Лікування вторинного імунодефіциту в дітей у Миколаєві

В «ОН Клінік Миколаїв» відкрилося відділення подології

Вторинний імунодефіцит — стан, за якого імунна система дитини втрачає здатність повноцінно захищати організм від інфекцій і хвороб. На відміну від первинних форм, вторинні (набуті) імунодефіцити виникають унаслідок впливу зовнішніх чинників, а не вроджених генетичних аномалій або спадковості. Підтверджений діагноз вказує, що в дитини порушена робота одного або декількох компонентів імунної системи. Більшість вторинних імунодефіцитних станів можна вилікувати, усунувши їхню причину.

Пройти діагностику та лікування вторинного імунодефіциту в дітей у Миколаєві можна в медичному центрі «ОН Клінік Миколаїв». Запис на прийом дитячого імунолога ведеться цілодобово.

Причини вторинного імунодефіциту в дітей

Зниження імунітету в дітей виникає внаслідок різних чинників, які впливають на імунну систему і призводять до її ослаблення. Основні причини вторинних імунодефіцитів:

• важкі інфекційні захворювання (ВІЛ, туберкульоз, гепатити);
• лікування онкологічних захворювань хіміотерапією або променевою терапією, що руйнує клітини імунної системи;
• тривале використання імунодепресантів або кортикостероїдів для лікування аутоімунних хвороб;
• травми, хірургічні втручання;
• хронічні стреси, недоїдання і нестача вітамінів, особливо в період активного росту дитини;
• хронічні захворювання нирок, печінки і легенів, а також стани, що призводять до втрати білків (великі опіки, важкі кишкові розлади).

Причиною зниження імунітету в дітей можуть стати токсини і забруднення навколишнього середовища. Систематичний вплив важких металів або агресивних хімічних речовин здатний серйозно послаблювати захисні сили організму і підвищувати вразливість до інфекцій.

Симптоми вторинного імунодефіциту в дитини

Батькам важливо звернути увагу на ознаки низького імунітету в дитини, оскільки вони можуть свідчити про розвиток синдрому імунодефіциту. Основні симптоми вторинного імунодефіциту:

• часті й тривалі інфекції дихальних шляхів, вух або очей, які важко піддаються лікуванню;
• відставання у фізичному розвитку, недостатня маса тіла;
• хронічні грибкові та вірусні інфекції шкіри та слизових оболонок;
• лихоманка або підвищена температура за слабкого імунітету, яка не знижується довгий час;
• постійна втома і слабкість, відсутність енергії у дитини;
• шлунково-кишкові розлади (часта діарея, нудота, відсутність апетиту).

Коли дитина страждає від довгих застуд, часто хворіє або має складнощі з відновленням після інфекцій чи травм, можливо, у неї стався збій імунної системи. Консультація імунолога допоможе виявити імунодефіцит і почати необхідне лікування.

Види вторинного імунодефіциту в дітей

Класифікація вторинних імунодефіцитів ґрунтується на кількох різних критеріях, головний з яких заснований на типі уражених клітин або компонентів імунної системи. Види вторинних імунодефіцитів у дітей:

• антитілозалежний імунодефіцит. Проблема пов'язана з В-лімфоцитами та їхньою здатністю виробляти антитіла, які відіграють ключову роль у захисті організму від бактеріальних інфекцій;
• клітинний імунодефіцит. Нестача Т-лімфоцитів, відповідальних за клітинний імунітет, який захищає організм дитини від вірусів, грибків і пухлинних клітин;
• нейтропенія. Дефіцит нейтрофілів — клітин, які першими стають на захист організму від патогенних бактерій;
• змішаний імунодефіцит. Поєднання нестачі антитіл і клітин імунної системи.

Захворювання імунної системи у дітей можуть обмежуватися певними органами (шлунково-кишковим трактом, шкірою, легенями) або ж носити системний характер, зачіпаючи імунітет загалом. Види імунної недостатності за патогенезом:

• інфекційні (спричинені вірусами, бактеріями, паразитами);
• лікарські (пов'язані з прийомом імуносупресорів та інших препаратів);
• поживні (зумовлені дефіцитом вітамінів, мінералів або білка);
• фізичні (виникають після опромінення, опіків, травм).

За клінічними проявами список імунодефіцитних захворювань може включати інфекційні (пневмонія, бронхіт, синусити), аутоімунні (системний червоний вовчак, ювенільний ревматоїдний артрит) або онкологічні (лейкоз, саркома Капоші) процеси. За часом розвитку дефіцити імунітету поділяють на гострі (швидко виникають і оборотні) і хронічні — прогресуючі, які потребують наполегливого лікування.

Наведені класифікації не є суворо розмежованими і можуть поєднуватися одна з одною. Наприклад, дефіцит імунітету інфекційної природи може бути як локальним (за хронічного тонзиліту), так і системним (за ВІЛ-інфекції).

Діагностика вторинного імунодефіциту в дітей у Миколаєві

Діагностика вторинного імунодефіциту починається з фізикального огляду дитини та опитування батьків. Лікар може перевіряти стан шкіри, слизових оболонок і глоткових мигдаликів, проводити пальпацію лімфатичних вузлів, печінки та селезінки, аналізувати скарги. Вивчення анамнезу містить інформацію про перенесені захворювання, прийняті ліки та хронічні інфекції.

За необхідності імунолог направляє пацієнта на консультацію інших фахівців (онколога, отоларинголога, інфекціоніста). Потім дитині можуть бути призначені лабораторні дослідження:

• аналіз крові на імунодефіцит, який дає змогу оцінити рівень імуноглобулінів, клітин імунної системи та інші параметри, що свідчать про зниження імунної активності;
• специфічні тести на функціональність Т- і В-лімфоцитів;
• шкірні тести на алергічні та інфекційні реакції.

Для діагностики імунодефіциту важлива оцінка антитіл після вакцинації. Аналіз показує, наскільки ефективно організм дитини може реагувати на інфекції.

Лікування вторинного імунодефіциту в дитини в Миколаєві

Основна мета терапії — усунення причин, що спричинили відсутність імунітету в дитини, і відновлення нормальної роботи імунної системи. Медикаментозне лікування може включати:

• замісну терапію імуноглобулінами для підвищення імунітету в дітей із дефіцитом антитіл;
• профілактичні антибіотики для запобігання інфекціям;
• вітамінно-мінеральні комплекси для підтримки загального здоров'я організму та імунної системи;
• препарати групи Г-КСФ (гранулоцитарний колонієстимулювальний фактор), що стимулюють вироблення лейкоцитів;
• індуктори інтерферонів, що активують синтез білків із противірусною, протипухлинною та імуномодулювальною дією.

Залежно від причини, що викликала вторинний імунодефіцит у дитини, лікар вирішує, яка терапія може бути більш ефективною. Схема лікування підбирається з урахуванням віку пацієнта, тяжкості захворювання, виду збудника. Терапія охоплює не тільки приймання лікарських препаратів, а й корекцію способу життя, раціону харчування та усунення причини зниження імунітету.

Лікування ускладнень вторинного імунодефіциту в дітей у Миколаєві

Вторинний імунодефіцит у дітей може призвести до різних ускладнень, переважно пов'язаних із хронічними інфекціями, аутоімунними захворюваннями, алергіями та підвищеним ризиком розвитку пухлин. Лікування ускладнень потребує комплексного підходу і спрямоване на кілька цілей:

• усунення причини імунодефіциту. Насамперед лікар виявляє і ліквідує фактор, який призвів до ослаблення імунної системи дитини (хронічне захворювання, дефіцит поживних речовин, побічний ефект ліків);
• боротьбу з інфекціями. Залежно від типу збудника можуть призначатися антибіотики, противірусні або протигрибкові препарати;
• зміцнення імунітету. Для підвищення захисних сил організму можуть застосовуватися імуноглобуліни та імуномодулятори, що стимулюють роботу імунної системи;
• симптоматичне лікування. Спрямоване на полегшення симптомів збою імунної системи та підвищення якості життя дитини. Можуть використовуватися жарознижувальні та протизапальні препарати.

Записатися на прийом до дитячого імунолога і лікування вторинного імунодефіциту в дітей у Миколаєві в медичному центрі «ОН Клінік Миколаїв» можна за телефоном, вказаним на сайті, або через форму запису на прийом.