Що лікує уролог?

Є кілька напрямів урології:
Кожен напрям має власну специфіку, але загалом урологія спрямована на підтримання здоров’я сечостатевої системи кожної людини будь-якої статі й віку.
Уролог-андролог лікує порушення та патології чоловічої статевої сфери. Цей фахівець спостерігає хворих, які мають безпліддя, еректильну дисфункцію, травми репродуктивних органів. Також рекомендується приводити на профілактичний огляд уролога-андролога хлопчиків та підлітків для контролю розвитку вторинних статевих ознак.
Основні патології, з якими має справу уролог-андролог:
Також уролог-андролог діагностує та лікує інші вроджені та набуті патології статевої системи, наприклад, орхіт, поліпи сечового міхура, поліпи в уретрі, лейкоплакію сечового міхура тощо. Записатися на консультацію до хірурга-уролога треба, якщо є проблеми із потенцією, знижене лібідо, біль під час сексу.
Жіночі урологи займаються терапією порушень роботи сечовидільної системи жінок. Через коротку уретру (у порівнянні з чоловічою), жінки частіше зіштовхуються з інфекційними ураженнями сечовивідного каналу та сечового міхура.
Проконсультуватися з жіночим урологом треба, якщо з’явилися такі симптоми:
Основними причинами, що призводять до розвитку урологічних порушень у жінок, є:
Навіть якщо патологічної симптоматики немає, жінкам старшим за 45 років рекомендується щорічно проходити профілактичний огляд жіночого уролога. Це потрібно через вікові та гормональні зміни, що відбуваються в організмі жінки. Ослаблення тазових м’язів, погіршення кровопостачання тканин, близькість клімактеричного періоду підвищують ризик розвитку урологічних захворювань. Регулярні огляди дають змогу виявити будь-які відхилення у функціонуванні сечостатевої системи на ранній стадії та вчасно розпочати лікування.
Багато захворювань сечостатевої системи мають схожі прояви із захворюваннями, що передаються статевим шляхом:
Хворий, який стикається з такими симптомами, часто не знає, до якого фахівця звертатися — уролога чи венеролога. Венерологи, або дерматовенерологи займаються діагностикою та лікуванням ЗПСШ. Вони вражають як статеву, так і інші системи та органи тіла.
Найбільш поширені інфекції, що передаються статевим шляхом — це:
Багато захворювань, що передаються статевим шляхом, за клінічною картиною схожі на урологічні інфекції. Якщо людина не впевнена, до якого фахівця записатися на прийом, вона може звернутися до уролога або дерматовенеролога. Після проведення огляду та додаткових досліджень лікар залучить спеціаліста з іншої галузі, якщо виявить, що захворювання поза його компетенцією.
Проктологія займається лікуванням захворювань нижнього відділу кишківника, і до проктолога рекомендується звертатися за підозри на патології прямої кишки.
Але багато проктологічних та урологічних проблем мають схожу симптоматику, наприклад:
Особливо часто з цим стикаються чоловіки через анатомічні особливості розташування передміхурової залози. Вона прилягає до стінки прямої кишки, тому її запалення позначається на роботі ШКТ та спричиняє симптоми, типові для проктологічних інфекцій.
Проктологи займаються лікуванням таких захворювань:
Через близьке розташування прямої кишки та органів сечовидільної системи є високий ризик зараження сусідніх тканин. Щоб уникнути цього, треба звернутися за медичною допомогою за перших симптомів і не займатися самолікуванням. Якщо під час обстеження уролог запідозрить ураження прямої кишки, він направить хворого до проктолога.
Симптоми урологічних захворювань:
- болюче сечовипускання;
- зміна кольору або запаху сечі, її помутніння, поява в ній згустків слизу та крові;
- постійне відчуття переповненого сечового міхура;
- труднощі з сечовипусканням — для спорожнення необхідно сильно тужитися;
- почервоніння чи набряк статевих органів, патологічні виділення з уретри;
- біль в абдомінальній ділянці, що віддає в ноги, поперек, промежину.
Ці симптоми супроводжуються загальним погіршенням самопочуття: лихоманкою, слабкістю, апатією, втратою працездатності. У деяких випадках симптоми швидко минають, і це може вказувати на перехід захворювання в хронічну стадію.
Найчастіше уролог має справу з такими патологіями:
Також до уролога звертаються, якщо є проблеми із зачаттям та підозра на безпліддя.
Урологія ділиться на дорослу і дитячу. Дорослий лікар-уролог приймає повнолітніх людей, які досягли 18-річного віку. Дитячий уролог спостерігає дітей від народження. Перший огляд новонароджений проходить у пологовому будинку: лікар перевіряє норми формування статевих органів. Надалі рекомендується привести дитину до уролога в перші місяці життя, після досягнення 3 років, у 9 років, а потім у підлітковому віці.
Планове відвідування уролога дає змогу вчасно виявити аномалії розвитку статевої системи та скоригувати їх.
Також рекомендується записатися на позаплановий візит до уролога, якщо є такі проблеми:
Своєчасне виявлення патологій сечостатевої системи в дитячому віці дає змогу підібрати результативне лікування та уникнути небезпечних наслідків, як-от безпліддя.
На первинній консультації уролог вислуховує скарги, проводить огляд. Для чоловіків обов’язковим дослідженням є ультразвукове дослідження простати. УЗД проводиться трансректально: датчик вводиться в анальний отвір. Обстеження потребує підготовки: за два дні до прийому в уролога чоловіку рекомендується виключити з раціону продукти, що спричиняють підвищене газоутворення (бобові, чорний хліб, необроблені овочі), а також попередньо спорожнити кишківник з допомогою проносного чи очищувальної клізми.
Процедура безболісна й дає змогу візуалізувати поточний стан простати, виявити будь-які відхилення від норми.
Додатково уролог може призначити такі обстеження:
За результатами ставиться діагноз та розробляється схема терапії для хворого. Вона ґрунтується на поєднанні фізіопроцедур, медикаментозного лікування та малоінвазивних операцій з урахуванням поточного стану людини та виявлених протипоказань.
Огляд жінок має власну специфіку. Після збору анамнезу лікар пальпує живіт, оглядає поперек на предмет висипу або інших видимих змін. Потім пацієнтку просять лягти на кушетку для візуального оцінювання сечовивідного каналу, великих та малих статевих губ. Уретра та сечовий міхур промацуються через піхву, щоби з’ясувати, чи немає пухлин, новоутворень, ущільнень та інших патологій. Процедура безболісна та не вимагає попередньої підготовки, крім дотримання правил інтимної гігієни.
Якщо є підозра на запалення та інші патологічні процеси, уролог може призначити цистоскопію. Її здійснюють із допомогою цистоскопа — тонкої трубки, яку вводять в уретру та оцінюють стан слизової оболонки зсередини. У процесі цистоскопії лікар проводить біопсію патологічних тканин чи новоутворень.
Багатьох людей цікавить підготовка до урологічного огляду. Є три основні рекомендації, яких треба дотримуватися представникам обох статей:
Інші підготовчі процедури, наприклад, гоління лобка та зовнішніх статевих органів, не потрібні. Якщо буде призначено додаткові обстеження (наприклад, УЗД), фахівець докладно розповість про особливості підготовки до них.
До уролога варто звертатися не тільки за появи патологічної симптоматики, але і для профілактичних оглядів. Особливо важливою є профілактика урологічних захворювань у пацієнтів старших 50 років. Це стосується представників обох статей і зумовлено внутрішніми змінами в організмі, які підвищують ризик розвитку урологічних захворювань. Зокрема, змінюється гормональний склад крові, знижується тонус тазових м’язів, гіршає живлення клітин органів малого таза.
Також до груп ризику належать особи:
Жінкам, які пережили складні пологи, також рекомендується планово відвідувати лікаря-уролога щонайменше раз на рік, оскільки травми тканин малого таза можуть призвести до послаблення сфінктера, стати причиною нетримання сечі або випадання піхви.
Щоб уникнути урологічних захворювань, крім регулярних візитів до медичного центру, треба дотримуватися таких рекомендацій:
- збалансувати харчування та контролювати масу тіла;
- уникати переохолодження організму: наприклад, не плавати в холодній воді, одягати теплу білизну в осінньо-зимовий період;
- відмовитися від куріння та не зловживати алкоголем;
- регулярно виконувати фізичні вправи;
- дотримуватися правил інтимної гігієни;
- носити натуральну вільну білизну;
- не підіймати тяжкі предмети.
Це дасть змогу підтримувати здоров’я репродуктивної та сечовидільної систем та знизить ризик інфекційних захворювань.