Дитина часто хворіє – що робити?

Дитина часто хворіє – що робити?
Читати 11 хвилин | Опубліковано: 27 May 2020 | Перегляди 21610
Застуди у дитини частіше, ніж 4-6 разів на рік, і затяжні хвороби свідчать про ослаблений імунітет. Зміцнити його можна, регулярно проходячи вакцинацію та дотримуючись простих профілактичних заходів.

Часто батьки стикаються з тим, що дитина постійно хворіє: не встигла одужати після чергового ГРЗ, як знову кашляє та скаржиться на біль у горлі. Щоб знизити частоту рецидивів, дорослі намагаються убезпечити дитину від можливих небезпек: забороняють гуляти в холодну пору року, надмірно тепло одягають, не провітрюють кімнати, стежать, щоб не було протягу.

Але така поведінка не тільки не захищає дитину від хвороб, а, навпаки, робить її більш уразливою до вірусів і бактерій. Чому так і як зміцнити дитячий імунітет?

Яку дитину називають часто хворою?

Часто хворіють діти, яким діагноз ГРЗ ставиться понад 4 рази на рік. У цю категорію також потрапляють малюки із застудами, що довго протікають, якщо симптоми зберігаються 10-14 днів.

В останні роки поняття «часто хворих» змінюється, наприклад, за статистикою ВООЗ, дитина до 5 років застуджується 6-8 разів на рік, і це вважається нормою. При цьому спостерігаються характерні ознаки дитячої респіраторної інфекції:

  • виділення з носу;
  • підвищена температура;
  • біль у горлі;
  • слабкість і млявість;
  • втрата апетиту;
  • кашель.

Але в деяких випадках малюк відчуває лише один-два симптоми, наприклад, постійні виділення з носа або регулярні покашлювання без лихоманки чи загального нездужання. У такому разі потрібно звернутися за допомогою до педіатра – будь-які ознаки хвороби вказують на ослаблення імунітету та вимагають лікування.

Чому одні діти хворіють частіше за інших?

З народження людина постійно стикається з інфекціями, вірусами та бактеріями, присутніми в ґрунті, воді, повітрі. Але здебільшого контакт навіть із небезпечним патогеном не призводить до розвитку захворювання. Це працюють захисні сили організму. За попадання інфекційного агента в тіло його швидко виявляють і усувають спеціальні імунні клітини – лімфоцити. Вони реагують на специфічні білки, що виробляються вірусом чи бактерією. Але в дітей імунна система недосконала.

Імунітет формується під час внутрішньоутробного розвитку. Якщо на плід впливають негативні фактори (мати перенесла інфекційні хвороби, вживала алкоголь або наркотики, змушена була приймати сильнодіючі медикаменти), то імунна система немовляти буде серйозно ослаблена. І навіть якщо малюк народжується абсолютно здоровим, його імунітет набагато слабший, ніж у дорослої людини.

Певною мірою імунна система формується лише до 5-6 років. У перші місяці життя немовля захищають антитіла, які містяться в материнському молоці. Раннє переведення на штучне вигодовування підвищує ризик інфекційних захворювань.

Захисні сили організму послаблюють:

  • хворобливі стани, такі як рахіт, дисбактеріоз або авітаміноз. Нестача поживних речовин порушує метаболічні процеси, що впливає на роботу імунної системи;
  • нещодавно перенесені захворювання. Наприклад, дитина, яка перехворіла на грип, легше може «підхопити» інший вірус. Нормальна робота імунітету поновлюється протягом 2-4 тижнів після хвороби;
  • хірургічні втручання та травми (переломи, порізи). Організм витрачає всі ресурси на регенерацію тканин, що також знижує захисну функцію;
  • прийом деяких медикаментів. Деякі лікарські препарати працюють як імуносопресори, тобто пригнічують вироблення антитіл. Це робить організм уразливим до атаки патогенів – дитина починає частіше хворіти.

Істотно підривають імунітет несприятливі чинники довкілля: проживання у промисловому районі, тютюновий дим у квартирі (пасивне куріння). Незбалансоване харчування, малорухливий спосіб життя, підвищені інтелектуальні та фізичні навантаження також порушують роботу імунної системи.

Навіть якщо імунітет ослаблений, захворювання не розвивається, поки дитина не стикається зі збудником. Тому діти починають частіше хворіти після вступу до дитячого садка.

Багато батьків дивуються, чому малюк, практично не схильний до застуди вдома, стає «хворобливим», коли починає ходити в садок. Імунна система дитини адаптувалася до всіх патогенів, з якими стикалася в домашній обстановці. Лімфоцити навчилися розпізнавати звичні віруси та швидко пригнічувати їх. Але як тільки середа змінилася (дитина йде в дитячий садок, грає в пісочниці), її організм піддається атаці нових мікробів. Як наслідок, малюк хворіє.

Намагаючись знизити кількість застуд, батьки надмірно опікуються дітьми: використовують антибактеріальні засоби гігієни, обмежують контакти з іншими дітьми. Створення стерильних умов не сприяє розвитку імунітету: навпаки, захисні механізми слабшають. І тільки-но дитина виходить з контрольованого середовища (наприклад, їде до бабусі, йде в гості), тут же ризикує захворіти.

Для зміцнення імунітету та зниження частоти рецидивів педіатри рекомендують не пропускати вакцинацію та зміцнювати імунітет дітей з перших днів життя.

Вакцинація дітей, що часто хворіють

Вакцинація – ефективний профілактичний метод, який зменшує ризик розвитку захворювань серед дітей. Імунізація проводиться згідно з Національним календарем щеплень, який можна запросити у вашого педіатра. Але якщо імунітет дитини ослаблений, вона застуджується частіше, ніж однолітки, лікарі рекомендують додатково вакцинувати малюка від:

  • грипу;
  • вітряної віспи;
  • пневмококової інфекції;
  • гемофільної інфекції;
  • менінгококової інфекції.

Як працює вакцина? Препарат створюється на основі білків, що містяться у вірусах і бактеріях. Внаслідок введення в організм, вони викликають реакцію з боку імунітету: лімфоцити «розпізнають» загрозу і починають виробляти антитіла. Так формується правильна імунна відповідь. У майбутньому, якщо дитина зіткнеться з «живим» збудником, його імунітет розпізнає загрозу та швидко придушить патоген – дитина не заразиться.

У вакцинах не містяться збудники в активній формі, це безпечні препарати, що не призводять до розвитку захворювання. Однак перед вакцинацією необхідно пройти огляд у педіатра. Оскільки щеплення створює додаткове навантаження на імунітет, воно має низку протипоказань. Так, вакцинацію необхідно відкласти, якщо у дитини спостерігається:

  • гостра інфекція чи хронічне захворювання на стадії загострення;
  • індивідуальна нестерпність компонентів вакцини;
  • імунодефіцитний стан.

Інфекція є відносним протипоказанням: щеплення можна робити, тільки-но нормалізується температура тіла та пройдуть виражені симптоми хвороби. Алергія та імунодефіцит – абсолютні протипоказання: лікар підбирає інші методи імунізації.

Як проводиться вакцинація дітей, що часто хворіють? Щоб зробити щеплення, слід записатися прийом у відділення педіатрії. У призначений час вас прийме лікар, який проведе візуальний огляд юного пацієнта, виміряє температуру, збере анамнез. Якщо немає жодних протипоказань до вакцинації, педіатр підбере відповідний препарат з урахуванням віку дитини, хронічних захворювань, інших індивідуальних особливостей.

Для формування стійкої імунної відповіді до деяких інфекцій потрібна періодична ревакцинація. Про це також розповідає лікар на огляді. Після щеплення може розвинутись тимчасова реакція на вакцину, що включає:

  • незначне підвищення температури;
  • набряк і почервоніння в місці уколу;
  • зниження апетиту;
  • млявість та апатія.

Також можуть з'явитись виділення з носа (у невеликих кількостях), першіння в горлі. Усі симптоми виражені слабко та проходять протягом 1-3 днів із моменту імунізації. До небезпечних ознак належать:

  • сильний жар (38,5);
  • набряк у місці уколу понад 8 сантиметрів;
  • утруднене дихання.

У цьому випадку необхідно негайно звернутися до лікаря: викликати педіатра додому або зателефонувати до швидкої допомоги. Можливо, у малюка розвинулася алергічна реакція на препарат.

Вакцинуючи дітей слід пам'ятати, що деякі захворювання мутують, наприклад, з'являються нові штами грипу, від яких не захищають раніше зроблені щеплення. Тому проходити вакцинацію варто регулярно (попередньо проконсультувавшись з вашим лікарем).

Як зміцнити імунітет дитині?

Крім вакцинації, є інші способи зміцнити захисні сили організму. До найефективніших профілактичних заходів педіатри відносять:

  • збалансоване харчування. Дитина має повноцінно харчуватися, кількість фастфуду в її раціоні бажано звести до мінімуму. Свіжі овочі та фрукти, злаки, горіхи, нежирна кисломолочна продукція – незамінне джерело мікро- та макроелементів. Корисне відварене м'ясо, птиця, нежирна риба. Не варто зловживати солоною, копченою їжею, газованими напоями, солодощами та випічкою;
  • дотримання режиму дня. Особливо режим дня важливий для малюків. Сон, годування, купання, прогулянки та активні ігри повинні проводитись у певний час. Організм звикає до певних ритмів, краще справляється зі стресами. Чим молодша дитина, тим раніше вона повинна лягати. Оптимальний час для сну – 9 годин. Не варто нехтувати денним відпочинком;
  • регулярні прогулянки на природі. Неможливо сформувати міцний імунітет вдома: малюк повинен проводити достатньо часу на свіжому повітрі. Якщо дитина часто застуджується, переконайтеся, що вона одягнена за погодою, наприклад, вийшла на прогулянку в гумових чоботях, куртці, шапці, рукавичках. Намагайтеся не обмежувати фізичну активність дітей на вулиці: це зміцнює м'язовий корсет, покращує роботу дихальної та серцево-судинної систем;
  • активний спосіб життя. На формування міцного імунітету важливі регулярні посильні фізичні навантаження. Якщо у дитини є обмеження по здоров'ю (хронічні захворювання), комплекс вправ повинен бути схвалений лікарем. Гімнастика, спортивні секції, розминка між заняттями дозволяють зміцнювати м'язи, позитивно впливають на обмінні процеси, насичення тканин киснем. Привчіть малюків робити перерви в заняттях, намагайтеся відвернути їх від сидячого способу життя (перед телевізором або комп'ютером). Але спорт не повинен бути надмірним – інтенсивні навантаження можуть призвести до травм і послабити організм;
  • прийом вітамінних комплексів. Навіть за збалансованого харчування дітей не можна гарантувати, що вони отримують повний спектр речовин, необхідних для розвитку. Періодичний прийом вітамінів і мінералів дозволяє попередити авітаміноз. Препарати мають підбиратися педіатром.

Особливу увагу зміцненню імунної системи варто приділяти в холодну пору року, за зміни кліматичного поясу (наприклад, під час поїздок за кордон), у періоди інтенсивних навантажень (змагання, іспити). Важливо привчати дітей до дотримання правил особистої гігієни, регулярного прибирання у своїй кімнаті. Проконсультуватися про профілактичні заходи можна з вашим лікарем.

Коли звертатись до лікаря?

Якщо дитина часто хворіє, не потрібно намагатися лікувати її самостійно. Записатися на прийом до педіатра слід з появою перших симптомів хвороби:

  • підвищення температури;
  • втрата апетиту або повна відмова від їжі;
  • біль у горлі;
  • почервоніння слизової оболонки горлянки;
  • виділення з носа;
  • скарги на головний біль, ломоту в м'язах;
  • поява висипу на будь-яких частинах тіла;
  • біль у животі;
  • порушення стулу: пронос чи закреп;
  • сльозоточивість;
  • кашель;
  • утруднене дихання;
  • задишка за незначних фізичних навантажень чи емоційних стресів;
  • запаморочення.

Будь-яка з цих ознак може вказувати на інфекцію або інші патологічні процеси, що протікають у тілі. Навіть якщо батьки впевнені, що це чергова застуда, не можна лікувати дитину самостійно. Неконтрольований прийом медикаментів небезпечний, призводить до хронізації захворювань, ускладнює постановку діагнозу та одужання надалі.

Якщо дитина часто хворіє, дитячий лікар не тільки лікує поточне захворювання, а й може призначити додаткові обстеження для виявлення причин ослабленого імунітету. Педіатр може направити на огляд до дитячого алерголога, імунолога, гастроентеролога або інших вузькоспеціалізованих лікарів. Серед основних діагностичних досліджень:

  • загальний аналіз сечі та крові;
  • біохімія крові;
  • алергопроби;
  • аналіз калу на дисбактеріоз.

За результатами діагностики буде розроблено комплекс заходів, спрямованих на зміцнення імунітету та зниження рецидивів хвороб.

Якщо дитина належить до категорії чхворобливих, це не означає, що ситуацію не можна змінити. Просто дотримуйтесь лікарських рекомендацій – це дозволить значно зміцнити захисні сили дитячого організму.

Рейтинг статті:
5 з 5 на основі 2 оцінок
Дитина часто хворіє – що робити?
Лікар-педіатр. Вища категорія. Стаж роботи 26 років.

Задайте своє питання педіатру
«ОН Клінік»

Інші статті на тему

Схожі статті: