Що таке функціональна диспепсія?
Функціональна диспепсія — це функціональний розлад шлунково-кишкового тракту, при якому порушується робота верхніх відділів травної системи без виявлення структурних, запальних або органічних змін. Діагноз встановлюють після виключення захворювань із подібними проявами, зокрема виразкової хвороби, гастроезофагеальної рефлюксної хвороби та новоутворень. Функціональна диспепсія за МКХ-10 має код K30.
Які симптоми функціональної диспепсії?
При диспепсії основним симптомом є біль в епігастральній ділянці, який локалізується між нижнім краєм грудини та пупком. Епігастральний больовий синдром може бути тупим, пекучим і ниючим, виникати періодично та регулярно, посилюватися після прийому їжі або натщесерце. Інші симптоми функціональної диспепсії можуть включати:
- відчуття раннього насичення;
- зниження або відсутність апетиту;
- відчуття переповнення або тяжкості в шлунку після їжі;
- відчуття розпирання у верхній частині живота;
- надмірне газоутворення або здуття;
- відчуття печіння в грудях (печія);
- надмірна відрижка;
- нудота або блювотний рефлекс;
- порушення стільця (діарея або закреп).
До симптомів, що викликають занепокоєння при диспепсії, належать незрозуміла втрата маси тіла, повторне блювання, утруднення при ковтанні, шлунково-кишкова кровотеча, ознаки анемії, жовтяниця, постійний інтенсивний біль у животі. При появі зазначених симптомів диспепсії кишківника або шлунка необхідно записатися на консультацію до гастроентеролога.
Які причини функціональної диспепсії?
Точна причина функціональної диспепсії не встановлена. Припускається, що захворювання виникає внаслідок поєднання кількох факторів, зокрема порушення взаємодії між головним мозком і шлунково-кишковим трактом, підвищеної чутливості шлунка та порушень його моторики. Фактори, що підвищують ризик функціональної шлункової диспепсії:
- жіноча стать;
- тривале куріння;
- інфекція Helicobacter pylori;
- психологічні фактори (тривожні та афективні розлади, історія травм або насильства);
- наявність у сімейному анамнезі нервових розладів або інших функціональних розладів шлунково-кишкового тракту (наприклад, синдрому подразненого кишківника);
- харчова непереносимість або підвищена чутливість до окремих продуктів.
Деякі лікарські препарати можуть викликати диспепсичні симптоми або посилювати існуючі скарги. Диспепсія може виникнути внаслідок прийому протизапальних ліків, ацетилсаліцилової кислоти, деяких антибіотиків, препаратів заліза та калію, які можуть подразнювати слизову оболонку шлунка, порушувати її захисні механізми або впливати на моторику шлунково-кишкового тракту.
Види функціональної диспепсії
Виділяють два підтипи функціональної диспепсії. Постпрандіальний дистрес-синдром (PDS) характеризується відчуттям переповнення шлунка після прийому звичайного обсягу їжі та раннім насиченням, через яке людина не може з’їсти звичну порцію. Синдром епігастрального болю (EPS) характеризується періодичним болем або печінням в епігастральній ділянці, які можуть виникати незалежно від прийому їжі.
| Види диспепсії за різними класифікаціями | ||
| Вид диспепсії | Опис | Протокол лікування диспепсії |
| Функціональна диспепсія | Органічні зміни органів травлення відсутні, симптоми пов’язані з порушенням моторики шлунка, підвищеною вісцеральною чутливістю | Інгібітори протонної помпи (ІПП), прокінетики, антибіотики, антидепресанти в низьких дозах |
| Органічна диспепсія | Диспепсія виникає внаслідок захворювань шлунково-кишкового тракту (наприклад, при панкреатиті, виразковій хворобі, гастриті, гастроезофагеальній рефлюксній хворобі) | Лікування основного захворювання: ІПП, антибіотики, ферментні препарати, спазмолітики, жовчогінні засоби, хірургічне лікування |
| Бродільна диспепсія | Розвивається при надмірному споживанні легкозасвоюваних вуглеводів, що викликають процеси бродіння в кишківнику | Корекція харчування, препарати для лікування бродільної диспепсії (ентеросорбенти, пробіотики, ферменти) |
| Гнильна диспепсія | Пов’язана з переважанням процесів гниття білків у кишківнику, частіше при надмірному споживанні білкової їжі або порушенні її перетравлення | Дієтотерапія, ентеросорбенти, пробіотики, ферментні препарати, лікування основної причини |
| Жирова (мильна) диспепсія | Виникає при порушенні перетравлення та всмоктування жирів (наприклад, при захворюваннях підшлункової залози, печінки та жовчовивідних шляхів) | Ферментні препарати, лікування захворювань печінки, жовчного міхура або підшлункової залози, корекція харчування |
| Аліментарна диспепсія | Розвивається через переїдання, нерегулярне харчування або переважання певних продуктів у раціоні | Корекція раціону, нормалізація режиму харчування, симптоматична терапія |
| Медикаментозна диспепсія | Виникає на тлі прийому препаратів, що подразнюють слизову оболонку шлунка або впливають на моторику шлунково-кишкового тракту (НПЗЗ, антибіотиків, препаратів заліза) | Відміна або заміна препарату (за погодженням з лікарем), ІПП, гастропротектори, симптоматична терапія |
| Токсична диспепсія | Розвивається під впливом токсинів, алкоголю, хімічних речовин або продуктів обміну при тяжких захворюваннях | Усунення причини, детоксикаційна терапія, ентеросорбенти, лікування основного захворювання |
| Інфекційна диспепсія | Виникає на тлі бактеріальних, вірусних або паразитарних інфекцій шлунково-кишкового тракту | Регідратація, ентеросорбенти, пробіотики, антибактеріальні або протипаразитарні препарати |
| Ферментативна диспепсія | Обумовлена недостатнім виробленням травних ферментів, через що їжа перетравлюється неповноцінно | Ферментні препарати, корекція харчування, лікування захворювання, що спричинило ферментну недостатність |
Як діагностують функціональну диспепсію?
При появі симптомів шлункової диспепсії слід звернутися до гастроентеролога для проведення диференціальної діагностики. Вона спрямована на виключення органічних захворювань шлунково-кишкового тракту, які можуть викликати схожі симптоми, зокрема виразкову хворобу та гастроезофагеальну рефлюксну хворобу, захворювання жовчовивідних шляхів і підшлункової залози. Діагностика диспептичних розладів:
- пальпація живота. Дозволяє оцінити локалізацію та характер болю, виявити напруження м’язів передньої черевної стінки та ознаки захворювань, що вимагають невідкладної допомоги;
- загальний та біохімічний аналізи крові. Допомагають виявити ознаки запалення, анемії, прихованої кровотечі, оцінити функцію печінки та підшлункової залози;
- тест на Helicobacter pylori. Дозволяє підтвердити або виключити хелікобактерну інфекцію, яка може бути причиною диспепсичних симптомів;
- УЗД органів черевної порожнини. Допомагає оцінити стан печінки, жовчного міхура, жовчовивідних шляхів та підшлункової залози, а також виключити жовчнокам’яну хворобу та інші органічні захворювання;
- гастроскопія (езофагогастродуоденоскопія, ЕГДС). Дозволяє візуально оцінити стан слизової оболонки стравоходу, шлунка та дванадцятипалої кишки, виявити виразки, ерозії, новоутворення та інші органічні зміни;
- біопсія слизової оболонки шлунка. Виконується під час гастроскопії за наявності показань і допомагає діагностувати атрофічний гастрит, інфекцію Helicobacter pylori, передракові зміни;
- КТ або МРТ органів черевної порожнини. Призначаються при підозрі на захворювання органів травлення, які неможливо підтвердити за допомогою стандартних методів обстеження.
При диспепсії кишківника лікар може додатково призначити копрограму, бактеріологічне дослідження, аналіз калу на кишкові інфекції, а також колоноскопію. При диспепсії жовчного міхура додатково проводять УЗД жовчного міхура та жовчовивідних шляхів, біохімічний аналіз крові, а за необхідності — МР-холангіопанкреатографію (МРХПГ).
Як лікують функціональну диспепсію?
Лікування функціональної диспепсії підбирає гастроентеролог з урахуванням переважаючих симптомів, їх вираженості, наявності інфекції Helicobacter pylori, супутніх захворювань та результатів обстеження. Терапія спрямована на зменшення симптомів, нормалізацію роботи шлунка та поліпшення якості життя пацієнта. Препарати, які можуть призначити при диспепсії:
- інгібітори протонної помпи (ІПП). Знижують вироблення соляної кислоти в шлунку, зменшують біль, печію та інші кислотозалежні симптоми;
- прокінетики. Нормалізують моторику шлунка, прискорюють його спорожнення, зменшують відчуття переповнення, важкість після їжі та раннє насичення;
- антибактеріальні препарати. Застосовуються при підтвердженій інфекції Helicobacter pylori та дозволяють усунути бактерію, яка може підтримувати симптоми невиразкової диспепсії;
- спазмолітики. Розслаблюють гладку мускулатуру шлунково-кишкового тракту, зменшуючи спазми та больовий синдром;
- антациди та альгінати. Нейтралізують або запобігають агресивному впливу шлункового вмісту на слизову оболонку, завдяки чому зменшують проблеми з травленням;
- ферментні препарати. Можуть призначатися при супутній ферментній недостатності для поліпшення перетравлення їжі;
- пробіотики. Можуть сприяти нормалізації кишкової мікробіоти та зменшенню окремих диспепсичних симптомів, однак їхня ефективність залежить від використовуваного штаму мікроорганізмів та клінічної ситуації.
При функціональній диспепсії також можуть призначатися трициклічні антидепресанти та інші нейромодулятори в низьких дозах. Вони застосовуються при хронічному болю в епігастральній ділянці або підвищеній чутливості шлунка. Антидепресанти допомагають знизити сприйняття болю, нормалізувати взаємодію між головним мозком і шлунково-кишковим трактом та підвищити ефективність основної терапії.
Особливості лікування функціональної диспепсії у дітей
У новонароджених диспепсія пов’язана з незрілістю травної системи, порушенням режиму годування або тимчасовою недостатністю ферментів. Проста диспепсія у дітей старшого віку виникає через порушення моторики шлунка, підвищену вісцеральну чутливість, стрес. Згідно з протоколом лікування функціональної диспепсії у дітей лікар призначає корекцію харчування та режиму прийому їжі, лікарські препарати (за наявності показань та у дозах відповідно до віку).
Як лікувати функціональну диспепсію народними засобами?
Лікування диспепсії народними засобами не рекомендується, оскільки більшість трав'яних настоїв не має достатньої доказової бази. Деякі рослинні компоненти можуть посилювати вироблення шлункового соку, викликати алергічні реакції, взаємодіяти з ліками. Домашні методи лікування функціональних розладів травлення:
- медитація. Сприяє зниженню активності стресових реакцій організму та нормалізації взаємодії між головним мозком і шлунково-кишковим трактом;
- йога. Поєднання дихальних вправ, розтяжок і технік розслаблення допомагає знизити рівень тривожності, поліпшити регуляцію моторики шлунка та зменшити інтенсивність диспепсичних явищ;
- біологічний зворотний зв’язок (БЗЗ-терапія). Допомагає навчитися контролювати фізіологічні реакції організму, знижувати м’язове напруження та чутливість до больових імпульсів;
- психотерапія. Допомагає скоригувати емоційні та поведінкові фактори, що підтримують симптоми захворювання, зменшити вплив хронічного стресу та поліпшити взаємодію за віссю «головний мозок — шлунково-кишковий тракт».
Також при шлунково-кишковій диспепсії може допомогти акупунктура — метод рефлексотерапії, під час якого тонкі стерильні голки вводяться в певні біологічно активні точки на тілі. Така стимуляція сприяє зменшенню вісцеральної чутливості, нормалізації моторики шлунка та зниженню інтенсивності болю.
Дієта при функціональній диспепсії
При функціональній диспепсії у дорослих лікар може рекомендувати дотримання елімінаційної дієти для виявлення продуктів, що провокують появу та посилення симптомів. Вона передбачає тимчасове виключення з раціону потенційних харчових тригерів з подальшим поступовим поверненням кожного продукту та оцінкою реакції організму.
Що буде, якщо не лікувати функціональну диспепсію?
Без лікування функціональна диспепсія шлунка не призводить до розвитку виразки, гастриту або раку, однак може набути хронічного перебігу та суттєво погіршити якість життя. Постійні або періодичні симптоми розладу шлунка можуть спричиняти зниження апетиту, втрату маси тіла, тривожність, погіршення сну та працездатності.
Профілактика функціональної диспепсії
Запобігти розвитку функціональної невиразкової диспепсії неможливо, оскільки причини її виникнення не встановлені. Однак рекомендується дотримуватися збалансованого харчування, уникати переїдання та тривалих перерв між прийомами їжі, відмовитися від куріння та зловживання алкоголем, контролювати рівень стресу.
У нашого блогу є власні канали в Телеграмі, Вайбері, Інстаграмі та Тредсі, у яких ми розповідаємо корисні та цікаві речі про здоров'я. Підписуйтесь, щоб зробити турботу про власне здоров'я та здоров'я сім'ї комфортною та легкою.
Гастроентерологія в ОН Клінік Чернігів
Гастроентерологія ОН Клінік в інших містах
Популярні питання
Швидко зняти біль у шлунку можна лише після визначення його причини, оскільки універсального методу лікування не існує. Залежно від діагнозу лікар може призначити інгібітори протонної помпи, антациди, альгінати, прокінетики, спазмолітики або антибіотики для лікування інфекції Helicobacter pylori.
Нетравлення — це побутова назва диспепсії, під якою розуміють комплекс симптомів, що виникають при порушенні травлення. Нетравлення шлунка може проявлятися відчуттям тяжкості або переповнення в шлунку після їжі, болем або дискомфортом у верхній частині живота, раннім насиченням, нудотою, відрижкою та здуттям.
Відчуття, що шлунок не перетравлює їжу, може виникати при порушенні його моторики, коли харчова грудка повільніше просувається в кишківник, а також при захворюваннях шлунково-кишкового тракту. Якщо їжа не перетравлюється, причинами можуть бути функціональна диспепсія, гастрит, виразкова хвороба, гастропарез, інфекція Helicobacter pylori, захворювання підшлункової залози та жовчного міхура, переїдання.
Нервова диспепсія — це неофіційний термін, яким позначають комплекс диспепсичних симптомів, що виникають або посилюються на тлі хронічного стресу, тривожних розладів, емоційного перенапруження. Вона може проявлятися болем або дискомфортом у верхній частині живота, відчуттям переповнення після їжі, раннім насиченням, нудотою, здуттям живота та відрижкою через порушення регуляції роботи шлунка за віссю «головний мозок — шлунково-кишковий тракт».
Диспепсія — це комплекс симптомів, що виникають у разі порушення травлення у верхніх відділах шлунково-кишкового тракту. Причинами диспепсії можуть бути гастрит, виразкова хвороба, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, Helicobacter pylori, захворювання жовчного міхура, печінки та підшлункової залози. Також проблеми з травленням можуть бути пов’язані з прийомом певних ліків, курінням, зловживанням алкоголем, хронічним стресом.
