Що таке іпохондрія?
Іпохондрія (іпохондричний розлад, іпохондричний невроз) — психічний розлад, для якого характерне переконання в наявності у людини невиліковного захворювання за відсутності медичних доказів та ознак патологій. Іпохондричний розлад спостерігається у п'яти відсотків людей, які звертаються до медичних установ. У іпохондриків присутній сильний страх захворіти, тому вони можуть часто проходити медичні обстеження.
Іпохондрія належить до хвороб самонавіювання та зустрічається у тривожних і неспокійних людей. Іпохондричний синдром може проявлятися надмірною надуманістю та страхом захворіти на рак, СНІД та інші хвороби, які не піддаються або важко піддаються лікуванню.
Причини виникнення іпохондричного розладу
Поставте своє питання Дитячому психіатру «ОН Клінік»
Іпохондричний розлад може розвиватися у людей, схильних до недовірливості та тривожності. Причини іпохондрії:
- стрес;
- психологічні травми;
- важке захворювання у минулому;
- низький больовий поріг;
- психічні захворювання (депресія, шизофренія);
- спадкова схильність.
Іпохондрію може провокувати емоційне та інформаційне перевантаження. Пошук симптомів в інтернеті може спричинити іпохондричні симптоми та посилити занепокоєність станом здоров'ям.
Види іпохондричного розладу
Іпохондричний розлад може протікати в легкій, середній і важкій формі. Види іпохондрії:
- нав'язлива. Легка форма розладу, яка виникає на фоні стресу або травмувальної події. Може з'являтися після перегляду матеріалів про захворювання в інтернеті;
- надцінна. Середня форма іпохондрії, яка може супроводжуватися частими медичними обстеженнями або уникненням відвідування лікарів через страх виявити небезпечне захворювання. Іпохондрик може вдаватися до самолікування та застосування народних засобів;
- маячна. Важка форма розладу, що характеризується нелогічними висновками та навязливими ідеями.
У разі маячної іпохондрії можлива поява марення та галюцинацій. У людини можуть виникати суїцидальні думки, вона може бути небезпечною для себе та оточення. Маячна іпохондрія потребує лікування в стаціонарних умовах.
Симптоми іпохондрії
За іпохондрії спостерігаються підвищена надуманість і постійне занепокоєння своїм станом здоров'я. Симптоми іпохондрії:
- страх захворіти на смертельне захворювання;
- тривожність і панічні атаки;
- постійна перевірка тіла на наявність ознак патологій;
- часті відвідування лікарів і проходження медичних обстежень;
- недовіра лікарям і результатам діагностики;
- уникнення людних місць через страх заразитися інфекціями;
- неправильна інтерпретація звичайних реакцій організму як симптомів небезпечних захворювань;
- втрата інтересу до занять, які раніше приносили задоволення;
- зниження працездатності та концентрації уваги;
- порушення сну (безсоння, нічні кошмари);
- пошук інформації про симптоми різних захворювань і знаходження їх у себе;
- часті розмови про проблеми зі здоров'ям.
За іпохондрії можуть проявлятися психосоматичні симптоми: оніміння кінцівок, відчуття повзання мурашок по тілу, прискорене серцебиття, розлади травлення. Також може виникати уявний біль, що не має фізіологічних причин. Іпохондричний (уявний) біль найчастіше з'являються в зоні грудей, живота, голови.
За іпохондрії може виникати сенестопатія — обтяжливі й болісні відчуття, які не мають об'єктивних причин. Люди можуть відчувати жар, холод, печіння на шкірі, спазми. Іпохондрики можуть займатися лікуванням сенестопатії народними засобами, що може викликати погіршення стану. За появи ознак іпохондрії та сенестопатії необхідно записатися на консультацію психіатра.
Хто схильний до іпохондрії?
Іпохондрія найчастіше виникає у жінок і чоловіків у дорослому віці (після 30 років). Люди похилого віку можуть бути схильні до іпохондричного розладу через погіршення стану здоров'я. Фактори, що впливають на схильність до іпохондрії:
- недовірливість і підвищена тривожність;
- стреси та перевтома;
- важкі захворювання в дитячому віці;
- зайва стурбованість батьків станом здоров'я дітей;
- патологічний страх смерті через пережиту травматичну подію чи втрату близьких людей;
- наявність небезпечних спадкових захворювань в сім’ї;
- емоційне та психічне виснаження.
До іпохондричного синдрому можуть бути схильні люди, які страждають на психічні захворювання (обсесивно-компульсивний розлад, депресію). Також іпохондрія може виникати за неврологічних розладів (неврозу, мігрені). У разі появи сильного страху захворіти може знадобитися консультація невролога.
Діагностика іпохондричного розладу
На первинному прийомі психіатр проводить огляд, збирає скарги та оцінює стан пацієнта. Діагностика іпохондрії ґрунтується на критеріях діагностичного та статистичного керівництва з психічних розладів (DSM-5), що включає психологічні тести й опитувальники пацієнта. Для виключення соматичних захворювань лікар може призначити здати аналізи та пройти такі обстеження:
- загальний і біохімічний аналізи крові;
- УЗД внутрішніх органів;
- електрокардіограму;
- рентген грудної клітки;
- комп'ютерну томографію головного мозку.
Також проводиться обстеження на наявність психічних розладів (депресії, шизофренії, панічних атак). За необхідності психіатр може направити на консультацію інших фахівців (терапевта, невролога, ендокринолога).
Лікування іпохондрії
Лікування іпохондричного розладу призначається психіатром і може включати психотерапію або прийом медикаментозних препаратів. Від іпохондрії допомагає когнітивно-поведінкова психотерапія, що коригує процеси мислення та поведінку. Медикаментозне лікування іпохондрії може включати:
- седативні препарати;
- антидепресанти;
- нейролептики;
- транквілізатори.
Психіатр може призначити комбіноване лікування іпохондрії, що передбачає прийом медикаментів і психотерапію. Може використовуватися індивідуальна або групова психотерапія. Під час відвідування групових сеансів можна отримати соціальну підтримку та поділитися досвідом з іншими учасниками. Лікування сенестопатії також може передбачати психотерапевтичні сеанси та приймання лікарських засобів (антидепресантів, транквілізаторів).
Чи можна вилікувати іпохондрію самостійно?
Вилікувати іпохондрію самостійно неможливо, необхідно звернутися по допомогу до лікаря. Самолікування може призвести до посилення тривожності та появи депресії. За наявності симптомів іпохондрії потрібно проконсультуватися з психотерапевтом, який призначить лікування та порадить методики, що дають змогу поліпшити стан. Самодопомога в разі іпохондрії може включати релаксацію та медитацію, уникнення пошуку медичної інформації в інтернеті, зміщення уваги (заняття прибиранням, читанням, прослуховування музики).
Як зняти напад іпохондрії?
За нападу іпохондрії не можна приймати лікарські препарати без призначення лікаря. Можна використовувати способи релаксації, що допомагають боротися з іпохондрією:
- дихальні практики (глибоке дихання, короткочасна затримка дихання);
- медитацію;
- заняття фізичними вправами;
- прогулянки на свіжому повітрі;
- прийняття теплого душу або ванни.
Також допомагають знизити тривожність спілкування з друзями, заняття улюбленими справами. У разі посилення та почастішання нападів іпохондрії необхідно звернутися до психотерапевта або психіатра.
Як зняти напад іпохондрії?
Як відрізнити надуманість від реального захворювання?
Надуманість характеризується тривогою та хронічною напругою в тілі. За іпохондрії присутня підвищена надуманість і можуть з'являтися психосоматичні симптоми (тремтіння, слабкість, задишка). Реальні захворювання характеризуються симптоматикою, яка не минає або посилюється без лікування. За надуманості тривалість і стійкість симптомів може змінюватися залежно від психоемоційного стану.
Щоб відрізнити надуманість від реального захворювання, необхідно здати аналізи та пройти обстеження внутрішніх органів. У разі збереження уявного болю, не підтвердженого медичними дослідженнями, необхідно записатися на консультацію психіатра.
Чи можна позбутися іпохондрії назавжди?
Іпохондрії можна позбутися назавжди за допомогою лікування, яке включає психотерапію або прийом медикаментів. Перемогти іпохондрію допомагають когнітивно-поведінкова психотерапія, раціональна терапія (зміна переконань за допомогою логічних доводів) або психоаналіз. Способи лікування та тривалість психотерапевтичних сеансів визначає психіатр.
Можлива поява рецидивів іпохондричного розладу під час стресу та надзвичайних ситуацій. Щоб повністю позбутися іпохондрії або домогтися стійкої ремісії, необхідно проходити профілактичний огляд у психіатра не менше, ніж один раз на рік.
Чи може іпохондрія пройти сама?
Легка форма іпохондричного розладу, яка виникла на фоні стресу, може пройти сама, але без лікування можуть виникати рецидиви захворювання. Можливе загострення іпохондрії за появи реального захворювання. Також іпохондрія може супроводжуватися іншими психічними захворюваннями (депресією, тривожним розладом) і потребує обов'язкового лікування у психіатра або психотерапевта.
Що буде, якщо не лікувати іпохондрію?
Іпохондричний невроз за відсутності лікування може призвести до появи психосоматичних захворювань (виразки шлунка, нейродерміту, синдрому подразненого кишечника). Інші ускладнення іпохондрії:
- депресія;
- біполярний розлад;
- панічні атаки;
- залежність від знеболювальних або заспокійливих засобів;
- порушення сну;
- втрата працездатності.
Страх захворіти на інфекційні захворювання може призвести до обмеження контактів і соціальної ізоляції. Занепокоєння та тривожність за іпохондрії можуть погіршувати психоемоційний стан і потребують лікування.
Профілактика іпохондрії
Профілактика іпохондричного синдрому включає регулярні медичні обстеження для контролю реального стану здоров'я та виявлення патологій на ранній стадії. Інші методи профілактики іпохондрії:
- помірні фізичні навантаження;
- дотримання режиму дня (сон не менше, ніж сім-вісім годин на добу);
- збалансоване харчування, багате на вітаміни та клітковину;
- підтримка соціальних контактів;
- обмеження пошуку медичної інформації;
- відмова від шкідливих звичок (куріння та вживання алкоголю).
Допомагають зменшенню тривожності заняття йогою та медитативні практики. Також для попередження іпохондричного розладу необхідно уникати стресів і вчасно звертатися по психологічну допомогу.
Дитяча психіатрія в ОН Клінік Харків Пушкінська
Популярні питання
Лікування іпохондрії може включати прийом нейролептиків, антидепресантів і транквілізаторів. Ці препарати не продаються без рецепта та їх не можна пити без призначення психіатра.
За іпохондрії не можна займатися самодіагностикою та самолікуванням. Вживання медичних препаратів без призначення лікаря може завдати шкоди здоров'ю. Також варто обмежити перегляд медичної інформації, щоб не посилювати страх і занепокоєння про здоров'я.
Тривалість лікування залежить від форми іпохондричного розладу, його тривалості та наявності або відсутності інших психічних патологій. За тяжкої форми іпохондрії лікування може тривати роками та включати вживання медикаментів і психотерапію.
Діагностикою, лікуванням і профілактикою іпохондрії займаються психіатри та психотерапевти. За легкої форми іпохондричного розладу також можна звернутися до психолога.
Іпохондрія характеризується нав'язливими думками та страхами про наявність небезпечного захворювання за відсутності медичних підтверджень. Іпохондрик проявляє надмірне занепокоєння про здоров'я, може часто відвідувати лікарів для обстеження та постійно шукати медичну інформацію в інтернеті.
За іпохондрії може з'являтися біль у грудях, слабкість, оніміння та поколювання кінцівок. Також людину можуть турбувати головний біль, розлади шлунково-кишкового тракту. Можлива поява сенестопатії (неприємних відчуттів у різних ділянках тіла).
Ігор
5 місяців тому
