Що таке гикавка?
Гикавка — раптові та мимовільні скорочення діафрагми. Вони супроводжуються різким закриттям голосової щілини, спричиняючи характерний звук «гикав». Діафрагма — основний дихальний м'язовий купол, розташований між грудною та черевною порожнинами. У нормі вона скорочується під час вдиху, опускаючись донизу та збільшуючи об'єм грудної клітки для заповнення легень повітрям, а під час видиху розслабляється, повертаючись у вихідне положення. Робота діафрагми регулюється дихальним центром мозку та нервами, забезпечуючи ритмічне дихання.
Які симптоми гикавки?
Поставте своє питання Сімейній медицині «ОН Клінік»
Гикавка відчувається як раптові повторювані поштовхи в грудній і черевній зонах. Скорочення діафрагми можуть супроводжуватися легким здавленням або дискомфортом у грудях і животі через м'язову напругу (особливо під час вдиху), а також затримками дихання. Іноді вона може заважати диханню або мовленню, створюючи відчуття незручності. Тривала гикавка може супроводжуватися додатковими симптомами, включно зі стомлюваністю, подразненням горла, труднощами з диханням і прийомом їжі.
Види гикавки
Гикавку класифікують залежно від тривалості та частоти нападів. Короткочасна гикавка триває кілька секунд або хвилин, постійна — понад 48 годин упродовж одного місяця, гикавка, що важко піддається лікуванню, — довше місяця. Окремо виділяють хронічну гикавку, яка характеризується періодично повторюваними нападами, що тривають більше кількох хвилин. Також виділяють чотири основні види гикавки залежно від причини її виникнення.
Види гикавки | |
Тип | Характеристика |
Центральна | Гикавка виникає через пошкодження центральної нервової системи (наприклад, на фоні інсульту, пухлини, менінгіту або розсіяного склерозу). При захворюваннях і патологіях відбувається порушення в дихальних центрах мозку, призводячи до стійкої і постійної гикавки. Часто супроводжується неврологічними симптомами, включаючи головний біль, параліч або судоми кінцівок. |
Периферична | Зумовлена подразненням периферичних (блукаючого або діафрагмального) нервів, які контролюють діафрагму. Причини включають запальні процеси (плеврит, перикардит), травми грудної клітки або компресію (здавлювання) нерва пухлиною. Гикавка може бути тривалою, часто пов'язана з болем в ураженій ділянці, порушенням дихання (наприклад, задишкою). |
Відображена | Гикавка з'являється як рефлекторна реакція на захворювання внутрішніх органів, включно з хворобами шлунка, жовчного міхура або печінки. Гикавка виникає через активацію нервових рефлексів, що передають сигнал від ураженого органа до діафрагми. Найчастіше гикавка має тимчасовий характер, але може повторюватися під час загострення хвороби, іноді супроводжується нудотою, болем у животі або гіркотою в роті. |
Токсична | Розвивається під впливом токсинів: алкоголю, хімічних речовин або ліків (анестетиків, кортикостероїдів). Токсини порушують нормальну роботу дихальних центрів або викликають подразнення нервів, що беруть участь у процесі дихання. Може супроводжуватися ознаками інтоксикації: запамороченням, слабкістю або втратою координації. |
Чому людина гикає?
Гикавка може бути фізіологічною (виникати у відповідь на перепад температур, вплив алкоголю або тютюнового диму) або патологічною (розвиватися внаслідок захворювань або травм). Побороти гикавку, спричинену хронічними захворюваннями внутрішніх органів, допоможе лікар. Для визначення причини сильної гикавки необхідна консультація терапевта.
Причини тимчасової гикавки
Гикавка може початися і припинитися без причини. Можливі причини тимчасової гикавки:
- куріння тютюну або канабісу;
- різкі перепади температур;
- вживання алкоголю або газованих напоїв;
- споживання занадто гарячої або холодної їжі;
- надмірна тривожність, занепокоєння або страх;
- фізичний або психологічний стрес.
Гикавка після їжі в дорослих виникає через подразнення діафрагми, яке може бути спричинене переїданням, надто швидким вживанням їжі або заковтуванням повітря (аерофагією). Зазначені чинники збільшують об'єм шлунка, призводячи до його тиску на діафрагму та активації блукаючого нерва. Вживання гарячої та гострої їжі, газованих напоїв також може провокувати спазми діафрагми, спричиняючи гикавку після їди.
Гикавка під час паління виникає через подразнення блукаючого нерва і діафрагми внаслідок вдихання тютюнового диму. Дим містить хімічні речовини, які можуть провокувати запалення слизової оболонки стравоходу та шлунка, викликаючи рефлекторні скорочення діафрагми. Крім того, паління сприяє потраплянню повітря в шлунок, що також може стати причиною гикавки в дорослої людини.
Причиною гикавки вночі може бути перебування в положенні лежачи, під час якого посилюється тиск на діафрагму через повний шлунок або підвищене газоутворення. Гикавка уві сні часто пов'язана з рефлюксом шлункової кислоти, яка може подразнювати стравохід і діафрагму, особливо якщо людина спить на спині. Хоча дихання уві сні зазвичай сповільнюється, нервові імпульси, що йдуть до діафрагми, можуть порушуватися через зовнішні чинники (наприклад, хронічний стрес, вплив алкоголю).
Причини постійної гикавки
Тривала гикавка у літніх людей може виникнути через зниження тонусу нервової системи, що посилює сприйнятливість до подразників, які викликають скорочення діафрагми. Причини тривалої гикавки:
- безконтрольний або тривалий прийом ліків (наприклад, агоністів дофаміну, бензодіазепінів, анестетиків, кортикостероїдів);
- процедури та операції в анамнезі, що проводяться під наркозом;
- електролітний дисбаланс (наприклад, підвищений рівень калію або натрію);
- захворювання шлунково-кишкового тракту (зокрема гастрит, виразкова або гастроезофагеальна рефлюксна хвороба);
- патології центральної нервової системи (хвороба Паркінсона, розсіяний склероз);
- пошкодження головного мозку (наприклад, через травму або пухлину);
- хвороби легенів (пневмонія, тромбоемболія легеневої артерії або плеврит);
- метаболічні порушення (наприклад, високий або низький рівень кальцію в крові, уремія);
- неконтрольований цукровий діабет першого-другого типу;
- тяжкі патології нирок (наприклад, недостатність);
- інфекційні захворювання (грип, оперізувальний лишай і простий герпес);
- рак середостіння, стравоходу або підшлункової залози.
Гикавка під час інсульту виникає через подразнення або пошкодження нервових структур, що беруть участь у регуляції дихання і роботі діафрагми (наприклад, довгастого мозку). Інсульт може порушувати функціонування блукаючого нерва або дихальних центрів, призводячи до частої гикавки через неконтрольовані скорочення діафрагми.
За онкології гикавка може бути спричинена зростанням злоякісної пухлини, яка здавлює прилеглі органи, порушуючи їхню роботу, або викликає запалення в навколишніх тканинах. Також причинами частої гикавки при раку можуть бути метаболічні порушення (наприклад, гіперкальціємія), подразнення органів грудної та черевної порожнин, а також побічні ефекти хіміотерапії.
Причини гикавки у дітей
Гикавка у плода є нормальним фізіологічним процесом, може виникати через розвиток і тренування нервової системи. В утробі гикавка пов'язана з рефлексами, які активуються у відповідь на мимовільні скорочення діафрагми. Гикавка може також слугувати підтвердженням, що діафрагма і дихальна система плода починають розвиватися та готуватися до дихання після народження.
Часта гикавка у дитини часто виникає через незрілість нервової системи і діафрагми, що призводить до мимовільних скорочень. Гикавка у новонароджених може бути спричинена швидким годуванням, переїданням або заковтуванням повітря, що спричиняє подразнення шлунка і діафрагми. Часта гикавка в підлітка може бути спричинена гормональними змінами, швидким ростом, розвитком діафрагми та нервової системи, які ще не повністю контролюють дихальні рухи.
Як зупинити гикавку?
Щоб минула гикавка, потрібно зробити кілька дихальних вправ: затримати дихання на кілька секунд, швидко і ритмічно вдихати та видихати в паперовий пакет. Інші засоби від гикавки в домашніх умовах:
- випийте кілька ковтків холодної води;
- акуратно потягніть за кінчик язика;
- прополощіть горло крижаною водою;
- з'їжте одну ложку цукру або трохи свіжого імбиру;
- випийте склянку теплої води з медом;
- сядьте і нахиліться вперед до колін.
Народним засобом від гикавки є лимон, який працює за рахунок стимуляції смакових рецепторів, активуючи блукаючий нерв і допомагаючи перервати рефлекторні спазми діафрагми. Кислота та різкий смак лимона можуть викликати сильну нервову реакцію, допомагаючи зупинити гикавку. Також кислота може сприяти поліпшенню травлення, зменшуючи подразнення, що викликає гикавку.
Швидко позбутися гикавки допоможе акуратне натискання на очі. Легкий тиск стимулює блукаючий нерв, який бере участь у контролі скорочень діафрагми. Метод діє як «перезавантаження» нервових шляхів, знижуючи частоту спазмів і допомагаючи зупинити гикавку.
Що робити за гикавки у новонароджених?
Гикавка у немовлят виникає через незрілість нервової системи та діафрагми, що призводить до її мимовільних скорочень. У новонародженого гикавка може виникнути після годування за переїдання або заковтування великої кількості повітря. Поради, які можуть допомогти за гикавки в новонароджених:
- робіть перерви в годуванні для зригування;
- потріть спинку, щоб зупинити гикавку в немовляти;
- дайте дитині посмоктати соску.
Прибрати гикавку в немовляти після годування допоможе таке: посадіть дитину вертикально. Зазначене положення сприяє правильному розташуванню шлунка і зменшує тиск на діафрагму. Однак гикавка у новонародженого зазвичай минає сама, батькам робити що-небудь необов'язково.
Коли з гикавкою слід звернутися до лікаря?
Позбутися гикавки допоможе лікар після визначення типу і причини надлишкових скорочень діафрагми. Для зупинки гикавки в дитини необхідно звернутися до педіатра, у дорослого — до терапевта або сімейного лікаря. За підозри на порушення центральної нервової системи лікар направить на прийом до невролога, захворювання шлунково-кишкового тракту — до гастроентеролога.
Як діагностується гикавка?
Регулярні напади неконтрольованих скорочень діафрагми або гикавка цілий день є показанням до консультації терапевта. На первинному прийомі лікар проаналізує скарги, збере анамнез, ставлячи запитання про наявність інших симптомів, хронічні захворювання, травми або операції. Діагностика гикавки може включати:
- неврологічну оцінку. Може передбачати оцінку рівноваги та координації, м'язової сили та тонусу, перевірку рефлексів, зору та дотику. Неврологічна оцінка допоможе запідозрити ураження головного мозку, нервових шляхів або спинного мозку. Обов'язково призначається за підозри на пошкодження блукаючого нерва, інсульт, пухлини або інші захворювання, що впливають на нервову систему;
- аналізи крові. Покажуть ознаки інфекцій, запалень, метаболічних порушень або дисбалансу електролітів. Наприклад, зміни в рівнях глюкози або калію можуть вказати на захворювання, що спричиняють гикавку, включно з цукровим діабетом або нирковою недостатністю;
- рентген грудної клітки. Допоможе виключити захворювання легенів або серця, включно з пневмонією, пухлинами або проблемами з дихальними шляхами, які можуть чинити тиск на діафрагму. Також рентген допоможе виявити об'ємне новоутворення, здатне порушити нормальне функціонування діафрагми;
- електрокардіографію (ЕКГ). Показує електричну активність серця, допоможе виявити порушення серцевого ритму, включаючи тахікардію, брадикардію, ознаки гіпоксії (нестачі кисню). ЕКГ також допомагає виключити проблеми з серцем (наприклад, інфаркт міокарда або перевантаження серця), які можуть супроводжуватися гикавкою;
- ендоскопію. Допомагає лікарю оглянути слизову оболонку і виявити патології, які можуть бути причиною тривалої або хронічної гикавки. Ендоскопія дає можливість виявити захворювання органів травлення, включно з гастритом, виразками, рефлюксом, запаленнями або пухлинами стравоходу, шлунка і дванадцятипалої кишки.
Комп'ютерна томографія черевної порожнини дає змогу дослідити органи травної системи та виявити патології, включно з пухлинами, запаленнями або інфекціями, які можуть тиснути на діафрагму і провокувати гикавку. Магнітно-резонансна томографія головного мозку допомагає виявити пошкодження або аномалії в головному мозку (наприклад, пухлини, інсульти, запалення), які можуть впливати на нервові шляхи, що контролюють діафрагму.
Методи лікування постійної гикавки
Позбутися тривалої гикавки допоможе лікар після визначення основної причини (захворювання, патології або травми), які спричиняють симптом. Препарати від гикавки:
- засоби від гикавки, що знижують активність блукаючого нерва (антихолінергіки). Препарати блокують передачу сигналів по блукаючому нерву, який контролює скорочення діафрагми. Призначаються в разі гикавки, пов'язаної із захворюваннями, що подразнюють блукаючий нерв (наприклад, гастроезофагеальним рефлюксом, пухлинами в ділянці грудної клітки або діафрагми);
- протисудомні препарати. Розслаблюють поперечносмугасту мускулатуру, включно з діафрагмою, завдяки впливу на рецептори в центральній нервовій системі. Ліки допомагають позбутися центральної гикавки, викликаної ураженнями нервової системи (інсультом, черепно-мозковою травмою, пухлинами мозку);
- препарати, що знижують кислотність шлунка (інгібітори протонної помпи). Зменшують вироблення шлункової кислоти, захищають слизову оболонку стравоходу від подразнення та зменшують рефлекторний вплив на блукаючий нерв. Призначаються при гастроезофагеальній рефлюксній або виразковій хворобі;
- протиблювотні засоби. Стимулюють моторну функцію шлунка, прискорюючи його спорожнення, і зменшують вплив подразників на блукаючий нерв. Також засоби чинять центральну дію, пригнічуючи рефлекторні спазми. Призначаються в разі гикавки, пов'язаної з порушенням моторики шлунка, гастропарезом або запаленням стравоходу;
- антипсихотики. Впливають на центральну нервову систему, блокуючи дофамінові рецептори в зоні, відповідальній за регуляцію дихальних рефлексів. Призначаються у разі стійкої гикавки, пов'язаної з неврологічними та метаболічними порушеннями (гіпокальціємією, нирковою недостатністю).
Для лікування гикавки може призначатися блокада нервів, яка допомагає тимчасово усунути подразнення або гіперактивність нервових шляхів, що контролюють скорочення діафрагми. Ін'єкції допомагають запобігти тривалим і болісним спазмам, особливо якщо гикавка спричинена захворюваннями, що зачіпають нервову систему або органи, пов'язані з блукаючим нервом.
Чим небезпечна гикавка?
Короткочасна гикавка не є небезпечною, оскільки минає самостійно та не призводить до розвитку наслідків. Тривала гикавка може призвести до утруднень дихання, ковтання і мови, порушень сну та занепаду сил, а також до поступової втрати ваги.
Чи можна запобігти гикавці?
Запобігти патологічній гикавці допоможе своєчасне лікування хронічних захворювань, які можуть спричинити мимовільні скорочення діафрагми. Профілактика короткочасної гикавки:
- приймання лікарських препаратів тільки за призначенням лікаря;
- повільне споживання їжі та напоїв;
- обмеження вживання газованих і спиртовмісних напоїв;
- відмова від вживання занадто гарячої або холодної їжі;
- обмеження гострих продуктів у раціоні;
- споживання їжі невеликими порціями, щоб уникнути переїдання;
- відмова від активного і пасивного куріння.
Для запобігання захворюванням центральної нервової системи та внутрішніх органів, які можуть спричинити гикавку, потрібно збалансовано харчуватися, регулярно займатися фізичною активністю, проходити профілактичні огляди. Також важливо захищати голову від пошкоджень (наприклад, за допомогою носіння каски на роботі або шолома під час занять спортом).
У нашого блогу є власні канали в телеграмі та вайбері, в яких ми розповідаємо корисні та цікаві речі про здоров'я. Підписуйтесь, щоб зробити турботу про власне здоров'я та здоров'я сім'ї комфортною та легкою.
Сімейна медицина в ОН Клінік Ужгород


Популярні питання
Позбутися короткочасної гикавки терміново допоможуть дихальні вправи, відновлюючи нормальний ритм роботи діафрагми та знижуючи збудження блукаючого нерва. Вправи, які потрібно робити в разі гикавки:
- затримка дихання. Допомагає від гикавки, оскільки під час виконання вправи підвищується рівень вуглекислого газу в крові, сприяючи розслабленню діафрагми та зменшенню її спазмів. Для виконання потрібно глибоко вдихнути, затримати дихання на 10-20 секунд і потім повільно видихнути. Повторення вправи протягом двох-трьох хвилин зазвичай допомагає перестати гикати;
- дихання в паперовий пакет. Працює схожим чином: під час видиху в пакет підвищується концентрація вуглекислого газу в крові, що впливає на дихальні центри мозку та знижує активність блукаючого нерва. Для припинення гикавки потрібно дихати в пакет, роблячи короткі, але різкі вдихи і видихи протягом 20-30 секунд.
Під час гикавки важливо уникати ковтання великої кількості повітря через посилення тиску на шлунок і діафрагму. Надлишкове повітря в травній системі також може призвести до дискомфорту, здуття та посилення аерофагії.
Позіхання виникає як рефлекс, спрямований на насичення мозку киснем і регуляцію його температури. Коли рівень кисню в крові знижується або мозок перегрівається, позіхання допомагає посилити приплив свіжого повітря, охолоджуючи мозкову тканину та покращуючи кровообіг. Позіхання також може бути викликане втомою, нудьгою або необхідністю перемикання уваги, слугуючи сигналом про потребу організму у відпочинку або активності.
Прибрати гикавку в літньої людини допоможе лікар, звернутися до якого потрібно для визначення причини частих скорочень діафрагми (наприклад, рефлюксу, метаболічних порушень). Лікар підбере таблетки від гикавки, спрямовані на зниження активності блукаючого нерва. Швидко позбутися гикавки в домашніх умовах допоможуть дихальні вправи або невеликі ковтки холодної води.
Гикавка після алкоголю виникає через його подразнювальний вплив на слизову стравоходу і шлунка, що активує блукаючий нерв і спричиняє спазми діафрагми. Алкоголь може уповільнювати роботу центральної нервової системи, порушуючи координацію дихальних рефлексів. Вживання алкоголю у великих кількостях або разом з газованими напоями також призводить до здуття, посилюючи тиск на діафрагму і провокуючи гикавку. Спеціальних таблеток від алкогольної гикавки не існує. Позбутися гикавки після алкоголю допоможуть методи, які знижують подразнення діафрагми і нормалізують дихальні рефлекси. Наприклад, попросіть людину випити кілька невеликих ковтків холодної води або затримати дихання на 10-20 секунд. Від гикавки також можна м'яко натиснути на ділянку діафрагми або дати пожувати шматочок лимона, щоб стимулювати роботу блукаючого нерва.