Лікування гіперпаратиреозу (підвищеного паратгормону) в Білій Церкві

Гіперпаратиреоз — ендокринне захворювання, пов'язане з надмірною активністю паращитоподібних залоз, що розташовані за щитоподібною залозою в нижній частині шиї і мають розмір приблизно з рисове зерно. За їхньої посиленої діяльності виробляється надмірна кількість паратгормону (ПТГ), який регулює рівень кальцію та фосфору в організмі. Гіперфункція паращитоподібної залози може спричиняти патологічні зміни в кістковій тканині, нирках та інших органах.

Пройти діагностику та лікування гіперпаратиреозу в Білій Церкві можна в медичному центрі «ОН Клінік Біла Церква». Запис на прийом до ендокринолога ведеться цілодобово.

Причини підвищеного паратгормону

Захворювання виникає, коли одна або кілька паращитоподібних залоз стають надмірно активними, що призводить до зростання рівня ПТГ у сироватці крові. Основні причини підвищення паратгормону:

• дефіцит вітаміну D;
• ниркові захворювання;
• хронічні запальні процеси в організмі.

Коли рівень кальцію в кровотоці та тканинах знижується, у нормі паращитоподібні залози починають виробляти більше паратгормону, щоб відновити баланс. ПТГ вивільняє кальцій із кісток, збільшує всмоктування мінералу з тонкого кишківника і зменшує його кількість, що втрачається із сечею. За гіперпаратиреозу навіть за нормального або підвищеного рівня кальцію надактивні залози продовжують продукувати надлишковий паратгормон, що призводить до дисбалансу кальцію і фосфору в організмі.

Порушення в роботі паращитоподібних залоз можуть бути спричинені їхньою гіпертрофією внаслідок аденоми (доброякісної пухлини) або гіперплазії (розростання тканини). Збільшення паращитоподібної залози потребує своєчасної діагностики та лікування, оскільки воно може призвести до розладів обміну речовин в організмі. 

Симптоми гіперпаратиреозу

Коли ПТГ підвищений, у пацієнта виникають ознаки, пов'язані з порушенням обміну кальцію і фосфору, які негативно впливають на різні системи та органи. Основні симптоми гіперпаратиреозу:

• сильна втома і загальна слабкість;
• болі в кістках і суглобах;
• підвищена спрага і часте сечовипускання;
• часті переломи і зниження щільності кісток (остеопороз);
• камені в нирках і порушення їхньої функції;
• проблеми з травленням (нудота, блювання, втрата апетиту);
• гострий панкреатит;
• підвищена дратівливість і депресія;
• проблеми з концентрацією уваги;
• закрепи.

Іноді захворювання ніяк не проявляється і виявляється випадково під час аналізу крові, зданого через інші патології. У разі появи симптомів необхідно звернутися до лікаря для встановлення діагнозу і початку лікування.

Види гіперпаратиреозу

Залежно від причин і характеру перебігу розрізняють кілька форм захворювання. Види гіперпаратиреозу:

• первинний гіперпаратиреоз. Виникає через аденому або гіперплазію паращитоподібних залоз;
• вторинний гіперпаратиреоз. Стан, за якого системне захворювання (найчастіше патологія нирок) знижує рівень кальцію і підвищує вміст фосфатів, а паращитоподібні залози пристосовуються, виробляючи додаткову кількість паратиреоїдного гормону;
• третинний гіперпаратиреоз. Розвивається як наслідок вторинного, коли паращитоподібні залози продовжують виділяти надлишок паратгормону навіть після усунення причини зниження кальцію.

У разі відкладення лікування можуть розвинутися ускладнення гіперпаратиреозу: хронічна ниркова недостатність, серцево-судинні патології та значна резорбція кісткової тканини, що призводить до остеопорозу. Також ускладненнями можуть стати камені в нирках, панкреатит, неврологічні розлади та псевдоподагра через відкладення в суглобах кристалів кальцію.

Діагностика гіперпаратиреозу в Білій Церкві

Для точної постановки діагнозу і визначення причини захворювання необхідно пройти комплексне обстеження на гіперпаратиреоз у клініці. Етапи діагностики гіперпаратиреозу:

1. Фізикальний огляд. Ендокринолог досліджує шкірні покриви і слизові оболонки, перевіряє наявність симптомів гіперпаратиреозу — слабкості, сухості шкіри або змін кісткової структури.
2. Пальпація шиї. Дослідження дає змогу лікарю визначити збільшення паращитоподібних залоз, характерне для гіперпаратиреозу. У деяких випадках промацування допомагає виявити вузли або болючі ділянки.
3. УЗД паращитоподібних залоз. Ультразвукова діагностика дає змогу виявити збільшення паращитоподібної залози та наявність новоутворень. Метод допомагає точно встановити розміри залоз і наявність у них патологічних змін.

На консультації ендокринолог збирає детальний анамнез і аналізує симптоми пацієнта. Лікар уточнює, коли з'явилися перші скарги, і виявляє можливі спадкові чинники.

Лабораторні дослідження крові — ключовий елемент діагностики. Аналізи на гіперпаратиреоз можуть включати:

• визначення ПТГ;
• вимірювання рівня кальцію та фосфору;
• визначення концентрації вітаміну D, оскільки його дефіцит часто пов'язаний із порушенням роботи паращитоподібних залоз.

Високий кальцій і низький вітамін D, особливо на тлі нестачі фосфору, часто супроводжують гіперпаратиреоз. Високий рівень паратгормону — основний показник гіперфункції паращитоподібних залоз.

Лікування первинного гіперпаратиреозу в Білій Церкві

Консервативне лікування гіперпаратиреозу первинної форми спрямоване на зменшення симптомів і стабілізацію рівня кальцію в крові. Ендокринолог може призначити медикаменти, що знижують активність паращитоподібних залоз і рівень ПТГ. До них належать кальциміметики — група препаратів, які допомагають зменшити паратгормон. Кальциміметики сприяють нормалізації рівня кальцію, покращують стан пацієнта і знижують ризик ускладнень, пов'язаних із порушенням кальцієво-фосфорного обміну.

Для лікування гіперпаратиреозу можуть бути призначені препарати з вітаміном D і кальцієм, а також бісфосфонати, які запобігають втраті мінералу з кісток і підвищують щільність кісткової тканини. Вітамін D сприяє кращому засвоєнню кальцію, що особливо актуально, коли паратгормон знижений. А препарати з кальцієм допомагають підтримувати його достатній рівень. Жінкам з остеопорозом після менопаузи для утримання кальцію в кістках може призначатися гормонозамісна терапія.

Лікар може порекомендувати пацієнту отримувати необхідну кількість кальцію або вітаміну D через добавки або певні продукти харчування. Слід виключити прийом тіазидних діуретиків, які зазвичай використовують для лікування підвищеного артеріального тиску, оскільки вони зневоднюють організм і підвищують рівень кальцію.

Лікування вторинного гіперпаратиреозу в Білій Церкві

За вторинної форми патології лікувати паратгормон необхідно з урахуванням фонового основного захворювання. Лікування вторинного гіперпаратиреозу може включати:

• препарати з кальцієм і вітаміном D для заповнення їхнього дефіциту і зниження активності паращитоподібних залоз;
• фосфат-зв'язувальні препарати, якщо гіперпаратиреоз був спричинений нефрологічними захворюваннями, для зниження рівня фосфору в крові та зменшення навантаження на нирки й паращитоподібні залози;
• корекцію харчування — споживання продуктів, багатих на кальцій і вітамін D, і виключення їжі з високим вмістом фосфору (м'яса та газованих напоїв).

Мета терапії — нормалізувати роботу паращитоподібної залози та запобігти подальшому підвищенню ПТГ. Важливо регулярно спостерігатися в ендокринолога, оскільки вторинний гіперпаратиреоз може перейти в третинний, що потребує операції.

Записатися на консультацію ендокринолога для діагностики та лікування гіперпаратиреозу в Білій Церкві в медичному центрі «ОН Клінік Біла Церква» можна за телефоном, вказаним на сайті, або через форму запису на прийом.