Що таке імуноглобулін?
Імуноглобуліни (антитіла) — це білкові молекули, які виробляються плазматичними клітинами (плазмоцитами), що утворюються з активованих B-лімфоцитів. Вони допомагають організму боротися з антигенами (чужорідними речовинами). Антигени, які розпізнаються та нейтралізуються антитілами:
- віруси;
- бактерії;
- грибки;
- паразити;
- токсини;
- змінені власні клітини організму (пухлинні).
Коли організм стикається з загрозою, B-лімфоцити активуються, перетворюючись на плазматичні клітини, які починають синтезувати імуноглобуліни. Останні зв'язуються з антигенами, блокуючи їхню активність і позначаючи їх для знищення іншими елементами імунної системи (фагоцитами, NK-клітинами, системою комплементу).
Яким буває імуноглобулін?
Поставте своє питання терапевту «ОН Клінік»
Імуноглобуліни людини поділяють на п'ять видів залежно від функцій, які вони виконують в організмі. Класифікація антитіл представлена нижче в таблиці.
| Види імуноглобулінів | ||
| Різновид | Позначення | Характеристика |
| Імуноглобулін А | IgA | Клас антитіл, які утворюються на слизових оболонках ротової порожнини, дихальних шляхів, шлунково-кишкового тракту, сечостатевої системи після контакту з інфекцією. Вони містяться також у слині, грудному молоці, сльозах, кишковому секреті. IgA забезпечують місцевий імунітет: зв'язуються з патогенами, перешкоджаючи їхньому прикріпленню до епітелію та запобігаючи подальшому проникненню в тканини органів. |
| Імуноглобулін D | IgD | Група антитіл, що знаходяться на поверхні незрілих В-лімфоцитів. Вони виробляються на стадії дозрівання В-клітин, беруть участь у їхній активації та стимулюють вивільнення IgM, посилюючи імунну відповідь організму під час контакту з патогенами. |
| Імуноглобулін E | IgE | Клас антитіл, які синтезуються в організмі під час контакту з алергенами та паразитами. Вони знаходяться переважно на слизових оболонках внутрішніх органів і стимулюють вивільнення медіаторів запалення (гістаміну, цитокінів, простагландинів, лейкотрієнів). |
| Імуноглобулін M | IgM | Категорія антитіл, що виробляються на ранній стадії імунної відповіді — одразу після потрапляння інфекції в організм. Вони активують систему комплементу — групу білків, які утворюють пори в мембранах клітин патогенів, призводячи до їх руйнування. Крім активації імунної відповіді, антитіла класу М допомагають В-клітинам запам'ятовувати патоген після його знищення, що забезпечує швидшу реакцію імунітету після повторного контакту з ним. На початкових етапах імунної відповіді кількість IgM стрімко зростає, а потім різко знижується після появи IgG. |
| Імуноглобулін G | IgG | Група антитіл, що утворюється на пізніх стадіях імунної відповіді, а також під час повторного контакту з інфекцією. Вони формують імунологічну пам'ять організму, гарантуючи тривалий захист від інфекції. Immunoglobulin G може передаватися від матері до плода через плаценту, забезпечуючи пасивний імунітет новонародженому. |
Антитіла класів А, D, Е, G і М належать до групи гамма-глобулінів. Ця назва зумовлена положенням антитіл під час поділу білків крові на фракції. Гамма-глобуліни мігрують найближче до катода і займають гамма-зону спектра.
Що таке аналіз на імуноглобулін?
Аналіз на імуноглобуліни — імунологічне дослідження, спрямоване на визначення кількості антитіл в організмі. Результати тесту можуть вказувати на наявність в організмі інфекції (грибкової, вірусної, бактеріальної або паразитарної), а також дають змогу оцінити стан імунної системи, виявити імунодефіцит і визначити схильність пацієнта до алергії.
Найчастіше матеріалом для дослідження слугує венозна кров. Однак для визначення рівня IgA та оцінки місцевого імунітету можуть проводити аналіз слини, вимірюючи рівень секреторного імуноглобуліну A (sIgA).
Навіщо здавати аналіз на імуноглобулін?
Показанням до дослідження на антитіла є часті алергічні реакції (кашель, висип на шкірі, набряки, свербіж, підвищена сльозоточивість). Інші симптоми, за яких рекомендується здати аналіз на імуноглобулін:
- часті інфекційні захворювання (грип, отит, тонзиліт, кон'юнктивіт, пневмонія), що важко піддаються лікуванню;
- хронічна слабкість і підвищена стомлюваність;
- відсутність апетиту;
- нудота та блювання;
- тривала діарея;
- збільшення та болючість лімфатичних вузлів;
- часті рецидиви хронічних патологій (пієлонефриту, циститу, уретриту, гастриту, гепатиту, бронхіту);
- підвищена температура тіла, яка не збивається жарознижувальними препаратами;
- постійні гнійні запалення на шкірі та рани, які довго не загоюються;
- хронічний біль у суглобах.
Навіщо здавати аналіз на імуноглобулін?
Аналіз на антитіла може знадобитися за слабкої імунної відповіді на вакцинацію або її повної відсутності. Також тест може призначатися для контролю ефективності лікування препаратами імуноглобулінів.
Як підготуватися до аналізу на імуноглобулін?
За два тижні до дослідження потрібно повідомити лікаря про прийом препаратів, здатних вплинути на згортання крові (антикоагулянтів, антифібринолітиків, гемостатиків) або спотворити результат (кортикостероїдів, імуносупресорів, антибіотиків, антигістамінів, противірусних засобів). За необхідності лікар може тимчасово призупинити лікування, знизити добову дозу препаратів або призначити тест уже після завершення терапії. Додаткові правила підготовки до аналізу крові на імуноглобуліни:
- уникати значних фізичних навантажень та емоційного стресу протягом доби перед тестом;
- відмовитися від вживання алкоголю за 24 години до дослідження;
- утримуватися від жирної, гострої та солодкої їжі протягом одного-двох днів перед аналізом;
- не курити впродовж чотирьох годин до забору біоматеріалу.
Кров на імуноглобуліни слід здавати натщесерце. Останній прийом їжі має відбутися не пізніше, ніж за 8-12 годин до візиту в лабораторію. Допускається вживання негазованої питної води в разі сильної спраги.
Перед аналізом слини на секреторний immunoglobulin А не можна їсти впродовж чотирьох-шести годин. Також не рекомендується чистити зуби вранці напередодні дослідження, використовувати ополіскувачі для ротової порожнини та жувальну гумку. Щоб уникнути спотворення результатів за добу до тесту слід відмовитися від нанесення лікувальних мазей, гелів і кремів на слизову оболонку ротової порожнини.
Як здавати аналіз на імуноглобулін?
Кров на імуноглобуліни беруть з вени. Перед забором біоматеріалу пацієнту слід близько 15 хвилин відпочити в коридорі лабораторії, почекавши, доки фізіологічні показники нормалізуються після фізичного навантаження (швидкої ходьби, підйому сходами). Етапи забору венозної крові на аналіз:
- Пацієнт сідає на стілець у процедурному кабінеті.
- Медсестра обробляє антисептиком шкіру в зоні ліктьового згину і накладає джгут на передпліччя для кращого кровонаповнення вен. Для запобігання швидкому відтоку крові пацієнту слід стиснути руку в кулак.
- У вену в зоні ліктьового згину медсестра вводить стерильну голку, за допомогою якої набирає кров у пробірку.
- Після закінчення процедури голку виймають із вени, місце проколу закривають пластиром, а пробірку з біоматеріалом відправляють у лабораторію на дослідження.
- Щоб уникнути кровотечі й утворення гематоми, пацієнту рекомендується на п'ять-сім хвилин затиснути місце проколу пальцями. Можна додатково щільно зігнути руку в лікті.
Слину для аналізу на секреторний імуноглобулін A збирають у стерильний контейнер. Також може використовуватися спеціальний тампон, який поміщається під язик і просочується слиною. Отриманий зразок відправляють у лабораторію на дослідження.
Скільки днів роблять аналіз на імуноглобулін?
У середньому аналіз на імуноглобулін роблять протягом одного робочого дня. Однак терміни проведення дослідження можуть варіюватися залежно від ступеня завантаженості лабораторії, використовуваного нею обладнання та методу виконання аналізу.
Як розшифрувати результати аналізу на імуноглобулін?
У медичній практиці заведено вимірювати концентрацію антитіл класів A, E, M і G. Рівень імуноглобуліну D у крові не визначають, оскільки він не має діагностичної цінності.
Нормальні показники антитіл можуть трохи відрізнятися залежно від лабораторії, що пов'язано з використовуваним обладнанням і методом проведення аналізу. Норми антитіл класів A, M і G у дорослих представлені в таблиці нижче.
| Норми імуноглобуліну у дорослих | |
| Вид імуноглобуліну | Норма, г/л |
| Імуноглобулін А | 0,7-4,0 |
| Імуноглобулін М | 0,4-2,3 |
| Імуноглобулін G | 7,0-16,0 |
Для вашої зручності ми надаємо нашу таблицю у вигляді ілюстрації. Ви можете зберегти її або надіслати знайомим за потреби.
Норми імуноглобуліну у дорослих
У дітей рівні антитіл класів A, M і G можуть змінюватися з віком, що пов'язано з розвитком імунної системи і поступовим накопиченням досвіду боротьби з інфекціями. Новонароджені отримують частину імуноглобулінів від матері, а потім починають виробляти власні антитіла в міру контакту з чужорідними речовинами. Норми імуноглобулінів A, M і G у дітей наведено нижче в таблиці.
| Норми імуноглобуліну у дітей | ||
| Вид імуноглобуліну | Вік | Норма, г/л |
Імуноглобулін А | До 1 року | 0,00-0,83 |
| 1-3 років | 0,20-1,00 | |
| 4-6 років | 0,27-1,95 | |
| 7-9 років | 0,34-3,05 | |
| 10-11 років | 0,53-2,04 | |
| Від 12 років | 0,58-3,58 | |
Імуноглобулін М | До 1 року | 0,11-1,04 |
| 1-6 років | 0,55-2,1 | |
| 7-11 років | 0,66-1,55 | |
| Від 12 років | 0,2-2,4 | |
Імуноглобулін G | До 1 року | 7,0-16,0 |
| 1-2 роки | 3,5-10,0 | |
| 3-5 років | 5,0-13,0 | |
| 6-9 років | 6,0-13,0 | |
| Від 10 років | 7,0-14,0 | |
Для вашої зручності ми надаємо нашу таблицю у вигляді ілюстрації. Ви можете зберегти її або надіслати знайомим за потреби.
Норми імуноглобуліну у дітей
Рівні антитіл класів A, M і G у крові зазвичай вимірюються в г/л (грамах на літр). Концентрацію IgE заведено визначати в МО/мл (міжнародних одиницях на мілілітр), тому норми імуноглобуліну Е у дорослих і дітей винесені в окрему таблицю.
| Норми імуноглобуліну Е у дітей і дорослих | ||
| Діти | Вік | Норми імуноглобуліну Е, МО/мл |
| Менше 1 року | 3,5-4,0 | |
| 2-5 років | <60,0 | |
| 6-9 років | <90 | |
| Від 10 років | <200 | |
| Дорослі | Від 18 років | ≤100 |
Для вашої зручності ми надаємо нашу таблицю у вигляді ілюстрації. Ви можете зберегти її або надіслати знайомим за потреби.
Норми імуноглобуліну Е у дітей і дорослих
Висновок лабораторії не є діагнозом. Розшифровку аналізу на імуноглобуліни E, A, M і G виконує лікар. Він аналізує показники і з огляду на симптоми пацієнта ставить попередній діагноз, а потім за необхідності призначає додаткові дослідження для його підтвердження.
Що означає високий рівень імуноглобуліну?
Якщо імуноглобулін А підвищений, значить, у пацієнта може бути інфекційне захворювання слизових оболонок дихальних шляхів (тонзиліт, бронхіт), травного тракту (гастрит, ентероколіт), сечовивідних шляхів (цистит, пієлонефрит) або очей (кон'юнктивіт). Високий імуноглобулін М може вказувати на поточну інфекцію (гепатит, малярію, токсоплазмоз, сифіліс) на ранній стадії розвитку. Імуноглобулін G підвищений на пізніх етапах інфекційних патологій і протягом кількох місяців після одужання, вказуючи на наявність імунної пам'яті на інфекцію.
Рівні імуноглобулінів М, G і А можуть підвищуватися при аутоімунних захворюваннях сполучної тканини (системному червоному вовчаку, ревматоїдному артриті, васкуліті). Висока концентрація IgM та IgG у крові за одночасного зниження загального IgЕ може стати наслідком злоякісних патологій (множинної мієломи, лімфолейкозу, лімфоми Ходжкіна).
Імуноглобулін Е зазвичай підвищується за алергії, що проявляється шкірними висипаннями, свербежем, набряками, чханням, сльозоточивістю очей. Високий рівень імуноглобуліну Е часто спостерігається за астми та риніту алергічної природи. У людей, які не мають ознак алергії, позитивний аналіз на IgЕ може вказувати на схильність до неї.
За результатами аналізу на імуноглобулін Е неможливо встановити, що саме викликає гіперреакцію імунної системи. Для визначення алергенів, до яких чутливий пацієнт, лікар може призначити додаткові аналізи на алергію (алергопроби).
Збільшення концентрації імуноглобуліну Е може відбуватися за наявності паразитів (лямблій, гостриків, аскарид). Імунна система реагує на них як на алергени, що призводить до підвищеного вироблення IgE і розвитку симптомів, схожих на алергію (свербіння, висипання, харчових і респіраторних розладів).
Що робити за високого рівня імуноглобуліну?
Спеціальних ліків для нормалізації рівня антитіл не існує. Слід лікувати основне захворювання, що спричинило зростання їхньої концентрації. Препарати, які можуть призначатися за підвищеного імуноглобуліну:
- антибіотики — усувають бактеріальну інфекцію;
- противірусні лікарські засоби — допомагають боротися з вірусами;
- протигрибкові препарати — знищують грибкову інфекцію;
- імуносупресори — пригнічують гіперактивність імунної системи і знижують імуноглобулін, підвищений внаслідок аутоімунних патологій;
- кортикостероїди — запобігають розвитку запального процесу.
Лікувати підвищений імуноглобулін Е при алергії рекомендується антигістамінами. Вони знижують запалення й усувають неприємні симптоми (свербіж, висип, набряк, кашель, чхання, нежить). Також знизити імуноглобулін Е допомагає виключення контакту з алергенами.
Паразитарні інфекції, за яких імуноглобулін Е підвищений, лікують зазвичай антипротозойними засобами. Знизити імуноглобулін Е народними засобами (травами, чаями, ефірними оліями) неможливо, оскільки рослини можуть бути алергенами і викликати гіперреакцію імунної системи, погіршуючи стан пацієнта.
Що означає низький рівень імуноглобуліну?
До причин нестачі антитіл в організмі належать первинні (вроджені) імунодефіцити. Знижений рівень імуноглобуліну M часто свідчить про селективну недостатність IgM (різновид дисгаммаглобулінемії, що характеризується стійким зниженням IgM при збереженні нормального рівня інших антитіл). Низький імуноглобулін A може показувати вроджену селективну недостатність IgА.
Знижений рівень імуноглобуліну G іноді показує гіпер-IgM-синдром (надлишок антитіл класу М через нездатність організму перемикатися на виробництво IgG). Низький загальний імуноглобулін може бути наслідком синдрому Брутона (вродженого дефіциту антитіл усіх класів і відсутності В-лімфоцитів). Інші можливі причини ослабленого імунітету:
- вірус імунодефіциту людини (ВІЛ);
- тривалий прийом імуносупресорів (препаратів, що пригнічують імунітет);
- променева і хімічна терапія в анамнезі;
- нестача вітамінів і мінералів унаслідок незбалансованого харчування або недоїдання;
- значна втрата сироваткових білків (за великих опіків, дерматитів, нефротичного синдрому);
- порушення всмоктування вітамінів і мінералів через збій у роботі шлунково-кишкового тракту (целіакія, хвороба Крона, резекція значної частини кишківника);
- розлади обміну речовин (за цукрового діабету, ниркової або печінкової недостатності);
- аутоімунні патології (міастенія, дерматоміозит, розсіяний склероз).
Знижений імуноглобулін Е зустрічається рідко. Однією з причин його дефіциту можуть стати онкологічні патології (лейкемія, множинна мієлома). Іноді низький імуноглобулін E свідчить про аутоімунні захворювання, поліартралгію, хронічне фізичне виснаження і втому.
Що робити за низького рівня імуноглобуліну?
Методи підвищення рівня антитіл підбираються залежно від причини їх нестачі. За первинних імунодефіцитів може призначатися замісна терапія. Пацієнту ін'єкційно вводять імуноглобуліни, яких бракує в організмі, для підняття імунітету і підвищення стійкості до інфекцій. У більшості випадків замісна терапія потрібна довічно, оскільки препарати імуноглобуліну не відновлюють синтез антитіл організмом, а лише заповнюють їхній дефіцит.
За вторинних імунодефіцитів, спричинених захворюваннями внутрішніх органів або систем органів, для підвищення рівня антитіл потрібна терапія основної патології (згідно з чинними клінічними протоколами). Лікарські засоби, які додатково можуть призначатися при імунодефіцитах:
- імуностимулятори — посилюють імунну відповідь, активізуючи вивільнення компонентів імунної системи (лімфоцитів, фагоцитів, цитокінів, NK-клітин);
- вітаміни та мікроелементи — захищають імунні клітини від пошкодження вільними радикалами, беруть участь в активації Т-лімфоцитів, забезпечують нормальну роботу В-лімфоцитів, які виробляють антитіла;
- антибіотики, противірусні, протигрибкові та антипаразитарні препарати — використовуються для профілактики інфекцій (у разі контакту з патогенами та підвищеного ризику зараження).
Для усунення з крові аутоантитіл, токсинів, алергенів за тяжкого імунодефіциту може знадобитися плазмаферез (очищення крові поза людським тілом за допомогою спеціального апарату). Процедура не заповнює дефіцит антитіл, проте допомагає знизити навантаження на імунну систему і поліпшити стан пацієнта.
У ситуації, коли медикаментозна терапія не дає бажаних результатів, а стан пацієнта стрімко погіршується, може бути показана трансплантація стовбурових клітин кісткового мозку. З її допомогою можна відновити здатність організму виробляти антитіла, оскільки стовбурові клітини можуть диференціюватися в повноцінні В-лімфоцити.
Що таке ін'єкції імуноглобуліну?
Ін'єкції (уколи) імуноглобуліну — внутрішньовенне або підшкірне введення препаратів, що містять антитіла, пацієнтам з імунодефіцитами і тяжкими інфекційними захворюваннями, що важко піддаються лікуванню. Препарати імуноглобулінів виготовляють із плазми донорської крові, що пройшла попереднє очищення для забезпечення безпеки продукту. Вони допомагають створити пасивний імунітет організму, компенсуючи нестачу власних антитіл.
Широким спектром дії володіє препарат імуноглобуліну людського нормального. Його можна використовувати для усунення гіпоглобулінемії (нестачі антитіл в організмі), лікування затяжних інфекційних захворювань (гепатиту, кору, краснухи, кашлюку, поліомієліту) та профілактики їхніх рецидивів. Імуноглобулін людський нормальний призначають також у період відновлення організму після гострих інфекцій із тривалим перебігом і під час підготовки до операцій для зміцнення імунітету та зниження ризику ускладнень.
Препарати, що містять антитіла, можуть мати вузьку спрямованість проти конкретних інфекцій. Приклади імуноглобулінів із цільовою дією:
- антирабічний імуноглобулін — вводиться для профілактики сказу після укусу зараженої або потенційно інфікованої тварини;
- антидифтерійний імуноглобулін — застосовують для лікування дифтерії та запобігання її ускладнень за тяжкого перебігу захворювання;
- протиправцевий імуноглобулін — призначається для профілактики правця за глибоких ран;
- антистафілококовий імуноглобулін — використовують у разі важких стафілококових інфекцій, включно із сепсисом і запаленнями внутрішніх органів;
- антицитомегаловірусний імуноглобулін — вводиться для профілактики і лікування цитомегаловірусної інфекції.
Резус-негативним жінкам, у яких зачаття відбулося від резус-позитивного партнера, під час вагітності можуть вводити антирезусний імуноглобулін. У цій ситуації дитина може успадкувати позитивний резус-фактор від батька, що створює ризик резус-конфлікту між імунною системою матері та еритроцитами плода. Організм жінки може сприймати клітини крові плода як чужорідні, атакуючи та руйнуючи їх. Наслідками резус-конфлікту можуть стати гемолітична хвороба плода, анемія, викидень.
Укол імуноглобуліну під час вагітності передбачає введення жінці антитіл, які зв'язують резус-позитивні еритроцити плода, що потрапили в її кровотік. Імуноглобулін антирезусний запобігає активації імунної системи матері та знижує ризик розвитку резус-конфлікту. Зазвичай імуноглобулін вводять між 28-32 тижнями вагітності, а також впродовж 72 годин після народження резус-позитивної дитини, аборту, викидня, позаматкової вагітності для профілактики резус-конфлікту під час наступних вагітностей.
Терапія імуноглобуліном може спричиняти побічні ефекти. До них належать головний біль, задишка, підвищена температура тіла, нудота і блювання, висип, біль у м'язах і суглобах. За появи перелічених симптомів рекомендується звернутися до лікаря. Для полегшення стану він може призначити антигістамінні та протизапальні засоби.
У нашого блогу є власні канали в телеграмі та вайбері, в яких ми розповідаємо корисні та цікаві речі про здоров'я. Підписуйтесь, щоб зробити турботу про власне здоров'я та здоров'я сім'ї комфортною та легкою.
Лабораторні аналізи в ОН Клінік Біла Церква
Лабораторні аналізи ОН Клінік в інших містах
Популярні питання
Антитіла в крові — білки, які виробляються імунною системою для захисту організму від інфекцій, алергенів і токсинів. Вони зв'язуються з чужорідними речовинами, допомагаючи нейтралізувати і знищувати їх.
Ціна аналізу на імуноглобулін залежить від наповненості пакета: тест на антитіла одного класу коштує дешевше, ніж дослідження на імуноглобуліни кількох класів одночасно. Також вартість залежить від терміновості виконання — термінові аналізи зазвичай обходяться дорожче. Дізнатися ціну аналізу на антитіла можна на сайті мережі медичних центрів «ОН Клінік».
Підвищений загальний імуноглобулін Е у дитини без симптомів алергії може вказувати на високий ризик її розвитку в майбутньому. Також підвищений імуноглобулін Е у дітей часто свідчить про наявність хронічної паразитарної інфекції (гельмінтозу, лямбліозу).
Підвищений імуноглобулін Е у дорослих небезпечний через свою здатність призводити до надмірної стимуляції імунної системи. IgE зв'язується з базофілами і опасистими клітинами, стимулюючи вивільнення гістаміну — медіатора алергічних реакцій негайного типу. Надлишок гістаміну може спричиняти розширення судин, набряк гортані, утруднення дихання, запаморочення, прискорене серцебиття, різке падіння тиску і навіть втрату свідомості.
Катерина
2 тижні тому
