Ви щойно поїли, але думки вперто крутяться навколо цукерки чи печива? Виявляється, бажання з’їсти щось солодке після ситного прийому їжі — не про слабкість сили волі. Це сигнал організму, який може приховувати кілька цікавих причин, від фізіологічних до психологічних. Розповідаємо, чому мозок постійно «просить» десерт і як він реагує на цукор.
Науковці з Інституту дослідження метаболізму імені Макса Планка
Товариство Макса Планка є найуспішнішою дослідницькою організацією Німеччини. Серед його науковців є 31 лауреат Нобелівської премії. виявили, що навіть повністю ситі миші продовжували їсти десерти. Це відбувається через активацію певних нейронів у мозку. Нейрони POMC відповідають за відчуття ситості, але також вивільняють β-ендорфін — природний опіат, що стимулює бажання до солодкого. Механізм спрацьовує навіть при спогляданні цукру, а не лише при його споживанні. Подібні реакції спостерігалися і в людей.
Тобто мозок реагує на саму ідею солодкого, запускаючи вироблення β-ендорфіну, що стимулює бажання з’їсти десерт, навіть якщо організм вже ситий. Це й пояснює, чому ми можемо хотіти тістечко, навіть щойно поївши повноцінний обід. Але є й інші причини, які які можуть підсилювати або провокувати потяг до солодощів.
1. Чому вас постійно тягне на ласощі?
1
Чому вас постійно тягне на ласощі?
Регулярне споживання солодкого формує звичку: мозок очікує приємні відчуття після їжі, навіть якщо енергії організму вже достатньо. Якщо ви завжди завершували трапезу десертом, нервова система починає «чекати» цього ритуалу — навіть ситий шлунок не зупинить звичний сценарій. Інші причини, через які нам хочеться цукру:
1. Різкі коливання рівня глюкози
Після їжі з високим вмістом швидких вуглеводів рівень цукру в крові швидко піднімається, а потім різко падає. Мозок сприймає це як сигнал про нестачу енергії та вимагає «підзарядитися». З'їли булочку з білого борошна, круасан чи випили солодку газовану воду? Будьте готові, що через 30–60 хвилин після такого перекусу захочеться ще цукру.
2. Недосипання
Хронічна нестача сну підвищує рівень гормону голоду — греліну — та знижує рівень гормону ситості — лептину, через що вас тягне на калорійне та солодке. Тобто, якщо ви мало спите, порушується гормональний баланс, і виникає бажання швидко підзарядитися солодким для отримання енергії.
3. Недоїдання та дефіцит калорій
Недостатнє харчування призводить до бажання швидко поповнити енергетичні запаси, що часто виражається у потягу до висококалорійних солодких продуктів.
4. Гормональні зміни перед менструацією
У жінок перед менструацією є коливання рівнів естрогену та прогестерону. Ці коливання знижують рівень серотоніну й впливають на апетит, через що зростає бажання їсти солодке чи калорійну їжу.
5. Стрес та емоції
Під час стресу організм шукає способи самозаспокоєння, і солодка їжа може тимчасово знижувати рівень стресу, що веде до звички вживати солодощі в емоційно важких ситуаціях.
6. Дефіцит магнію
Сильний потяг до шоколаду іноді пов’язаний з нестачею магнію — мінералу, який бере участь у роботі нервової системи, регуляції настрою та енергетичному обміні. Какао — один із найкращих природних джерел магнію, тому мозок може «вимагати» шоколад як швидкий спосіб його отримати.
7. Залежність від цукру
Цукор активує біохімічну систему винагороди в мозку, стимулюючи вивільнення дофаміну — нейромедіатора задоволення. Подібно до деяких наркотичних речовин, це може формувати фізіологічну та психологічну залежність: організм починає вимагати все більше солодкого, щоб досягти того ж рівня задоволення.
8. Гіперпалатні продукти
Гіперпалатні продукти — це не випадкові ласощі, а їжа, спеціально створена чи оброблена так, щоб максимально стимулювати смакові рецептори та систему винагороди в мозку. Зазвичай вона містить комбінацію цукру, солі, жиру та ароматизаторів у пропорціях, які підсилюють смакову привабливість і викликають бажання їсти ще, навіть якщо фізіологічного голоду вже немає. До солодких гіперпалатів належать шоколад, тістечка, торти, кекси, морозиво, круасани, здобна випічка та більшість промислових солодких батончиків.
Цукор може бути одним із компонентів гіперпалатних продуктів. Проте сам термін «гіперпалатний» ширший: він включає і солоні снеки, і фастфуд, і комбінації жиру з вуглеводами.
Висновки:
1. Бажання солодкого — це не просто «слабка воля», а складний сигнал організму, який включає фізіологічні, гормональні та психологічні механізми.
2. Мозок реагує на саму ідею солодощів, активуючи нейрони винагороди та виробляючи β-ендорфін, а звички, стрес, недосипання і дефіцит певних мікроелементів можуть підсилювати бажання зїсти ласощі.
3. Треба вчитися відрізняти справжній голод від звички чи емоційного потягу — це допомагає робити більш усвідомлений вибір і задовольняти потреби організму без зайвого цукру.
4. Якщо іноді мозок «просить десерт», навіть коли тілу його не бракує, в цьому немає нічого страшного.
Інсулінорезистентність — це патологічний стан, при якому порушується засвоюваність інсуліну клітинами організму (зокрема, печінки, м'язової та жирової тканини).
Калорії використовуються для розрахунку енергетичної цінності (калорійності) продуктів і кількості енергії, що витрачається організмом у процесі життєдіяльності.