Лікування дуоденіту в Черкасах

Запальне захворювання верхньої частини тонкого кишківника (дванадцятипалої кишки) називають дуоденітом. Захворювання супроводжується болями в животі та диспепсичними розладами, протікаючи в гострій і хронічній формах. Без лікування дуоденіт може призвести до утворення ерозій і виразок у кишківнику, гострого панкреатиту, внутрішніх кровотеч.

Діагностику та лікування дуоденіту в Черкасах можна пройти в медичному центрі «ОН Клінік Черкаси». Запис на прийом до гастроентеролога ведеться цілодобово.

Що таке дуоденіт

Дуоденіт — це гостре або хронічне запалення слизової оболонки дванадцятипалої кишки, розташованої відразу за шлунком. Дванадцятипала кишка (ДПК) відповідає за процес розщеплення їжі, виробляючи ферменти та гормони, які регулюють діяльність шлунково-кишкового тракту та обмін речовин в організмі. Дуоденіт виникає, коли імунна система активує режим захисту слизової оболонки кишківника від інфекцій або пошкоджень шлунковим соком.

Причини дуоденіту

Найчастішою причиною дуоденіту є хелікобактерна інфекція (виявляється зазвичай у шлунку). Helicobacter pylori — це бактерія, яка присутня в організмі у 50-75% світового населення і не викликає проблем у більшості людей. Але в разі безконтрольного розмноження бактерії викликають інфекцію, яка роз'їдає слизову оболонку дванадцятипалої кишки. Інші причини дуоденіту:

• надлишок шлункової кислоти;
• хвороба Крона (хронічне запалення кишківника);
• грибкові або вірусні інфекції (лямбліоз);
• целіакія (непереносимість глютену);
• хронічний кислотний рефлюкс (рефлюксний дуоденіт);
• харчова алергія;
• куріння та надмірне вживання алкоголю;
• наслідки променевої терапії.

Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) і антибіотики також чинять подразнювальну дію на слизову оболонку дванадцятипалої кишки. Іншими провокувальними факторами дуоденіту можуть бути дефіцит ферментів у кишковому тракті, зниження імунітету, травми шлунка або тонкого кишківника.

Симптоми дуоденіту

Нічними болями дуоденіт проявляється в періоди загострення захворювання. Пацієнти скаржаться на загальну слабкість, підвищення температури, тахікардію (порушення серцевого ритму) і задишку. За дуоденіту болі не локалізовані в одному місці, а поширюються по всій ділянці живота, зачіпаючи шлунок, тонкий кишківник, усю слизову оболонку дванадцятипалої кишки або тільки її розширену початкову частину (цибулину). Запалення цибулини дванадцятипалої кишки називається бульбітом. Загальні симптоми дуоденіту:

• болі в черевній порожнині;
• печія і гірка відрижка;
• нудота і блювання;
• діарея;
• втрата ваги;
• підвищене газоутворення;
• поява жовтизни на шкірі;
• розлади нервової системи (запаморочення, слабкість, тремтіння в руках).

Ознаки дуоденіту схожі за симптоматикою з гастритом або виразкою шлунка. Для точного діагнозу необхідно пройти обстеження у гастроентеролога. Самолікування може погіршити самопочуття і призвести до розвитку інших патологій травної системи (спайкової кишкової непрохідності, злоякісних утворень у шлунку). 

Стадії дуоденіту

Застійна дуоденопатія виникає через недостатність ферментів для перероблення їжі, в результаті атрофується слизова оболонка ДПК. За ступенем порушення структури дванадцятипалої кишки виділяють чотири стадії дуоденіту: слабку, помірну, виражену і різко виражену.

Діагностика здебільшого виявляє дуоденіт 2 ступеня (помірний), який зустрічається частіше за інші форми запалення ДПК. За дуоденіту захворювання шлунка виникає одночасно із запаленням дванадцятипалої кишки, проявляючись порушенням моторики і секреції шлунково-кишкового тракту (гастродуоденіт).

Види дуоденіту

За походженням розрізняють первинний і вторинний дуоденіт. Первинний виникає через неправильний раціон харчування (відмову від повноцінних сніданку, обіду та вечері), надмірне вживання гострої, солоної та жирної їжі, копченостей, кави та алкоголю. Вторинний дуоденіт — це хронічне запалення дванадцятипалої кишки, що виникає на тлі інших патологій шлунка, печінки, підшлункової залози, жовчовивідних шляхів, тонкої та товстої кишки. Причини вторинного дуоденіту:

• хронічний гастрит (запалення слизової оболонки шлунка);
• виразка шлунка;
• уремія (аутоінтоксикація організму азотистими речовинами);
• хронічний панкреатит (запалення підшлункової залози).

Симптоми вторинного дуоденіту завжди супроводжуються симптоматикою тих хвороб, які його спровокували. Вторинний дуоденіт може мати реактивну форму запалення. Реактивний дуоденіт є окремим захворюванням, яке виникає через застосування нестероїдних препаратів, спрямованих на позбавлення від запалення ДПК.

Види дуоденіту класифікують за характером перебігу хвороби, морфологічною формою, локалізацією та ендоскопічними ознаками. Види дуоденіту за характером перебігу хвороби ділять на гострий і хронічний.

Гострий дуоденіт

Гострий дуоденіт характеризується запаленням дванадцятипалої кишки в поєднанні з гострим запаленням шлунка та інших відділів кишківника (гострим гастроентеритом, гастроентероколітом). Дана форма хвороби проявляється гострими симптомами, які швидко вщухають за вчасного звернення до лікаря і не спричиняють патологічних змін слизової дванадцятипалої кишки. Гострий дуоденіт може виникати через харчові отруєння токсичними речовинами, що мають подразнювальну дію на слизову оболонку травного тракту, а також через надмірне вживання гострої їжі, алкоголю або ушкодження внутрішньої оболонки кишки чужорідними тілами. За повторних епізодів гострий дуоденіт може перейти в хронічну форму.

Хронічний дуоденіт

Хронічний дуоденіт протікає по-різному з періодами загострення і ремісії. Причинами хронічного дуоденіту є харчові алергії, хелікобактерна інфекція, хронічні захворювання (гастрит, панкреатит, хвороба Крона). Симптоми хронічного дуоденіту: 

• голодні болі в епігастрії;
• здуття живота;
• постійна печія;
• відрижка кислим;
• закрепи;
• хронічний пронос;
• втрата апетиту;
• зниження ваги.

Лікування хронічного дуоденіту залежить від причини виникнення хвороби та проводиться переважно за допомогою медикаментів і корекції способу життя (призначаються протизапальні препарати та дієтотерапія). За морфологічною формою види дуоденіту поділяють на катаральний, ерозивно-виразковий, флегмонозний. Види дуоденіту за локалізацією поділяють на поверхневий, дифузний, проксимальний, дистальний, папіліт, пептичний і хелікобактерний. За ендоскопічними ознаками види дуоденіту класифікуються на еритематозний, геморагічний, атрофічний, ерозивний, вузликовий.

Катаральний дуоденіт

Катаральний дуоденіт є поширеною формою, характерною для гострих харчових розладів. Погіршується кровопостачання в слизовій оболонці ДПК, розвиваються вогнища запалення, куди легко проникають хвороботворні бактерії. Катаральний дуоденіт легко піддається лікуванню: достатньо кілька днів голодування з подальшою дієтотерапією.

Ерозивно-виразковий дуоденіт

Ерозивно-виразковий дуоденіт — прогресуюча форма катарального дуоденіту. Характеризується утворенням на слизовій оболонці ДПК поверхневих дефектів і виразок. Однак хвороба не зачіпає м'язову тканину і не проникає глибоко в слизову.

Причиною розвитку ерозивно-виразкового дуоденіту є паразитування бактерією Helicobacter pylori. Важливим етапом діагностики стає виявлення мікроба, а лікування базується на прийомі антибіотиків, що знижують кислотність шлункового соку і створюють несприятливе середовище для збудника хвороби. Захворювання добре піддається лікуванню.

Флегмонозний дуоденіт

Флегмонозний дуоденіт — це гнійне запалення стінок дванадцятипалої кишки. Первинний флегмонозний дуоденіт розвивається при проникненні бактеріальної флори через слизову оболонку в глибокі шари ДПК. Вторинний флегмонозний дуоденіт виникає при занесенні бактеріальної флори гематогенним шляхом з інших вогнищ (абсцесів різної локалізації, фурункулів, гангрен). Захворювання проявляється ознобом, сильним болем у животі, лихоманкою, блювотою, слабкістю. Флегмонозна форма є небезпечним станом, що потребує термінового медичного втручання.

Поверхневий дуоденіт

Поверхневий дуоденіт характеризується запаленням верхніх шарів слизової оболонки кишківника, що призводить до погіршення всмоктування та перетравлення їжі. Основною причиною поверхневого дуоденіту є незбалансоване харчування. Симптоми поверхневого дуоденіту:

• біль у надчеревній ділянці;
• відчуття важкості після їди;
• неприємний присмак у роті;
• нудота і блювання;
• рясне слиновиділення;
• печія;
• часта відрижка повітрям.

Поверхневий дуоденіт — це початкова стадія захворювання, яка може погіршитися без належного лікування. У разі своєчасного звернення до гастроентеролога лікування поверхневого дуоденіту проводять медикаментозно з призначенням дієтотерапії. У разі переходу захворювання в хронічну форму є ймовірність атрофії дванадцятипалої кишки з повною втратою її функцій.

Дифузний дуоденіт

За площею запалення дуоденіт поділяють на вогнищевий і дифузний. Дифузний дуоденіт вражає всі шари слизової оболонки дванадцятипалої кишки, але не пошкоджує залози. Вогнищевий дуоденіт ділиться на проксимальний, дистальний і папіліт. Ефективним доповненням до препаратів для лікування вогнищевого дуоденіту є фізіотерапія (електрофорез, мікрохвильова терапія).

Проксимальний дуоденіт

Проксимальний дуоденіт зачіпає тільки цибулинну частину дванадцятипалої кишки. Захворювання супроводжується відчуттям важкості в животі, яке виникає на голодний шлунок і зникає після прийому їжі. Проксимальний (бульбарний) дуоденіт здебільшого розвивається за виразкової хвороби ДПК. На початкових стадіях проксимальний дуоденіт добре піддається лікуванню, у запущених випадках провокує розвиток панкреатиту, ентериту та холециститу.

Дистальний дуоденіт

Дистальний дуоденіт — це запалення ділянок, які йдуть за цибулиною ДПК. За дистального дуоденіту біль може локалізуватися переважно в правому підребер'ї та іррадіювати в праву підлопаткову ділянку. У деяких випадках біль може локалізуватися у верхніх відділах епігастрію і супроводжуватися відчуттям важкості, розпирання. У рідкісних випадках біль іррадіює в спину, ліве підребер'я і має оперізувальний характер. Зловживання жирною та смаженою їжею стає частою причиною дистального дуоденіту, який також називають постбульбарним дуоденітом. Серед симптомів дистального дуоденіту можуть бути присутніми диспепсичні розлади (нудота, відчуття важкості, інколи блювання). Лікування дистального дуоденіту полягає у збалансованому харчуванні.

Папіліт

Папіліт — це запалення в ділянці сосочка дванадцятипалої кишки (навколососочковий дивертикуліт). Через сосочок у кишківник надходить жовч і сік підшлункової залози. Папіліт у багатьох випадках є вторинним процесом, за якого як першопричину захворювання розглядають жовчнокам'яну хворобу. Клінічна картина хвороби зумовлена ступенем звуження жовчовивідних і панкреатичних проток, жовчною і панкреатичною гіпертензією, приєднанням інфекції, вторинним ушкодженням печінки і підшлункової залози. Найчастішим симптомом папіліту є біль, який локалізується правіше і вище пупка, іноді в епігастральній ділянці.

Пептичний дуоденіт

Пептичний дуоденіт утворюється через підвищене утворення кислоти в шлунку. Зайва кислота потрапляє в дванадцятипалу кишку, де пошкоджує слизову оболонку. Пошкодження спричиняє біль у животі, який посилюється під час голодування. Частою причиною підвищеного вироблення кислоти є інфікування шлунка бактеріями, а також тривале вживання нестероїдних протизапальних препаратів, паління та хронічне захворювання нирок. Без лікування пептичний дуоденіт може призвести до виразки та кровотечі у дванадцятипалій кишці.

Хелікобактерний дуоденіт

Хелікобактерний дуоденіт є найпоширенішою формою захворювання серед людей. Дослідження показують, що хелікобактерна інфекція пов'язана з диспепсією (нетравленням шлунка) і може спричиняти широкий спектр захворювань верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (аденокарциному шлунка). Бактерія H. pylori стимулює імунітет: мобілізуються різні види клітин, які відповідають за імунну реакцію на місці та викликають запалення. Якщо імунітету не вдається повністю знищити бактерію, запальний процес стає постійним, ушкоджуючи слизову оболонку ДПК і розвиваючи гастрит або виразку.

Еритематозний дуоденіт

Особливістю еритематозного дуоденіту є виражене почервоніння слизової оболонки ДПК, яке можна помітити під час спеціального обстеження (ендоскопії). Почервоніння пов'язане з активним припливом крові та розширенням капілярів у стінках дванадцятипалої кишки. Еритематозний дуоденіт супроводжується набряком слизової і може перейти в ерозивну форму. Підвищуються ризики розвитку ентероколіту, виразки шлунка або ДПК. Лікування еритематозного дуоденіту може включати прийом антибіотиків, спазмолітиків, ферментів, а також дієтотерапію.

Геморагічний дуоденіт

Геморагічний дуоденіт — це гастроентерологічне захворювання, що характеризується появою крововиливів на слизовій оболонці дванадцятипалої кишки. Причинами геморагічного дуоденіту є безконтрольний прийом нестероїдних протизапальних препаратів, паління, зловживання алкоголем. Симптоми геморагічного дуоденіту проявляються болями в надчеревній ділянці, диспепсичними розладами (нудотою, блювотою) і крововтратами. Лікування геморагічного дуоденіту полягає в невідкладній медичній допомозі.

Атрофічний дуоденіт

Атрофічний дуоденіт характеризується стоншенням слизової оболонки ДПК, через яку просвічують судини підслизового шару. На слизовій з'являються дрібні сірувато-білі плями у вигляді заглиблень. Захворювання розвивається через неправильну будову дванадцятипалої кишки, а також за секреторної недостатності. У разі атрофічного дуоденіту спостерігаються слабкість, дратівливість, нудота, запаморочення, відчуття важкості після прийому їжі. Атрофія ДПК може бути вогнищевою та дифузною. За ознак атрофічного дуоденіту потрібно звернутися до гастроентеролога для проведення діагностики та лікування.

Ерозивний дуоденіт

Ерозивний дуоденіт являє собою глибоке ушкодження тканин кишківника з утворенням ерозій на поверхні слизової ДПК. Поверхневі дефекти епітелію досягають у розмірі не більше восьми міліметрів. Головною причиною ерозивного дуоденіту лікарі вважають інфікування бактерією H. pylori. За ерозивного дуоденіту симптоми виражаються сильним болем і ранковою нудотою, можлива поява крові в блювоті та калі.

Ерозивний дуоденіт — це прогресуюча форма катарального дуоденіту з поверхневими дефектами у вигляді одиничних або множинних виразок. Лікування ерозивного дуоденіту має бути комплексним (медикаментозне лікування, дієта, профілактика). За тривалого перебігу ерозивний дуоденіт призводить до виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, утворюючи виразковий дуоденіт.

Вузликовий дуоденіт

Вузликовий дуоденіт є окремою формою патології, за якої відбувається вогнищеве збільшення фолікулів. На слизовій оболонці дванадцятипалої кишки присутні численні дрібні вибухання округлої форми, що мають діаметр до двох-трьох міліметрів. Вузликову форму запалення ДПК також називають фолікулярним дуоденітом.

Діагностика дуоденіту в Черкасах

Діагностикою дуоденіту займається гастроентеролог. Лікар проводить фізикальний огляд пацієнта, вивчає скарги та історію хвороби, направляє на дослідження. Діагностика дуоденіту може включати:

• загальний і біохімічний аналізи крові;
• загальний аналіз сечі;
• аналіз калу;
• гастроскопію;
• УЗД органів черевної порожнини.

На підставі результатів діагностики гастроентеролог підбирає медикаментозне лікування, основою якого є дієта. У разі гострої форми хвороби лікар за допомогою лікарських препаратів знімає загострення, після чого можуть бути призначені фізіопроцедури. У разі виявлення ерозивного дуоденіту забороняється паління, прогрівання живота грілкою та промивання шлунка.

Медикаментозне лікування дуоденіту в Черкасах

Лікування дуоденіту проводять переважно консервативними методами. Схема лікування дуоденіту складається з декількох етапів — зняття запального процесу, нормалізація травлення, відновлення функції дванадцятипалої кишки. Медикаментозне лікування дуоденіту може включати:

• спазмолітики;
• антацидні препарати;
• обволікальні засоби;
• препарати, що посилюють моторику;
• антибіотики.

Клінічні рекомендації в разі дуоденіту включають збалансоване харчування (без жирних і гострих страв), відмову від паління і надмірного вживання алкоголю, активні заняття спортом і дотримання правил особистої гігієни (щоб уникнути зараження гельмінтами, хвороботворними бактеріями). Гастроентерологи не рекомендують без схвалення лікаря вживати протизапальні препарати, що пригнічують роботу імунної системи. Своєчасне лікування супутніх хвороб травного тракту зменшує ризик розвитку дуоденітів.

Записатися на консультацію до гастроентеролога й лікування дуоденіту в Черкасах у медичному центрі «ОН Клінік Черкаси» можна за телефоном, вказаним на сайті, або через онлайн-форму запису на прийом.