Лікування гаймориту в Черкасах

Гайморові пазухи (верхньощелепні синуси) — порожнини, розташовані в кістках верхньої щелепи і з'єднані з носовими ходами. Синуси необхідні для зволоження і зігрівання вдихуваного повітря, поліпшення якості голосу за рахунок резонансу. Гайморові пазухи також захищають дихальні шляхи, виробляючи слиз, який допомагає затримувати і видаляти патогенні мікроорганізми.

Гайморит — це вид синуситу, який характеризується запаленням і наповненням гайморових пазух гноєм або слизом. У результаті виникають біль, набряк і утруднене дихання через ніс.

Пройти лікування гострого та хронічного гаймориту в Черкасах можна у відділенні отоларингології медичного центру «ОН Клінік Черкаси». Запис на прийом до ЛОРа ведеться цілодобово.

Причини та шляхи передачі гаймориту

Гайморит не заразний: контакт із хворою людиною не призведе до розвитку запалення в гайморових пазухах. Однак до гаймориту можуть призвести патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси або грибки), які передаються повітряно-крапельним шляхом. У результаті після контакту з патогеном у людини можуть розвинутися гострі респіраторні вірусні інфекції (зокрема грип, застуда, коронавірус). Основні причини гаймориту:

• бактеріальна інфекція;
• алергічна реакція;
• бронхіальна астма;
• збільшені аденоїди;
• новоутворення в носових ходах (наприклад, поліпи);
• сторонні предмети в носі;
• зубні інфекції;
• травмування носа;
• ослаблена імунна система (зокрема через вірус імунодефіциту людини, онкологію, хронічні захворювання);
• патології зубів або ускладнення після оперативних втручань у ротовій порожнині (одонтогенний гайморит);
• вроджені анатомічні особливості будови носа і гайморових пазух.

Викривлення перегородки носа може ускладнити нормальний відтік слизу з гайморових пазух, створюючи сприятливі умови для застою слизу і розвитку інфекції. У результаті порушення дренажу сприяє запаленню і набряку слизової оболонки пазух, що збільшує ризик розвитку гаймориту.

Пасивне й активне куріння може збільшити ймовірність гаймориту, тому що тютюновий дим подразнює й пошкоджує слизову оболонку носа й пазух, знижуючи їхню здатність очищатися від слизу й патогенів. Також паління послаблює імунну систему, що робить організм вразливішим до проникнення і розмноження бактерій і вірусів.

Вдихання холодного повітря може призвести до звуження кровоносних судин у слизовій оболонці носа і пазух, що зменшує кровопостачання і знижує ефективність імунітету. У групі підвищеного ризику запалення верхньощелепних синусів також перебувають люди, які займаються плаванням або дайвінгом.

Муковісцидоз (генетичне захворювання, що вражає всі системи організму) призводить до густого і в'язкого секрету в дихальних шляхах, що утруднює дренаж пазух, створюючи сприятливі умови для інфекції та запалення, що може призвести до запалення пазух носа. Часто гайморит є ускладненням хронічного нежитю (риніту), грипу, кору, скарлатини та пневмонії.

Симптоми гаймориту

Симптоми гаймориту можуть варіюватися залежно від типу захворювання, поширеності запального процесу. Основні симптоми гаймориту в дорослих:

• підвищена чутливість і набряк пазух носа;
• порушення нюху;
• галітоз (неприємний запах із рота);
• закладеність носових пазух;
• жовті або зелені виділення з носа;
• сильний кашель (особливо вночі);
• неприємний присмак у роті;
• постійна втома і слабкість;
• хропіння ночами.

Головні болі при гаймориті виникають через запалення і набряк слизової оболонки пазух, що призводить до підвищення тиску в пазухах і навколо них. У результаті відбувається подразнення нервових закінчень, що призводить до вираженого больового синдрому, який локалізується в лобовій і скроневій ділянках голови.

Підвищена температура при гаймориті є реакцією організму на інфекцію і запалення. Імунна система активується для боротьби з патогенами, що призводить до виділення спеціальних речовин (пірогенів). Лихоманка сприяє створенню несприятливих умов для розмноження мікроорганізмів і прискорює процеси імунної відповіді.

Симптомом запущеного гаймориту є відчуття тиску в ділянці носа, чола та очей, яке посилюється під час нахилів і поворотів голови. Набряк у ділянці очей зазвичай пов'язаний із поширенням запального процесу з гайморових пазух у прилеглі тканини та кровоносні судини, що призводить до збільшення судинної проникності та затримки рідини в тканинах.

За гаймориту можуть бути соплі з кров'ю, оскільки запалення і набряк слизової оболонки гайморових пазух призводять до підвищеної кровоточивості судин, що робить їх більш схильними до травм і кровотеч під час механічної дії (наприклад, під час чхання чи сякання або сякання). Крім того, слиз, який утворюється внаслідок запалення, може бути в'язким і щільним, що ускладнює його прохід через звужені носові проходи, сприяє пошкодженню кровоносних судин і домішкам крові в соплях.

Характерним симптомом одонтогенного гаймориту є болі в ділянці зубів, які посилюються під час жування (особливо твердих продуктів). Також у людини можуть виникати свербіж або поколювання в гайморових пазухах.

Види та класифікація гаймориту

Гайморит класифікують залежно від локалізації, форми перебігу та вираженості запального процесу в пазухах носа. Наприклад, виділяють бактеріальний, вірусний і грибковий гайморит (залежно від патогенного мікроорганізму, що спровокував запалення).

Односторонній гайморит

Односторонній гайморит — це захворювання, за якого запальний процес виникає в одній із гайморових пазух. Зазвичай захворювання виникає внаслідок анатомічних аномалій, травми, зубної інфекції або поліпа в носі.

Хвороба проявляється болем і тиском, які локалізуються на одному боці обличчя (у ділянці очей, чола і зубів). Набряк і почервоніння щік і повік за одностороннього гаймориту виникають через запалення і збільшену проникність кровоносних судин у слизовій оболонці гайморової пазухи та навколишніх тканин.

Курс терапії одностороннього гаймориту залежить від причини і може включати антибіотики, антигістамінні препарати, кортикостероїди. У разі вираженої закладеності носа може призначатися промивання носа сольовими розчинами.

Двосторонній гайморит

Двосторонній гайморит — це захворювання, за якого розвивається запалення обох верхньощелепних придаткових пазух носа. Виникає на тлі ослабленого імунітету, алергічних реакцій, прогресуючої вірусної (грипу, коронавірусу) або бактеріальної інфекції. Характерні ознаки двостороннього гаймориту:

• відчуття постійної втоми;
• повна втрата нюху;
• неприємний запах із носа;
• відчуття «розпирання» в ділянці пазух.

Курс терапії підбирає отоларинголог з урахуванням причини захворювання і симптомів пацієнта. Антибіотики застосовують для усунення бактеріальної інфекції, кортикостероїди зменшують запалення і набряклість, а протизастійні засоби покращують дренаж пазух.

Фронтальний гайморит

Фронтальний гайморит (фронтит) — це запальне захворювання слизової оболонки лобових (фронтальних) синусів, які розташовані в лобовій кістці. Лобові пазухи за об'ємом менші за гайморові (верхньощелепні) пазухи, але відіграють важливу роль у дихальних процесах і у формуванні голосу.

Основною причиною фронтиту є вірусна, бактеріальна або грибкова інфекція. Збудниками захворювання можуть бути стрептококи, синьогнійна паличка.

Характерними ознаками захворювання є біль у горлі, відчуття здавлювання в носі, «кисле» дихання, кашель і густі слизові виділення з носа. Курс терапії підбирається з урахуванням причини захворювання, проте зазвичай включає антибактеріальні засоби для місцевого застосування (краплі).

Гострий гайморит

Гострий гайморит — це запалення пазух носа, зазвичай спричинене травмою, чужорідним тілом або інфекцією. Ознаки виникають раптово і є яскраво вираженими, симптоми захворювання включають порушення носового дихання, виділення густого жовтого або зеленого слизу, набряк тканин усередині носових ходів, кашель і головний біль.

У разі гострого запалення гайморових пазух симптоми можуть зберігатися до чотирьох тижнів. За правильного лікування ознаки зменшуються через 7-10 днів. Якщо запалення в пазухах носа триває від одного до трьох місяців, у пацієнта діагностується підгострий гайморит.

Курс терапії гострого гаймориту зазвичай включає антибіотики та кортикостероїди. Приймати призначені лікарем препарати необхідно згідно з інструкцією (у разі зменшення симптомів самостійно припиняти прийом препаратів не можна).

Хронічний і рецидивний гайморит

У разі неправильного або несвоєчасного лікування в пацієнта може розвинутися хронічний гайморит — захворювання, що характеризується запаленням гайморових пазух упродовж понад трьох місяців. У разі загострення хвороби щонайменше чотири рази на рік і тривалості ознак щонайменше два тижні у пацієнта діагностують рецидивуючий гайморит.

Для лікування хронічного гаймориту призначають антибактеріальні препарати і симптоматичну терапію (наприклад, знеболювальні). Хронічний і рецидивуючий гайморит небезпечний розвитком наслідків через поширення інфекції на здорові тканини.

Катаральний гайморит

Катаральний гайморит — це форма запалення гайморових пазух, що характеризується серозним або слизовим ексудатом без утворення гною. Це рання стадія гаймориту, за якої симптоми включають закладеність носа, відчуття тиску в пазухах, помірний пульсуючий біль, набряклість нижніх повік. Найчастіше катаральний гайморит спричинений вірусними інфекціями або алергічними реакціями.

Для лікування катарального гаймориту пацієнту призначають антибактеріальні, противірусні та протизапальні препарати, підібрані залежно від типу збудника. Додатково проводять промивання носових ходів і пазух антисептичними розчинами, щоб зменшити запалення і поліпшити дренаж.

Продуктивний гайморит

Продуктивний гайморит характеризується патологічними змінами в гайморових пазухах (наприклад, поліпами, гіперплазією слизової оболонки), які перешкоджають нормальному відтоку слизу. Структурні зміни призводять до постійного запалення і скупчення слизу, що створює сприятливі умови для росту бактерій і хронічного запалення.

Пацієнти з продуктивним гайморитом часто відчувають закладеність носа, постійний тиск і біль у ділянці пазух, а також хронічні виділення з носа. Лікування включає медикаментозну терапію для знищення бактерій і вірусів, зменшення болю. Для відновлення нормального дренажу може застосовуватися пункція.

Діагностика гаймориту в Черкасах

Для постановки діагнозу отоларинголог аналізує симптоми, збирає особистий анамнез, запитуючи пацієнта про нещодавні бактеріальні та вірусні інфекції, травми або операції в області носових пазух. Діагностика гаймориту:

• фізичний огляд. Під час огляду лікар оцінює наявність ознак запалення (наприклад, набряклості, почервоніння слизової оболонки носа та навколишніх тканин). Також лікар звертає увагу на наявність слизу або гною в носі, припухлість обличчя та біль у ділянці гайморових пазух;
• ендоскопічний огляд. Передбачає введення в носові пазухи ендоскопа — приладу з камерою і джерелом світла на кінці. Дослідження допомагає виявити запалення, поліпи, наявність гною;
• мазок із носа. Для взяття мазка з носа лікар використовує ватну турунду або тампон, яку акуратно вводить у носові ходи для забору зразка слизу або виділень на аналіз. Дослідження допомагає визначити чутливість збудника до різних антибіотиків, що важливо для визначення схеми лікування гаймориту;
• тести на алергію. Аналіз допомагає ідентифікувати алергени, які викликають запалення в гайморових пазухах.

У разі гаймориту аналізи крові використовуються для оцінки загального стану організму і виявлення запальних маркерів (наприклад, С-реактивного білка або лейкоцитів). Лабораторні дослідження допомагають оцінити поширеність інфекційного процесу.

Медикаментозне лікування гаймориту в Черкасах

Курс терапії гаймориту підбирає отоларинголог залежно від типу захворювання і ступеня поширення запального процесу. Лікування гаймориту:

• назальні кортикостероїди. Зменшують запалення і подразнення слизової оболонки носа і гайморових пазух. Вони діють шляхом пригнічення імунної відповіді, яка спричиняє запалення, що допомагає поліпшити дихання, знизити закладеність носа і зменшити виділення;
• протинабрякові засоби. Використовуються для зменшення набряклості слизової оболонки, що сприяє поліпшенню прохідності носових ходів і зниженню тиску в гайморових пазухах;
• антигістамінні препарати. Блокують дію гістаміну, який вивільняється у відповідь на алергени (наприклад, пилок, пил, цвіль);
• знеболювальні. Використовуються для зменшення больового синдрому в ділянці чола, носа, вилиць;
• антибіотики. Діють шляхом знищення або зупинки розмноження патогенних бактерій, що сприяє усуненню інфекції та зниженню запалення в гайморових пазухах;
• протизастійні засоби для перорального або місцевого застосування. Спрямовані на поліпшення дренажу і зменшення скупчення слизу в гайморових пазухах. Препарати розріджують слиз і сприяють його виведенню, покращуючи прохідність носових ходів і полегшуючи дихання;
• антагоністи лейкотрієнових рецепторів. Препарати блокують дію речовин, що відіграють ключову роль у розвитку алергічної реакції в слизовій оболонці носа.

Промивати ніс у разі гаймориту можна сольовим розчином, який допомагає очистити носові ходи від слизу, мокротиння та гнійних виділень, що сприяє зменшенню запалення та поліпшенню дихальних функцій. Сольовий розчин також допомагає зволожити слизову оболонку носа, зменшуючи її подразнення.

Витягнути гній із носа в разі гаймориту допоможе процедура «зозуля», яка виконується шляхом введення лікарського розчину через одну ніздрю з використанням шприца. Через іншу ніздрю здійснюється відкачування вмісту гайморової пазухи, що дає змогу поліпшити дренаж і прискорити одужання.

Для лікування гаймориту лікар може призначити пункцію — процедуру, яка передбачає прокол гайморової пазухи. Пункція виконується за допомогою спеціальної голки або катетера, які вводяться в гайморову пазуху через ніздрю під місцевою анестезією. Процедура дає змогу лікарям видалити гнійний вміст, поліпшити відтік слизу і звільнити пазухи від застою, покращуючи дренаж і полегшуючи дихання пацієнта в разі гаймориту.

Інгаляції в разі гаймориту не рекомендуються, оскільки вдихання гарячої пари може посилити набряклість слизової оболонки та посилити симптоми, а також спровокувати поширення інфекції вниз по дихальних шляхах. Також ароматичні речовини та олії, що використовуються під час інгаляцій, можуть спричиняти додаткове подразнення слизової оболонки носа.

У разі неправильного або несвоєчасного лікування гайморит може призвести до розвитку ускладнень. Основні наслідки гаймориту включають поширення інфекції на шкіру (целюліт), кістки (остеомієліт), головний і спинний мозок (менінгіт). Запущений гайморит може призвести до ураження очей, призводячи до погіршення зору або сліпоти.

Записатися на консультацію отоларинголога й лікування гаймориту в Черкасах у медичному центрі «ОН Клінік Черкаси» можна за телефоном, вказаним на сайті, або через форму запису на прийом.