Що таке мікоплазмоз?
Мікоплазмоз — це інфекційне захворювання, яке спричиняється бактерією роду Mycoplasma та вражає органи сечовивідної, статевої та дихальної систем. Збудники інфекції не мають клітинної стінки, тому легко проникають у клітини органів і систем та розмножуються в них (внутрішньоклітинно паразитують).
Мікоплазмоз після зараження може протікати приховано. Інфекція активно проявляється в період зниження імунітету, на фоні стресу та інших запальних або інфекційних захворювань.
Види мікоплазмозу
Поставте своє питання Гінекологу «ОН Клінік»
Інфекції, спричинені мікоплазмовими бактеріями, розрізняються залежно від типу та локалізації інфекції в організмі. Види мікоплазмозу:
- урогенітальний мікоплазмоз (спричиняється Mycoplasma hominis і Mycoplasma genitalium);
- респіраторний мікоплазмоз (збудником є Mycoplasma pneumoniae).
Урогенітальний мікоплазмоз — це інфекція сечостатевої системи. Респіраторний мікоплазмоз вражає дихальні шляхи.
Як передається мікоплазмоз?
Мікоплазмоз передається людині від носія інфекції (зараженої людини), поза організмом бактерії не виживають. Способи зараження мікоплазмозом:
- статевий контакт (під час орального, вагінального та анального сексу без використання бар'єрних засобів контрацепції);
- внутрішньоутробно (трансплацентарно від матері до плода);
- під час пологів від інфікованої матері до дитини.
Ризик побутового зараження урогенітальним мікоплазмозом мінімальний. Бактерії поза організмом людини живуть до двох годин (у теплому та вологому середовищі), тому під час спільного використання засобів особистої гігієни (рушників, мочалки, постільної білизни) можливість інфікування мікоплазмами не виключена.
Респіраторний мікоплазмоз передається повітряно-крапельним шляхом (під час чхання, кашлю), а також тривалого перебування в закритому приміщенні з зараженою людиною. Інфікуватися легеневим мікоплазмозом можна під час прямого контакту зі слизовими оболонками (через слину, рукостискання, спільне використання посуду).
Чи передається мікоплазмоз через поцілунок і слину?
Через слину (при спільному використанні посуду чи під час поцілунку) урогенітальний мікоплазмоз не передається. Зараження мікоплазмами геніталій можливе через оральний секс.
Чи передається мікоплазмоз під час сексу?
Мікоплазмоз — це венеричне захворювання, яке передається під час сексу. Бактерія Mycoplasma genitalium передається від зараженої людини (зокрема без явних симптомів) до людини під час статевого контакту (анального, вагінального та орального сексу без використання презерватива).
Чи передається мікоплазмоз через кров?
Мікоплазмоз не передається через кров, оскільки бактерії живуть внутрішньоклітинно в уражених органах. Інфікування мікоплазмами може статися під час трансплантації органа від зараженої людини.
Які симптоми мікоплазмозу?
Запишіться на консультацію по лікуванню мікоплазмозу
Симптоми мікоплазмозу залежать від його виду та локалізації ураження. Часто урогенітальний мікоплазмоз у жінок і чоловіків протікає приховано, симптоми захворювання проявляються в період активного розмноження мікоплазм за стресової ситуації для організму (загострення хронічних патологій, запального процесу, зниження імунітету).
Ознаки урогенітального мікоплазмозу в чоловіків схожі з симптомами інших захворювань сечостатевої системи: біль та різі під час сечовипускання, помірний біль у паху. Заі ураження інфекцією передміхурової залози може з'явитися біль внизу живота, проблеми з ерекцією та передчасне сім'явиверження.
Зараження мікоплазмами у жінок проявляється дискомфортом у піхві та появою патологічних виділень (білей, слизових, зеленуватого кольору). За бактеріального ураження слизової оболонки піхви порушується її мікрофлора, яка виконує захисну функцію, тому підвищується ризик приєднання вторинних інфекцій.
Симптоми мікоплазмозу органів дихання
Залежно від рівня ураження мікоплазмоз дихальних шляхів може протікати у двох формах — гострої респіраторної інфекції (ГРВІ) та пневмонії. Симптоми мікоплазмозу верхніх дихальних шляхів:
- нежить, закладеність носа;
- першіння, сухість, біль у горлі;
- кашель;
- запалення мигдаликів;
- осиплість голосу;
- ломота в тілі, біль у м'язах і суглобах;
- загальна слабкість, головний біль.
Також інфекція може викликати запалення слизової оболонки очей — кон'юнктивіт. Зрідка респіраторний мікоплазмоз може супроводжуватися нудотою, блюванням і розладом дефекації.
Мікоплазменна пневмонія характеризується запаленням легенів і супроводжується лихоманкою та нападоподібним кашлем. Симптоми легеневого мікоплазмозу:
- підвищення температури тіла до 38-39°C;
- озноб;
- біль і відчуття стиснення в грудях під час вдиху-видиху;
- кашель (спочатку сухий, потім з виділенням прозорого, білуватого чи гнійного мокротиння);
- неможливість зробити глибокий вдих.
За тяжкого перебігу мікоплазмозу можуть виникнути ознаки ураження нервової та кровоносної систем, що супроводжується занепадом сил і болем у суглобах (поліартритом). Ускладнений респіраторний мікоплазмоз може спровокувати менінгіт і енцефаліт.
Симптоми мікоплазмозу в жінок
Перші ознаки урогенітального мікоплазмозу в жінок з'являються в період активного розмноження патогенних мікроорганізмів (на фоні гормональних змін, порушення мікрофлори піхви чи інших урогенітальних інфекцій). Інфекція насамперед вражає слизові оболонки вагіни, цервікального каналу та шийки матки. Симптоми мікоплазмозу в жінок:
- свербіж, печіння, неприємний запах у піхві;
- почервоніння та набряклість вульви;
- слизисто-гнійні виділення з цервікального каналу;
- порушення сечовипускання (часте, болісне, переривчасте);
- порушення менструального циклу (нерегулярність місячних, зміна їхньої рясності, поява чи посилення болю під час менструації);
- періодичні болі та важкість внизу живота;
- дискомфорт і біль під час сексу;
- кров'янисті виділення після статевого акту.
Симптоми мікоплазмозу в жінок схожі з ознаками інших інфекційних захворювань статевих органів (наприклад, гарднерельозу чи уреаплазмозу). Ідентифікувати інфекцію може гінеколог після обстеження.
Без діагностики та лікування мікоплазмоз може призвести до позаматкової вагітності чи розвитку проблем з репродуктивною функцією (невиношування вагітності та безпліддя). Жінкам важливо здавати аналізи на статеві інфекції під час планування вагітності, щоб запобігти патологіям розвитку плода та зараженню дитини вродженим мікоплазмозом.
Симптоми мікоплазмозу в чоловіків
Урогенітальний мікоплазмоз у чоловіків під час зараження вражає сечовипускальний канал, потім інфекція поширюється на органи сечостатевої системи. Симптоми мікоплазмозу в чоловіків:
- болючість і свербіж в уретрі;
- набряклість сечовипускального каналу;
- зниження лібідо;
- різі під час сечовипускання;
- біль під час статевого контакту;
- збільшення пахових лімфовузлів.
У чоловіків за мікоплазмозу можуть з'явитися мізерні та прозорі виділення з уретри вранці чи після сечовипускання та еякуляції. Також може виникати епізодичний ниючий біль у малому тазу, що поширюється на поперек, у пах і мошонку. За симптомів генітального мікоплазмозу необхідно звернутися до уролога за консультацією.
Мікоплазмоз у дітей
У дітей широко поширений респіраторний мікоплазмоз (мікроорганізми виявляють за бронхітів, пневмоній, бронхіальної астми та типових ГРЗ), який передається повітряно-крапельним шляхом. До ризику зараження респіраторним мікоплазмозом схильні діти, які відвідують заклади з великим скупченням людей (дитячі садки, школи, розважальні центри). Мікоплазмоз дихальних шляхів у дитини протікає гостро з вираженими симптомами. Ознаки мікоплазмової інфекції у дітей:
- лихоманка (температура тіла сягає 38-40°C);
- риніт;
- першіння в горлі, сухий кашель;
- біль у вухах.
Лікування респіраторного мікоплазмозу в дітей призначає педіатр після обстеження. Терапія включає вживання антибактеріальних засобів, які лікар призначає після результатів аналізів на виявлення збудника та його чутливості до антибіотиків.
Як діагностують мікоплазмоз?
Виявити мікоплазмоз можна після обстеження. Діагностика мікоплазмозу включає:
- збір анамнезу та огляд урологом (чоловіків) або гінекологом (жінок);
- дослідження мазка на мікрофлору піхви та зішкріб з цервікального каналу (виявлення атипових клітин шийки матки);
- лабораторні аналізи на мікоплазмоз.
Лабораторні аналізи на мікоплазмоз включають дослідження крові та біологічних секретів зі статевих органів. Тест крові на антитіла IgM до мікоплазми — це виявлення специфічних імуноглобулінів, що виробляються організмом у відповідь на зараження мікоплазмою. ПЛР-аналіз проводиться для виявлення генетичного матеріалу бактерії мікоплазми.
Як лікують мікоплазмоз?
Лікування мікоплазмозу спрямоване на знищення патогенних бактерій, купірування їхнього негативного впливу, ліквідацію запального процесу та відновлення імунної системи організму. Медикаментозна терапія включає прийом антибіотиків, які здатні впливати на проникність бактеріальної стінки, та інших медикаментозних препаратів. Лікування лікар призначає з огляду на результати обстеження, симптоми, вік, індивідуальні особливості організму та наявність супутніх захворювань.
| Схеми лікування урогенітального мікоплазмозу | |
| Лікування мікоплазмозу в жінок |
|
| Лікування мікоплазмозу в чоловіків |
|
За виявлення урогенітального мікоплазмозу необхідно проходити лікування обом статевим партнерам. Під час лікування важливо утримуватися від статевого життя, щоб не допустити повторного зараження чи приєднання іншої статевої інфекції. Після курсу терапії (тривалість лікар призначає індивідуально) необхідна повторна здача лабораторних аналізів для контролю її ефективності.
Можливі наслідки мікоплазмозу
Мікоплазмоз може спровокувати розвиток запальних захворювань сечовидільної системи (циститу, уретриту, пієлонефриту). У чоловіків за урогенітальної інфекції може виникнути простатит (запалення простати) та орхоепідидиміт (запалення яєчка і його придатків), що призводить до проблем із потенцією і зачаттям.
У жінок мікоплазмоз може спровокувати поширення запалення на матку та її придатки й спричинити спайкові процеси в маткових трубах і дисфункцію яєчників, що небезпечно розвитком безпліддя. Крім того, мікоплазмова інфекція може загостритися під час вагітності та призвести до патологій (відшарування плаценти, плацентарної недостатності, викидня).
Профілактика мікоплазмозу
Знизити ризики інфікування ЗПСШ можна за дотримання деяких запобіжних заходів. Профілактика мікоплазмозу включає:
- використання бар'єрних засобів контрацепції за наявності більше одного сексуального партнера та з кожним новим;
- дотримання правил особистої гігієни;
- своєчасне лікування запальних захворювань сечовивідної та репродуктивної систем;
- підтримання імунітету (за допомогою збалансованого харчування, регулярних фізичних навантажень).
За активного статевого життя (наявності більше одного сексуального партнера) необхідно щорічно здавати аналіз на приховані статеві інфекції. Також важливо проходити профілактичні огляди (жінкам — гінеколога, чоловікам — уролога) щонайменше один раз на рік.
Гінекологія в ОН Клінік Дніпро
Популярні питання
Для достовірності результатів аналізів на мікоплазмоз (дослідження мазка та венозної крові) жінкам і чоловікам необхідно дотримуватися правил підготовки. Підготовка до аналізу на мікоплазмоз включає:
- утримання від статевих контактів за два-три дні до взяття мазка;
- відмова від жирної, смаженої, копченої їжі та алкоголю за три доби до дослідження;
- проведення туалету зовнішніх статевих органів не пізніше, ніж за чотири-шість годин до аналізу.
Жінкам за добу до дослідження не можна робити спринцювання, використовувати вагінальні свічки, супозиторії та тампони. Венозна кров для дослідження береться натще.
Респіраторний мікоплазмоз вражає органи дихальної системи (бронхи, легені) та викликає атипову пневмонію. Респіраторну інфекцію лікує терапевт або пульмонолог.
Тривалість лікування мікоплазмозу залежить від тяжкості захворювання. За виявлення інфекції на ранній стадії антибіотикотерапія в середньому становить 10-14 днів.
Для діагностики мікоплазмозу лікар (гінеколог, уролог, терапевт) призначить аналізи для виявлення мікоплазм і визначення ступеня ураження. Аналізи на мікоплазмоз:
- бакпосів секрету зі статевих органів (для бактеріологічного дослідження флори);
- імуноферментний аналіз (визначення кількості антитіл класів IgM та IgG);
- ПЛР-тест (розпізнавання генотипу бактерії та визначення її концентрації).
Для ІФА аналізу необхідно здавати венозну кров. Для ПЛР-тесту взяття біоматеріалу здійснюється з уретри чи піхви.
Інкубаційний період мікоплазмозу може тривати, в середньому, від трьох-п'яти днів до двох місяців. Особлива небезпека захворювання криється в тривалому безсимптомному перебігу.
Ігор
1 тиждень тому
