Що таке цитомегаловірус?
Цитомегаловірус (цитомегалія, cytomegalovirus або CMV) — це інфекційне захворювання, збудником якого є герпесвірус (вірус герпесу людини) п'ятого типу. Аналізи крові показують, що глобальний рівень інфікування цитомегаловірусом серед дорослих пацієнтів становить від 50% до 90%.
Як передається цитомегаловірус?
Поставте своє питання Інфекціоністу «ОН Клінік»
Цитомегаловірусна інфекція (ЦМВІ) — це заразне захворювання. Цитомегаловірус може передаватися від людини до людини через кров, слину, сльози, сечу, кал, сперму, вагінальні виділення та грудне молоко. Шляхи передачі цитомегаловірусу можуть включати:
- дотики до очей, носа або рота після контакту з рідинами організму інфікованої людини;
- трансплантацію інфікованих органів, кісткового мозку, стовбурових клітин;
- переливання крові;
- незахищений секс.
За цитомегаловірусу у вагітної існує ризик передачі інфекції від матері в період виношування дитини або під час пологів. Методи діагностики захворювання дають змогу виявити ознаки вірусу в організмі, проте з їхньою допомогою неможливо отримати точну інформацію, як саме передався ЦМВ.
Як зрозуміти, що в мене цитомегаловірус?
Симптоми ЦМВ залежать від стану імунної системи. Також на прояви цитомегаловірусу в дітей і дорослих впливає механізм виникнення захворювання, який може бути вродженим або набутим.
Симптоми цитомегаловірусу за здорової імунної системи
У більшості жінок і чоловіків зі здоровою імунною системою цитомегаловірус протікає безсимптомно. Інфекція може залишатися в латентному (неактивному) стані впродовж усього життя. Симптоми цитомегаловірусу можуть включати:
- збільшення лімфовузлів;
- болі в горлі;
- підвищене потовиділення;
- головний біль;
- занепад сил;
- м'язові болі.
Ще одним симптомом, який може виникнути за цитомегаловірусу, є висип на шкірі. Висипання, що супроводжують ЦМВ, можуть бути схожими з проявами кропив'янки або набувати папульозного характеру (підніматися над прилеглими ділянками шкірного покриву).
Симптоми цитомегаловірусу за ослабленої імунної системи
На фоні ослаблення імунної системи організм не може активно боротися з вірусом, тому прояви захворювання можуть бути частими і важкими. Симптоми цитомегаловірусу в чоловіків і жінок за ослабленої імунної системи можуть включати:
- високу температуру;
- цитомегаловірусний енцефаліт (судоми, головний біль, сплутаність свідомості);
- ЦМВ-гастрит або коліт (болі в шлунку, кров у калі, нудоту, блювання, діарею);
- цитомегаловірусний ретиніт (затуманення або втрата зору);
- ЦМВ-пневмоніт (задишку, кашель, слабкість і болі в м'язах).
Важкі форми цитомегаловірусу, що посилюються імунологічними порушеннями, можуть проявлятися виразками на шкірі голови та обличчя. Цитомегаловірус також є однією з причин появи виразок у роті. За виразок, що вражають шкіру або слизові оболонки, рекомендується проводити додаткові обстеження на бактеріальні та грибкові інфекції, які можуть потребувати лікування.
Симптоми вродженого цитомегаловірусу
Цитомегаловірус проявляється не у всіх інфікованих новонароджених. Симптоми вродженого цитомегаловірусу можуть включати:
- низьку вагу при народженні або повільне збільшення у вазі;
- анемію;
- жовтяницю;
- висип (шкірний висип при цитомегаловірусі може доповнюватися синцями);
- збільшення печінки або селезінки;
- маленький розмір голови (мікроцефалію).
Ще одним симптомом вродженої форми цитомегаловірусу в дітей є погіршення слуху. Також за ЦМВ можуть виникати затримки розвитку рухових навичок.
Який лікар лікує цитомегаловірус?
Заі виявлення проявів цитомегаловірусу рекомендується записатися на консультацію інфекціоніста. Лікар призначить обстеження і складе схему лікування ЦМВ.
Як діагностують цитомегаловірус?
Результати обстежень можуть спростувати або підтвердити інфікування вірусом. Діагностика цитомегаловірусу може включати:
- огляд;
- збір анамнезу;
- аналіз сечі;
- ПЛР слини на цитомегаловірус;
- аналізи крові на ЦМВ.
Одним з аналізів, які проводять за підозри на цитомегаловірус, є тест на авідність антитіл. Під час дослідження визначається ступінь міцності зв'язування молекул антитіл з молекулами антигену.
Низька авідність вказує на нещодавно перенесену інфекцію (протягом попередніх трьох місяців), а висока авідність означає, що з моменту інфікування цитомегаловірусом минуло більше ніж півроку. Диференціальна діагностика дає змогу виключити патології, прояви яких можуть бути схожими із симптомами ЦМВ (інфекційний мононуклеоз, вірус Епштейна-Барр, вірусний гепатит, ВІЛ або вірус герпесу людини шостого типу).
Як лікують цитомегаловірус?
Основу лікування цитомегаловірусу складають противірусні препарати у вигляді таблеток, очних крапель або внутрішньовенних ін'єкцій. Цілями терапії ЦМВ у дітей і дорослих є уповільнення розмноження вірусу, полегшення симптомів і запобігання ускладненням захворювання.
Як довго лікується цитомегаловірус?
Тривалість приймання ліків від цитомегаловірусу підбирається індивідуально з урахуванням динаміки симптомів хвороби. У середньому один курс лікування цитомегаловірусу може тривати від кількох тижнів до кількох місяців.
Особливості лікування цитомегаловірусу під час вагітності
За виникнення симптомів ЦМВ у жінок під час вагітності слід записатися на прийом до гінеколога, який за результатами огляду може скерувати пацієнтку на огляд інфекціоніста та лабораторні тести. Однією з ознак цитомегаловірусу під час вагітності є підвищений рівень імуноглобуліну IgG у крові. Виявлення цитомегаловірусу в мазку у жінок вказує на ураження сечостатевої системи.
За неускладнених форм цитомегаловірусу у вагітних лікар може обмежитися спостереженням або симптоматичною терапією. Медикаменти в період вагітності призначаються з урахуванням протипоказань. Противірусні препарати під час проявів ЦМВ під час вагітності не використовуються через недостатню вивченість впливу побічних ефектів приймання медикаментів на здоров'я матері та плода. Активне лікування цитомегаловірусу може проводитися перед вагітністю або після пологів.
Як подбати про себе при цитомегаловірусі?
Одним із поширених проявів ЦМВ є занепад сил, тому за загострень хвороби необхідно переглянути інтенсивність щоденних навантажень і збільшити кількість часу, що приділяється відпочинку. Також лікар може порекомендувати рясне пиття і постільний режим (наприклад, у разі лихоманки).
Як подбати про дитину за цитомегаловірусу?
При діагностуванні цитомегаловірусу в дітей слід дотримуватися графіків приймання ліків і періодичних оглядів. Регулярне спостереження у лікаря дає змогу запобігти ускладненням хвороби та за необхідності внести корективи в курс лікування ЦМВ.
Можливі ускладнення цитомегаловірусу
Цитомегаловірус небезпечний ускладненнями, які можуть включати труднощі з концентрацією уваги, проблеми з пам'яттю, мононуклеоз, травні порушення, захворювання печінки, мозку і нервової системи. Наслідки цитомегаловірусу при ослабленому імунітеті можуть включати:
- порушення зору, зокрема запалення світлочутливого шару ока (ретиніт);
- запалення товстої кишки (коліт), стравоходу (езофагіт) або печінки (гепатит);
- перфорацію стравоходу або кишківника;
- пневмонію, дихальну недостатність;
- запалення мозку (енцефаліт).
Якщо не лікувати вроджений цитомегаловірус, підвищується ризик виникнення проблем зі слухом, зором, порушення роботи м'язів, печінки, нирок, селезінки, головного мозку та відставання в розвитку. Ускладнений цитомегаловірус під час вагітності може призвести до викидня.
Як запобігти зараженню цитомегаловірусом?
Щоб знизити ризик зараження ЦМВ, рекомендується уникати контактів з зараженими біологічними рідинами. Методи профілактики цитомегаловірусу включають:
- використання презерватива під час сексу;
- регулярне миття рук з милом (не менше 15-20 секунд);
- дезінфекцію поверхонь і предметів побуту;
- уникнення поцілунків і спільного використання посуду.
За ослабленої імунної системи профілактика захворювання може доповнюватися прийомом противірусних препаратів, призначених лікарем. Вакцини від ЦМВІ перебувають у стадії розробки.
У нашого блогу є власні канали в телеграмі та вайбері, в яких ми розповідаємо корисні та цікаві речі про здоров'я. Підписуйтесь, щоб зробити турботу про власне здоров'я та здоров'я сім'ї комфортною та легкою.
Інфектологія в ОН Клінік Одеса (Центр)


Інфектологія ОН Клінік в інших містах
Популярні питання
Антитіла — це захисні білки (імуноглобуліни), які виробляються імунною системою, мають здатність зв'язуватися з цитомегаловірусом і виводити його з організму. Виділяють два основних види антитіл, які використовуються імунною системою під час потрапляння в організм антигену (цитомегаловірусу): Ig G та Ig M.
Антитіла IgG становлять приблизно 70-75% усіх імуноглобулінів, присутніх в організмі, і допомагають захистити його від вірусних і бактеріальних інфекцій. Антитіла IgM, що знаходяться в крові та лімфатичній системі, також діють як перша «лінія захисту» від інфекцій і беруть участь у регуляції імунітету.
Аналіз крові на антитіла до цитомегаловірусу є важливим етапом обстежень під час діагностики захворювання. Перевищення норми IgG (понад шість антитіл в одному мілілітрі крові) може інтерпретуватися як одна з ознак цитомегаловірусу.
Способи значного зниження концентрації життєздатного ЦМВ, присутнього на шкірі рук, включають їх миття з милом або обробку дезінфекційним засобом на спиртовій основі. За відсутності доступу до мила і теплої води рекомендується користуватися спиртовими антисептиками. Серветки, просочені спиртом, демонструють нижчу ефективність у захисті від інфікування цитомегаловірусом порівняно зі спиртовмісними антисептичними розчинами. Для нейтралізації цитомегаловірусу, який може бути присутнім у грудному молоці, достатньо піддати його пастеризації за температури щонайменше 62°C (інактивація вірусу відбувається протягом п'яти секунд).
ЦМВ не належить до числа інфекцій, що передаються статевим шляхом. Зараження цитомегаловірусом під час незахищеного сексу з інфікованим партнером можливе, проте цей спосіб передачі інфекції не є найпоширенішим.