Лікування тонзиліту (ангіни) в Черкасах

Лікування тонзиліту (ангіни) в Черкасах: ціни — від 500 грн.

Тонзиліт, що належить до категорії заразних інфекційних захворювань, може протікати в гострій і хронічній формах (ангіна — це гострий тонзиліт). Спалахи тонзиліту часто реєструються в холодну пору року (восени та взимку).

Позбутися тонзиліту в Черкасах можна в медичному центрі «ОН Клінік Черкаси». Запис на прийом до ЛОРа ведеться цілодобово.

Що таке тонзиліт

Тонзиліт — це запалення мигдалин, які схожі на дві овальні подушечки і розташовані на задній стінці горла. Мигдалини, які є частиною імунної системи, допомагають затримувати шкідливі мікроби. Зазвичай тонзиліт виникає при інфікуванні верхніх дихальних шляхів вірусами або бактеріями, що призводить до набрякання мигдаликів, болю і дискомфорту в горлі.

Причини тонзиліту (ангіни)

Найпоширенішими причинами тонзиліту є аденовірус, вірус Епштейна-Барр, ентеровірус і бета-гемолітичний стрептокок. Рідше тонзиліт виникає за грибкової інфекції. Збудник тонзиліту здебільшого передається від людини до людини повітряно-крапельним шляхом під час кашлю або чхання. Фактори ризику виникнення тонзиліту:

• тривалий тісний контакт з інфікованими людьми (наприклад, проживання в одній квартирі, навчання в одному класі або робота в одному приміщенні);
• спільне використання столових приборів, їжі або напоїв;
• поцілунки;
• недотримання правил гігієни.

Інфекційні агенти, що потрапили в дихальні шляхи, скупчуються в лімфатичній тканині мигдаликів. Виникає вогнище, де розмножуються бактерії, накопичуються токсичні речовини і гній. З вогнища токсини всмоктуються в загальний кровотік і розносяться по організму.

Симптоми тонзиліту (ангіни)

Інкубаційний період тонзиліту в середньому становить від 12 годин до чотирьох діб. Тонзиліт може проявлятися трьома поширеними синдромами: інфекційним, токсичним і алергічним. Інфекційний синдром пов'язаний із розмноженням і життєдіяльністю бактерій. На місці запалення виникають катаральні та гнійні явища. До запального процесу залучаються лімфатичні вузли та слизова оболонка ротоглотки.

Токсичний синдром виникає через поширення бактерій і продуктів їхньої життєдіяльності по організму. Алергічний синдром розвивається внаслідок імунної відповіді на ліпополісахариди бактерій. Симптоми тонзиліту можуть включати:

• біль або першіння в горлі;
• утруднення ковтання;
• почервоніння і набрякання мигдалин і горла;
• неприємний запах із рота;
• хрипота, приглушений голос;
• поява білого, жовтого або сірого нальоту на мигдаликах (у разі тонзиліту наліт може також з'являтися на язиці);
• біль або ригідність шиї;
• лихоманка (температура вище 38 градусів);
• головний біль;
• збільшення привушних лімфовузлів.

За важких форм тонзиліту збільшується ризик виникнення дихальних порушень, обструктивного апное уві сні, абсцесів і тонзилярного целюліту. Ускладнення тонзиліту також включають постстрептококовий реактивний артрит, запалення нирок, скарлатину і ревматичну лихоманку.

Види та стадії тонзиліту

Під час визначення видів і стадій тонзиліту враховується етіологія (механізми розвитку) захворювання. Також береться до уваги клінічна картина (сукупність симптомів) тонзиліту.

Під час діагностики можуть застосовуватися методи, що дають змогу уточнити ступінь тяжкості тонзиліту і підібрати дієву схему лікування. Наприклад, системи оцінок Centor і FeverPAIN, де кожен симптом інтерпретується як додатковий бал під час підрахунку, можуть використовуватися за підозри на бактеріальний тонзиліт.

Гострий тонзиліт (ангіна)

Гострий тонзиліт — це запалення мигдаликів, яке характеризується раптовим виникненням і стрімким розвитком симптомів. Причиною гострого тонзиліту є розмноження патогенів (вірусів, грибів або бактерій) у тканинах мигдаликів.

Гострий тонзиліт (ангіна) зазвичай з'являється на четвертий-п'ятий день після інфікування і триває один-два тижні. Класифікація гострого тонзиліту включає лакунарну, катаральну, фолікулярну ангіну, а також паренхіматозний і плівчастий тонзиліт.

Симптоматика гострого тонзиліту різноманітна: від легких ознак до важких станів, які можуть потребувати госпіталізації. Симптоми гострого тонзиліту:

• інтоксикація, супроводжувана головним болем, нудотою, блюванням, зниженням апетиту, порушенням сну, ознобом, світлобоязню і дратівливістю;
• підвищення температури до 38-40 °С (гострий тонзиліт без температури — рідкісне явище);
• місцеві запальні процеси в мигдаликах;
• інтенсивний біль у горлі під час ковтання і розмови (характерний симптом гострого тонзиліту);
• поява жовтуватого нальоту, набряклість і збільшення розмірів мигдалин;
• почервоніння задньої стінки горла;
• занепад сил.

У разі приєднання вірусної інфекції за тонзиліту можуть з'явитися симптоми, характерні для ГРВІ (наприклад, кашель або закладеність носа). Ускладнення гострого тонзиліту (наприклад, абсцеси або важкі порушення дихання) трапляються рідко. 

Схему лікування гострого тонзиліту підбирають, виходячи з видів інфекційних агентів, виявлених під час діагностики. Терапія гострого тонзиліту в дорослих може включати прийом антибіотиків, протигрибкових, антисептичних, протизапальних, жарознижувальних препаратів, а також рясне пиття. З огляду на те, що гострий тонзиліт заразний, слід бути обережним під час контактів із хворим, а також підтримувати чистоту і гігієну в приміщеннях.

Хронічний і рецидивний тонзиліт

Хронічний тонзиліт — це запалення мигдаликів, тривалість якого становить не менше трьох місяців. Для хронічного тонзиліту характерне чергування періодів загострення і ремісії (тимчасового полегшення або відсутності симптомів).

Причинами хронічного тонзиліту можуть бути травми мигдаликів, ослаблена імунна система, а також запущені форми захворювань, що вражають верхні дихальні шляхи. Під час переходу хронічного тонзиліту в чергову фазу загострення підвищується активність патогенів, що перебувають на мигдаликах.

Рецидивуючий тонзиліт діагностується, якщо частота виникнення загострень ангіни перевищує чотири епізоди протягом року. Симптоми хронічного та рецидивуючого тонзиліту можуть включати:

• часті випадки гострої ангіни;
• температуру тіла в межах 37-38 градусів (період ремісії тонзиліту може протікати без температури);
• неприємний запах із рота (посилюється за хронічного тонзиліту з гнійними пробками в мигдаликах);
• інтоксикаційний синдром (проявляється болем у м'язах і суглобах, млявістю, нездужанням, поверхневим сном і швидкою стомлюваністю).

Тривалий і важкий перебіг загострень рецидивуючого або хронічного тонзиліту може призвести до розвитку обструктивного апное уві сні, перитонзилярного абсцесу (скупчення гною за мигдаликами) і тонзилярного целюліту (розповсюдження інфекції в навколишні тканини). Кожен епізод загострення хронічного тонзиліту вимагає проходження курсу лікування, що ґрунтується на використанні антибіотиків і може доповнюватися полосканнями та промиванням мигдаликів (якщо під час тонзиліту з'являються пробки).

Під час проведення лікування декомпенсованого хронічного тонзиліту, що супроводжується тяжким перебігом, слід враховувати ризик поширення інфекції по організму (наприклад, ураження серця або нирок). Хронічний тонзиліт є заразним захворюванням, тому необхідно дотримуватися запобіжних заходів, що дають змогу уникнути інфікування оточуючих людей.

Катаральний тонзиліт (ангіна)

Катаральний тонзиліт — це одна з найпоширеніших форм запалення мигдаликів, що характеризується скупченням слизу та запальної рідини в ділянці ураження. Причиною катарального тонзиліту може бути інфікування бактеріями (наприклад, пневмококом, стафілококом, стрептококом) або вірусами (приміром, грипом, аденовірусом або ентеровірусом). Катаральний тонзиліт найчастіше передається повітряно-крапельним і фекально-оральним шляхом. Симптоми катарального тонзиліту:

• відчуття печіння, сухість, першіння і біль у горлі, які посилюються під час ковтання;
• лихоманка (температура тіла за катарального тонзиліту здебільшого варіюється в межах 37-38 °С);
• утруднення ковтання;
• головні болі;
• втома, нездужання.

Катаральна ангіна, як правило, протікає в менш важкій формі порівняно з хронічним тонзилітом. Для запобігання ускладненням катарального тонзиліту рекомендується уникати вдихання цигаркового диму, пилку рослин, потрапляння до носоглотки пилу та шерсті тварин.

Лікування вірусного катарального тонзиліту, під час якого можуть використовуватися протизапальні, жарознижувальні препарати, місцеві антисептики і рясне пиття, спрямоване на усунення симптомів і нормалізацію самопочуття. У разі бактеріального катарального тонзиліту застосовують антибіотики.

Фолікулярний тонзиліт (ангіна)

Фолікулярний тонзиліт — це форма ангіни, для якої характерне нагноєння фолікул мигдаликів у вигляді маленьких білих крапок. Поширеною причиною фолікулярного тонзиліту є зараження стрептококами. Фолікулярний тонзиліт найчастіше передається повітряно-крапельним шляхом і через предмети побуту (наприклад, посуд або постільну білизну).

Фолікулярний тонзиліт характеризується гострим перебігом зі стрімким розвитком інтоксикаційного синдрому. Симптоми гострого фолікулярного тонзиліту:

• сильний біль у горлі, який може посилюватися під час ковтання і поширюватися на вуха;
• підвищення температури до 38-40 градусів;
• суглобові, поперекові, головні болі;
• занепад сил.

За відсутності або несвоєчасної терапії запалення може поширитися на тканини міокарда, головного, мозку, нирок і суглобів. Лікування фолікулярного тонзиліту ґрунтується на використанні антибіотиків широкого спектра дії.

Лакунарний тонзиліт (ангіна)

Лакунарний тонзиліт — це інфекційно-запальне захворювання, що вражає лакуни мигдалин. У разі виникнення лакунарного тонзиліту спостерігається почервоніння і збільшення мигдалин, а з лакун може виділятися гній. Лакунарний тонзиліт передається через продукти харчування і повітряно-крапельним шляхом. Також причинами лакунарного тонзиліту можуть бути інфекції та запалення різної локалізації (наприклад, гнійний синусит, гастроентерит або карієс). Симптоми лакунарного тонзиліту:

• наліт на мигдаликах білого або жовтого відтінку;
• неприємний запах із ротової порожнини;
• біль у горлі під час ковтання;
• лихоманка.

Перебіг гострого лакунарного тонзиліту може нагадувати фолікулярну ангіну, але у важчій формі. Ускладнення лакунарного тонзиліту можуть включати ларингіт, менінгіт, сепсис, міокардит і перикардит. Лакунарний тонзиліт, що протікає з вираженим набряком мигдалин, може спровокувати перекриття дихальних шляхів. Лікування лакунарного тонзиліту проводиться з використанням антибіотиків.

Бактеріальний тонзиліт

Бактеріальний тонзиліт — це мікробна форма запалення мигдаликів. Причиною бактеріального тонзиліту є зараження стрептококом групи А, золотистим стафілококом, пневмококом або гемофільною паличкою.

Бактеріальний тонзиліт передається через поцілунки, посуд, їжу, заражені предмети, поверхні, а також під час вдихання найдрібніших частинок вологи, що потрапляють у повітря під час чхання або кашлю. Ризик виникнення бактеріального тонзиліту може збільшуватися в разі незахищеного сексу і туберкульозу. Симптоми бактеріального тонзиліту включають:

• дискомфорт, біль або першіння в горлі (особливо під час ковтання);
• зміна відтінку мигдаликів (вони покриваються плямами або нальотом);
• набряклість горла;
• температуру вище 38 градусів;
• збільшені лімфатичні вузли в ділянці вух.

Гострий бактеріальний тонзиліт розвивається протягом кількох днів і потребує невідкладної терапії. Ускладнення бактеріального тонзиліту можуть включати постстрептококовий реактивний артрит (біль і набряк суглобів), скарлатину, нефрит (запалення нирок) і ревматичну лихоманку, що супроводжується запальними процесами в суглобах, серцевому м'язі та клапанах. Також існує ризик поширення інфекції на тканини в ділянці горла і грудної клітки або зараження крові. Лікування бактеріального тонзиліту проводиться з використанням антибіотиків.

Гнійний тонзиліт

Гнійний тонзиліт – це запалення мигдаликів, яке доповнюється скупченнями гною в тканинах. Причинами гнійного тонзиліту можуть бути ускладнення лакунарної або фолікулярної ангіни, які посилюються переохолодженням або ослабленням імунної системи. Бактерії, що провокують розвиток гнійного тонзиліту, передаються під час чхання, кашлю і тісного спілкування. Симптоми гнійного тонзиліту:

• температура до 40 градусів;
• нудота, блювання;
• неприємний запах із рота;
• біль у горлі;
• запалення підщелепних лімфовузлів;
• дискомфорт під час розмови і ковтання.

Основним ускладненням, що виникає на тлі гнійного тонзиліту, є поширення інфекції на здорові тканини й органи. У результаті підвищується ризик розвитку синуситу, отиту, ларингіту, абсцесу глотки, нефриту, артриту і запалення тканин серця. Лікування гнійного тонзиліту поєднує використання антибіотичних препаратів загальної дії та місцеву терапію (антисептичну обробку, полоскання і промивання мигдалин).

Вірусний тонзиліт

Вірусний тонзиліт — це одна з поширених форм запалення мигдаликів. Причиною вірусного тонзиліту є зараження тими самими вірусами, які спричиняють застуду та грип (наприклад, риновірусом, аденовірусом або коронавірусом).

Вірусний тонзиліт передається під час потрапляння інфекційного збудника на слизову оболонку горла (наприклад, під час тісного спілкування або тривалого перебування в одному приміщенні). Симптоми вірусного тонзиліту, аналогічні проявам бактеріальної форми хвороби, можуть доповнюватися кашлем або закладеністю носа.

Вірусний тонзиліт зазвичай протікає в легкій формі. Гостра фаза вірусного тонзиліту в більшості випадків триває три-чотири дні. Для вірусного тонзиліту застосовується симптоматичне лікування, яке включає прийом жарознижувальних препаратів, рясне вживання рідини, розсмоктування льодяників і зрошення горла антисептичними спреями. На час лікування слід відмовитися від гострої, кислої та гарячої їжі, яка може подразнювати слизову оболонку.

Стафілококовий тонзиліт

Однією з найчастіших причин розвитку стафілококового тонзиліту є інфікування золотистим стафілококом. Стафілококовий тонзиліт здебільшого передається повітряно-крапельним шляхом.

Серед симптомів, характерних для стафілококового тонзиліту, можна виділити біль у горлі, лихоманку і появу гнійного нальоту на мигдаликах. Крім нальоту, при тонзиліті можуть утворюватися гнійні пробки. Патогенні мікроби демонструють стійкість до антибіотиків, тому стафілококовий тонзиліт у багатьох випадках важко піддається лікуванню протимікробними препаратами і демонструє схильність до рецидивів.

Стрептококовий тонзиліт

Стрептококовий тонзиліт — це запалення мигдаликів, яке спричиняється стрептококом групи А. Причиною стрептококового тонзиліту є контакт з інфікованою людиною. Стрептококовий тонзиліт передається під час спілкування, під час кашлю, чхання або контактним способом. Симптоми стрептококового тонзиліту:

• біль у горлі, що посилюється під час ковтання;
• запалення лімфовузлів на шиї;
• почервоніння, болючість і набрякання мигдалин;
• висип у горлі, ділянці шиї та грудей;
• поява білих плям і скупчення гною на мигдалинах.

Стрептококовий тонзиліт рідко спричиняє ускладнення (наприклад, ревматизм, що може призвести до необоротного пошкодження серця і серцевих клапанів). За своєчасного початку лікування антибіотиками стрептококовий тонзиліт минає протягом семи-десяти діб.

Грибковий тонзиліт

Грибковий тонзиліт (тонзиломікоз) — це запальне захворювання мигдалин, що виникає на тлі інфікування грибками. Грибковий тонзиліт може передаватися від заражених людей, а також розвивається за наявності інфекційних вогнищ.

Одними з причин розвитку грибкового тонзиліту є стоматологічні захворювання (наприклад, карієс), ослаблена імунна система, паління, недотримання правил гігієни та безконтрольне приймання антибіотиків. Симптоми, характерні для грибкового тонзиліту, включають:

• білі або жовті плями на мигдаликах;
• болі в горлі;
• утруднене ковтання;
• гіпертрофію мигдаликів;
• болючість шиї.

У деяких випадках тонзиліт може мати змішану форму (наприклад, спричинятися одночасно грибками і бактеріями). Під час проведення діагностики грибкового тонзиліту необхідно переконатися в наявності або відсутності додаткових інфекційних збудників. Лікування грибкового тонзиліту може включати прийом антибіотиків і протигрибкових медикаментів.

Діагностика тонзиліту (ангіни) в Черкасах

У разі виявлення ознак ангіни необхідно записатися на консультацію ЛОРа. Діагностика тонзиліту включає:

• збір анамнезу;
• огляд горла, носа і вух (для уточнення локалізації запальних вогнищ);
• пальпацію шиї;
• аналізи крові;
• лабораторне дослідження мазків із мигдалин і задньої стінки горла.

Мазки необхідні для визначення типу інфекційного збудника. Результати бакпосіву дають змогу підібрати схему терапії ангіни. Диференціальна діагностика тонзиліту проводиться для виключення аденоїдів, фарингіту, ретрофарингеального абсцесу, епіглотиту, ангіни Людвіга, хвороби Кавасакі, ВІЛ, вірусу Епштейна-Барр і орального кандидозу.

Лікування тонзиліту (ангіни) в Черкасах

Лікувальні процедури в разі ангіни спрямовані на нейтралізацію інфекційних агентів, полегшення симптомів і виведення токсинів. Методи лікування тонзиліту:

• антибіотики (у разі підтвердження наявності бактеріальної інфекції або мікробного ускладнення, наприклад, гнійної ангіни);
• нестероїдні протизапальні препарати (знижують температуру і зменшують інтенсивність больового синдрому за гострого і хронічного тонзиліту);
• антимікотичні засоби (у разі грибкової ангіни);
• спреї, льодяники для розсмоктування і розчини для полоскання (сприяють зняттю набряку, запалення і болю в горлі);
• рясне пиття (для прискорення детоксикації організму). За тонзиліту можна пити негазовану мінеральну воду, теплий чай, морс або сік;
• мультивітамінні комплекси (вітаміни, що вживаються за хронічного тонзиліту, допомагають зміцнити захисні сили організму);
• апаратне видалення гнійних пробок (лікування тонзиліту, супроводжуваного появою пробок, проводиться в кабінеті ЛОРа);
• фізіопроцедури (наприклад, ультрафонофорез).

Необхідно невідкладно звернутися до лікаря в разі декомпенсованого тонзиліту, що супроводжується дихальними порушеннями, високою температурою (понад 40 градусів), імунодефіцитом, енцефалопатією, виникненням марення або порушень сну. Термінова медична допомога також потрібна в разі загострення тонзиліту в пацієнтів з вродженими або набутими вадами серця.

Для профілактики тонзиліту рекомендується прикриватися серветкою під час кашлю і чхання, регулярно мити руки з милом і уникати дотиків брудними руками до рота, носа й очей. Крім цього, слід утримуватися від спільного використання предметів особистої гігієни, виходу на вулицю під час лихоманки, а також перебування в місцях скупчення великої кількості людей. Щоб уникнути необхідності проведення хірургічного втручання, лікування тонзиліту потрібно починати на ранніх стадіях.

Записатися на консультацію отоларинголога й комплексне лікування тонзиліту в Черкасах у медичному центрі «ОН Клінік Черкаси» можна за телефоном, вказаним на сайті, або через форму запису на прийом.