Як лікувати рефлюкс-езофагіт?

Хвороба впливає на якість життя: знижує працездатність, порушує сон та змінює щоденну діяльність. Зустрічається переважно у дорослих. Рефлюкс-езофагіту розвивається внаслідок порушення роботи нижнього стравохідного сфінктеру, який у нормі не дає вмісту шлунка потрапити у стравохід.
На розвиток рефлюкс-езофагіту впливають наступні фактори:
Гастроезофагеальний рефлюкс виникає тоді, коли шлункова кислота потрапляє в стравохід, що викликає його подразнення. Якщо симптоми гастроезофагеального рефлюксу виникають більш ніж два рази на тиждень, людині діагностують гастроезофагеальну рефлюксну хворобу (ГЕРХ).
ГЕРХ – це хронічне рецидивуюче захворювання, зумовлене порушенням моторно-евакуаторної функції гастроезофагеальної зони, що характеризується спонтанними або регулярними закидами у стравохід шлункового вмісту. ГЕРХ призводить до ушкодження дистального відділу стравоходу з розвитком у ньому ерозивно-виразкових, катаральних і функціональних порушень. Симптоми ГЕРХу:
Якщо присутні симптоми рефлюксної хвороби, необхідно звернутися до лікаря-гастроентеролога. Адже відсутність лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби може призвести до хронічної форми захворювання і можливих ускладнень:
Лікування ГЕРХ включає зміну способу життя, медикаментозну терапію, у складних випадках — хірургічне втручання. Лікування ГЕРХ спрямоване на зменшення рефлюксу, поліпшення стравохідного кліренсу і захист слизової оболонки стравоходу. Дієта за гастроезофагеальної рефлюксної хвороби спрямована на виключення із раціону продуктів харчування, які викликають симптоми ГЕРХу. Лікування і дієту призначає лікар-гастроентеролог, самостійне лікування не матиме ефективності, а навпаки може зашкодити здоров'ю.
Гастроезофагеальну рефлюксну хворобу лікує лікар-гастроентеролог. При лікуванні рефлюкс-езофагіту дотримуються принципів: зміна образу життя та зменшення кількості кислоти у просвіті стравоходу. Головна мета лікування – ослаблення симптомів та покращення якості життя хворих.
Перш за все потрібно змінити стиль життя:
Рефлюкс-езофагіт лікується за допомогою медикаментів. Найбільш ефективні – інгібітори протонної помпи. Це ліки, які зменшують виділення соляної кислоти в шлунку. Також лікар може призначити інші ліки, які зменшують симптоми: альгінати, антациди, адсорбенти та прокінетики. Які саме ліки призначить лікар – залежить від результатів діагностики та індивідуальних особливостей організму хворого.
Хірургічне лікування призначається рідко. Операція може призначатись, якщо рефлюкс-езофагіт супроводжується великою грижею стравохідного отвору діафрагми, яка посилює симптоми. Серед інших показань до оперативного втручання – небажання приймати медикаменти та езофагіт, стійкий до лікування.
Для 90% пацієнтів прогноз сприятливий. В інших випадках виникають ускладнення: кровотеча, стравохід Барретта, розвиток злоякісних новоутворень та виразок шлунка й дванадцятипалої кишки.
Для профілактики рефлюкс-езофагіту потрібно дотримутватися правил, які описані в пункті про зміну стилю життя: не вживати газовані напої, виключити алкоголь, не надягати тугі пояси та спати на декількох подушках. Основні принципи профілактики – зберігати здоровий образ життя, раціонально харчуватися та контролювати вагу тіла.
Для профілактики рецидивів рефлюкс-езофагіту використовують профілактичну дозу інгібіторів протонної помпи. Лікарі кажуть, що кожен приступ печії та болей за грудиною потрібно ліквідувати: кожен приступ свідчить про пошкодження слизової оболонки стравоходу.
Якщо у вас чи у вашої близької людини з’явилась печія та болі в області серця, які часто комбінуються з кашлем та відрижкою, зверніться до лікаря-гастроентеролога. Він діагностує захворювання та призначать лікування. Не зважайте на симптоми: нелікований рефлюкс-езофагіт може перейти у рак шлунка та стравоходу.