Лікування кардіосклерозу в Чернігові

Кардіосклероз — це заміщення частини м'язової тканини серця (міокарда) щільною сполучною (рубцевою) тканиною. Як наслідок порушується провідність і скорочувальна здатність органу, а також підвищується ризик серцевої недостатності. Для лікування зазвичай потрібен комплексний підхід, що включає медикаментозну терапію (бета-блокаторами, діуретиками, антиаритміками) і корекцію способу життя (відмову від куріння, алкоголю і жирної їжі, щоденну помірну фізичну активність).

На діагностиці та лікуванні кардіосклерозу в Чернігові спеціалізуються кардіологи медичного центру «ОН Клінік Чернігів». Запис на консультацію кардіолога ведеться цілодобово.

Причини кардіосклерозу

Патологія може розвинутися на тлі аутоімунних захворювань сполучної тканини (системного червоного вовчака, системної склеродермії), що вражають серце і судини. Також до заміщення міокарда рубцевою тканиною можуть призвести вроджені та набуті вади серця (стеноз і недостатність аортального або мітрального клапана), що викликають перевантаження серцевого м'яза. Інші причини кардіосклерозу можуть включати:

• ішемічну хворобу серця (порушення кровопостачання міокарда через звуження коронарних артерій);
• інфаркт міокарда (омертвіння ділянки серцевого м'яза внаслідок порушення її кровопостачання);
• міокардит (інфекційне та неінфекційне запалення серцевого м'яза);
• атеросклероз коронарних артерій (накопичення в судинах холестеринових бляшок, що порушують кровотік);
• артеріальну гіпертензію (стійке підвищення артеріального тиску, що призводить до перевантаження і пошкодження міокарда);
• ревматизм (системне запальне захворювання сполучної тканини, яке часто вражає серце);
• цукровий діабет (стійке підвищення рівня цукру в крові, що призводить до порушення живлення серцевої тканини);
• раніше перенесені операції на серці;
• тривалий прийом кардіотоксичних препаратів (цитостатиків, антиаритміків);
• вікову дегенерацію серцевої тканини.

До групи підвищеного ризику входять люди з надмірною вагою, які зловживають алкоголем і ведуть малорухливий спосіб життя. Надмірні фізичні навантаження і хронічний стрес також підвищують ймовірність розвитку кардіосклерозу.

Симптоми кардіосклерозу

Про розвиток захворювання може свідчити задишка, яка на ранніх стадіях з'являється при значному фізичному навантаженні, а на пізніх — і в стані спокою, посилюючись в горизонтальному положенні. Інші симптоми кардіосклерозу можуть включати:

• колючий або тиснучий біль в області серця;
• прискорене серцебиття (тахікардію);
• перебої в роботі серця (аритмію);
• підвищений артеріальний тиск (гіпертензію);
• кашель, що посилюється вночі;
• запаморочення і непритомність;
• слабкість і швидку втомлюваність;
• порушення сну (безсоння, переривчастий сон).

Однією з ознак рубцевих змін у серцевому м'язі є набряки стоп і щиколоток, що посилюються до вечора. На пізній стадії захворювання вони можуть поширюватися на гомілки, стегна і живіт. Набряки зумовлені затримкою рідини в організмі через знижену насосну функцію серця.

Види кардіосклерозу

За поширеністю захворювання буває вогнищевим і дифузним. При вогнищевому кардіосклерозі сполучна тканина заміщає м'язові волокна на окремих, обмежених ділянках серця. Дану форму захворювання поділяють на два різновиди — дрібновогнищеву і великовогнищеву. Для дрібновогнищевого кардіосклерозу характерні невеликі рубці, що часто виникають після багаторазових дрібних інфарктів або хронічної ішемії. Великовогнищева форма захворювання супроводжується формуванням великих щільних рубців, зазвичай внаслідок трансмурального інфаркту міокарда.

При дифузному кардіосклерозі сполучна тканина рівномірно розростається по всій площі серцевого м'яза, не утворюючи чітких меж. Частими причинами дифузного кардіосклерозу є атеросклероз коронарних артерій і хронічний міокардит.

Захворювання також класифікують за ступенем вираженості морфологічних змін і функціональних порушень серця. Ступені кардіосклерозу включають:

1. Кардіосклероз 1 ступеня. Характеризується заміщенням незначної кількості м'язових волокон сполучною тканиною. Скоротливість серця практично не порушена, симптоми мінімальні або відсутні.
2. Кардіосклероз 2 ступеня. Супроводжується вираженими рубцевими змінами в серці. При атеросклеротичному кардіосклерозі 2 ступеня можливі порушення провідності та ритму, помірні ознаки серцевої недостатності (задишка при навантаженні, підвищена стомлюваність).
3. Кардіосклероз 3 ступеня. Відрізняється значним заміщенням міокарда сполучною тканиною. Скоротлива здатність серця знижена, ознаки серцевої недостатності (набряки, задишка в спокої, тахікардія, аритмія) яскраво виражені.

За функціональними проявами виділяють кардіосклероз з порушенням ритму і без нього. У першому випадку фіброзною тканиною заміщуються ділянки провідної системи серця, що призводить до аритмії. У другому випадку рубцеві зміни не зачіпають провідну систему, тому серцевий ритм залишається регулярним.

Діагностика кардіосклерозу в Чернігові

На первинній консультації кардіолог аналізує скарги пацієнта, уточнює інформацію про раніше перенесені інфаркти та операції на серці, наявність хронічних серцево-судинних патологій (атеросклерозу, міокардиту), спосіб життя та прийняті ліки. Потім лікар проводить фізикальний огляд, прослуховуючи серце через стетоскоп, вимірюючи пульс і артеріальний тиск. Лабораторна діагностика кардіосклерозу може включати:

• загальний аналіз крові для виявлення ознак запалення та анемії;
• коагулограму (оцінку згортання крові);
• тест на рівень тропоніну за підозри на недавній інфаркт;
• ліпідограму для оцінки концентрації жирів у крові та виявлення ознак атеросклерозу;
• аналізи на рівень глюкози в крові для виключення або підтвердження цукрового діабету, який збільшує ризик ураження судин і серця;
• аналіз на рівень натрійуретичного пептиду за підозри на серцеву недостатність;
• тести на ревматоїдний фактор і антинуклеарні антитіла для виявлення аутоімунних захворювань (системного червоного вовчака, ревматоїдного артриту, системної склеродермії), які можуть вражати серцевий м'яз.

Електрокардіографія (ЕКГ) при кардіосклерозі допомагає виявити аритмію, блокади провідної системи і постінфарктні зміни електричної активності міокарда. УЗД серця (ехокардіографія) дозволяє візуалізувати структуру міокарда, визначити ділянки рубцевих змін, оцінити скоротливість лівого шлуночка, стан клапанів і наявність ознак серцевої недостатності.

Лікування кардіосклерозу в Чернігові

Терапія спрямована на уповільнення прогресу рубцевих змін у міокарді, усунення симптомів і профілактику ускладнень (порушень ритму, серцевої недостатності). Медикаментозне лікування кардіосклерозу може включати:

• інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) — знижують артеріальний тиск і навантаження на серце, сповільнюючи структурні зміни міокарда;
• бета-блокатори — зменшують частоту серцевих скорочень, знижують споживання серцем кисню і ризик аритмії, покращують функцію органу при хронічній серцевій недостатності;
• антагоністи альдостерону — пригнічують затримку натрію і води, зменшують симптоми серцевої недостатності та уповільнюють структурні зміни міокарда;
• діуретики — сприяють виведенню надлишкової рідини з організму і зменшенню набряків;
• статини — нормалізують рівень холестерину, уповільнюють розвиток атеросклерозу і зменшують ризик повторних інфарктів;
• антикоагулянти та антиагреганти — запобігають утворенню тромбів;
• антиаритміки — стабілізують серцевий ритм при порушеннях провідності та аритмії;
• ноотропи — покращують мозковий кровообіг та обмін речовин у нервових клітинах (нейронах);
• нітрати — розширюють судини, покращують коронарний кровотік і зменшують симптоми стенокардії;
• препарати магнію і вітаміни групи В — прискорюють обмінні процеси в серцевому м'язі.

Немедикаментозні заходи включають відмову від куріння і алкоголю, зниження споживання солі та тваринних жирів, помірну щоденну фізичну активність. Для уповільнення прогресування захворювання важливо проходити своєчасне лікування фонових патологій — гіпертонії, ішемічної хвороби серця, цукрового діабету, міокардиту.

Лікування дифузного кардіосклерозу

Медикаментозна терапія дифузного кардіосклерозу підбирається з урахуванням причини ураження міокарда. При атеросклеротичній природі захворювання можуть призначатися статини для зниження рівня холестерину і уповільнення утворення бляшок на стінках судин. Для придушення запалення при міокардиті можуть використовуватися протизапальні засоби, а при інфекційній природі захворювання — противірусні або антибактеріальні препарати для усунення збудника.

Після інфаркту терапія спрямована на запобігання рецидивам і уповільнення рубцевого переродження міокарда, для чого можуть застосовуватися інгібітори АПФ і бета-блокатори. Для профілактики тромбозів кардіолог може призначити антикоагулянти та антиагреганти, при порушеннях серцевого ритму — антиаритміки, а при набряках — діуретики. Підтримку електролітного балансу забезпечують препарати калію та магнію, а поліпшення живлення серцевого м'яза та нервової провідності — вітаміни групи B.

Лікування постінфарктного кардіосклерозу

Терапія постінфарктного кардіосклерозу спрямована на запобігання повторних інфарктів, підтримку функції міокарда і профілактику серцевої недостатності. Для зниження артеріального тиску і частоти серцевих скорочень кардіолог може призначити інгібітори АПФ і бета-блокатори. З їх допомогою вдається знизити навантаження на серце і уповільнити заміщення ділянок міокарда рубцевою тканиною.

При ознаках застою рідини в організмі (набряках, задишці) можуть використовуватися діуретики, а при порушеннях серцевого ритму — антиаритміки. Препарати калію і магнію можуть застосовуватися для нормалізації електролітного балансу і зниження ризику аритмії, пов'язаної з порушенням провідності в зміненому міокарді.

Лікування атеросклеротичного кардіосклерозу

Для зниження рівня холестерину і запобігання утворенню нових бляшок на стінках судин можуть застосовуватися статини. Для активізації коронарного кровотоку і живлення серцевого м'яза можуть використовуватися препарати, що поліпшують мікроциркуляцію.

Нормалізувати підвищений артеріальний тиск і знизити частоту серцевих скорочень дозволяють інгібітори АПФ і бета-блокатори. Усунути застій рідини та зменшити набряки допомагають діуретики, а знизити ризик тромбоутворення — антиагреганти та антикоагулянти.

Лікування постміокардитичного кардіосклерозу

Основна мета медикаментозної терапії при постміокардитичному кардіосклерозі полягає в підтримці скорочувальної функції серця і запобіганні серцевої недостатності. Знизити навантаження на міокард і уповільнити фіброз допомагають інгібітори АПФ. Зменшити потребу серця в кисні та мінімізувати ризик тахікардії дозволяють бета-блокатори.

Для усунення застою рідини в організмі можуть використовуватися діуретики. Оскільки рубцеві зміни в міокарді створюють передумови для порушення серцевого ритму, кардіолог може призначити курс антиаритміків. Для нормалізації електролітного балансу і зниження ризику аритмії, пов'язаної з порушеннями мембранної збудливості міокарда, можуть застосовуватися препарати калію і магнію.

Лікування міокардитичного кардіосклерозу

Лікування активного міокардиту підбирається з урахуванням причини запалення. При вірусній інфекції можуть застосовуватися противірусні препарати, а при бактеріальній — антибіотики. Для лікування аутоімунного міокардиту може знадобитися курс імуносупресорів. Для зниження запалення і полегшення симптомів кардіолог може призначити нестероїдні протизапальні засоби, а при їх неефективності — кортикостероїди.

Для зниження навантаження на серце і профілактики фіброзу міокарда можуть знадобитися інгібітори АПФ і бета-блокатори. Знизити набряки та зменшити навантаження на серце дозволяють діуретики, контролювати частоту і ритм серцевих скорочень допомагають антиаритміки. Для стабілізації електричної активності міокарда і корекції електролітних порушень кардіолог може призначити препарати калію і магнію.

Лікування кардіосклерозу з порушенням ритму

Основою медикаментозного лікування кардіосклерозу з порушенням ритму є антиаритмічні препарати. Вони стабілізують серцевий ритм, пригнічуючи патологічні електричні імпульси та відновлюючи нормальну серцеву провідність.

Для зниження частоти серцевих скорочень і профілактики тахікардії кардіолог може призначити бета-блокатори. Для уповільнення структурних змін міокарда, поліпшення скорочувальної функції серця і профілактики аритмії можуть застосовуватися інгібітори АПФ і антагоністи альдостерону. Знизити ризик тромбозів та інсульту дозволяють антикоагулянти та антиагреганти. Нормалізувати електролітний баланс і стабілізувати серцевий ритм допомагають препарати калію та магнію.

Лікування вогнищевого кардіосклерозу

Медикаментозне лікування вогнищевого кардіосклерозу підбирається залежно від причини ураження міокарда. Після інфаркту можуть застосовуватися інгібітори АПФ і бета-блокатори для зниження навантаження на міокард і уповільнення рубцевого переродження серцевого м'яза. При міокардиті можуть використовуватися протимікробні, противірусні та протизапальні препарати.

Відновити серцевий ритм, порушений внаслідок заміщення міокарда сполучною тканиною, допомагають антиаритмічні засоби. Для підтримки електролітного балансу можуть застосовуватися препарати калію і магнію. Вітаміни групи B можуть використовуватися для поліпшення обмінних процесів у кардіоміоцитах (м'язових клітинах серця).

Записатися в медичний центр «ОН Клінік Чернігів» для лікування кардіосклерозу можна за телефоном, вказаним на сайті, або через онлайн-форму запису на прийом. Ми також пропонуємо онлайн-консультацію кардіолога для всіх, хто не може відвідати медичний центр особисто або хоче пройти повторний прийом без візиту в медичний центр.