Як підготуватися до донорства крові?

Що таке донація крові?

Донація крові — це процес добровільного та безоплатного надання своєї крові або її компонентів для медичних потреб іншим людям. У процесі донації виокремлюють донорів (людей, які віддають кров) і реципієнтів (людей, яким роблять переливання). Щороку у світі збирають близько 118,5 млн. донацій крові, кожна з яких здатна врятувати до трьох життів.

Донорська кров потрібна людям під час планових (видалення пухлини або органа) і позапланових (наприклад, у разі отримання травми під час авіакатастрофи) операцій. Також переливання крові може знадобитися жінкам під час важких пологів (через крововтрату) і людям з онкологічними захворюваннями. Користь здачі крові для донора:

• оновлення крові. Донорство сприяє активації кісткового мозку для виробництва нових кров'яних клітин і допомагає підтримувати баланс компонентів крові;
• зменшення кількості заліза в крові. Надлишок заліза в організмі призводить до окисного стресу, який підвищує ризик пошкодження тканин і розвитку захворювань (зокрема злоякісних пухлин);
• зниження ризику утворення тромбів. Після донації організм відновлює втрачений об'єм за рахунок плазми, що призводить до розрідження крові та зменшує ймовірність появи тромбів;
• безкоштовна лабораторна діагностика. Напередодні донації донор обов'язково здає кров для перевірки на інфекції (наприклад, гепатит, сифіліс) та оцінки показників крові (гемоглобіну, тромбоцитів). Оскільки інфекційні захворювання протікають безсимптомно на ранній стадії, регулярна здача крові на аналіз дає змогу вчасно діагностувати і почати лікування патології. У разі виявлення проблем із кров'ю необхідна консультація гематолога.

Згідно з дослідженням, проведеним в Італії, донори мають міцніший імунітет і рідше хворіють на хронічні захворювання. Також люди, які регулярно здають кров, не перебувають у групі підвищеного ризику злоякісних новоутворень, лейкозів, лімфом і мієлом, оскільки донорство сприяє регулярному оновленню клітин крові.

Які види здачі крові існують?

Реципієнтам не переливають цільну кров, оскільки одразу після її забору з вени відбуваються незворотні зміни: тромбоцити злипаються між собою, лейкоцити виділяють біологічно активні речовини (цитокіни та хемокіни), еритроцити утворюють осад. Тому після донації кров розділяють на компоненти та переливають пацієнту залежно від потреби.

Під час першої здачі компонентів крові (тромбоцитів, плазми) донація може тривати два дні. Першого дня проводять обстеження і забір крові для перевірки на інфекції, віруси, а наступного дня — беруть тромбоцити або плазму.

Хто може стати донором крові та її компонентів?

Віковим обмеженням донорів крові є 18 років. Вимогою до донорів крові є вага понад 50 кг, однак перед записом на здачу крові необхідно уточнити наявність обмежень за вагою (наприклад, у Львівському обласному центрі служби крові приймають людей, які важать понад 60-65 кг). Донорами можуть бути громадяни України та іноземці, які мають посвідку на постійне проживання.

На що перевіряють кров донора перед здачею?

Правилом для здачі крові є попереднє обстеження донора для виключення протипоказань до донації. Огляд перед донорством включає:

• оцінку стану шкірних покривів, склер і видимих слизових оболонок;
• пальпацію живота та лімфатичних вузлів;
• вимірювання артеріального тиску;
• вислуховування легенів і серця;
• перевірку ритмічності та частоти пульсу.

Вимоги до донорів включають допустимі показники артеріального тиску (систолічний — 100-180 мм рт. ст., діастолічний — 60-100 мл рт. ст.) і пульсу (50-100 ударів за хвилину). Донору роблять аналізи крові, перевіряючи вміст феритину і білка, концентрацію гемоглобіну, кількість тромбоцитів.

Також кров перевіряють на інфекційні захворювання (гепатити В і С, сифіліс), печінкові показники. Донори крові обстежуються на ВІЛ-інфекцію, оскільки її наявність робить донацію неможливою.

Де можна здати кров?

Для донації необхідно знайти донорський центр крові, який є в кожній області України. Дізнатися адресу центру для донації можна за допомогою пошукового запиту в Інтернеті. Під час воєнного стану в більшості центрів діє жива черга.

Що таке станція переливання крові та як працює?

Станція переливання крові — це спеціалізований медичний заклад, де проводиться переливання крові або її компонентів пацієнтам, які потребують кровозамінної терапії. На станціях працює кваліфікований медичний персонал, включно з медичними сестрами, лаборантами та лікарями, які займаються процедурою переливання крові. Особливості роботи станцій переливання крові:

1. Збір крові від донорів. Забір крові здійснюється в спеціальних донорських центрах. Донори можуть бути добровільними, тобто давати кров для потреб інших людей, або аутологічними, коли кров збирають у пацієнта для його власних потреб, наприклад, перед плановою операцією.
2. Обробка та зберігання крові. Зібрана кров проходить процедуру обробки, включно з аналізами на інфекції та бактеріологічними тестами, щоб переконатися в її безпеці. Кров також може бути розділена на її компоненти: еритроцити, тромбоцити, плазму. Різні компоненти зберігаються в спеціальних умовах за певних температур і термінів придатності.
3. Створення резервів. Кров та її компоненти можуть зберігатися в банках крові або станціях переливання. Запаси крові формуються на основі попиту та сумісності з пацієнтами. У разі надзвичайних ситуацій (аварій, стихійних лих, збройних конфліктів) може бути потреба у швидкому реагуванні та формуванні додаткових запасів крові.
4. Контроль термінів придатності та повторне постачання. Кров та її компоненти мають певні терміни придатності, після яких вони стають непридатними для використання. Тому важливо підтримувати актуальні запаси та періодично оновлювати їх, щоб гарантувати доступність свіжої та безпечної крові.

Важливо розуміти: оголошення в ЗМІ про необхідність термінового поповнення запасів крові в центрах переливання не завжди є правдою і можуть суперечити офіційним заявам. Хоча, справді, від початку повномасштабного вторгнення в Україну, потреба в крові зросла. Дізнатися реальну потребу в певній групі крові можна за допомогою донорського світлофора.

Що таке донорський світлофор і як його зрозуміти?

Донорський світлофор показує необхідність клініки або донорського центру в конкретній групі крові. Червоний колір вказує на гостру потребу, жовтий — на відносну, зелений — на відсутність потреби.

Донорський світлофор

Під час переливання крові важлива відповідність між групами крові донора і реципієнта. Невідповідність може спричинити гемолітичну реакцію, коли імунна система реципієнта атакує та руйнує еритроцити, які переливають, що може призвести до гострої ниркової недостатності та шоку.

Для вашої зручності ми надаємо нашу таблицю у вигляді ілюстрації. Ви можете зберегти її або надіслати знайомим за потреби.

Таблиця відповідності донорів і реципієнтів

Універсальним донорами є люди з першою групою, оскільки їхню кров можна переливати реципієнту з будь-якою групою. Якщо донор має 4 групу крові, перелити її можна лише реципієнту з четвертою групою. Також четверта є найрідкіснішою групою крові, оскільки нею володіють лише 7% населення.

Під час переливання крові важливо враховувати резус-фактори донора і реципієнта. Переливання крові позитивного резус-фактора людині з негативним резус-фактором, може спричинити утворення антитіл і резус-конфлікт. Однак існує золота група крові, яка характеризується повною відсутністю антигенів (тобто, її можна переливати реципієнтам із будь-яким резус-фактором).

Чим здача крові відрізняється від здачі плазми?

Під час здавання плазми беруть лише один компонент крові, повертаючи донору весь обсяг взятої еритроцитарної маси, що знижує ризик негативних ефектів і слабкості після процедури. Під час донації цільної крові в донора беруть 450 мл крові, дефіцит яких організм відновлює самостійно протягом одного-двох днів.

Абсолютні протипоказання до донорства крові

Не можна бути донором крові за наявності хронічних захворювань, оскільки донація може призвести до погіршення самопочуття людини. Інфекційні хвороби є перешкодою до донації через потенційну шкоду для реципієнта.

Повний перелік постійних і тимчасових протипоказань міститься в Додатку 3 Порядку медичного обстеження донорів крові та компонентів крові. Абсолютні протипоказання до донорства крові:

• серйозні серцево-судинні патології (наприклад, серцева недостатність, інфаркт, аритмія, аневризма та вади клапанів);
• хвороби центральної нервової системи (наприклад, пухлини або травматичні ушкодження головного мозку);
• порушене згортання крові;
• судоми в анамнезі (за винятком судом у дитинстві або відсутності рецидивів протягом трьох років після припинення прийому препаратів);
• ендокринні захворювання (наприклад, цукровий діабет);
• інфекції (гепатит С, ВІЛ 1/2, бабезіоз, лейшманіоз, Т-лімфотропний вірус людини першого-другого типів, хвороба Чагаса). Гепатит В не є протипоказанням у разі негативного результату на поверхневий антиген HBsAg і підтвердженого імунітету;
• злоякісні новоутворення, за винятком раку in situ (онкології на ранній стадії розвитку) з повним одужанням;
• трансмісивна губчаста і спонгіоформна енцефалопатія;
• внутрішньом'язові або внутрішньовенні ін'єкції, які не були призначені лікарем (наприклад, уколи стероїдів і гормонів);
• перенесена операція з трансплантації або видалення органа (крім холецистектомії та апендектомії).

Хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту, гематологічні, метаболічні, сечостатеві, імунологічні, ниркові патології та хвороби дихальної системи також можуть бути протипоказаннями до здачі крові. Можливість донації потрібно уточнити у лікаря.

Пацієнти, які пройшли ксенотрансплантацію (операцію, під час якої людині пересаджують трансплантати, взяті у тварин), також не можуть бути донорами крові. За наявності в донора бабезіозу, лейшманіозу, хвороби Чагаса кров не можна переливати реципієнтам. Однак кров можна використовувати для виготовлення ліків або діагностики in vitro (у пробірці, поза людським організмом).

Тимчасові протипоказання до донорства крові

Крім абсолютних, виділяють тимчасові протипоказання до донорства, які можуть становити від двох тижнів до трьох років залежно від причини.

Щеплення також можуть бути тимчасовим протипоказанням до донації (протягом чотирьох тижнів у разі введення «живої» вакцини). У разі введення неактивних або «вбитих» вакцин, щеплень проти гепатитів А і В, сказу та кліщового енцефаліту відсторонення не потрібне за умови гарного самопочуття потенційного донора. Стати донором крові з ВПЛ можна, оскільки вірус не передається через кров.

Як підготуватися до здачі крові?

Донору крові важливо дотримуватися дієти, в основі якої лежить обмеження жирів і білків. Неправильне харчування може призвести до хілезу — стану, за якого в крові міститься велика кількість мікрочастинок жиру. Після забору крові та поділу її на компоненти (плазму, тромбоцити) вона стає білою і густою, за зовнішнім виглядом нагадує сметану.

«Жирна» кров не дає змоги оцінити стан здоров'я донора, який є обов'язковим перед донацією. Крім харчування, причинами хілезу сироватки крові можуть бути порушення обміну речовин, збої в роботі лімфатичної системи, патології печінки і нирок. У разі хілезу кров донора ніколи не вводиться реципієнту.

У раціоні донора щодня має бути достатня кількість білків, заліза, мінералів, жирів. У разі регулярних донацій крові важливо стежити за калорійністю раціону і дотримуватися питного режиму. Підготовка до здачі крові починається за три доби до донації.

Для вашої зручності ми надаємо нашу таблицю у вигляді ілюстрації. Ви можете зберегти її або надіслати знайомим за потреби.

Таблиця заборонених продуктів перед здачею крові

Донору необхідно відмовитися від прийому лікарських препаратів за 24-72 години до донації (залежно від впливу компонентів на склад крові). Про можливість припинення та вплив лікарських засобів на кров потрібно проконсультуватися з лікарем.

Також донор має відмовитися від паління щонайменше за дві години до процедури, оскільки тютюновий дим призводить до зниження кисню, зменшення рівня антиоксидантів і збільшення згортання крові. Пити каву перед здачею крові донору не можна щонайменше за чотири-п'ять годин до донації, оскільки кофеїн звужує судини, роблячи забір крові складнішим і довшим, а також підвищує артеріальний тиск.

Перед здачею крові не можна робити важкі фізичні вправи і нервувати (впливає на якість крові). Напередодні донації важливо виспатися.

Меню донора перед здаванням крові

Безпосередньо перед донацією потрібно випити склянку води, компоту із сухофруктів або солодкого чаю для попередження гіповолемічної реакції організму (стану, що виникає через зниження об'єму циркулюючої крові). Легкий сніданок потрібно з'їсти за дві-три години до процедури. Перед здачею крові вранці можна їсти:

• хліб або сушку;
• приготовані вдома сухарі;
• каші, зварені на воді;
• макаронні вироби без вершкового масла;
• приготовлену на пару рибу (хек, минтай);
• відварне м'ясо нежирних сортів (курка, індичка, кролик);
• фрукти (крім бананів, фініків);
• овочі (за винятком буряка).

Донору їсти кавун перед здачею крові можна, обмежень на вживання ягід (крім чорниці) немає. Продукти рекомендується варити, запікати в духовці без олії, готувати на пару або вживати в сирому вигляді.

Чому донори можуть непритомніти і що з цим робити?

За одну донацію донор втрачає до 10% загального об'єму крові, що зазвичай не призводить до появи неприємних симптомів або втрати свідомості. Можливі реакції на здачу крові:

• слабкість і втома;
• прискорене серцебиття;
• запаморочення;
• підвищене потовиділення;
• утруднене дихання і задишка;
• потемніння в очах;
• сухість у роті;
• головний біль;
• «припливи» холоду або жару;
• закладеність вух.

Донорам рекомендується не дивитися на шприц і гемакон. Якщо під час дотації починає паморочитися в голові, потрібно повідомити про погіршення самопочуття лікаря, який перебуває в палаті.

Під час здачі крові в деяких людей може відбуватися вазовагальна реакція — це реакція симпатичної та парасимпатичної нервових систем, що призводить до зниження артеріального тиску та може спричиняти непритомність. Вона виникає через тимчасове розширення кровоносних судин і падіння кров'яного тиску.

Напруження м'язів може допомогти запобігти вазованальній реакції, оскільки скорочення м'язів підвищує загальний артеріальний тиск і стимулює кровообіг. Коли м'язи напружені, кров активніше циркулює по організму, що допомагає знизити ризик втрати свідомості та непритомності. Вправи, які допоможуть запобігти втраті свідомості:

• прийміть горизонтальне положення, щоб голова і ноги лежали на кушетці;
• схрестіть ноги, поклавши праву поверх лівої;
• стисніть стегна;
• напружте м'язи живота;
• натягніть стопи і потягніть пальці до себе;
• утримуйте м'язи напруженими протягом п'яти секунд;
• поверніться у вихідне положення і відпочиньте;
• повторіть вправу, помінявши ноги місцями (поклавши ліву поверх правої).

Також можна лягти і підігнути ноги в колінах або присісти навпочіпки, щоб збільшити приплив крові до голови. Можна випити води або з'їсти солоного, щоб заповнити дефіцит рідини і натрію. Солона їжа допомагає підтримувати баланс електролітів в організмі, що сприяє нормальному скороченню м'язів і функції судин.

У разі втрати свідомості лікар у центрі донорства крові може використовувати нашатирний спирт, що містить аміак. Спирт має сильний запах і може спричиняти подразнення дихальних шляхів. Під час вдихання аміак стимулює рецептори в носі та викликає реакцію вегетативної нервової системи, що призводить до збільшення артеріального тиску, активізації серцевої діяльності та пробудження зі стану втрати свідомості.

Скільки крові здає донор уперше?

Під час процедури донор перебуває на кушетці, кров беруть із вени. Норми здачі крові донорами змінюються залежно від типу донації. Донор здає не більше 450 мл цільної крові, не більше 200 мл тромбоцитарної маси або не більше 600 мл плазми за одну процедуру.

Як часто можна бути донором крові?

Чоловікам і жінкам цільну кров можна здавати не більш як 6 разів на рік із перервою не менш як 60 днів. Здавати плазму можна через 30 днів, а наступна донація буде доступна через два тижні. У таблиці вказано кількість днів, після яких можна знову здавати кров.

Для вашої зручності ми надаємо нашу таблицю у вигляді ілюстрації. Ви можете зберегти її або надіслати знайомим за потреби.

Таблиця інтервалів між процедурами здавання крові

При регулярній здачі крові донорів перевіряють на рівень феритину. Якщо показник нижче 15 мкг/л, донора не допускають до наступної донації.

Як відновлюватися після донорства?

Донація може призвести до зниження рівня цукру (глюкози) в крові, втрати рідини та поживних речовин, а також зменшення енергії. Для поповнення втрат організму після здачі крові рекомендується з'їсти (шоколад, цукерку) або випити (сік, компот або чай) щось солодке. 

Після донації важливо харчуватися збалансовано, включивши в раціон білки, вуглеводи і жири. Також потрібно включити в раціон продукти, багаті на залізо, щоб відновити кількість і якість крові.

Для вашої зручності ми надаємо нашу таблицю у вигляді ілюстрації. Ви можете зберегти її або надіслати знайомим за потреби.

Таблиця багатих на залізо продуктів

Поліпшити засвоєння заліза допоможе вітамін С, який міститься в цитрусових (апельсинах, мандаринах, лаймі), ківі, свіжій зелені та ягодах, помідорах, капусті. Після їжі потрібно щонайменше дві години утримуватися від кави та чаю, молока і яєць, щоб не порушувати процес засвоєння заліза.

Що не можна робити після здачі крові?

Після донації не можна швидко і різко вставати з кушетки, потрібно відпочити 15-20 хвилин. Пам'ятка донору після здачі крові:

• не сідайте за кермо автівки, мотоцикл або велосипед протягом двох годин;
• відмовтеся від алкоголю щонайменше на вісім годин після донації;
• не піднімайте важкі предмети і не напружуйте руку, з якої брали кров, протягом двох-трьох годин;
• уникайте інтенсивних фізичних навантажень (наприклад, кардіотренувань, занять у тренажерному залі) протягом 12 годин.

Після донорства не можна відмовлятися від води: потрібно споживати рідину в збільшених обсягах протягом 48 годин, щоб відновити дефіцит. Важливо їсти часто і регулярно протягом двох діб після процедури.

Які пільги надаються донорам крові в Україні?

Пільги донорам передбачені Законом України «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові». Пільги донорам крові:

• вихідний зі збереженням середньої заробітної плати в день донації;
• безоплатне харчування в день здавання крові.

Донорам, які протягом року здійснили дві максимальні донації цільної крові, чотири — плазми або дві — тромбоцитів, роботодавець має виплатити грошову компенсацію з тимчасової непрацездатності у зв'язку із захворюванням у розмірі 100% середньої заробітної плати. Студентам виплачується разова допомога в розмірі 25% стипендії, військовослужбовцям строкової служби та курсантам військових навчальних закладів — 25% грошового забезпечення протягом шести місяців після здійснення донації крові або її компонентів у зазначених кількостях.

Щоб стати почесним донором України потрібно здати кров у розмірі, що дорівнює 40 максимальним дозам цільної крові, 60 донацій плазми або 40 донацій клітин крові (еритроцитів, тромбоцитів, лейкоцитів). У разі здачі більше 100 донацій цільної крові, 120 доз плазми або 100 донацій тромбоцитів донор може бути нагороджений державними нагородами України