Що таке вузли щитоподібної залози?
Вузли в щитоподібній залозі — м'які або тверді новоутворення в тканинах щитоподібної залози, розташованої біля основи шиї перед трахеєю. Вузли можуть відрізняються один від одного за структурою.
| Різновиди вузлів у щитоподібній залозі | |
| Вид | Характеристика |
| Колоїдні вузли щитоподібної залози | Характеризуються скупченням рідини і дрібних жорстких нерозчинних частинок (колоїду). Зазвичай доброякісні без схильності до озлоякіснення. Зростають найчастіше повільно, не спричиняють болю і не порушують функцію щитоподібної залози. |
| Кістозні вузли щитоподібної залози | Являють собою округлі новоутворення, заповнені рідиною. Здебільшого доброякісні, проте можуть з часом переростати в ракові. |
| Фолікулярні вузли щитоподібної залози | Утворені з фолікул щитоподібної залози — дрібних бульбашок, які заповнені колоїдом і відповідають за вироблення та накопичення тиреоїдних гормонів. Діаметр фолікулів щитоподібної залози варіюється в межах трьох міліметрів. Вузли, що складаються з них, бувають доброякісними і злоякісними. |
| Ракові вузли щитоподібної залози | Утворюються зі злоякісно перероджених клітин, які безконтрольно діляться та проникають у сусідні тканини. Найчастіше швидко збільшуються в розмірах, метастазують у шийні лімфовузли, легені та кістки. |
Окрему категорію становлять псевдовузли щитоподібної залози — ділянки тканини, що виглядають як вузли, але не є справжніми новоутвореннями. Вони можуть виникати через набряк залози під час запалення та зникати після лікування.
Які симптоми можуть вказувати на вузли в щитоподібній залозі?
Поставте своє питання Ендокринологу «ОН Клінік»
Більшість вузлів не викликає симптомів, доки їхній діаметр не перевищує один сантиметр. Після досягнення новоутвореннями зазначеного розміру може спостерігатися дифузне (рівномірне) або локальне збільшення щитоподібної залози (зоб), що визначається пальпаторно або візуально. Інші симптоми вузлів у щитоподібній залозі:
- шишки на шиї, що виступають;
- відчуття грудки в горлі;
- утруднене ковтання;
- осиплість голосу;
- біль у передній частині шиї.
Множинні й великі вузли в щитоподібній залозі можуть здавлювати трахею, ускладнюючи проходження повітря під час вдиху та видиху. Важке звуження дихальних шляхів здатне спричиняти напади задухи за проблем з щитоподібною залозою, особливо в положенні лежачи.
Які симптоми можуть вказувати на вузли в щитоподібній залозі?
За вузлового зоба вироблення гормонів щитоподібної залози може залишатися в нормі або порушуватися. Про гіперпродукцію гормонів (гіпертиреоз, тиреотоксикоз) свідчать прискорене серцебиття, діарея, підвищений апетит, поступова втрата ваги, нервозність і безсоння. До ознак вузлового зоба, що супроводжується зниженням вироблення гормонів щитоподібної залози (гіпотиреозом), належать відсутність апетиту, збільшення ваги, закрепи, суха шкіра, депресія і втома.
Чому виникають вузли в щитоподібній залозі?
До підвищеного ризику утворення вузлів у щитоподібній залозі може призводити нестача йоду в організмі. За дефіциту мікроелемента щитоподібна залоза отримує недостатньо сировини для синтезу гормонів тироксину і трийодтироніну, що змушує гіпофіз виробляти більше тиреотропного гормону (ТТГ), який стимулює ріст залозистої тканини й утворення вузлів. Інші причини появи вузлів у щитоподібній залозі:
- травми щитоподібної залози;
- залізодефіцитна анемія;
- вдихання забрудненого повітря;
- радіаційне опромінення щитоподібної залози;
- шкідливі звички (куріння, зловживання алкоголем);
- хронічний стрес;
- гормональний дисбаланс;
- запалення щитоподібної залози (тиреоїдит);
- надмірна вага й ожиріння.
До причин появи вузлів належить також генетична схильність. Вузли в щитоподібній залозі з більшою ймовірністю утворюються у людей, у сімейному анамнезі яких є випадки вузлового зобу та раку щитоподібної залози. У жінок вони діагностуються в чотири рази частіше, ніж у чоловіків.
Як швидко ростуть вузли в щитоподібній залозі?
Швидкість, з якою ростуть вузли в щитоподібній залозі, залежить від їхнього типу (доброякісного чи злоякісного) та загального стану здоров'я пацієнта. Різновиди доброякісних вузлів в щитоподібній залозі за темпами росту:
- застійні (збільшуються в розмірах менш ніж на дві десятих міліметра на рік);
- повільнозростаючі (відрізняються помірним зростанням від двох десятих до одного міліметра на рік);
- швидкозростаючі (характеризуються значним зростанням більш ніж на один міліметр на рік).
Раковий вузол у щитоподібній залозі росте, як правило, швидше за доброякісний. Темпи збільшення його в розмірах можуть перевищувати два міліметри на рік.
Які розміри вузлів щитоподібної залози небезпечні?
Вузли щитоподібної залози розміром до одного сантиметра зазвичай є доброякісними та не спричиняють дискомфорту під час ковтання та дихання. Небезпечними вважаються вузли в щитоподібній залозі діаметром від одного сантиметра, які швидко збільшуються, здавлюють навколишні тканини, спричиняють біль у шиї, осиплість голосу, ускладнення дихання та ковтання. Згідно з дослідженнями, ризик раку щитоподібної залози підвищується, коли вузол досягає двох сантиметрів у діаметрі, і становить близько 15%.
Як зрозуміти, що вузол у щитоподібній залозі злоякісний?
До злоякісних зазвичай відносяться гіперехогенні вузли щитоподібної залози, які візуалізуються на УЗД як світлі плями на тлі темніших навколишніх тканин. Найчастіше ракові вузли мають нечіткі та нерівні контури, а їхнє зростання спрямоване вертикально. Також підвищений ризик озлоякіснення мають вузли з кровотоком і мікрокальцинатами.
Доброякісні вузли в щитоподібній залозі, навпаки, мають рівні й чіткі межі, можуть бути анехогенними або гіпоехогенними, іноді містять кістозні включення або колоїд. Ростуть вони переважно в горизонтальному напрямку, не проникаючи в сусідні структури. Симптомом доброякісної пухлини щитоподібної залози є також відсутність у ній кровотоку.
Як діагностують вузли щитоподібної залози?
На первинній консультації ендокринолог аналізує скарги пацієнта та проводить фізикальний огляд, що включає пальпацію щитоподібної залози для оцінки її розмірів, щільності, рухливості та наявності вузлових утворень. Лікар перевіряє, чи не збільшені шийні лімфовузли та чи не деформована шия. Також ендокринолог оцінює стан шкірних покривів, частоту пульсу та можливі зовнішні ознаки гормональних порушень (тремтіння рук, набряки кінцівок, зміни ваги).
За виявлення новоутворень у залозі лікар зазвичай призначає УЗД щитоподібної залози. Дослідження допомагає оцінити структуру, розміри та контури вузлів, виявити ознаки злоякісності (проростання в сусідні структури, наявність кровотоку та мікрокальцинатів).
| Система TIRADS (TI-RADS) для оцінки вузлів щитоподібної залози на УЗД | ||
| Категорія | Опис | Ризик злоякісності |
| TIRADS 1 щитоподібної залози | Норма, вузли відсутні | 0% |
| TIRADS 2 щитоподібної залози | Доброякісні зміни | 0% |
| TIRADS 3 щитоподібної залози | Вузли з мінімальним ризиком | <5% |
| TIRADS 4 щитоподібної залози | Підозрілі вузли | 5-80% |
| TIRADS 5 щитоподібної залози | Високий ризик злоякісності | >80% |
За виявлення на УЗД підозрілих новоутворень лікар може направити пацієнта на біопсію. Процедура передбачає забір клітинного матеріалу з вузла для подальшого гістологічного чи цитологічного аналізу, що допомагає уточнити природу новоутворення (доброякісне або злоякісне).
Також ендокринолог може призначити аналізи на тиреоїдні гормони для виключення гіпертиреозу та гіпотиреозу. Тести на антитіла до тиреоглобуліну і тиреоїдної пероксидази (речовин, що беруть участь у синтезі гормонів щитоподібної залози) можуть використовуватися для виключення аутоімунного тиреоїдиту.
Коли показана пункція (біопсія) щитоподібної залози?
Біопсія призначається в разі великих вузлів у щитоподібній залозі (діаметром від 10 міліметрів), виявлених під час фізикального або ультразвукового дослідження. Також пройти діагностику рекомендується в разі обмеженої рухливості вузла (під час ковтання або пальпації), яка може свідчити про його зрощення з сусідніми структурами (трахеєю, судинами). Інші показання до пункції вузла щитоподібної залози:
- утруднене ковтання або дихання;
- біль під час пальпації новоутворення;
- множинні вузли в щитоподібній залозі;
- супутнє збільшення шийних лімфовузлів (лімфаденопатія);
- швидке зростання новоутворення (на два і більше міліметрів на рік);
- нерівні або нечіткі контури вузла;
- кісти та мікрокальцинати в структурі новоутворення.
Пункцію щитоподібної залози роблять при посиленому кровопостачанні та гіперехогенності вузла, які простежуються на УЗД. Також показанням до біопсії є наявність у сімейному анамнезі пацієнта випадків раку щитоподібної залози.
Що показує пункція щитоподібної залози?
Пункція щитоподібної залози дає змогу визначити клітинний склад вузлового утворення. Дослідження показує, є вузол доброякісним чи злоякісним.
Як підготуватися до пункції щитоподібної залози?
Спеціальна підготовка перед взяттям пункції щитоподібної залози не потрібна. Можна їсти, пити і займатися спортом у звичайному режимі. Пацієнтам, які приймають препарати, що впливають на згортання крові (антикоагулянти, антифібринолітики, гемостатики), за тиждень до біопсії варто записатися на консультацію до ендокринолога та повідомити йому про лікування. Можливо, лікар тимчасово зупинить терапію або зменшить добову дозу препаратів.
Як проводиться пункція щитоподібної залози?
Пункція щитоподібної залози проводиться амбулаторно (без госпіталізації). Процедура триває близько 15-20 хвилин. Етапи аспіраційної біопсії щитоподібної залози:
- Пацієнт лягає на спину, під шию йому підкладають валик для забезпечення зручного доступу до залози. Шкіру в ділянці проколу дезінфікують антисептиком.
- На передній поверхні шиї розміщують ультразвуковий датчик для точного визначення розташування вузла. Лікар оцінює розміри та структуру новоутворення, а потім намічає оптимальну точку для забору матеріалу.
- Далі лікар вводить через шкіру в тканину вузла шприц з тонкою голкою і бере пункцію щитоподібної залози. Процедура контролюється за допомогою УЗД. Зазвичай з одного вузла беруть дві-три пункції для отримання клітин із різних його ділянок.
- Після забору біоматеріалу лікар витягує голку з тканин, повторно обробляє місце проколу антисептиком і заклеює бактерицидним пластиром. Пацієнт може повернутися до повсякденної діяльності відразу після процедури.
Витягнуті клітини поміщають на предметне скло і передають у лабораторію для гістологічного або цитологічного дослідження. Чекати результатів біопсії потрібно в середньому близько одного тижня. Точні терміни виконання аналізу залежать від ступеня завантаженості лабораторії та складності діагностичного випадку.
Пункція щитоподібної залози — це боляче?
Пункція щитоподібної залози проводиться тонкою голкою (з меншим діаметром, ніж під час взяття крові з вени), тому зазвичай сильного болю не спричиняє. Може відчуватися легке поколювання під час введення голки та забору зразка. Здебільшого процедура переноситься добре і не потребує знеболювання.
Як розшифрувати біопсію щитоподібної залози?
Зразки, отримані за допомогою пункції, вивчає ендокринолог, хірург чи патоморфолог — лікар, який спеціалізується на інтерпретації змін у клітинах і тканинах. Зовнішній вигляд клітин класифікується за системою Bethesda, яка використовується для оцінки результатів пункційної біопсії.
| Розшифровка результатів біопсії щитоподібної залози | ||
| Маркування | Результат | Розшифровка та рекомендації |
| Thy 1 (Bethesda I) | Недіагностичний біоптат | Матеріалу недостатньо для проведення дослідження. Для отримання більшої кількості клітин біопсію рекомендується повторити. |
| Thy 2 (Bethesda II) | Доброякісні зміни | У біоптаті відсутні злоякісні клітини. Пацієнту рекомендовано спостереження і регулярний контроль. |
| Thy 3 (Bethesda III) | Атипія невизначеного значення | Ступінь переродження клітин не дає змоги підтвердити рак. Потрібна повторна біопсія для більш детального обстеження. Ризик раку становить 5-15%. |
| Thy 4 (Bethesda IV) | Фолікулярна неоплазія | Передраковий стан. Може знадобитися висічення частини щитоподібної залози, що містить вузол. Ймовірність раку становить 15-30%. |
| Thy 5 (Bethesda V) | Підозра на злоякісність | Не всі клітини біоптату мають ознаки злоякісності. Потрібна повторна діагностика для постановки остаточного діагнозу. Ймовірність раку варіюється в межах 60-75%. |
| Thy 6 (Bethesda VI) | Злоякісні зміни | Ризик раку перевищує 95%. Пацієнту показане хірургічне лікування (видалення щитоподібної залози або її частини). |
Результати пункції щитоподібної залози видають на руки пацієнту. З ними потрібно записатися на прийом до ендокринолога, який підбере лікування або за необхідності призначить повторну діагностику.
Як часто можна робити пункцію щитоподібної залози?
Частота проведення пункції щитоподібної залози залежить від показань і клінічної ситуації. За доброякісних вузлів повторне дослідження може проводитися раз на 12 місяців для контролю динаміки. За недіагностичного біоптату, непереконливих або підозрілих результатів біопсії лікар може призначити повторну пункцію раніше (впродовж трьох місяців).
Кому протипоказана пункція щитоподібної залози?
Пункцію щитоподібної залози не проводять за гострих інфекційних захворювань (грипу, ГРВІ) і загострення хронічних патологій (тонзиліту, фарингіту, синуситу). Інші протипоказання до пункційної біопсії щитоподібної залози:
- порушення згортання крові (гемофілія, геморагічний діатез);
- гострий тиреоїдит;
- тиреотоксикоз (надлишок гормонів щитоподібної залози) у стадії декомпенсації;
- підвищена температура тіла;
- дерматологічні захворювання в ділянці шиї (лишай, імпетиго, контактний дерматит);
- незагоєні рани на шиї (порізи, подряпини);
- психічні розлади, пов'язані з нездатністю пацієнта зберігати нерухомість (епілепсія, шизофренія, трипанофобія, гемофобія).
Рішення про проведення пункції щитоподібної залози в пацієнтів з гострими серцево-судинними захворюваннями (гіпертонічний криз, інфаркт, інсульт) ухвалюється лікарем в індивідуальному порядку з урахуванням клінічної картини. За можливості процедуру відкладають до стабілізації стану пацієнта.
Як проходить відновлення після пункції щитоподібної залози?
Після біопсії можуть спостерігатися легкий біль і невелика гематома в ділянці проколу, які минають самостійно протягом кількох годин або днів. Іноді може з'явитися набряк м'яких тканин у зоні маніпуляції, через який пацієнту після пункції щитоподібної залози боляче ковтати. Для усунення дискомфорту лікар може призначити анальгетики, нестероїдні протизапальні засоби або холодні компреси. Рекомендації, яких рекомендується дотримуватися один-два дні після тонкоголкової аспіраційної біопсії щитоподібної залози:
- не напружувати голосові зв'язки (співом, криком);
- утримуватися від інтенсивних фізичних навантажень (спортивних тренувань, підняття важких предметів);
- не відвідувати лазні, сауни, басейни, солярії;
- не приймати гарячу ванну (дозволяється теплий душ);
- не купатися у відкритих водоймах;
- уникати масажу в ділянці шиї.
Пункція щитоподібної залози не впливає на увагу. Тому обмеження щодо діяльності, яка потребує підвищеної концентрації (водіння автомобіля, розумової праці), після біопсії зазвичай відсутні.
Як лікують вузли щитоподібної залози?
За доброякісного вузлового зобу лікування може не знадобитися. За дрібними одиничними вузликами, що не викликають дискомфорту, лікар може рекомендувати регулярне спостереження (щорічне УЗД, біопсію). Медикаментозне лікування вузлів у щитоподібній залозі може включати:
- гормонозамісну терапію. Пацієнтам зі зниженою функцією щитоподібної залози можуть призначатися препарати з тиреоїдними гормонами для поповнення їхнього дефіциту;
- гормонопригнічувальну терапію. За гіперфункції щитоподібної залози можуть бути показані антитиреоїдні препарати для зниження вироблення тиреоїдних гормонів;
- терапію радіоактивним йодом. У разі гіпертиреозу лікар може прописати лікарські засоби, які вибірково руйнують клітини, що виробляють надлишок гормонів.
Зниженню ризику запалення за вузлів у щитоподібній залозі можуть сприяти вітамін D і селен. Однак їх рекомендується приймати тільки за призначенням ендокринолога після лабораторного підтвердження їхнього дефіциту.
За неефективності медикаментозної терапії та швидкого прогресування доброякісного вузлового зоба лікар може рекомендувати радіочастотне або лазерне видалення вузлів щитоподібної залози. У першому випадку на новоутворення впливають високочастотними радіохвилями, а в другому — концентрованим променем світла. Радіохвилі та світловий промінь генерують тепло, яке сприяє випаровуванню рідини з тканин вузла та їх поступовому руйнуванню.
Злоякісні вузли на щитоподібній залозі видаляють зазвичай хірургічним шляхом. Залежно від розміру пухлини видаленню може підлягати частина або вся щитоподібна залоза.
Який прогноз за наявності вузлів у щитоподібній залозі?
За доброякісних вузлів у горлі прогноз зазвичай сприятливий. Якщо новоутворення не спричиняють симптомів і не збільшуються в розмірах, лікування може не знадобитися. За злоякісних вузлів прогноз залежить від типу раку, віку і загального стану здоров'я пацієнта на момент постановки діагнозу, розміру новоутворення, стадії захворювання та наявності метастазів. Пізня діагностика та несвоєчасно розпочате лікування погіршують прогноз.
Чи розсмоктуються вузли у щитоподібній залозі?
Повного розсмоктування вузлів щитоподібної залози зазвичай не відбувається. Оскільки вони утворюються в результаті розростання клітин (нормальних, атипових або злоякісних), їхнє повне зникнення без хірургічного втручання малоймовірне. Однак гормонозалежні вузли можуть зменшуватися в розмірах під впливом гормонозамісної або гормонопригнічувальної терапії. Також можливе зменшення кістозних вузлів після спонтанної евакуації рідини з них.
Що не можна робити за вузлів у щитоподібній залозі?
За вузлів у щитоподібній залозі не можна робити масажу шиї, голови, плечей, грудей, обличчя. Через механічний вплив на тканини кровотік може посилитися, спровокувавши зростання новоутворень. Також за вузлів у щитоподібній залозі протипоказані б'юті-процедури, що посилюють кровообіг у верхньо-центральній частині шиї (радіочастотний ліфтинг, ультразвукова чистка, мезотерапія). За вузлів у щитоподібнй залозі не можна робити прогрівання в зоні шиї (гарячі компреси, парафінотерапію), щоб уникнути посилення кровотоку в новоутвореннях.
Чи можна запобігти появі вузлів у щитоподібній залозі?
Знизити ризик розвитку вузлового зоба дає змогу забезпечення достатнього надходження йоду в організм з продуктами харчування (йодованою сіллю, морською рибою, креветками, морською капустою). Інші заходи профілактики вузлів щитоподібної залози:
- відмова від шкідливих звичок (куріння, зловживання алкоголем);
- уникнення стресу і надмірного психоемоційного навантаження;
- підтримання нормальної ваги (з індексом маси тіла від 18,5 до 24,9);
- обмеження впливу радіації, особливо на шийно-комірцеву зону;
- своєчасне лікування запалення щитоподібної залози;
- регулярний контроль гормонального фону;
- уникнення вдихання токсинів (важких металів, пестицидів, гербіцидів, формальдегіду).
Людям, у сімейному анамнезі яких є випадки вузлового зобу або раку щитоподібної залози, рекомендується щорічно проходити планове обстеження в ендокринолога. Рання діагностика дає змогу виявити зміни в тканинах щитоподібної залози на початкових стадіях і вчасно почати лікування, знизивши ризик ускладнень.
У нашого блогу є власні канали в телеграмі та вайбері, в яких ми розповідаємо корисні та цікаві речі про здоров'я. Підписуйтесь, щоб зробити турботу про власне здоров'я та здоров'я сім'ї комфортною та легкою.
Ендокринологія в ОН Клінік Одеса (Центр)
Ендокринологія ОН Клінік в інших містах
Популярні питання
За вузлового зоба ендокринолог може призначити тест на рівень гормонів щитоподібної залози (тироксин, трийодтиронін). Аналіз допомагає визначити, чи супроводжується захворювання зниженою або підвищеною функцією органу. Для виключення аутоімунного тиреоїдиту можуть знадобитися дослідження на антитіла до тиреоглобуліну і тиреоїдної пероксидази — речовин, які беруть участь у синтезі гормонів щитоподібної залози.
Позбутися вузлового зоба в домашніх умовах неможливо. За наявності новоутворень у щитоподібній залозі необхідно звернутися до лікаря, який проведе обстеження і призначить відповідне лікування залежно від типу вузла. На структуру й розміри вузлів у щитоподібній залозі народні методи вплинути не здатні. А несвоєчасно розпочате лікування може призвести до погіршення стану та розвитку ускладнень.
Допомогти зменшити вузол на щитоподібній залозі, пов'язаний з дефіцитом гормонів органу, здатна гормонозамісна терапія. Для нормалізації обміну речовин пацієнту призначають препарати, що містять тиреоїдні гормони. Позбутися великих вузлів у щитоподібній залозі, які спричиняють біль або швидко збільшуються, дають змогу радіочастотна (руйнування високочастотними радіохвилями) і лазерна (коагуляція концентрованим світловим випромінюванням) абляції. Для зменшення вузлів, пов'язаних із надлишком гормонів щитоподібної залози, може використовуватися гормонопригнічувальна терапія. Пацієнту прописують антитиреоїдні препарати, що блокують вироблення тиреоїдних гормонів. Також можливе лікування радіоактивним йодом, який вибірково руйнує клітини, що виробляють надлишок гормонів.
Пункція щитоподібної залози не вважається небезпечною процедурою, оскільки рідко викликає ускладнення. До можливих неприємних наслідків пункції щитоподібної залози належать кровотеча з утворенням великої гематоми в ділянці проколу, інфікування рани та травма сусідніх структур (судини, нерва, трахеї). Однак у мережі медичних центрів «ОН Клінік» процедуру проводять досвідчені лікарі, які дотримуються техніки забору біоптату, а також на власному сучасному обладнанні, що дає змогу мінімізувати ризик ускладнень.
Ціни на пункцію щитоподібної залози відрізняються в різних медичних установах і залежать від кваліфікації лікаря, який виконує забір біоптату, використовуваних матеріалів і технологій. Також на ціну можуть вплинути терміни виконання цитологічного або гістологічного аналізу зразка. Термінове дослідження зазвичай дорожче планового. Уточнити вартість пункції щитоподібної залози можна на сайті медичних центрів «ОН Клінік».
Радонові ванни можна застосовувати в разі дифузного токсичного зобу (тиреотоксикозу, гіпертиреозу) — стану, за якого щитоподібна залоза рівномірно збільшується в розмірах на тлі надлишкового вироблення тиреоїдних гормонів. Вода з радоном здатна пригнічувати продукцію останніх, надаючи терапевтичний ефект.
Однак вплив радону на вузлові утворення щитоподібної залози залишається недостатньо вивченим. Дослідження, що підтверджують або повністю спростовують здатність цього газу підвищувати ризик раку щитоподібної залози, відсутні.
Призначення радонових ванн залежить від клітинного складу вузлів. За доброякісних утворень без ознак злоякісного переродження рішення про доцільність процедури приймає ендокринолог. За підозри на злоякісний процес, а також за супутнього гіпотиреозу від радонових ванн краще відмовитися.
Щитоподібна залоза є органом з найбільшим вмістом селену в тканинах (0,2-2 мкг/г). Мікроелемент бере участь у синтезі тиреоїдних гормонів і захищає клітини залози від пошкодження вільними радикалами. Дефіцит селену може призвести до зниження вироблення тиреоїдних гормонів і розвитку аутоімунного запалення щитоподібної залози.
Проводяться дослідження, що вивчають можливий зв'язок між нестачею селену й утворенням вузлів у структурі залози. Одне з них засвідчило, що у пацієнтів з вузловим зобом рівень цього мікроелемента в плазмі крові нижчий, ніж у здорових людей. Згідно з іншим дослідженням, вживання добавок селену сприяє зменшенню діаметра доброякісних вузликів у щитоподібній залозі. Наукова робота в цій царині триває, тому перед початком приймання селену в разі вузлів у щитоподібній залозі важливо проконсультуватися з лікарем для оцінки доцільності та безпеки терапії.
Таміла
1 тиждень тому
