Що таке органічні продукти?
Органічні продукти — це продукти, які вирощуються та виготовляються з використанням регульованих державою процедур, протоколів та методів ведення сільського господарства. Органічні продукти харчування вважаються здоровими та екологічно чистими. Користь органік-продуктів пояснюється нижчим вмістом токсинів і хімікатів, ніж у звичайних (неорганічних) продуктах.
Щоб підтвердити відповідність органічних продуктів затвердженим вимогам, передбачено їх сертифікацію. Екопродукти (екологічно чисті продукти) та біопродукти — це синоніми органічних продуктів.
Деякі виробники можуть маніпулювати термінологією, вказуючи на упаковці товарів інформацію, яка не відповідає дійсності. Наприклад, «натуральне спортивне харчування» теоретично може бути безпечним та корисним для спортсменів, проте воно не має нічого спільного з органічними продуктами за відсутності підтверджуючих документів.
Що таке продукти із ГМО (генно модифікованими організмами)?
Поставте своє питання Алергологу «ОН Клінік»
Продукти з ГМО (біоінженерні продукти) містять генетично модифіковані організми — це рослини, тварини або мікроби, ДНК яких були змінені не природним шляхом, а за допомогою генної інженерії. Створення ГМО включає відбір рослин або тварин, їх видозміну (модифікацію) лабораторним методом та розведення для отримання потомства з бажаними генетичними ознаками. Гени можуть бути переміщені від тварини до тварини, від рослини до рослини, від тварини до рослини і навпаки.
Навіщо створюються ГМО?
Однією з цілей створення ГМО є підвищення стійкості рослин до хвороб, що викликаються шкідниками чи вірусами, та толерантності до гербіцидів. Для підвищення стійкості в рослину впроваджуються гени, що призводить до більш високої врожайності або скорочення кількості використовуваних гербіцидів.
Додаткові переваги генної інженерії можуть включати підвищення стійкості рослин до посухи, скорочення виробничих циклів, виготовлення більш дешевих, смачних та поживних продуктів зі збільшеним терміном зберігання. Також продукти з ГМО можуть виділяти менше канцерогенних речовин під час смаження.
Чи шкідливі ГМО здоров'ю?
Основна небезпека, яку можуть мати ГМО, полягає в тому, що вони є відносно новими компонентами раціону, тому інформація про їх довгостроковий вплив на здоров'я людини відсутня. Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) не виявила доказів шкоди ГМО для здоров'я, проте вживання продуктів із генетично модифікованими організмами може викликати занепокоєнні, пов'язане з їхньою безпекою.
Споживання стійких до гербіцидів культур теоретично може спричинити алергію та стійкість до антибіотиків, але ВООЗ повідомляє про вкрай низький ризик побічних ефектів при вживанні ГМО. Результати більшості попередніх досліджень, які проводилися на тваринах, вказують на те, що ГМО можуть впливати на імунітет, роботу репродуктивної, травної та сечовидільної систем. Щоб зробити остаточні висновки, потрібні багаторічні дослідження та клінічні випробування окремо взятих продуктів.
Як зрозуміти, що продукт не містить ГМО?
Відповідно до вимог Закону України «Про інформацію для споживачів про харчові продукти», якщо частка генетично модифікованих організмів перевищує 0,9% у будь-якому інгредієнті продукту, він повинен мати маркування «З ГМО». Якщо відсутність ГМО у продукті може бути підтверджена відповідно до вимог законодавства, виробник за бажанням може включити до маркування позначку «Без ГМО». Крім маркування, для перевірки продуктів на ГМО можна використовувати спеціальні тест-набори та аналізатори.
У США та європейських країнах використовується аналогічний підхід. Якщо продукт містить ГМО, необхідне маркування на упаковці. Розміщення інформації про відсутність ГМО є добровільним рішенням виробника, але у разі використання маркування «Без ГМО« необхідно мати відповідний пакет документів, що підтверджує відсутність генетично модифікованих організмів у складі продукту.
Що таке харчові добавки?
Харчові добавки (Е) — це хімічні речовини, які додаються до продуктів для зміни їх характеристик (наприклад, консистенції, смаку, кольору, запаху чи терміну зберігання). Харчові добавки можуть бути одержані з рослин, тварин, мінералів або синтезовані в лабораторії. Існує кілька тисяч харчових добавок, кожна з яких призначена для виконання певних функцій.
Які групи харчових добавок?
Групи харчових добавок, які можна використовувати на території України, регламентуються наказами Міністерства охорони здоров'я. Групи також називають функціональними класами.
| Групи (функціональні класи) харчових добавок | ||
| № п/п | Назва | Опис |
| 1 | Антиоксиданти | Захищають продукт від псування, викликаного окисленням |
| 2 | Антиспекуючі агенти | Запобігають злипанню окремих частинок продукту |
| 3 | Барвники | Змінюють колір продукту |
| 4 | Вологозберігаючі агенти | Запобігають висиханню продукту |
| 5 | Глазуровані агенти | При нанесенні на зовнішню поверхню продукту надають йому блиску та (або) створюють захисне покриття. |
| 6 | Емульгатори | Сприяють створенню або збереженню суміші двох або більше несумісних фаз (наприклад, рослинної олії та води) |
| 7 | Емульгуючі солі | Перетворюють молочні білки на дисперсійну форму (використовуються в плавлених сирах та продуктах на їх основі) |
| 8 | Згущувачі | Підвищують в'язкість продукту |
| 9 | Желюючі агенти | Надають продукту желеподібну структуру |
| 10 | Кислоти | Підвищують кислотність продукту та (або) надають йому кислого смаку. |
| 11 | Секвестранти | Формують хімічні сполуки з іонами металів |
| 12 | Консерванти | Консерванти — це харчові добавки, які захищають продукт від псування, викликаного мікроорганізмами, та (або) запобігають росту патогенних мікроорганізмів. |
| 13 | Модифіковані крохмалі | Речовини, отримані після однієї або кількох хімічних обробок харчових крохмалів |
| 14 | Наповнювачі | Збільшують обсяг продукту без істотного збільшення його енергетичної цінності |
| 15 | Носії | Речовини, що використовуються для розчинення, розведення або іншої фізичної зміни харчової добавки без зміни її функції |
| 16 | Пакувальні гази | Гази, крім повітря, які додаються до упаковки |
| 17 | Піногасники | Запобігають або зменшують піноутворення |
| 18 | Піноутворювачі | Створюють умови для утворення піни у рідких чи твердих харчових продуктах. |
| 19 | Підсилювачі смаку та аромату | Підсилюють природний смак та (або) аромат продукту |
| 20 | Підсолоджувачі | Надають продукту солодкого смаку |
| 21 | Поліпшувачі борошна | Речовини, крім емульгаторів, що додаються до борошна або тіста з метою підвищення їх хлібопекарських властивостей |
| 22 | Підсилювачі контрастності | При нанесенні на зовнішню поверхню фруктів або овочів після депігментації певних частин допомагають відрізнити ці частини від решти поверхні шляхом зміни кольору |
| 23 | Пропеленти | Гази, крім повітря, які витісняють харчові продукти з упаковки |
| 24 | Регулятори кислотності | Змінюють або регулюють кислотність (лужність) продукту |
| 25 | Розпушувачі | Збільшують обсяг тесту чи опари за рахунок виділення газу |
| 26 | Стабілізатори | Сприяють підтримці незмінного фізико-хімічного стану харчового продукту |
| 27 | Ущільнювачі | Зберігають щільність та хрумку консистенцію фруктів та овочів |
Для зручності використання кожній харчовій добавці присвоєно унікальний номер. Перед номером ставиться літера E (обов'язковий елемент маркування).
З погляду нумерації кожна добавка відноситься до певного діапазону. Класифікація не є вичерпною, оскільки та сама добавка може, наприклад, одночасно бути антиоксидантом і консервантом.
| Нумерація харчових добавок | ||
| Діапазон | Піддіапазон | Опис |
| E100-E199 (харчові барвники) | E100-E109 | Жовті |
| E110-E119 | Помаранчеві | |
| E120-E129 | Червоні | |
| E130-E139 | Блакитні та фіолетові | |
| E140-E149 | Зелені | |
| E150-E159 | Коричневі та чорні | |
| E160-E199 | Золотисті та інші | |
| E200-E299 (консерванти, антиокислювачі) | E200-E209 | Сорбат (наприклад консервант Е200 — сорбінова кислота, консервант E202 — сорбат калію) |
| E210-E219 | Бензоати | |
| E220-E229 | Сульфіти (наприклад, E220 — діоксид сірки) | |
| E230-E239 | Феноли та форміати (прикладами натуральних харчових консервантів є низин — E234, натаміцин — E235 та молочна кислота — E270) | |
| E240-E259 | Нітрати та нітрити (наприклад, консервант Е250 — нітрит натрію) | |
| E260-E269 | Ацетати | |
| E270-E279 | Лактати | |
| E280-E289 | Пропіонати (наприклад, Е282 — пропіонат кальцію) | |
| E290-E299 | Інші | |
| E300-E399 (антиоксиданти та регулятори кислотності) | E300-E305 | Аскорбат |
| E306-E309 | Токофероли | |
| E310-E319 | Галати та ериторбати | |
| E320-E329 | Лактати | |
| E330-E339 | Цитрати та тартрати | |
| E340-E349 | Фосфати | |
| E350-E359 | Малати та адипінати | |
| E360-E369 | Сукцинати та фумарати | |
| E370-E399 | Інші | |
| E400-E499 (загусники, стабілізатори та емульгатори) | E400-E409 | Альгінати |
| E410-E419 | Природні камеді | |
| E420-E429 | Інші природні агенти | |
| E430-E439 | Поліетиленгліколеві сполуки | |
| E440-E449 | Природні емульсії | |
| E450-E459 | Фосфати | |
| E460-E469 | Целюлозні сполуки | |
| E470-E489 | Жирні кислоти та сполуки | |
| E490-E499 | Інші | |
| E500-E599 (pH регулятори та агенти, що запобігають злипанню) | E500-E509 | Мінеральні кислоти |
| E510-E519 | Хлориди та сульфати | |
| E520-E529 | Сульфати та гідроксиди | |
| E530-E549 | Лужних металів з'єднання | |
| E550-E559 | Силікати | |
| E570-E579 | Стеарати та глюконати | |
| E580-E599 | інші | |
| E600-E699 (підсилювачі смаку та аромату) | E620-E629 | Глутамати та гуанілати |
| E630-E639 | Інозінати | |
| E640-E699 | Інші | |
| E700-799 (антибіотики) | E700-E799 | Антибіотики |
| E900-E999 (інші) | E900-E909 | Віски |
| E910-E919 | Синтетичні глазурі | |
| E920-E929 | Поліпшувачі тесту | |
| E930-E949 | Пакувальні гази | |
| E950-E969 | Замінники цукру (підсолоджувачі) | |
| E990-E999 | Піноутворювачі | |
| E1000-E1599 (додаткові) | E1000-E1599 | Нові хімічні речовини, що не входять до стандартних схем класифікації |
Більшість добавок дозволено використовувати лише у певних продуктах харчування із зазначенням відповідного номера біля знака Е на упаковці (як правило, у рядку «Склад»). Також на них можуть поширюватися певні кількісні обмеження.
Як харчові добавки впливають на здоров'я?
Вплив харчової добавки, що міститься у продукті харчування, на здоров'я залежить від її складу, концентрації та частоти вживання. Побічні ефекти від вживання харчових добавок можуть включати:
- ожиріння;
- гіпертонію;
- онкологічні хвороби;
- кардіологічні захворювання;
- астму;
- нудоту;
- метаболічний синдром;
- дихальні порушення;
- алергію;
- розлади психіки;
- синдром дефіциту уваги.
Для кожної добавки, схваленої регулюючими органами, розроблено гранично допустимі норми вмісту у продуктах. Наприклад, хлібобулочні вироби не можуть містити більше ніж 1000 мг/кг бензоату натрію (за умови відсутності у складі інших бензоатів). Особливу увагу вивченню складу продуктів треба приділяти людям з харчовою алергією.
Які харчові добавки є безпечними для організму?
Безпека всіх харчових добавок, дозволених для використання, попередньо оцінюється контролюючими органами. Висновок має містити інформацію про допустиму добову дозу. Якщо добавка може становити загрозу здоров'ю, її виключають зі списку.
Харчових добавок, які можна було б вважати абсолютно безпечними для організму, немає. Для актуалізації даних про безпеку добавок необхідно проводити періодичні наукові дослідження.
Що таке канцерогени?
Канцерогени — це речовини, які можуть збільшити ризик захворювання на рак. Відомо про понад 100 канцерогенів. Види канцерогенів:
- фізичні (наприклад, ультрафіолетове випромінювання);
- хімічні (наприклад, азбест);
- біологічні (наприклад, віруси).
Простий контакт з канцерогеном не означає, що у людини розвинеться рак. Процес, який може призвести до раку, може тривати кілька років, перш ніж канцероген спровокує ланцюгову реакцію.
Які харчові добавки є канцерогеном?
Одними з харчових добавок-канцерогенів є емульгатори. Щоб внести добавку до списку канцерогенів, необхідно провести відповідні дослідження, тому офіційний перелік канцерогенних добавок періодично актуалізується. Поширені канцерогени в їжі:
- карагінан (E407);
- дифосфати (E450);
- моно- та дигліцериди жирних кислот (E471);
- пектин (E440);
- бікарбонат натрію (E500);
- аспартам (E951) — канцероген, що додається в продукти як цукрозамінник.
Щоб захистити споживачів від негативних наслідків регулярного включення до раціону продуктів з канцерогенами, встановлюються гранично допустимі добові дозування. Наприклад, у віці 18-64 року показник для карагінану (E407) не повинен перевищувати 17,3 мг/кг ваги тіла на добу.
Як вивести канцерогенні харчові добавки з організму?
Науково обґрунтованого способу, що допомагає вивести канцерогени з організму, немає. Для нейтралізації дії канцерогенів рекомендується вживати вітаміни A, C, D, E, фолієву кислоту та селен.
При підозрі на харчове отруєння потрібно викликати швидку допомогу, штучно спровокувати блювоту (подразненням піднебінного язичка) та прийняти сорбент, який сприяє зв'язуванню та виведенню токсинів з організму. Якщо людина з харчовим отруєнням знепритомніла, слід укласти її на бік, перевірити пульс, дихання і при необхідності провести реанімаційні заходи.
Які харчові добавки є алергенами?
Алергію може спричинити практично будь-яка харчова добавка. Поширені харчові добавки-алергени:
- бензойна кислота (E210) та її солі (E211-E213). Наприклад, Е211 — консервант бензоат натрію;
- парабени (E214, E215, E218, E219);
- сульфіти (Е220-Е228);
- нітрити та нітрати (E249-E252);
- оцтова кислота (E260);
- пропілгаллат (Е310);
- бутилгідроксіанізол (Е320);
- бутилгідрокситолуол (E321);
- лецитини (E322);
- глутамати (E620-E625).
При підозрі на гіперчутливість до добавок або наявності харчової алергії треба стежити за своїм раціоном. Для запобігання алергічних реакцій разом із дієтологом можна скласти індивідуальну збалансовану дієту, яка передбачає відмову від вживання продуктів з потенційно небезпечними харчовими добавками.
Як зрозуміти, що у вас є алергія на харчові добавки?
Алергічні реакції на харчові добавки найчастіше виявляються від двох до 12 годин після вживання продуктів, що їх містять. Симптоми алергії на харчові добавки можуть включати:
- кропив'янку;
- почервоніння шкіри обличчя;
- задишку;
- набряки обличчя, губ, рота чи язика;
- загострення бронхіальної астми;
- атопічний дерматит;
- алергічний риніт;
- свербіж шкіри;
- кашель;
- нежить;
- чхання;
- хрипкий голос;
- утруднене ковтання.
Симптоми можуть доповнюватися болями в животі, діареєю, запамороченням та тахікардією. Найнебезпечнішим ускладненням харчової алергії є анафілаксія, яка може спричинити неконтрольоване блювання, утруднене дихання та різке падіння артеріального тиску (анафілактичний шок), тобто деякі алергени можуть спровокувати незворотні наслідки.
Основним методом, що допомагає запобігти алергії, є відмова від вживання їжі з добавками алергенами. Для уточнення індивідуального переліку небезпечних алергенів треба записатися на консультацію до алергологу та здати аналіз на алергопроби.
Як вивести алерген із організму?
Швидко вивести алерген із організму для усунення симптомів алергії неможливо. Алергічна реакція означає, що алерген, що міститься в харчовій добавці, вже поширився організмом.
При підвищеному ризику загострень алергії бажано мати при собі екстрені ліки, прийом яких допоможе швидко зняти алергічну реакцію. За рекомендацією лікаря можна провести імунотерапію, що допомагає виробити толерантність (зменшити сприйнятливість) до харчового алергену. В рамках лікування алергії також можуть застосовуватись кортикостероїди та антигістамінні препарати.
Найбільш ефективним способом, який рекомендується використовувати при схильності до алергії, є недопущення попадання алергену в організм. Наприклад, щоб не довелося виводити діоксид сірки з організму, треба уникати вживання продуктів з маркуванням E220 (діоксид сірки може міститися в зефірі, пастилі та мармеладі).
Шкода, завдана діоксидом сірки, може також походити від вагових продуктів, не розфасованих у заводські упаковки. Щоб уникнути потрапляння в організм діоксиду сірки, що міститься в сухофруктах, рекомендується перед вживанням замочити їх у гарячій воді як мінімум на 30 хвилин.
У нашого блогу є власні канали в телеграмі та вайбері, в яких ми розповідаємо корисні та цікаві речі про здоров'я. Підписуйтесь, щоб зробити турботу про власне здоров'я та здоров'я сім'ї комфортною та легкою.
Алергологія в ОН Клінік Миколаїв
Популярні питання
Глутамат натрію є одним із найпоширеніших підсилювачів смаку. Продукти з високим вмістом глутамату натрію:
- консерви;
- риба;
- сири;
- ковбаси;
- крекери;
- дріжджі;
- соуси, майонези, кетчупи;
- готові заправки для салатів;
- фастфуд;
- чіпси, снеки;
- суміші приправ;
- сухі супи і бульйони.
До числа продуктів із підвищеним вмістом глутамату натрію також входять макаронні вироби швидкого приготування. Ще однією категорією продукції, під час виготовлення якої може використовуватися глутамат натрію, є готові заморожені страви (наприклад, для розігрівання в мікрохвильовій печі).
Відносно безпечними можуть вважатися натуральні барвники (порівняно із синтетичними добавками, які можуть містити канцерогени). Приклади натуральних харчових барвників включають бета-каротин (помаранчевий), екстракти буряка (бордовий, фіолетовий), хлорофілу і м'яти (зелений). Потенційні побічні ефекти від вживання окремо взятих барвників, які можуть залежати від дозування і частоти їхнього включення в раціон, потребують додаткового вивчення під час наукових досліджень.
Фармацевтичні компанії можуть використовувати харчові добавки під час виробництва ліків для зміни їхніх характеристик. Наприклад, барвники дають змогу змінити колір, а консерванти — продовжити термін придатності медичних препаратів, що випускаються. Виробник повинен включати список добавок, присутніх у складі ліків, в офіційну інструкцію.
Основною метою додавання консервантів у косметику є посилення захисту від впливу вірусів, бактерій або грибків, які можуть становити небезпеку для здоров'я. Консерванти захищають косметичний продукт від мікробів у закритій (під час зберігання і транспортування) і відкритій (після першого використання) упаковці. Критерії вибору консерванту включають високу антимікробну ефективність, нетоксичність і сумісність з іншими інгредієнтами косметичної формули. Прикладами косметичних продуктів, які можуть містити консерванти, є зволожувальні засоби, косметика для догляду за волоссям, засоби для гоління та макіяжу.
Вміст ГМО в продуктах залежить від технологій їх вирощування або виробництва. Перелік продуктів, у яких може бути підвищений вміст ГМО, включає:
- горох;
- рис;
- картоплю;
- соєві боби;
- кукурудзу;
- ріпак;
- цукровий буряк;
- рослинні олії;
- папайю;
- яблука;
- кабачки;
- ананаси;
- лосось;
- свинину.
Якщо в кормах, що використовуються у тваринництві, містяться ГМО, їхня ДНК не передається тварині. Яйця, молоко і м'ясо тварин, яких годують ГМО-продуктами, за своєю харчовою цінністю, безпечністю та якістю відповідають продуктам, отриманим від тварин, у кормах яких не містяться ГМО.
Українське законодавство у сфері харчових добавок, а також механізми контролю над їхнім виробництвом і використанням потребують доопрацювань. Зокрема, на державному рівні не затверджено поіменний список дозволених і заборонених добавок. Офіційний перелік харчових добавок, які можуть входити до складу продуктів, існував до 2015 року, коли відповідна Постанова Кабінету Міністрів України втратила чинність. Правила, що дозволяють або забороняють використання добавок в окремих категоріях продуктів (наприклад, у дитячому харчуванні), затверджуються Міністерством охорони здоров'я України. Проте у них містяться переважно загальні формулювання без зазначення конкретних добавок із детальною нумерацією «E».
Андрій
3 тижні тому
