Грижа має вигляд ущільнення або «шишки» з чіткими контурами, прихованої під шкірою, яка може виникнути в будь-якому віці. У більшості випадків грижі не проходять самостійно і вимагають хірургічного лікування.
Причини появи грижі у дітей і дорослих
Головною причиною розвитку грижі є поєднання двох факторів: слабкості м'язів або сполучної тканини черевної стінки, що утримує органи в анатомічно правильному положенні, і підвищеного внутрішньочеревного тиску. Тому ризик розвитку грижі підвищується з віком, коли м'язова тканина втрачає свій тонус. До основних факторів, що провокують утворення грижі, належать:
- часті закрепи та сильне напруження під час дефекації;
- хронічна обструктивна хвороба легенів (ХОЗЛ);
- муковісцидоз (кістозний фіброз) — генетичне захворювання, що вражає дихальну, травну та інші системи організму;
- ожиріння;
- вагітність, особливо багатоплідна;
- патологічне збільшення передміхурової залози у чоловіків (аденома простати);
- асцит — скупчення рідини в черевній порожнині;
- важкі фізичні навантаження, підняття важких предметів;
- травми або операції на органах черевної порожнини.
Основними причинами утворення грижі у дітей є пороки розвитку в ембріональному періоді, а також недоношеність і низька маса тіла за народження. У недоношених немовлят часто діагностують пупкову грижу, яка утворюється через те, що м'язи пупкового кільця ще не повністю зімкнулися.
Ознаки та види грижі
Поставте своє питання Проктологу «ОН Клінік»
Існують наступні види гриж: пупкова, пахова, стегнова, грижа білої лінії живота (проходить по його центру). Найголовнішою ознакою грижі є наявність підшкірної «шишки» в області живота або паху, яка зникає в положенні лежачи. У деяких випадках грижове утворення стає видимим тільки внаслідок напруження м'язів живота. Ще одним симптомом грижі є хворобливі відчуття в животі або в паху, які зазвичай посилюються під час кашлю, фізичних навантажень або напруження.
Залежно від клінічного перебігу захворювання, грижі бувають:
- вправимі, коли випинання можна вправити назад у черевну порожнину руками. На ранніх стадіях грижа може вправлятися сама або зникати в положенні лежачи;
- невправимі (частково або повністю);
- защемлені. Защемлення грижі призводить до здавлення органів всередині неї і локального порушення кровообігу в їх тканинах.
Гострий біль за защемленої грижі часто супроводжується підвищенням температури тіла, нудотою, блювотою. У даному випадку необхідно викликати невідкладну медичну допомогу.
Пахова грижа
Пахова грижа діагностується найчастіше. Патологія являє собою випинання нутрощів черевної порожнини в область пахових каналів, які розташовані навскоси по обидва боки лобка. У чоловіків через паховий канал проходить насіннєвий канатик, а у жінок — кругла зв'язка матки, що підтримує орган в анатомічно правильному положенні. Пахова грижа у чоловіків трапляється набагато частіше, ніж у жінок.
Пахові грижі бувають косими та прямими. За косої пахової грижі внутрішні органи черевної порожнини проходять паховим каналом разом із насіннєвим канатиком або круглою зв'язкою матки. У чоловіків за прогресування захворювання внутрішні органи опускаються в мошонку, призводячи до розвитку пахово-мошоночної грижі.
За прямої пахової грижі внутрішні органи випадають у паховий канал повз сім'яний канатик. У жінок пахові грижі переважно косі.
Пахова грижа може виникати і в немовлят (переважно у хлопчиків). До цього призводить неповне закриття пахового каналу після опущення по ньому яєчок і сім'яного канатика. Пахова грижа у дитини є показанням для хірургічного лікування.
Найбільш поширеними симптомами пахової грижі є:
- біль або дискомфортні відчуття в області паху, що посилюються під час нахилів, кашлю, фізичних навантажень;
- відчуття печіння або тяжкості в паху;
- набряк мошонки у чоловіків.
Найбільш небезпечним ускладненням грижі є її защемлення — стан, за якого отвір, через який випинається грижа, є занадто вузьким, і нутрощі не можуть вправитися назад у черевну порожнину. За защемленої пахової грижі порушується кровопостачання здавлених органів, що з часом призводить до відмирання їх тканин і розвитку запалення очеревини (перитоніту).
Тому за пахової грижі не можна займатися самолікуванням, щоб не допустити розвиток важких ускладнень. Фізичні вправи за пахової грижі, особливо силові, протипоказані, оскільки ведуть до підвищення внутрішньочеревного тиску і збільшення патології. Лікування пахової грижі народними засобами не матиме позитивного результату, оскільки позбутися її можна тільки хірургічним шляхом.
Пупкова грижа
Пупкова грижа являє собою випинання нутрощів черевної порожнини через пупкове кільце внаслідок дефекту передньої черевної стінки. У дітей пупкова грижа трапляється частіше, ніж у дорослих. Причиною утворення пупкової грижі у немовлят є неповне змикання м'язів пупкового кільця, до якого під час розвитку плода в утробі матері кріпилася пуповина.
У більшості випадків пупкова грижа у немовляти проходить самостійно у віці до трьох-чотирьох років. Якщо цього не відбулося, потрібна операція. Пупкові грижі у дорослих утворюються внаслідок ряду причин:
- підвищеного внутрішньочеревного тиску;
- скупчення рідини в черевній порожнині;
- тривалого перитонеального діалізу за лікування ниркової недостатності;
- ожиріння;
- перенесені операції на черевній порожнині.
Пупкова грижа у жінки може утворитися внаслідок багатоплідної вагітності через підвищений тиск на черевну стінку і розтягування її тканин. За виникнення пупкової грижі після пологів необхідно звернутися за консультацією до хірурга, навіть якщо випинання невелике і не завдає дискомфорту.
Початкова стадія пупкової грижі у дорослих і дітей зазвичай не супроводжується жодними симптомами, крім наявності «шишки» на пупку, яка зникає в лежачому положенні. Запущена пупкова грижа може супроводжуватися почуттям дискомфорту або болю, іноді досить сильного.
Небезпека пупкової грижі полягає в імовірності її защемлення. За щільного стиснення петлі кишечника, що знаходиться всередині грижового мішка, відбувається місцеве порушення кровообігу і відмирання тканин ураженого органу. Характерними симптомами защемленої пупкової грижі є біль під час дотику до «шишки», зміна кольору шкіри над грижею (від рожевого до багряно-синюшного). За защемленої пупкової грижі також спостерігаються закреп, нудота, блювота і лихоманка, тому необхідно негайно викликати швидку медичну допомогу.
Стегнова грижа
Стегнова грижа виникає в зоні стегна під паховою складкою і трапляється набагато рідше за пахову. Стегнову грижу у жінок діагностують приблизно в 10 разів частіше, ніж у чоловіків.
Анатомія стегнової грижі не відрізняється від гриж іншого виду. Вона складається з грижового мішка (розтягнутої очеревини — оболонки, що вистилає внутрішні стінки черевної порожнини), його вмісту (сальника, фрагмента тонкої або товстої кишки) і грижових воріт (ділянки в очеревині, через яку випинається грижа).
Грижовими воротами за стегнової грижі є зона під пахової зв'язкою. Ослаблення м'язово-зв'язкового каркасу передньої черевної стінки та підвищений внутрішньочеревний тиск призводять до утворення патологічного стегнового грижового каналу, в який випинаються внутрішні органи.
Основними симптомами стегнової грижі є періодичний біль, що тягне, в області паху, що підсилюється під час напруження живота, кашлю, фізичного навантаження. Біль за грижі в області кульшового суглоба може також віддавати в область промежини та поперек. Лікування стегнової грижі проводиться тільки хірургічним шляхом.
Грижа білої лінії живота
Грижа білої лінії живота характеризується утворенням випинання у центральній лінії живота (вона проходить від центру грудної клітини до лобка). Причиною розвитку грижі над пупком або біля нього є розходження внутрішніх країв прямих м'язів живота (діастаз). У нормі ці м'язи з'єднані між собою сухожильной тканиною білого кольору, внаслідок чого її називають також білою лінією живота.
Грижа білої лінії живота у дітей є вродженою патологією, викликаною дефектом передньої черевної стінки. Утворення грижі в дорослому віці обумовлене слабкістю сполучної тканини очеревини. На розвиток грижі білої лінії живота впливають також надмірна вага, важкі фізичні навантаження, травми або операції на черевній стінці, багаторазові вагітності. У дорослому віці патологія трапляється переважно у жінок.
Лікування грижі білої лінії живота без операції можливе тільки у дітей віком до п'яти років, якщо розмір грижі невеликий. У цьому випадку рекомендовано носіння спеціального бандажа. За неефективності проведеної терапії показане хірургічне видалення грижі білої лінії живота (герніопластика).
Діагностика і лікування грижі
Першим етапом діагностики грижі є зовнішній огляд, під час якого хірург пальпує (промацує) «шишку» під шкірою. Для підтвердження діагнозу «грижа» використовуються наступні інструментальні методи діагностики:
- ультразвукове дослідження (УЗД);
- комп'ютерна томографія (КТ);
- магнітно-резонансна томографія (МРТ).
Лікування грижі без операції можливе тільки в тому випадку, якщо вона невеликого розміру, не збільшується, не створює дискомфорт і не схильна до защемлення. У цьому випадку хірург може порекомендувати наглядову тактику. Але такий підхід не застосовується щодо пахових і стегнових гриж — вони підлягають хірургічному видаленню щоб уникнути розвитку ускладнень.
Операції з видалення грижі (герніопластика) бувають відкритими та лапароскопічними. Під час відкритої операції хірург робить розріз на шкірі в місці розташування грижі, виділяє грижовий мішок, розкриває його і вправляє нутрощі в черевну порожнину. Потім грижові ворота закривають спеціальним сітчастим имплантом для запобігання рецидиву грижі.
Сьогодні найкращим методом хірургічного лікування гриж є лапароскопія. Методика передбачає видалення грижі через кілька проколів в області живота. В один із них вводять лапароскоп — зонд із підсвічуванням і відеокамерою, яка транслює зображення на монітор. В інші проколи вводять інструменти, за допомогою яких хірург, контролюючи свої дії на моніторі, проводить видалення пупкової або іншої грижі, а потім встановлює сітчастий імплантат.
Лапароскопія пахової грижі є малотравматичним методом хірургічного лікування. Відновлювальний період після малоінвазивної операції на паховій грижі триває від двох тижнів до одного місяця. А лапароскопічна операція на грижі білої лінії живота дозволяє позбутися патології без великих розрізів, що гарантує відсутність помітних шрамів на шкірі.
Лікування пупкової грижі без операції проводиться у дітей у віці до трьох-чотирьох років, якщо діаметр грижі не перевищує одного сантиметра. Консервативна терапія передбачає виконання комплексу фізичних вправ для зміцнення м'язів черевної стінки, носіння ортопедичного бандажа, масаж. Хірургічне видалення пупкової грижі у дітей проводиться при неефективності консервативного лікування, а також при збільшенні або затисканні грижі.
Операція на пупкову грижу без сітки проводиться зазвичай в дитячому віці. Дорослим за видалення пупкової грижі відкритим способом або методом лапароскопії встановлюють сітчастий поліпропіленовий імплант для зміцнення тканин передньої черевної стінки. Лапароскопія пупкової грижі рекомендована за грижового мішку великого розміру через малу травматичність і низький ризик післяопераційних ускладнень.
У нашого блогу є власні канали в телеграмі та вайбері, в яких ми розповідаємо корисні та цікаві речі про здоров'я. Підписуйтесь, щоб зробити турботу про власне здоров'я та здоров'я сім'ї комфортною та легкою.
Проктологія в ОН Клінік Харків Ярослава Мудрого


Популярні питання
Для повного зміцнення сітки, встановленої в ході операції на пупковій грижі, потрібно в середньому півтора-два місяці. Потім пацієнт може повернутися до звичного способу життя.
Після видалення пахової грижі лапароскопічним методом пацієнта в той же день або за добу виписують додому. Відновлювальний період триває в середньому не менше, ніж два тижні. Протягом місяця після операції потрібно уникати фізичних навантажень і підняття важких предметів. Рекомендується також щодня вживати багато чистої води, овочів, фруктів і цільнозернових продуктів (каші, хліб, макаронні вироби), щоб уникнути закрепів.
Видаляти грижу краще лапароскопічним методом. Малоінвазивне хірургічне лікування грижі відрізняється низькою травматичністю, відсутністю помітних шрамів на шкірі та коротким реабілітаційним періодом (від двох тижнів до місяця).
Позбутися грижі за допомогою народних засобів неможливо. Вправити внутрішні органи з грижового мішка назад в черевну порожнину можна тільки хірургічним шляхом.