Що таке колоректальний рак?
Колоректальний рак (рак товстої кишки) — це онкологічне захворювання, яке виникає внаслідок розростання атипових клітин слизової оболонки товстої або прямої кишки. Товстий кишківник (товста кишка) є кінцевою частиною травного тракту. Він складається зі сліпої, ободової, прямої кишки та анального каналу. Ободова кишка включає висхідний, поперечний, низхідний і сигмоподібний відділи. У товстій кишці відбувається всмоктування води та солей, а також утворення калових мас із неперетравлених залишків їжі, які виводяться через пряму кишку.
Під впливом різних чинників (генетичної схильності, особливостей харчування, низької фізичної активності, надмірного вживання алкоголю, куріння) на внутрішній поверхні слизової оболонки товстої кишки можуть утворюватися м’які нарости — поліпи. В кишківнику поліпи ростуть повільно і здебільшого є доброякісними. Однак деякі їхні види належать до передракових утворень (наприклад, аденоми мають найбільший потенціал до малігнізації
Імовірність переродження поліпа в злоякісне утворення залежить від типу, розміру та кількості наростів. У 8% випадків упродовж 10 років новоутворення можуть перерости в колоректальний рак. Оскільки процес розвитку раку товстої кишки з передракових поліпів може займати кілька років, своєчасний скринінг і видалення новоутворень дають змогу знизити ризик розвитку онкозахворювання. Поліпи можуть виникнути в будь-якому відділі товстого кишківника, однак найчастіше діагностується рак сигмоподібної кишки.
Які є методи скринінгу колоректального раку?
Для скринінгу колоректального раку можуть використовуватися лабораторні аналізи або інструментальні методи дослідження, які допомагають виявити онкологію на ранніх стадіях за відсутності симптомів. Для діагностики раку товстої та прямої кишки необхідно записатися на консультацію до проктолога. Методи обстеження організму на колоректальний рак можуть включати:
- імунохімічний аналіз калу на прихований кров (FIT);
- тест на виявлення прихованої крові в калі на основі гваякової кислоти (gFOBT);
- багатоцільовий тест калу FIT-DNA;
- багатоцільовий аналіз РНК калу;
- колоноскопію;
- КТ-колонографію;
- сигмоїдоскопію.
У межах скринінгу раку товстої та прямої кишки також можуть бути показані загальний і біохімічний аналізи крові. За підозри на рак товстої кишки лікар може призначити аналіз крові на онкомаркери. Для оцінки спадкової схильності (наприклад, при підозрі на синдром Лінча або сімейний аденоматозний поліпоз) може бути показане генетичне обстеження на рак.
Аналіз калу на приховану кров — FIT
Імунохімічний аналіз калу на приховану кров (FIT) — це лабораторне дослідження, яке виявляє глобін людського гемоглобіну в калі (кровотеча з нижніх відділів кишківника). Деякі лабораторії роблять комбіновані тести на гемоглобін і трансферин. Тестування необхідно проводити щорічно. Скринінг-тест на рак зазвичай не потребує попередньої підготовки (наприклад, дотримання дієти, тимчасової відмови від прийому ліків, вітамінів).
Аналіз калу на приховану кров дає змогу виявити внутрішню кровотечу, яка може виникнути внаслідок порушення слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, однак не визначає джерело кровотечі. Домішки крові в калових масах можуть бути симптомом геморою, виразки, раку товстої кишки та інших захворювань шлунково-кишкового тракту. У разі виявлення позитивного результату лікар призначає додаткове обстеження (наприклад, колоноскопію) для діагностики патологічного стану.
Збір калу здійснюється в спеціальний стерильний контейнер. Перед дефекацією необхідно випорожнити сечовий міхур, щоб виключити потрапляння сечі. Також не слід здавати аналіз калу під час місячних, які можуть підвищувати ризик спотворення результатів.
Багатоцільовий тест калу FIT-DNA
Багатоцільовий тест калу FIT-DNA поєднує аналіз на приховану кров із дослідженням ДНК клітин на певні генетичні зміни, пов'язані з колоректальним раком і передраковими утвореннями. Аналіз необхідно здавати один раз на три роки.
Спеціальної підготовки перед здаванням тесту не потрібно. Біоматеріал збирають у домашніх умовах у стерильний контейнер і доставляють до лабораторії. Позитивний результат дослідження не є діагнозом колоректального раку. Він може свідчити про поліпи в товстій кишці, виразку, запальні захворювання кишківника. Для подальшої діагностики може бути показаний інший метод дослідження (наприклад, колоноскопія).
Колоноскопія
Колоноскопія — це метод візуального обстеження внутрішньої поверхні товстої та прямої кишки. Обстеження допомагає виявити запальні процеси, поліпи, виразки, анатомічні аномалії, доброякісні та злоякісні новоутворення. Діагностика використовується в межах скринінгу колоректального раку в людей із середнім ризиком розвитку патології віком від 45 років. Дослідження проводиться кожні 10 років.
Діагностика проводиться для оцінки стану слизової оболонки органів, виявлення патологічних змін. Процедура виконується за допомогою колоноскопа — гнучкої трубки з підсвічуванням і компактною камерою. Колоноскоп уводиться через задній прохід у пряму та товсту кишку, а отримане зображення в режимі реального часу виводиться на монітор, що дає змогу лікарю детально оглянути слизову. Колоноскопія проводиться під седацією і зазвичай займає близько 30–60 хвилин. Процедура також показана після позитивного результату аналізу калу на приховану кров або багатоцільового тесту калу FIT-DNA.
У разі виявлення поліпів під час колоноскопії лікар може видалити новоутвореннячи зробити біопсію
КТ-колонографія
КТ-колонографія (віртуальна колоноскопія) — це неінвазивний метод променевої діагностики, який дає змогу перевірити кишківник на онкологію. Обстеження проводиться за допомогою комп'ютерного томографа.
КТ-колонографія проводиться для діагностики запальних процесів, доброякісних і злоякісних новоутворень у товстій кишці. У межах скринінгу колоректального раку дослідження необхідно проходити кожні п'ять років. Якщо під час КТ-колонографії виявлені аномальні утворення, для їх подальшої діагностики може бути призначена колоноскопія.
Коли починати робити скринінг колоректального раку?
Регулярний скринінг колоректального раку слід починати робити чоловікам і жінкам із середнім ризиком розвитку віком від 45 до 75 років. Пацієнтам віком 76–85 років необхідність подальшої діагностики визначається лікарем індивідуально.
До групи середнього ризику раку товстої кишки входять дорослі, які не мають особистого або сімейного анамнезу колоректального раку чи певних типів поліпів, запальних захворювань кишківника, підтверджених спадкових синдромів, що підвищують ризик захворювання. Обстеження рекомендується проводити навіть за відсутності ознак онкології, оскільки на ранніх стадіях передракові утворення або рак товстої кишки можуть протікати безсимптомно.
Як часто проходити скринінг колоректального раку після 45 років?
Частота проходження скринінгу колоректального раку після 45 років визначається лікарем індивідуально з урахуванням методу дослідження та наявності чинників ризику. Залежно від результатів попередньої діагностики інтервал між обстеженнями може бути скорочений.
| Частота проведення скринінгу для дорослих із середнім ризиком розвитку колоректального раку | |
|---|---|
| Метод діагностики | Як часто проходити дослідження? |
| Імунохімічний аналіз калу на приховану кров (FIT) | щороку |
| Тест на виявлення прихованої крові в калі на основі гваякової кислоти (gFOBT) | щороку |
| Багатоцільовий тест калу FIT-DNA | кожні три роки |
| Багатоцільовий аналіз РНК калу | кожні три роки |
| Колоноскопія | кожні 10 років |
| КТ-колонографія | кожні п’ять років |
| Сигмоїдоскопія | кожні п’ять років |
План скринінгу колоректального раку по роках
Універсального плану скринінгу колоректального раку за віком, який підходить для всіх дорослих, не існує. Періодичність обстеження залежить від обраного методу діагностики. Дорослим із середнім ризиком розвитку раку товстої кишки не слід одночасно проходити кілька варіантів скринінгу. Необхідно обрати один метод дослідження та дотримуватися рекомендованого лікарем інтервалу його повторного проведення.
| План скринінгу раку кишківника по роках | ||||
|---|---|---|---|---|
| Вік | FIT | FIT-DNA | Колоноскопія | КТ-колонографія |
| 45 років | FIT | FIT-DNA | колоноскопія | КТ-колонографія |
| 46 років | FIT | - | - | - |
| 47 років | FIT | - | - | - |
| 48 років | FIT | FIT-DNA | - | - |
| 49 років | FIT | - | - | - |
| 50 років | FIT | - | - | КТ-колонографія |
| 51 рік | FIT | FIT-DNA | - | - |
| 52 роки | FIT | - | - | - |
| 53 роки | FIT | - | - | - |
| 54 роки | FIT | FIT-DNA | - | - |
| 55 років | FIT | - | колоноскопія | КТ-колонографія |
| до 75 років | щороку | кожні три роки | кожні 10 років | кожні п'ять років |
Чи потрібно жінкам і чоловікам проходити скринінг колоректального раку по-різному?
Рекомендацій зі скринінгу колоректального раку окремо для чоловіків і жінок немає. Періодичність обстеження залежить від обраного методу діагностики. План скринінгу також може коригуватися лікарем з урахуванням індивідуального ризику розвитку колоректального раку та результатів попередніх досліджень.
Кому потрібен більш ранній або частий скринінг колоректального раку?
Пацієнтам із підвищеним або високим ризиком розвитку колоректального раку рекомендується проходити ранній скринінг. Починати обстеження слід раніше 45 років, проходити його частіше за стандартний графік скринінгу, а також використовувати певний метод діагностики (наприклад, колоноскопію).
| План скринінгу залежно від чинників ризику розвитку раку товстої та прямої кишки | |
|---|---|
| Фактори ризику | Періодичність проведення скринінгу |
| Раніше виявлені та видалені аденоматозні або інші передракові поліпи | Після видалення поліпів повторна колоноскопія може бути призначена через три роки або раніше терміну. Остаточний інтервал визначається лікарем з урахуванням типу, розмірів і кількості новоутворень. |
| Променева терапія ділянки таза та черевної порожнини під час лікування раніше виявленого раку | Пацієнтам із підвищеним ризиком колоректального раку після проведення променевої терапії починати проходити скринінг необхідно раніше рекомендованого віку (до 45 років). Колоноскопію зазвичай призначають через 10 років після променевої терапії. Періодичність скринінгу становить три-п'ять років. |
| Раніше перенесений колоректальний рак | Після хірургічного лікування раку товстої кишки повторна колоноскопія може бути призначена через рік після операції. У межах скринінгу колоректального раку можуть бути показані інші методи дослідження. |
| Запальні захворювання кишківника (наприклад, виразковий коліт, хвороба Крона) | У разі виявлення запального захворювання кишківника повторна колоноскопія може бути призначена через вісім років після встановлення діагнозу. Подальші дослідження можуть проводитися кожні один-три роки залежно від чинників ризику розвитку колоректального раку та результатів попередньої колоноскопії. |
| Наявність у сімейному анамнезі колоректального раку або певних передракових поліпів, особливо в родичів першого ступеня спорідненості (батьків, брата чи сестри) | Пацієнтам із високим ризиком колоректального раку скринінг необхідно починати в 40 років або на 10 років раніше, ніж вік наймолодшого родича першого ступеня спорідненості, в якого було діагностовано рак. Обстеження здійснюється за допомогою колоноскопії з періодичністю проведення три-п'ять років. |
| Спадкові захворювання (наприклад, синдром Лінча, сімейний аденоматозний поліпоз, синдром Пейтца-Єгерса, муковісцидоз) | За виявлених генетичних синдромів скринінг колоректального раку необхідно починати в підлітковому віці. Інтервал між дослідженнями визначається лікарем з урахуванням типу спадкового захворювання. |
Чи потрібно робити скринінг колоректального раку, якщо немає тривожних симптомів?
Людям із середнім ризиком розвитку колоректального раку рекомендується починати регулярний скринінг із 45 років навіть за відсутності симптомів захворювання. Дослідження дає змогу своєчасно виявити поліпи та видалити їх до того, як вони можуть трансформуватися у злоякісну пухлину. Скринінг допомагає виявити рак товстої кишки на ранній стадії, що підвищує шанси на успішне лікування патології.
Акційні пропозиції та новини
Що робити, якщо тест на колоректальний рак позитивний?
Позитивний результат аналізу FIT або FIT-DNA не є діагнозом онкозахворювання. Він може бути пов'язаний із кровотечею через геморой, анальну тріщину, поліпи, запальні захворювання кишківника, дивертикули та інші захворювання шлунково-кишкового тракту. Для виявлення причин відхилення необхідно записатися на огляд до онколога та пройти колоноскопію. Під час процедури лікар може оцінити стан слизової оболонки товстої кишки, виявити та видалити поліпи, а також узяти біопсію для подальшого гістологічного дослідження.
У нашого блогу є власні канали в Телеграмі, Вайбері, Інстаграмі та Тредсі, у яких ми розповідаємо корисні та цікаві речі про здоров'я. Підписуйтесь, щоб зробити турботу про власне здоров'я та здоров'я сім'ї комфортною та легкою.
Проктологія в ОН Клінік Черкаси
Популярні питання
Наявність поліпів у кишківнику рідко вказує на колоректальний рак. Більшість поліпів є доброякісними, однак деякі їхні види (наприклад, аденоматозні та зубчасті утворення) можуть з часом перероджуватися на злоякісні пухлини. У разі виявлення поліпів їх необхідно видалити, що знижує ймовірність розвитку колоректального раку.
Геморой не може перерости в рак прямої кишки. Він проявляється патологічними змінами венозних утворень у ділянці прямої кишки та анального отвору. Колоректальний рак є онкологічним захворюванням, яке виникає внаслідок розростання атипових клітин слизової оболонки товстої кишки.
Ранні симптоми колоректального раку можуть бути слабко вираженими. Первинні ознаки раку кишківника починають з'являтися в міру збільшення розмірів і кількості поліпів у слизовій оболонці органа. Симптоми можуть включати біль і спазми в животі, анальні кровотечі, темний колір калу, зміну характеру випорожнень, необґрунтовану втрату ваги. За появи ознак колоректального раку необхідно записатися на прийом до лікаря.
За негативного результату тесту FIT у дорослого із середнім ризиком розвитку колоректального раку проводити колоноскопію не потрібно. Якщо FIT обрано як метод скринінгу, його необхідно повторювати щороку. Ендоскопічне дослідження призначається за появи патологічних ознак (наявності крові в калі, ректальної кровотечі, болю та спазмів у животі, змін характеру випорожнень), які можуть бути симптомами раку кишківника. Колоноскопія також може бути рекомендована людям із підвищеним або високим ризиком колоректального раку (наприклад, за сімейного анамнезу захворювання, наявності спадкових синдромів, запальних патологій кишківника, особистого анамнезу поліпів чи колоректального раку).
Відсутність у родині випадків раку кишківника не виключає необхідності проведення скринінгу. Дорослим із середнім ризиком розвитку колоректального раку рекомендується починати регулярне обстеження з 45 років. Сімейний анамнез є одним із чинників, який збільшує ймовірність розвитку колоректального раку, однак захворювання може виникнути й у людей без обтяженої спадковості.
