Що таке дальтонізм?
Дальтонізм — це стан, який супроводжується порушенням кольорового зору. При дальтонізмі людина не розрізняє один або кілька кольорів.
Як розпізнати дальтонізм: основні симптоми
Основною ознакою дальтонізму є нездатність розрізняти певні кольори та відтінки. У деяких випадках також виникають порушення у сприйнятті яскравості або глибини кольорів. Повна кольорова сліпота (ахроматопсія) може супроводжуватися швидкими рухами очей з боку в бік (ністагмом) або підвищеною світлочутливістю.
Які кольори плутають при дальтонізмі?
При дальтонізмі найчастіше плутають деякі відтінки червоного та зеленого, рідше — відтінки синього та жовтого кольорів. Найрідкіснішим є дальтонізм, при якому все сприймається у чорно-білих тонах.
Види дальтонізму
Виділяють кілька основних різновидів дальтонізму залежно від характеру порушень сприйняття кольорів. Види дальтонізму:
- дейтераномалія — змінене сприйняття зеленого кольору;
- протаномалія — змінене сприйняття червоного кольору;
- тританомалія — змінене сприйняття синього кольору;
- протанопія — відсутність сприйняття червоного компонента;
- дейтеранопія — відсутність сприйняття зеленого компонента;
- тританопія — відсутність сприйняття синього компонента.
В окрему категорію можна виділити ахроматопсію — стан, що супроводжується дисфункцією колбочок (фоторецепторів) у сітківці. Ахроматопсія характеризується повною кольоровою сліпотою та істотним ослабленням зору.
Які причини дальтонізму?
Дальтонізм зазвичай є вродженим (спадковим). Фактором ризику є наявність патології в одного або обох батьків. Набутий дальтонізм може розвинутися в будь-якому віці внаслідок ушкодження очей і колбочок. Причини набутого дальтонізму можуть включати:
- захворювання очей (наприклад, вікову макулярну дегенерацію, діабетичну ретинопатію, глаукому або катаракту);
- захворювання, що вражають головний мозок або нервову систему (наприклад, хворобу Альцгеймера, розсіяний склероз або хворобу Паркінсона);
- травми очей або головного мозку;
- побічні ефекти прийому деяких ліків.
Дальтонізм частіше зустрічається у чоловіків, ніж у жінок. При набутій формі патології одне око може бути уражене сильніше, ніж інше.
Який тест пройти на дальтонізм?
Діагностика дальтонізму включає огляд офтальмолога, збір анамнезу та тест на кольорове зір. Для первинної перевірки на дальтонізм найчастіше використовують поліхроматичні таблиці Ішіхари. За необхідності пацієнт проходить й інші тести на дальтонізм.
Тест Ішіхари на дальтонізм
Тест Ішіхари є одним із поширених методів діагностики дальтонізму. Процедура передбачає перегляд карток (псевдоізохроматичних пластин), які містять символи, фігури або цифри, що складаються з маленьких кіл або крапок. Після перегляду кожної картки пацієнт повідомляє лікареві, що йому вдалося розгледіти.
Під час тесту на дальтонізм можуть використовуватися набори, що складаються з різної кількості пластин (наприклад, 8 або 34). Тест Ішіхари діагностує лише червоно-зелену кольорову недостатність.
Чи можна пройти тест на дальтонізм онлайн?
Пройти тест на дальтонізм онлайн можна. Однак для підвищення точності діагностики комплексне обстеження проводиться в медичному центрі.
Серед прикладів «тестів на дальтонізм», які стали вірусними в інтернеті, можна виділити псевдонаукову методику, в якій використовується зображення сукні.
Тест на дальтонізм «Сукня»
Також популярністю користується так званий тест на дальтонізм із кросівками.
Тест на дальтонізм «Кросівки» 
Використовувати подібні зображення для самодіагностики дальтонізму не рекомендується, оскільки вони не мають відношення до медицини й демонструють лише оптичну ілюзію сприйняття світла, а не дефекти рецепторів сітківки.
Як перевіряють кольоровість зору в офтальмолога?
У офтальмолога кольоровість зору перевіряють за допомогою спеціальних тестів на дальтонізм. Крім тесту Ішіхари, можуть проводитися й інші обстеження.
| Додаткові методи перевірки кольорового зору | ||
| Група | Приклади тестів | Опис |
| Тести з використанням кольорових пластин (малюнків для виявлення дальтонізму) | Тест Річмонда Харді-Ренда-Ріттлера | Потрібно розглянути 24 пластини, на кожній з яких зображено один або два символи (наприклад, хрестики, кола або трикутники). Тест дозволяє діагностувати червоно-зелену та синьо-жовту кольорову недостатність. |
| Кембриджський тест на кольорове зір | Використовуються пластини, на кожній з яких зображена літера «С». Потрібно повідомити лікаря, під яким кутом розташована літера (де знаходиться «розрив»). | |
| Тести на впорядкування | Тест Фарнсворта-Манселла на 100 відтінків | Потрібно розглянути 85 карток, розділених на чотири групи, і розташувати їх у певному порядку (наприклад, від найсвітлішого до найтемнішого відтінку). |
| Тест Фарнсворта-Манселла D-15 | Спрощена версія тесту на 100 відтінків, у якій використовується 15 карток. Менш складний тест на дальтонізм дозволяє діагностувати червоно-зелену та синьо-жовту кольорову недостатність середнього та важкого ступеня. | |
| Знебарвлений тест Лантхоні D-15 | Може використовуватися як доповнення до тесту Фарнсворта-Манселла D-15. Відмінності полягають у більш приглушених відтінках і менш помітних відмінностях між кольорами, що дозволяє виявити дальтонізм на ранній стадії. | |
Також проводяться порівняльні тести, для яких використовується прилад, що називається аномалоскопом. Пацієнт дивиться через окуляр на коло, розділене навпіл. Верхня половина залишається незмінною. За допомогою регуляторів на аномалоскопі можна змінювати колір нижньої половини, доки він не збіжиться з кольором верхньої половини. Процес зіставлення повторюється кілька разів на різних колах.
Дальтонізм у дітей: як зрозуміти, що дитина погано розрізняє кольори
Зрозуміти, що дитина погано розрізняє кольори, можна за труднощами з групуванням предметів за відтінком або зовнішнім виглядом. Інші ознаки дальтонізму у дітей можуть включати:
- уникнення занять, що вимагають використання кольорів (наприклад, малювання або рукоділля);
- помилки у використанні кольорових фарб, олівців, маркерів або фломастерів (наприклад, дитина може намалювати зелене небо або синю траву);
- обнюхування їжі перед вживанням (включно зі знайомими продуктами та стравами).
Маленькі діти можуть не помічати жодних відхилень у сприйнятті кольорів, що підкреслює важливість ранньої діагностики дальтонізму. Для дітей може проводитися проста перевірка кольорового зору (CVTME) або тест Нейца.
Методика CVTME, що дозволяє діагностувати червоно-зелену кольорову недостатність, розроблена спеціально для дітей віком від трьох до шести років, які не вміють читати або розпізнавати літери. Дитина описує зображення на 12 картках. Перші дев’ять карток містять прості фігури (кола, квадрати, зірки), останні три — складніші зображення (будинки, човни, тварини).
Тест Нейца на дальтонізм передбачає вивчення малюнків на дев’яти квадратах, серед яких може бути ромб, квадрат, трикутник, коло або ж може бути відсутня будь-яка фігура. Дитина повідомляє лікареві, що вона бачить у кожному квадраті. Більшості дітей потрібно пройти тест для перевірки червоно-зеленої та синьо-жовтої кольорової недостатності двічі поспіль.
Дальтонізм у дорослих
Дальтонізм у дорослих може бути вродженим і набутим. Вроджений дальтонізм зазвичай уражає обидва ока, набутий — одне око і при прогресуванні може супроводжуватися зниженням гостроти зору.
Порушення сприйняття синього та жовтого кольорів може бути наслідком катаракти, глаукоми, діабету або вікової макулодистрофії (ураження сітківки). Червоно-зелена кольорова недостатність може бути спричинена розсіяним склерозом, пухлинами мозку або інтоксикацією ліками.
Перевірка на дальтонізм у дорослих за допомогою спеціальних таблиць і приладів є обов’язковим етапом медичних комісій для представників різних професій. Наприклад, тести можуть проводитися для пілотів, машиністів, водіїв та військових.
Чи можна вилікувати дальтонізм?
Для більшості типів дальтонізму не розроблено методів терапії, що дозволяють повністю вилікувати патологію. Винятком можуть бути випадки, коли колірне сприйняття порушується через застосування певних ліків або супутніх захворювань, які піддаються лікуванню. Однак своєчасна терапія сприяє профілактиці ускладнень та істотного погіршення зору.
Деякі рідкісні захворювання сітківки, пов’язані з дальтонізмом, потенційно можна вилікувати за допомогою методів генної терапії, які перебувають на стадії дослідження. Подальші наукові дослідження можуть у перспективі допомогти розробити нові підходи до лікування дальтонізму.
Чи заважає дальтонізм у повсякденному житті?
Багатьом людям дальтонізм заважає у повсякденному житті. Труднощі можуть охоплювати різні сфери діяльності, зокрема здійснення покупок, приготування їжі, користування електроприладами, садівництво, спорт, керування автомобілем, вибір одягу тощо. Порушення кольорового сприйняття також може впливати на навчальну та професійну діяльність (наприклад, погіршувати сприйняття інформації або підвищувати ризик травматизму на робочому місці).
У нашого блогу є власні канали в Телеграмі, Вайбері, Інстаграмі та Тредсі, у яких ми розповідаємо корисні та цікаві речі про здоров'я. Підписуйтесь, щоб зробити турботу про власне здоров'я та здоров'я сім'ї комфортною та легкою.
Офтальмологія в ОН Клінік Харків Ярослава Мудрого
Популярні питання
Люди з дальтонізмом бачать кольори та відтінки зі спотворенням. Приклади порушень кольорового сприйняття:
- червоний колір здається темно-сірим. Будь-який відтінок, що містить червоний, втрачає яскравість;
- навколишні предмети сприймаються переважно у синіх та жовтих відтінках, а більшість кольорів здаються приглушеними;
- переважають відтінки синього та золотого, червоний колір важко відрізнити від чорного. Інші темні кольори (наприклад, коричневий) можуть здаватися зеленими або помаранчевими;
- відсутність відтінків синього кольору, переважають червоний, рожевий і лавандовий кольори;
- синій колір здається зеленим, погіршується сприйняття жовтого кольору;
- переважають синій і золотистий кольори, червоний колір важко відрізнити від зеленого, а зелений — від жовтого.
При найрідкіснішому типі дальтонізму (повній кольоровій сліпоті) важко розрізняти будь-які відтінки. Усе сприймається у сірому кольорі.
Дальтонізм буває як у жінок, так і у чоловіків. Поширеність порушення кольорового сприйняття становить близько 0,4% у жінок і 8% у чоловіків.
Визначити дальтонізм самостійно можна (наприклад, за допомогою онлайн-тестів на протанопію, дейтеранопію або тританопію). Однак самодіагностика не може бути точною, тому для повного обстеження зорової системи необхідно записатися на консультацію до офтальмолога.
У більшості випадків дальтонізм передається у спадок. Дальтонізм виникає через певний вид генетичної мутації, успадкованої від батьків, яка може призвести до порушення роботи колбочок сітківки.
Дальтонізм може з’явитися у дорослої людини. До факторів ризику можуть належати побічні ефекти від прийому деяких ліків, травми та захворювання очей (наприклад, катаракта, дегенерація або вікова макулярна дегенерація).
