептивів);
• ожиріння;
• часті стреси;
• черепно-мозкові травми;
• шкідливі звички (куріння, зловживання алкоголем);
• тривалий прийом лікарських засобів (антидепресантів, симпатоміметиків);
• малорухливий спосіб життя;
• фізичну перевтому.

Спровокувати порушення венозного тонусу можуть також різкі перепади атмосферного тиску та температури повітря. Також розлад може виникнути внаслідок різкої відміни ліків (антигіпертензивних засобів — при гіпертонії або судинозвужувальних препаратів — при гіпотонії).

Симптоми судинного кризу

Судинний напад може супроводжуватися запамороченням та інтенсивним головним болем, що має давлячий, пульсуючий або розпираючий характер. Інші симптоми судинного кризу можуть включати:

• шум у вухах;
• потемніння в очах або миготіння «мушок» перед очима;
• різкі перепади артеріального тиску;
• задишку;
• біль у грудях зліва;
• почервоніння чи блідість шкіри;
• прискорене або сповільнене серцебиття;
• озноб чи припливи жару;
• надлишкове потовиділення;
• сухість у роті;
• нудоту та блювання;
• тремор рук;
• підвищену тривожність та панічні атаки;
• оніміння та відчуття холоду в кінцівках.

Стан може супроводжуватися порушеннями сну (безсоння або сонливість). У важких випадках можливі погіршення координації рухів та короткочасна втрата свідомості.

Види судинних кризів

За характером зміни артеріального тиску судинний криз може бути гіпертонічним та гіпотонічним. Перший характеризується різким підвищенням артеріального тиску, а другий супроводжується його раптовим зниженням.

За тяжкістю перебігу розрізняють легкі, середньоважкі та важкі судинні кризи. Легкі супроводжуються незначними коливаннями тиску та швидко купіруються, середньоважкі характеризуються вираженою тахікардією та головним болем, а важкі характеризуються різкими перепадами тиску, порушенням координації рухів та непритомністю.

Діагностика судинних кризів у Чернігові

На первинній консультації кардіолог аналізує скарги пацієнта, уточнює дані про нещодавно перенесені черепно-мозкові травми, наявність хронічних захворювань (гіпертонії, атеросклерозу, цукрового діабету), ліки,що приймаються, та спосіб життя. Потім лікар проводить фізикальний огляд, вимірюючи пульс та артеріальний тиск, прослуховуючи серце та легені через стетоскоп, оцінюючи колір шкіри, оглядаючи кінцівки на наявність набряків. Лабораторна діагностика судинних кризів може включати:

• загальний та біохімічний аналізи крові;
• загальний аналіз сечі;
• ліпідограму (визначення рівня жирів у крові);
• аналіз на гормони щитоподібної залози;
• дослідження на рівень кортизолу у крові;
• аналіз крові на цукор та глікований гемоглобін.

Для оцінки функції серця та виключення органічних патологій (пороків клапанів, гіпертрофії міокарда, серцевої недостатності) лікар може направити пацієнта на УЗД серця (ехокардіографію). Виявити порушення мозкового кровообігу та ознаки атеросклерозу дозволяє УЗД судин шиї та голови. За підозри на ендокринну природу патології може знадобитися УЗД щитоподібної залози.

Лікування судинного кризу в Чернігові

Терапія спрямована на нормалізацію артеріального тиску, відновлення серцевого ритму, покращення мозкового та коронарного кровотоку та попередження повторних нападів. Медикаментозне лікування судинного кризу може включати:

• інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) — знижують судинний тонус і підвищений артеріальний тиск;
• бета-блокатори — зменшують частоту серцевих скорочень та нормалізують високий артеріальний тиск;
• антагоністи кальцію — розслаблюють стінки судин, знижують підвищений артеріальний тиск та частоту пульсу;
• симпатоміметики — підвищують низький артеріальний тиск та стимулюють серцеву діяльність;
• седативні засоби та анксіолітики — зменшують тривожність та стабілізують емоційний стан;
• антидепресанти — покращують настрій та знижують чутливість до стресу;
• діуретики — сприяють виведенню зайвої рідини та зниженню підвищеного артеріального тиску;
• ноотропи — активізують кровопостачання головного мозку та покращують когнітивні функції (пам'ять, концентрацію уваги);
• адаптогени — підвищують стійкість організму до психоемоційного та фізичного стресу;
• вітаміни групи В та магній — нормалізують роботу нервової та серцево-судинної систем.

Допомога при судинному кризі, що супроводжується різким підвищенням або зниженням тиску, запамороченням або нападом паніки, включає забезпечення спокою, доступ свіжого повітря, звільнення від здавлюючого одягу і прийом призначених лікарем препаратів. При ознобі людини слід накрити пледом, а при припливах спеки прикласти прохолодний компрес до чола. За відсутності блювання можна пити теплу воду невеликими ковтками. У разі погіршення стану слід викликати швидку допомогу.

Для запобігання рецидивам рекомендується уникати фізичної перевтоми та стресів, відмовитися від шкідливих звичок (куріння, вживання алкоголю) та нормалізувати сон. Також важливо своєчасно лікувати хронічні захворювання, які можуть спровокувати патологію (атеросклероз, цукровий діабет, гіпертонію, гіпотиреоз).

Лікування вегетативно-судинного кризу

Лікування вегетосудинного кризу спрямоване на відновлення балансу вегетативної нервової системи, стабілізацію роботи серця та судин, а також запобігання ускладненням (непритомності, різким перепадам артеріального тиску, порушенням серцевого ритму). Медикаментозне лікування вегетосудинного кризу може включати:

• седативні препарати — використовуються для зниження тривожності та стабілізації нервової системи;
• анксіолітики — допомагають зменшити вираженість панічних атак та страху;
• бета-блокатори — застосовуються для нормалізації частоти серцевих скорочень;
• ноотропні препарати — призначаються для лікування ВСД-діенцефального кризу, сприяють поліпшенню мозкового кровообігу та захищають нейрони від кисневого голодування;
• адаптогени — використовуються для підвищення стійкості організму до стресу та перепадів тиску.

Зняти гострий криз при ВСД допомагають дихальні вправи і холодний компрес. Для профілактики рецидивів важливо дотримуватися режиму сну, відмовитися від куріння та вживання алкоголю, а також обмежити кофеїн та продукти з високим вмістом цукру та жирів.

Лікування гіпертонічного кризу

Лікування спрямоване на поступове зниження артеріального тиску та зменшення ризику ускладнень (інсульту, інфаркту міокарда, набряку легень). Медикаментозне лікування гіпертонічних кризів може включати:

• антигіпертензивні препарати (інгібітори АПФ, блокатори кальцієвих каналів, бета-блокатори) — застосовуються для зниження артеріального тиску;
• діуретики — використовуються для виведення рідини з організму, зменшення об'єму циркулюючої крові та зниження навантаження на серце;
• вазодилататори — допомагають зняти судинний спазм та покращити кровотік;
• седативні засоби — призначаються для зниження тривожності та запобігання викликаним нею різким перепадам тиску;
• ноотропи — застосовуються для поліпшення мозкового кровообігу.

Для зниження навантаження на серцево-судинну систему при ВСД-гіпертонічному кризі слід обмежити споживання солі, цукру, жирної та смаженої їжі, кофеїну та алкоголю. Для запобігання рецидивам важливо також забезпечити повноцінний сон (не менше семи-восьми годин на добу) та помірну фізичну активність (плавання, піші прогулянки).

Лікування гіпотонічного кризу

Терапія спрямована на підвищення артеріального тиску, усунення слабкості та запобігання ускладненням (різкому зниженню працездатності, непритомності, ішемії головного мозку). Медикаментозне лікування гіпотонічного кризу може включати:

• адреноміметики — призначаються для підвищення судинного тонусу та артеріального тиску;
• кофеїновмісні препарати — використовуються для стимуляції центральної нервової системи та тимчасового підвищення тиску;
• адаптогени — застосовуються для підвищення стійкості організму до фізичних та емоційних навантажень;
• ноотропи — призначаються для поліпшення мозкового кровообігу та захисту нейронів від кисневого голодування;
• вітаміни групи B та магній — використовуються для підтримки роботи нервової системи та покращення енергетичного обміну.

У гострий період показаний постільний режим (з піднятим узголів'ям ліжка) та виключення різких рухів для зниження ризику непритомності. Також лікар може рекомендувати рясне тепле пиття для збільшення об'єму циркулюючої крові та поступового підвищення артеріального тиску.

Лікування церебрального судинного кризу

Терапія спрямована на нормалізацію мозкового кровообігу, усунення судинного спазму та запобігання ускладненням (зниженню пам'яті та концентрації уваги, інсульту). Медикаментозне лікування церебрального судинного кризу може включати:

• антигіпертензивні препарати — показані при підвищеному артеріальному тиску;
• спазмолітики та вазодилататори — використовуються для розширення судин та покращення припливу крові до мозку;
• ноотропні препарати — призначаються для покращення мозкового кровообігу та захисту нервових клітин від кисневого голодування;
• седативні засоби — застосовуються для зниження тривожності та стабілізації нервової системи;
• адаптогени — застосовуються для підвищення стійкості організму до стресу.

У гострий період кризу головного мозку додатково рекомендується постільний режим, регулярний контроль артеріального тиску, обмеження психоемоційних навантажень і поступове повернення до фізичної активності після стабілізації стану.

Записатися до медичного центру «ОН Клінік Чернігів» для лікування судинного кризу можна за телефоном, вказаним на сайті, або через онлайн-форму запису на прийом. Для пацієнтів, які не мають можливості відвідати медичний центр особисто, доступна онлайн-консультація кардіолога.