Вихід є: що робити у випадку домашнього насильства і куди звертатись, якщо вдома небезпечно

Що таке здорові стосунки?

— Тетяно Геннадіївно, перед тим, як розглянути питання про домашнє насильство, давайте визначимо, що таке здорові стосунки? Які прояви та взаємини між людьми вважати здоровими?

— Здорові стосунки — це відносини, в яких присутні взаємна повага, підтримка, довіра та відкрите спілкування. Вони сприяють емоційному комфорту обох партнерів. Відповідальність за здорові стосунки несуть обидві сторони — і чоловік, і жінка. На мою думку, сучасна молодь вже виходить з кола, коли партнери не висловлюють свої бажання та думки, а говорять, що їм подобається або що вони хочуть. Зараз молодь набагато легше та впевненіше будує свої кордони. Тому я сподіваюся, що майбутнє нашої країни буде побудоване на здорових стосунках з розумінням, що є нормальним, а що ні.

Що таке домашнє насильство?

— А що вважати домашнім насильством?

— Домашнє насильство — це умисні дії фізичного, сексуального, психологічного або економічного характеру, які здійснюються в сім'ях або стосунках, де люди проживають разом. Насильство може бути не тільки фізичним, але й психологічним, сексуальним чи економічним. Воно може проявлятися в будь-якій формі або навіть через бездіяльність, коли не звертають увагу на проблему. Домашнє насильство є глобальною проблемою, яка існує в кожній країні, і важливо, щоб держави активно працювали над вирішенням цієї проблеми та допомагали постраждалим. 

Хто може постраждати від домашнього насильства?

— Хто може постраждати від домашнього насильства?

— Постраждати від домашнього насильства може будь-яка людина, незалежно від статі, віку чи соціального статусу. Це можуть бути чоловіки, жінки, діти, люди похилого віку, люди з інвалідністю. Домашнє насильство може мати місце не тільки в родинах, але й у стосунках, де люди мають близькі або емоційно значущі зв'язки. На жаль, на сьогоднішній день ми констатуємо, що від домашнього насильства може постраждати кожен.

Хто звертається до центру протидії насильству?

— Але хто найчастіше звертається до вашого центру протидії насильству, яких клієнтів у вас найбільше? 

— Найбільше від домашнього насильства страждають жінки. І це підтверджують дослідження. Однак останнім часом зростає кількість звернень від людей похилого віку, які часто страждають від домашнього насильства з боку близьких (наприклад, дітей або онуків). Це ускладнює їхнє звернення за допомогою, оскільки важко розірвати зв'язки з тими, хто завдає шкоди. 

Що стосується жінок, то у кожної є своя межа терпіння, і звернення за допомогою відбувається, коли ця межа досягнута. У кожної вона своя. Деякі жінки можуть терпіти насильство роками чи десятиліттями, а інші вже після першого випадку психологічного насильства розуміють, що таке спілкування їм не підходить і звертаються по допомогу. Найефективніше працювати на випередження проблем, а не «лікувати» їх наслідки, коли людина зіткнеться з серйозними труднощами.

— А все ж таки, як ви думаєте, від чого саме залежить, що одна жінка терпить десятиріччя домашнє насильство, а інша — за першого прояву розуміє, що це не ок, і шукає допомогу. Від чого це залежить? Від внутрішніх якихось факторів: від освіти, від внутрішньої сили, обізнаності?

— Це дуже індивідуально. Звісно, якщо в жінки є приклад нормальних здорових сімейних стосунків, або вона зростала в сім'ї, де мама і бабуся не терпіли роками домашнього насильства, то вона теж не буде його терпіти. Для неї це не є нормальним. Якщо ж людина зростала і бачила, що в її родині між батьками були нездорові стосунки, то ця категорія людей зазвичай може бути найбільш вразливою до домашнього насильства. Але є випадки абсолютно іншого характеру, коли впливові жінки, відомі жінки (актриси, депутатки, юристки) теж можуть терпіти роками домашнє насильство. Це дуже індивідуально. 

Насильство може початися з психологічного тиску, який жінки терплять і не звертаються за допомогою, хоча їхнє життя може бути під загрозою. Тому важливо вчасно звертатися за допомогою та розривати це коло насильства. На жаль, є випадки, коли домашнє насильство закінчується трагічно. Саме тому не можна дозволяти, щоб ситуації закінчувалися трагічними наслідками.

Які причини домашнього насильства?

— А які причини домашнього насильства?

— По-перше, кривдник, який вчиняє домашнє насильство, має основне бажання — контролювати або домінувати. Це часто супроводжується стереотипами про ролі чоловіків і жінок, де чоловік вважає себе головою родини, а жінка — терплячим об'єктом, який має приймати і терпіти все, що відбувається. Чоловік може поводитися так, як він бачив у своїй родині або в інших ситуаціях. Крім того, безкарність кривдника тільки зміцнює його впевненість, що він може повторювати свої дії знову. Якщо одна партнерка піде, а він не понесе жодного покарання за свої дії, то він, ймовірно, продовжить так поводитися з іншими жінками або навіть з дітьми. Домашнє насильство може посилюватися, і якщо його не зупиняти своєчасно, воно може розповсюджуватися на всіх членів родини.

Яка участь чекає кривдників, що здійснюють домашнє насильство?

— Тут «напрошується» вже питання, що робити, щоб все ж таки кривдник був покараний, щоб менше було ситуацій, в яких людина може здійснювати насильницькі дії по відношенню до інших і не отримувати за це від слова зовсім нічого.

— Звісно, якщо не подано заяву до правоохоронних органів, довести факт домашнього насильства в нашій країні надзвичайно складно. Ми завжди наголошуємо, що якщо вашому життю загрожує небезпека, обов'язково звертайтеся до правоохоронців, щоб подія була зафіксована. На сьогодні в Україні є закони, що передбачають покарання для кривдників, включаючи обмежувальні або тимчасові заборонні приписи, а також адміністративну та кримінальну відповідальність.

Однак, за нашим досвідом, у 70% випадків, коли накладається адміністративний штраф, постраждала особа змушена оплачувати його сама. Це створює додаткові труднощі, і нам потрібно більше часу для зміни цієї ситуації, щоб кривдники усвідомили, що за свої дії вони понесуть відповідальність. Найголовніше — не терпіти, а звертатися до правоохоронних органів, соціальних служб та інших установ, які можуть допомогти в розв'язанні проблеми.

Куди рухається Україна у заходах протидії домашньому насильству?

— За вашими відчуттями, скільки років треба Україні, щоб ми опинилися в іншій точці, щоб ситуація та ставлення змінилися. Зрозуміло, це не рік і не два, але скільки часу потрібно, якщо будуть зроблені необхідні кроки у питанні запобігання домашнього насильтсва?

— Якби це питання ви задали до повномасштабного вторгнення, строки, були б зовсім іншими. На сьогоднішній день через війну наша країна, на жаль, відкотилася на десятиліття назад, і ми спостерігаємо катастрофічне зростання кількості випадків домашнього насильства. Причинами цього є війна, безсонні ночі, стрес, а також збільшене вживання алкоголю, яке лише тимчасово полегшує емоційний стан, але потім призводить до наслідків у вигляді насильства. Прогнози важко зробити, але на даний момент наша країна працює з наслідками. Я сподіваюся, що в майбутньому ми зможемо зосередитись на превентивних заходах, щоб люди зверталися за допомогою на початкових стадіях, коли лише відчувають тиск або дискомфорт.

Від початку 2024 року в Україні відкрили 8185 кримінальних проваджень, пов’язаних із домашнім нсильством. Це на 80% більше, ніж у 2023-му році.

Як проявляється фізичне насильство?

— Давайте повернемося до фізичного насильства у відносинах. Як воно проявляється?

— На сьогоднішній день для більшості людей розпізнати фізичне насильство найпростіше, оскільки воно проявляється через удари, штовхання або побої. Найскладніше — це виявлення психологічного насильства, адже для деяких людей є нормальною ситуація, коли їх принижують або погрожують. Однак це є формою психологічного насильства.

Що стосується сексуального насильства, то багато-хто вважає, що це виключно секс із проникненням. Але сексуальним насильством можна вважати дії, навіть коли один з партнерів примушує іншого до статевого акту без бажання (виконувати «подружній обов’язок»). Коли вже є грубе поводження по відношенню до тебе в стосунках, то на це треба звертати увагу. І якщо тобі це не приємно, ти цього не хочеш, ти — вільна людина, ти можеш і маєш право сказати «ні».

Також важливо звертати увагу на економічне насильство, яке включає контроль фінансів, заборону працювати або вчитися, що позбавляє людину економічної незалежності. Багато різних є випадків. Наприклад, нещодавно жінка звернулася з проблемою економічного насильства, коли чоловік не давав їй необхідної суми грошей для покупок, що вона вважала неправомірним і постійно зверталася до правоохоронних органів.

Був кейс економічного насильства, коли чоловік не дозволяв своїй дружині їсти впродовж місяця через зайву вагу після народження дітей.

— Але ця сума достатня для життя?

— Справа не в тому, що чоловік відмовляв у придбанні дорогих речей, автівки чи десятої куртки. Економічне насильство проявляється у тому, що людину позбавляють грошей на основні потреби — їжу, або навіть морять голодом. Наприклад, був кейс економічного насильства, коли чоловік не дозволяв своїй дружині їсти впродовж місяця через зайву вагу після народження дітей. Економічне насильство може проявлятися в різних формах і мати різні грані. Незалежно від конкретної ситуації, ми працюємо з усіма випадками, надаємо допомогу і залучаємо психологів та юристів для мирного вирішення проблеми.

Якщо не звертатися за допомогою, що очікує на людей, які потерпають від домашнього насильства?

— А підкажіть, будь ласка, якщо не звертатися за допомогою, що очікує на людей, дітей, які потерпають від домашнього насильства? Ми всі розуміємо, що найстрашніший варіант – це трагічний наслідок. Але що буде з людиною, яка живе і не шукає допомогу?

— По-перше, людина, яка постійно перебуває в умовах домашнього насильства, втрачає сенс і радість життя. Найболючіше, що ми спостерігаємо як центр допомоги — це страждання дітей, які не мають можливості зробити вибір (у нашій країні це майже до 18 років). Вони бачать насильство та можуть переносити цю модель поведінки на своє доросле життя. Це одна з найскладніших та болючіших проблем, з якими ми стикаємося. Тому ми працюємо не тільки з постраждалими, але й допомагаємо дітям. Коли жінки або чоловіки, які роками терплять насильство, знаходять в собі сили змінити своє життя, це викликає неймовірну повагу. Нашою найбільшою мотивацією є успішні кейси, коли людина розриває коло насильства і не повертається до нього. Ми не дискримінуємо, а надаємо допомогу як жінкам, так і чоловікам, щоб вони могли вийти з насильства і почати нове життя. Для цього ми тут і працюємо, щоб дати їм розуміння й опору, протягнути їм руку допомоги.

Як працюють центри протидії насильству?

— А можете розказати кілька слів про структуру центру протидії насильству: які доступні сервіси, як допомагають людям?

— На сьогодні в Києві працює служба телефонної довіри, де саме психологи надають екстрену кризову консультацію. Людина може в будь-який час зателефонувати за номером 044-272-15-00 і отримати психологічну підтримку. Тут є свої великі переваги, адже перший найпростіший крок — це зателефонувати та дізнатися про можливості, які є на сьогоднішній день. Людина може вже зацікавитись і прийти за допомогою. Якщо є загроза життю, то людині обов’язково буде запропонований план дій, запропоноване безпечне місце.

Люди, які потерпають від насильства можуть отримати допомогу в кімнатах кризового реагування, які працюють 24/7. В них є всі умови для тимчасового перебування: гігієнічні засоби, харчування та підтримка соціальних працівників. Тобто людина може приїхати абсолютно без нічого, і вона буде почутою, і саме головне — вона буде в безпеці. 

Кімнатами кризового реагування можуть скористатися абсолютно всі: чоловіки, жінки, жінки з дітьми, люди похилого віку, а також люди з інвалідністю. На безоплатній основі дозволене перебування до 10 діб. Їх місце розташування ми тримаємо в секреті, щоб і фахівці, і клієнти цього закладу були в безпеці. Адреси кімнат кризового реагування знають працівники поліції і за потреби можуть допомогти дістатися до них.

Ви можете звернутися до служби телефонної довіри або в поліцію за номером 102, повідомити, що у вас відбувається домашнє насильство і ви потребуєте допомоги. Патрульна поліція або група швидкого реагування на домашнє насильство приїде до вас за вказаною адресою.

Якщо людина не знайде безпечного місця перебування за 10 діб і їй потрібна подальша допомога, можна отримати місце в міському притулку на термін до шести місяців. В шелтері надаються послуги психологів, соціальних працівників та юристів. Адже клієнти нашего шелтеру (майже 99%) потребують саме безоплатного адвоката, який буде представляти їхні інтереси в суді.

Для зручності клієнтів також працюють денні центри на Лівому і Правому березі Києва (вулиця Іллєнка, 20 і Райдужна, 6А), де допомогу можуть отримати як жінки, так і чоловіки. Мобільні бригади готові виїхати до тих, хто не може потрапити до центру (жінок з дітьми, людей похилого віку чи з інвалідністю) та допомогти дістатися до безпечного місця. Ми надаємо всебічну допомогу тим, хто постраждав від домашнього насильства або гендерно зумовленого насильства.

Скільки можна перебувати у центрі протидії насильству?

— А як показує практика, скільки людині, яка звернулася по допомогу, треба часу для стабілізації життя? Скільки проходить часу, щоб людина змогла знайти роботу, квартиру, стабілізувати свій психологічний стан? Півроку?

— Півроку достатньо. Перебування в кімнатах кризового реагування триває до 10 днів, але зазвичай цього часу часто недостатньо для повної стабілізації життя після домашнього насильства. Тому ми надаємо можливість довготривалого перебування в притулках, де людина може залишатись до шести місяців. У цей час з людиною працюють психологи, допомагають відновити психологічний стан, а також забезпечують можливість здобути економічну незалежність через співпрацю з центром зайнятості та проходження курсів для освоєння нових професій. Багато жінок, що зазнавали домашнього насильства через економічну залежність від кривдника, можуть здобути нові навички, що дозволяє їм знайти роботу і стати фінансово незалежними. Ми маємо багато успішних кейсів, коли за шість місяців людина змінює своє життя, отримує нові сенси і не повертається до насильника. Наші шелтери і притулки працюють для того, щоб збільшити відсоток людей, які можуть вийти з кола насильства і не повернутися туди.

Що робити, якщо людина стала свідком домашнього насильства?

— І останнє питання: якщо людина стала свідком домашнього насильства, що їй робити, куди звертатися?

— Якщо ви стали свідком домашнього насильства, моя порада — це обов'язково передати контактні дані постраждалій особі, щоб вона могла звернутися за допомогою. Найкраще, що ви можете зробити, — це підтримати людину, показати їй, що вона не одна, і не бути байдужим. Зупиніться, запитайте, чи потрібна допомога, і разом ви зможете знайти спосіб допомогти. Якщо ви стали свідком насильства, найкоротший шлях — зателефонувати до поліції за номером 102, і вони виїдуть за вказаною адресою. Також для кризової допомоги можна звертатися за номером 044-272-15-00 до служби Телефон довіри, яка працює цілодобово, або до денних центрів у Києві на вулицях Райдужній, 6А і Юрія Ільєнка, 20.

За допомогою в Києві можна звернутися за телефонами: (044) 272-15-00 — з мобільного, 15-00 — зі стаціонарного

Також у Україні працює Урядова гаряча лінія з питань протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей. Вона доступна за номером 15-47. 

Гаряча лінія Національної поліції України: 0-800-500-202