Кашель у дитини: міфи та реальність

Кашель у дитини: міфи та реальність
Читати 7 хвилин | Опубліковано: 25 October 2021 | Перегляди 2835
Кожна мама має власний арсенал для боротьби з дитячим кашлем. Подихати над картоплею, загорнути малюка в теплий плед, напоїти молоком із медом…

Можливо, ви будете здивовані, але більшість таких «перевірених роками» методів насправді не працюють. Ба більше, покладаючись лише на них, можна не тільки не позбутися кашлю, а ще нашкодити здоров’ю дитини. Тож яких ще помилок припускаються батьки під час лікування дитячого кашлю? Лікарі дитячих відділень мережі медичних центрів «ОН Клінік» розвінчують поширені міфи.   

Міф 1. Кашель — це завжди ускладнення хвороби

Буває, що дитина кілька днів виглядає в’ялою, а потім зранку з'являється кашель. Звісно, батьки в паніці: «Недогледіли, почалися ускладнення». Чи дійсно так? Розповість Тетяна Кирильчук, лікар-педіатр медичного центру «ОН Клінік Миколаїв»:

«Кашель — це природний рефлекс, завдяки якому з дихальної системи виводяться рідини. Те, що дитина кашляє, зовсім не обов’язково означає, що хвороба прогресує. Цілком імовірно, організм таким чином намагається вивести слиз, який стікає з носової порожнини по стінці гортані, або мокроту. Якщо інші симптоми відсутні, не варто одразу лікувати кашель: краще поспостерігайте кілька днів за станом дитини, давайте їй пити багато рідини, зволожуйте повітря, трохи підніміть голову малюка під час сну. Якщо кашель не проходить або з’явилися інші ознаки застуди, звертайтеся до педіатра».

Міф 2. Якщо дитина кашляє, проблема з легенями

«У нас завжди кашель опускається в легені», «Легені — наше слабке місце» — усе це від стурбованих матусь точно чув кожен лікар. Ось що з цього приводу говорить Людмила Михайленко, дитячий лікар-пульмонолог медичного центру «ОН Клінік Харків»:

«Поява кашлю зовсім не свідчить про проблеми з легенями. Навіть навпаки, найчастіше вона вказує на запалення верхніх дихальних шляхів (а легені належать до нижніх). Визначити причину кашлю може тільки лікар. Якщо під час огляду дитини з фонендоскопом він чує хрипи, а додаткові обстеження підтверджують діагноз «бронхіт» чи «пневмонія», тоді дійсно можна говорити про ураження легенів».         

Міф 3. Кашель потрібно зупинити будь-яким способом

Лікувати потрібно не симптом, а його причину — пневмонію, бронхіт, бронхіальну обструкцію, астму тощо. Після цього кашель мине сам. 

Та якщо йдеться про звичайну застуду, то і лікувати тут, загалом, нічого. Полегшити стан дитини допоможе комфортна температура в кімнаті, рясне пиття, нормальний рівень вологості. Якщо у дитини нежить, можна промивати ніс фізіологічним розчином або розчином морської солі, щоб розрідити слиз і допомогти організму «вимити» інфекцію.

Міф 4. Сиропи від кашлю лікують кашель

Як би дивно це не звучало, але більшість сиропів від кашлю насправді його не лікують. Річ у тім, що такі сиропи поділяються на три види:

  • муколітичні — розріджують мокроту, не збільшуючи її обсяг (впливають на якість слизу);
  • відхаркувальні — стимулюють перистальтику бронхів завдяки підвищенню обсягу мокроти внаслідок збільшення рідини в ній;
  • протикашльові — знижують збудження рецепторів або активність кашльового центру в головному мозку.

Таким чином, муколітичні та відхаркувальні сиропи полегшують виведення мокроти, проте не лікують кашель, а навпаки посилюють його. Протикашльові ліки пригнічують кашльовий рефлекс, тож дитина перестає кашляти. Проте це не завжди добре, адже кашель сприяє виведенню мокроти з організму.

Чим лікувати кашель, докладніше розповість Ольга Чвертка, лікар-педіатр медичного центру «ОН Клінік Полтава»:

«Дітям до 4 років у жодному разі не можна давати будь-які безрецептурні ліки від кашлю. Річ у тім, що вони не схвалені для дітей раннього віку. Крім того, немає доказів, що такі сиропи дійсно полегшують стан дитини. Зняти біль у горлі, викликаний кашлем, допоможуть спеціальні льодяники, проте їх теж не рекомендовано давати дітям до 5 років через ризик задухи. Якщо у маленької дитини сильний сухий кашель, що заважає спати і сильно турбує її впродовж дня, за рекомендацією лікаря можна приймати препарати, підібрані за віком і клінічною картиною».      

Міф 5. Парові інгаляції — найкраще лікування кашлю

Саме тут час згадати про улюблений спосіб наших бабусь — подихати над картоплею. Та насправді вдихання пари, так само як і парові інгаляції, можуть бути ефективними лише за сухого повітря в приміщенні. 

Докладніше про інгаляції розповість Тетяна Сирбу, лікар-педіатр медичного центру «ОН Клінік Харків»:

«Інгалятор — це лише інструмент доставки ліків у верхні дихальні шляхи дитини. Те саме стосується і небулайзера, тільки він призначений для транспортування препаратів у нижні дихальні шляхи. Інгаляції водою допомагають тільки розмочити засохлу мокроту і полегшити її виділення, проте значно краще підтримувати вологість у кімнаті на рівні 45%, щоб запобігти засиханню слизу. А от інгаляції та небулайзеротерапію слід проводити за рекомендацією лікаря і виключно за призначенням».

Міф 6. Після одужання необов’язково звертатися до лікаря

Ні, і ще мільйон разів ні! Навіть якщо дитина вже почувається добре, у неї нормальна температура і відсутні всі симптоми застуди, окрім періодичного кашлю, все одно потрібно прийти на повторний візит до лікаря. 

Чому це важливо, розповість Ванда Юшенко, дитячий лікар-отоларинголог медичного центру «ОН Клінік Миколаїв»:

«Те, що батьки вважають залишковим покашлюванням, може виявитися хронічним кашлем. Найпоширенішою його причиною є постназальный синдром, або синдром кашлю верхніх дихальних шляхів. Проте хронічний кашель також може бути викликаний астмою, бактеріальним бронхітом, гастроезофагеальним рефлюксом тощо. Визначити характер кашлю і необхідність продовження лікування може тільки лікар».

Якщо дитина почала кашляти — це не привід бити на сполох, але і спускати все на самоплив теж не треба. Спостерігайте за самопочуттям дитини і в разі появи нових симптомів чи посилення кашлю звертайтеся до педіатра.

А як ви лікуєте кашель у дитини?

Рейтинг статті:
5 з 5 на основі 1 оцінки
Автор: КотОН