Як дитині краще вчити іноземну мову? Пояснення Юко Ґото Батлер, професорки лінгвістики Пенсильванського університету в США

Який вік «ідеальний» для вивчення іноземної мови?

Юко Ґото Батлер зазначає, що хоча існує гіпотеза критичного періоду, за якою найкращий час для вивчення мови — це раннє дитинство, наукові дані не завжди підтверджують це твердження. Вона підкреслює, що дорослі також можуть успішно вивчати другу мову, хоча це може вимагати більше часу та зусиль.

Науковиця вважає, що діти мають більшу нейропластичність, яка дозволяє їм легше засвоювати фонологічні та граматичні аспекти мови. Однак дорослі часто мають перевагу у когнітивних стратегіях та мотивації, що може компенсувати вікові обмеження. Тобто дорослі можуть швидше зрозуміти правила мови та планувати своє навчання, використовувати логіку й досвід, щоб краще запам’ятовувати нові слова та структури, навіть якщо їх мозок менш «гнучкий», ніж у дітей.

Ба більше, у своїй новій книзі Батлер спростовує міф про те, що чим молодша дитина, тим легше вивчати їй нову мову. Міф виник на основі спостережень за дітьми, які після переїзду в іншу країну, часто засвоюють її мову швидше за своїх батьків. 

На думку професорки, якщо дитина або дорослий вчить мову лише в класі або в іншому обмеженому середовищі, де немає постійного спілкування цією мовою, то починати навчання в ранньому віці не обов’язково. Хоча діти можуть трохи легше вимовляти слова, для вивчення граматики і словникового запасу їм потрібні розумові зусилля. Тому людям з уже сформованими навичками рідної мови легше переносити ці навички на нову мову. Іншими словами, спочатку треба добре опанувати рідну мову, а потім використовувати ці знання для вивчення іноземної.

Цікаве з теми:

Які методи вивчення іноземної мови найефективніші для дітей?

Ключові методи вивчення іноземної мови, які полегшують запам’ятовування:

• занурення в мову. Потрібно, щоб діти постійно чули і використовували іноземну мову, наприклад, вивчаючи предмети (математику, науку) цією мовою;
• активні завдання. Треба використовувати ігри, діалоги, щоб діти практикували іноземну мову у реальних ситуаціях;
• індивідуальний підхід. Краще, якщо дитина має персоналізований навчальний план, який враховує її рівень знань, інтереси та стиль навчання — це допомагає їй ефективніше опановувати мову;
• рідна мова як база. Якщо дитина добре читає та пише рідною мовою, це допомагає легше вивчати граматику та нові слова іноземної;
• зворотний зв’язок. Потрібно регулярно перевіряти успіхи дітей і давати поради, що покращити.

Одним із методів вивчення іноземної мови можуть бути онлайн-ігри. У чотирьох країнах — Чилі, Китай, Угорщина та Індія — було проведене дослідження, у якому взяли участь близько 600 дітей віком 8–14 років, що активно грають в онлайн-ігри англійською. У дослідженні брала участь й Юко Батлер. В результаті дослідження виявили, що онлайн-ігри покращують мовні навички у неформальному середовищі, різноманітність ігор допомагає розвивати різні аспекти мовлення, а сама гра підвищує мотивацію до вивчення мови, поєднуючи навчання з розвагою.

Одним із найвідоміших українських поліглотів був Микола Лукаш  (1919–1988), перекладач, педагог, мовознавець, літературозна­вець, лексикограф, який володів 22 мовами. Найбільше вражає факт, що з народження хлопчика вважали німим. Як пише про нього у своїй книзі «Під зіркою Лукаша» Богдан Жолдак Богдан Олексійович Жолдак (1948–2018) — український письменник, драматург, сценарист, педагог і телеведучий. : «белькотав щось незрозуміле, а хоч би слово од нього яке почули – ніколи такого не було».

Якось у Миколине містечко Кролевець (Сумщина) прийшли цигани. Хлопчик настільки охоче проводив час з ромськими дітьми, що, покидаючи місто, вони забрали його зі собою. За два роки Микола сам повернувся додому і всіх здивував: він говорив циганською мовою. Вже потім, у школі, він опанував українську. 

Лукаш став першим українцем, який повністю переклав «Фауста» Гете. Німецький уряд відзначив його премією за найкращий переклад твору, але отримати нагороду він не зміг через заборону радянської влади виїжджати за кордон. До речі, Микола Лукаш жодного разу не був за кордоном. Щоб почути іноземні мови, він часто відвідував ресторани для іноземців. Іноді йому вистачало три тижні, щоб опанувати нову мову.

Цікаве з теми:

Що може бути перешкодою для дітей у вивченні іноземної мови?

Фактори, які можуть заважати дітям вчити іноземну мову:

• емоції та мотивація: страх помилитися, низька самооцінка можуть змусити дитину уникати мовної практики і гальмувати прогрес. Надмірний тиск батьків, постійне порівнювання з іншими в негативному контексті також можуть підвищувати стрес у дитини і заважати їй ефективно вивчати іноземну;
• мовні труднощі. Якщо у дитини слабкі навички рідної мови (малий словниковий запас, погана граматика, читання), їй складніше запам’ятовувати нові слова та правила іноземної мови;
• соціальні бар’єри. Відмінності у вимові, акценті можуть ускладнювати спілкування з носіями мови, особливо якщо дитина не має можливості регулярно практикуватися поза школою;
• неякісне навчання. Некваліфікований викладач, відсутність продуманих підручників, мультимедійних матеріалів ускладнює та уповільнює процес опанування іноземної мови;
• особливі потреби дитини. Якщо у дитини є особливості (наприклад, погана пам’ять та концентрація уваги, дислексія чи дисграфія), стандартні методи навчання можуть не підходити — потрібен індивідуальний підхід.

Якщо завдання занадто складні або навпаки надто прості, у дитини може знизитись мотивація, що заважатиме навчанню. Гальмувати вивчення іноземної мови можуть також перевантаження дитини численними гуртками і великий обсяг домашніх завдань, які виснажують фізично й емоційно, знижуючи концентрацію та енергію.

Цікаве з теми: