Що таке щеплення АКДП та коли його роблять?

Від чого роблять щеплення АКДП?

Щеплення АКДП роблять від кашлюку, дифтерії та правця. Введення адсорбованої коклюшно-дифтерійно-правцевої вакцини (АКДП) дозволяє сформувати імунітет до збудників перелічених інфекційних хвороб та є єдиним методом їх профілактики. Щеплення буває двох видів, залежно від типу компонента проти кашлюку:

• цільноклітинна (АКДП). Містить завись убитих цілих бактерій кашлюку, а також ослаблені токсини, що виробляються бактеріями правця і дифтерії (анатоксини);
• ацелюлярна (аАКДП) складається з такої ж комбінації анатоксинів правця та дифтерії, але на відміну від попередньої, у цій вакцині замість цілої бактерії кашлюку міститься кілька її антигенів (часток).

Цільноклітинна вакцина від кашлюку, яка зараз застосовується в Україні, вважається найкращим засобом захисту від хвороби. Побічні реакції, які можуть виникнути після щеплення (лихоманка, біль або набряк у місці уколу), не мають негативних наслідків для здоров'я. Реакція організму на ацелюлярну вакцину виникає рідше, але її ефективності задля забезпечення довготривалого захисту від кашлюку за умов низького рівня вакцинації населення недостатньо.

Щеплення АКДП робиться в три прийоми новонародженим у віці трьох, чотирьох з половиною та шести місяців. Вакцина АКДП належить до інактивованих вакцин. Тобто вона не містить живих збудників. Щеплення АКДП забезпечує дитині імунітет від кашлюку, дифтерії та правця.

Навіщо потрібне щеплення АДП-М?

Адсорбована дифтерійно-правцева вакцина із зменшеним вмістом анатоксинів (АДП-М) потрібна для захисту від дифтерії та правця. Інших способів убезпечити себе від цих інфекцій немає, а імунітет після перенесеного захворювання дуже нетривалий. Хоча вакцинація від дифтерії через рік-півтора вже не гарантує стовідсоткового захисту від захворювання, у щеплених воно протікатиме у легшій формі на відміну від тих, хто не був вакцинований вчасно. Згідно з національним календарем профілактичних щеплень, першу вакцинацію АДП-М роблять у 16 ​​років, а потім через кожні 10 років у рамках ревакцинації.

Дифтерія та правець характеризуються високим рівнем смертності. За даними статистики ВООЗ, від 50 до 100 осіб з 1000 інфікованих дифтерією, помирають. Це гостре інфекційне захворювання, яке викликається бактерією Corynebacterium diphtheria, що насамперед вражає горло і верхні дихальні шляхи, а також виробляє токсин, що ушкоджує серцево-судинну та нервову системи. Збудник дифтерії передається повітряно-крапельним шляхом (кашель, чхання), а також через предмети, якими користувався хворий. Прояви інфекції на ранній стадії можна сплутати з симптомами ангіни, тому багато хто звертається по медичну допомогу надто пізно. Чим раніше буде встановлено точний діагноз, тим більше шансів на одужання.

Правець — важка інфекційна хвороба, що викликається спорами бактерій Clostridium tetani, що живуть у ґрунті, пилу, гної та кишечнику тварин. Вона потрапляє до організму через глибокі порізи, укуси тварин, травми гострими предметами. Від людини до людини хвороба не передається. Збудник правця виробляє токсини, що викликають важке ураження нервової системи. Інфекція провокує сильні спазми м'язів всього тіла та може стати причиною смерті.

Вирізняють такі ознаки правця:

• дратівливість;
• болі в голові та в м'язах;
• сильні судоми (через кілька днів з моменту зараження);
• утруднення за відкриття рота;
• зміщення тягнучого болю з м'язів шиї в потилицю, спину, поперек.

Щеплення від правця та дифтерії — робити чи ні дорослим?

На відміну від імунізації проти вітряної віспи, щеплення від дифтерії та правця є однією з обов'язкових вакцин для дорослих. Кожні десять років необхідно проводити ревакцинацію АДП-М, щоб убезпечити себе від зараження цими небезпечними інфекціями. Згодом вироблений після щеплення імунітет до збудників цих хвороб суттєво знижується. Це тому, що у вакцині містяться не самі бактерії чи їх фрагменти, а ослаблені токсини, що вони виділяють. З роками до них виробляється менше антитіл, тому ревакцинація необхідна, щоб знизити ризик інфікування.

Водночас заразитись цими небезпечними хворобами дуже легко. Дифтерійна паличка на іграшках, білизні, одязі та книгах може жити до кількох тижнів, а збудник правця присутній у ґрунті, з яким іноді контактує навіть міський житель під час прогулянки у парку чи дачних робіт. Якщо дорослий раніше ніколи не щеплювався від дифтерії та правця, йому потрібно отримати як мінімум три дози вакцини АДП-М: спочатку перша, через місяць друга, через шість місяців третя. Дуже важливо дотримуватися рекомендованого часового інтервалу між щепленням.

Протипоказання до вакцинації АКДП

Абсолютними протипоказаннями до проведення вакцинації АКДП є: підвищена чутливість до компонентів препарату, імунодефіцитні стани, загострення хронічного захворювання (зокрема алергії), а також енцефалопатія (незапальне ураження тканин головного мозку), причина виникнення якої невідома. До тимчасових протипоказань у дітей належить наявність запалень на шкірі, викликаних алергією. Щеплення необхідно відкласти доти, доки не буде усунуто причину висипань і дитина повністю не одужає.

За наявності неврологічних симптомів у дітей (неусидливість, порушення ходи, режиму сну та неспання, проблеми з мовленням) або підвищеної температури може призначатися вакцина без протикоклюшного компонента (АДП). Це дозволяє не відступати від графіка щеплень та звести до мінімуму ризик виникнення побічних ефектів. У наступних випадках перед вакцинацією дитини необхідна додаткова консультація у невролога:

• недоношеність;
• дефіцит кисню в крові чи погіршення мозкового кровообігу у немовлят (перинатальна енцефалопатія);
• наявність судом, алергії, а також тяжких реакцій на введення АКДП у близьких родичів.

За наявності перелічених факторів ризику щеплення можна робити, але спочатку необхідно обстежити дитину, отримати дозвіл у невролога та застосовувати очищені вакцини з мінімальною реактогенністю (наприклад, Інфанрікс).

Куди роблять щеплення АКДП?

Вакцина АКДП вводиться внутрішньом'язово: дорослим щеплення роблять у дельтоподібний м'яз плеча, а маленьким дітям — в область середньої третини стегна. Це дуже важливо, тому що якщо вакцина потрапить до жирової тканини, то імунітет не виробиться. Саме тому щеплення АКДП ніколи не роблять у сідницю. Через товстий шар підшкірної жирової клітковини голка не дістане до м'яза, а ризик пошкодження сідничного нерва або кровоносної судини за такого способу введення препарату підвищений.

У якому віці дитині роблять щеплення АКДП?

Щеплення АКДП дітям роблять у 2, 4, 6 та 18 місяців, згідно з національним календарем профілактичних щеплень. Першу ревакцинацію проти дифтерії та правця проводять дітям у віці шести років. Для цього використовується адсорбована дифтерійно-правцева вакцина без вмісту протикоклюшного компонента (АДП). Друга ревакцинація проводиться у 16 ​​років вакциною АДП-М із зниженим вмістом антигенів.

Як підготуватися до щеплення АКДП?

Основна підготовка дитини до щеплення АКДП полягає у проходженні медичного обстеження перед процедурою. Відвідати педіатра потрібно для того, щоб виключити приховані захворювання. Щеплення комбінованою вакциною АКДП створює навантаження на імунітет дитини, а за наявності невиявлених патологій це може призвести до розвитку тяжких ускладнень.

Інші рекомендації щодо підготовки дитини до вакцинації прості: перед процедурою вона має покакати та максимум за дві години до неї трохи поїсти. Також не варто кутати її в надто теплий одяг. Рекомендується заздалегідь запастися жарознижувальними препаратами, які допоможуть знизити вираженість реакцій організму після щеплення.

Як полегшити стан дитини після щеплення АКДП?

Щоб дитина легше перенесла прояви імунної реакції, що виникає у відповідь на введення вакцини, бажано запастися знеболювальними та жарознижувальними препаратами. Дозування та види ліків необхідно заздалегідь обговорити з педіатром. Якщо дитина погано переносить підвищення температури, відразу після повернення з лікарні можна дати їй жарознижувальний засіб у формі сиропу або поставити свічку. Це допоможе запобігти лихоманці та трохи полегшить дискомфортні відчуття.

Почервоніння шкіри та невеликий набряк у місці уколу — нормальна реакція організму на введення вакцини, тому не варто прикладати до нього компреси, капустяний лист або робити йодну сітку. Це тільки посилить приплив крові та може призвести до збільшення розміру почервоніння, утворення ущільнень або опіку шкіри.

Температура після щеплення АКДП — що робити?

Якщо після вакцинації у дитини підвищилася температура тіла до 38°С і вище, то можна дати їй дитячий жарознижувальний засіб на основі парацетамолу або ібупрофену (сироп, свічки). Він має також помірний знеболювальний ефект і добре знімає неприємні відчуття в області ін'єкції. Жарознижувальне потрібно давати вдень і обов'язково на ніч, оскільки до вечора температура зазвичай підвищується. Водночас важливо переконатися, що дитина не одягнена надто тепло та п'є достатньо води. Якщо температура з'явилася на другий день після щеплення або не спадає протягом трьох днів після вакцинації, необхідно звернутися по медичну допомогу.

Чи можна гуляти після щеплення АКДП?

Прогулянки на свіжому повітрі після вакцинації допускаються, якщо дитина почувається добре. Це допоможе їй відволіктися та знизити стрес після неприємної процедури. Гуляти краще в небагатолюдних місцях, щоб дитина не підхопила інфекцію. Тому краще уникати дитячих майданчиків і обмежити контакти з іншими людьми в перші дні після вакцинації.

У якому віці робиться щеплення від дифтерії?

Перше щеплення комбінованою вакциною від дифтерії та правця роблять дітям у двомісячному віці. Якщо дорослий або дитина віком понад сім років раніше не вакцинувалися від цих хвороб, то вони повинні отримати мінімум три дози вакцини АДП-М. Спочатку першу, за місяць — другу, за півроку після другої — третю. Дорослим слід проходити повторну вакцинацію кожні 10 років.

Що не можна робити після щеплення від дифтерії дорослим?

Вакцинація від дифтерії та правця може тимчасово послаблювати імунітет, тому не рекомендується протягом перших трьох днів після щеплення відвідувати людні місця, щоб не заразитися інфекцією. Не можна також купатися у природних водоймах. Можна брати душ, але місце ін'єкції не варто терти губкою.

Коли потрібно робити щеплення від правця?

Щеплення від правця роблять за:

• травм з пошкодженням шкіри та слизових оболонок;
• важких опіків (хімічних, термічних) та обморожень;
• укусів тварин;
• проникаючих поранень внутрішніх органів, особливо шлунково-кишкового тракту;
• позалікарняних пологів або абортів;
• гангрени, абсцесів та інших нагноєнь глибоких шарів шкіри та жирової клітковини.

Перше планове щеплення від правця, згідно з національним календарем профілактичних щеплень, роблять дітям у двомісячному віці. Потім комбіновану вакцину від правця і кашлюку (АКДП) дитина отримує у 4, 6 та 18 місяців. У 6 років робиться ревакцинація (АДП), яку потім потрібно проводити кожні 10 років: у 16, 26, 36 років і таке інше (використовується вакцина АДП-М). Якщо дитина старша за 7 років або доросла ніколи раніше не прищеплювалися від правця, то спочатку вони повинні отримати три дози вакцини АДП-М: спочатку першу, мінімум через 30 днів — другу, а через півроку після другої — третю.

Щеплення АКДП — єдиний спосіб суттєво знизити ризик зараження такими небезпечними інфекційними хворобами, як дифтерія, кашлюк та правець. Дорослим важливо проходити імунізацію вакциною АДП-М кожні десять років, оскільки імунітет до правця та дифтерії не є довічним, а ризик інфікування в умовах низького рівня вакцинації населення високий.